Рішення

від 28.11.2017 по справі 922/3063/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р.Справа № 922/3063/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №08-11/6/2-17 від 03.01.2017 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.09.2017 року;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок" (відповідач) протягом 3-х місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1007 га по вул. Ахсарова, 21 у м. Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ухилення орендаря від виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі унеможливлює отримання Департаментом земельних відносин в управлінні Держземагентства у місті Харкові витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконання розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку та вчинення дії щодо складання та підписання додаткової угоди до існуючого договору в частині зміни розміру орендної плати земельної ділянки у відповідності з нормативно грошовою оцінкою земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.09.2017 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/3063/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 жовтня 2017 року.

13 жовтня 2017 року відповідач подав до суду заяву про застосування позовної давності (вх. № 33586), в якій зазначив, що строк позовної давності, в межах якого позивач може звернутися до суду із спірною вимогою, сплив ще 31.12.2016 року та просив відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради.

В судовому засіданні 18.10.2017 року було оголошено перерву до 08 листопада 2017 року.

Відповідач надав до суду додаткові пояснення на відзив відповідача, які були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.11.2017 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи № 922/3063/17 продовжено по 28 листопада 2017 року.

08 листопада 2017 року перерву в судовому засіданні було продовжено до 15 листопада 2017 року.

15 листопада 2017 року представник позивача надав додаткові письмові пояснення на відзив відповідача, в яких вказує про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування до позовних вимог позивача строку позовної давності, оскільки станом на час розгляду справи договір на право тимчасового користування землею від 06.01.1999 року № 1834, укладений між сторонами даного спору, - є діючим, Закон України "Про державний земельний кадастр", та рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" - є чинними, що виключає можливість застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, оскільки вони є триваючими, а відтак клопотання ТОВ "Компанія Топольок" не підлягає задоволенню.

Представник відповідача 15.11.2017 року також надав до суду письмові пояснення щодо застосування до позовних вимог позивача строку позовної давності, в яких вказує, що пунктом 4 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" зобов'язано в строк не пізніше 31.12.2013 року - подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру. Тобто з 01.01.2014 року почався перебіг позовної давності за вимогою позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії.

Згідно з листом відповіддю відповідача від 22.10.2013 року № 116 ТОВ "Компанія Топольