Постанова

від 21.09.2017 по справі 804/3282/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 р. Справа № 804/3282/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Правобережного відділення міста Дніпро Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпрі ради в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5, третя особа: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення 400159,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2017р. Правобережне відділення міста Дніпро Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (правонаступник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпрі Дніпропетровської області) звернулося з позовом до Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпрі ради в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5, третя особа: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 03.07.2017р., просить стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму по платежам, що підлягають капіталізації у розмірі 400159,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача як платник єдиних внесків, при цьому, заборгованість на 01.01.2017р. відсутня. У 2001р. відповідачем було передано на облік до відділення Фонду підтверджуючі документи на потерпілих на виробництві - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 для здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг. 17.01.2017р. до ЄДРПОУ внесено запис про припинення юридичної особи - відповідача (код ЄДРПОУ 02142218) в результаті ліквідації. Позивачем надсилалася 20.02.2017р. заява про визнання кредиторських вимог на адресу відповідача, проте відповідач надіслав лист, у якому зазначив, що заклади освіти, які були підпорядковані відповідачеві, передані на баланс Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, які здійснюють відрахування єдиних соціальних внесків по закладам освіти, у яких сталися нещасні випадки та зміна балансоутримувача не є підставою для визнання кредиторських вимог по капіталізацій ним платежам. Однак позивач вважає, що згідно ст.11 Закону України Про загальнообов'язкове соціальне страхування №1105-ХІУ від 23.09.1999р. ( далі - Закон №1105), ст.ст.104, 105, 111, 112, 1205 ЦК України та постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765 обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством, що підтверджено і постановою Верховного Суду України від 26.06.2012р. № 21-156а12. Зважаючи на те, що відповідач є страхувальником, на якого Законом №1105 покладено обов'язок нарахування та сплати в установленому порядку страхових внесків до Фонду, припиняється шляхом ліквідації, на нього поширюються вимоги цього Закону та положення Порядку капіталізації платежів, а у Фонду виникають встановлені законом підстави для капіталізації страхових виплат у зв'язку з ліквідацією такої юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в усних та письмових запереченнях на позов просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що Відділ освіти є структурним підрозділом юридичної особи - Ленінської (Новокодацької) районної у місті ради відносно якої рішення про її ліквідацію не прийнято, у зв'язку з вищезазначеним представник відповідача вважає вимоги щодо стягнення капіталізаційних платежів неправомірними. Окрім того, представник відповідача посилається і на те, що об'єкти нерухомого майна, основні засоби та запаси навчальних закладів міста були передані з балансу відповідача на баланс Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та чинним законодавством встановлено, що капіталізація платежів здійснюється з юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, проте відповідач є неприбутковою організацією, фінансується за рахунок місцевого бюджету, а тому вважає, що стягнення з відповідача капіталізаційних платежів неможливе.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином 06.09.2017р., 08.09.2017р., що підтверджується електронним звітом та поштовим повідомленням (а.с.151, 154).

Згідно ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника третьої особи або не повідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Враховуючи наведене, належне повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника третьої особи у відповідності до вимог ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.

Відділ освіти Ленінської районної у місті ради зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шелгунова, буд. 19, з 01.05.2001р. перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпро Дніпропетровської області (правонаступником якого є Правобережне відділення міста Дніпро Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області) як страхувальник на якого покладено обов'язок по обчисленні та сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплачував вказані обов'язкові платежі з 01.05.2001р. по 01.01.2011р., що підтверджується копією довідки статистики №2099 від 25.02.99р., а також копією витягу із ЄДРПОУ станом на 30.05.2017р. (а.с.11, 45, 55-56).

У 2001р. Відділом освіти Ленінської районної у місті Дніпрі ради на облік до Відділення Фонду були передані підтверджуючі документи на потерпілих на виробництві - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 для здійснення страхових виплат та надання соціальних пільг, що підтверджується копіями відповідних документів (а.с.23-41).

Згідно відомостей, наявних у ЄДРПОУ, 17.01.2017р. до Єдиного державного реєстру було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, при цьому, призначено комісію з припинення та голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_5, датою публікації повідомлення у спеціальному друкованому засобі масової інформації є 29.01.2017р., термін, до якого повинні бути подані вимоги кредитора - 17.03.2017р., що підтверджується відомостями з ЄДРПОУ, копія яких наявна у справі (а.с.11, 55-56).

У зв'язку з ліквідацією відповідача як юридичної особи за наведеним позивачем у позові розрахунком позову, встановлено, що суми щомісячних платежів щодо страхових виплат потерпілим особам склала загальну суму 400159,35 грн., з урахуванням інформації про смерть ОСОБА_7, а саме: ОСОБА_6 - 43488,00 грн., ОСОБА_7 - 2757,75 грн., ОСОБА_8 - 304608,00 грн., ОСОБА_9 - 49305,60 грн., виходячи із розрахунку (43488,00+2757,75+304608,00+49305,60 грн. (а.с.110).

20.02.2017р. позивачем на адресу ліквідаційної комісії відповідача була направлена заява про визнання кредиторських вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян на загальну суму 601884,74 грн., проте головою ліквідаційною комісії на адресу позивача було направлено лист за №33 від 27.04.2017р., який отриманий позивачем 03.05.2017р. та у ньому зазначено про те, що з 01.01.2017р. вся фінансово-господарська діяльність здійснюється департаментом гуманітарної політики, у тому числі і відрахування єдиного соціального внеску по навчальним дошкільним закладам №237,279,282, у яких сталися нещасні випадки, а тому зміна балансоутримувача не є підставою для визнання кредиторських вимог по капіталізаційним платежам, що підтверджується копіями відповідної заяви позивача та наведеного листа відповідача (а.с.12-14, 42).

Позивач у зв'язку із відмовою відповідача від виплати вказаних платежів просить стягнути з відповідача грошову суму по платежам, що підлягають капіталізації у розмірі 400159,35 грн. посилаючись на те, що відповідач є страхувальником на якого Законом №1105 покладено обов'язок по нарахуванню та сплаті в установленому порядку страхових внесків до Фонду та у разі ліквідації відповідача на нього поширюються вимоги цього Закону та положення щодо Порядку капіталізації платежів, у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За приписами ч.2 ст.1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п.5 ч.1 ст.11 Закону №1105 джерелами формування коштів Фонду разом із іншими є капіталізаційні платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок нарахування та умови сплати капіталізаційних платежів у разі ліквідації юридичної особи - страхувальника затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №765 (далі - Порядок).

Так, абзацом 2 п.1 вказаного Порядку, встановлено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно п.5-1 вказаного Порядку, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Аналіз вищевказаних норм чинного законодавства свідчить про те, що капіталізація платежів платоспроможної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі вищенаведеного Порядку. При цьому, вказаним Порядком передбачений обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадку ліквідації банкрута.

Зазначена правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, яка викладена у його постанові від 26.06.2012р. у справі №21-156а12, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права згідно до вимог ч.2 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, як свідчать матеріли справи, 17.01.2017р. до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДРПОУ) було внесено відомості про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи - відповідача щодо припинення юридичної особи - відповідача в результаті ліквідації без правонаступництва (а.с.11, 69-77).

За таких обставин та з урахуванням аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відповідача перед потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві та з урахуванням ліквідації відповідача як юридичної особи без правонаступництва.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про правомірність відмови у відшкодуванні капіталізаційних платежів, нарахованих позивачем з урахуванням встановлених обставин у справі за заявою позивача про визнання кредиторських вимог та виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що є безпідставним посилання представника відповідача на те, що відповідач є структурним підрозділом юридичної особи - Ленінської районної у місті Дніпрі ради, яке не ліквідується, з огляду на те, що вказаний факт не свідчить про те, що відповідач втратив статус юридичної особи, оскільки копія довідки №2099 від 25.09.1999р., а також і копії витягів з ЄДРПОУ, які наявні в матеріалах справи, підтверджують статус відповідача як самостійної юридичної особи.

Також судом критично оцінюються доводи представника відповідача про те, що навчальні заклади, у яких сталися нещасні випадки, основні засоби передані на баланс Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, який і здійснює перерахування внесків до Фонду, з огляду на те, що вказані наведені обставини не можуть слугувати підставами для звільнення відповідача як юридичної особи, яка ліквідується без правонаступництва, від сплати капіталізаційних платежів, визначених вищезазначеним Порядком.

Судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і твердження відповідача про те, що стягнення з відповідача капіталізаційних платежів є неможливим через те, що відповідач є неприбутковою організацією та фінансується за рахунок місцевого бюджету, оскільки Порядок капіталізації платежів не містить будь-яких виключень або винятків щодо звільнення від сплати таких капіталізаційних платежів юридичної особи, яка ліквідується без правонаступництва та фінансується за рахунок місцевого бюджету.

Разом з тим, представником позивача у ході судового розгляду справи наведено достатньо підстав та надано відповідні докази, які свідчать про правомірність нарахування капіталізаційних платежів за зобов'язаннями відповідача як юридичної особи, яка ліквідується без правонаступництва у відповідності до вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача капіталізаційних платежів у сумі 400159,35 грн. та наявність усіх обґрунтованих підстав для їх задоволення, виходячи з вищенаведених обставин та норм законодавства України.

За викладених обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10,11, 12, 35, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Правобережного відділення міста Дніпро Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпрі ради в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5, третя особа: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення 400159,35 грн. - задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпрі ради (49128, м.Дніпро, вул. Максима Дія, 19, код ЄДРПОУ 02142218) на користь Правобережного відділення міста Дніпро Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49038, м. Дніпро, вул.Князя Ярослава Мудрого, 68 корпус 9, ідент. Код 25840735, р/р №37176699990149, МФО 805012 банк ГУДКСУ у Дніпропетровській області) - грошову суму по платежах, що підлягають капіталізації в сумі 400159 грн. 35 коп. ( чотириста тисяч сто п'ятдесят дев'ять грн. 35 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26.09.2017р.

Суддя ОСОБА_1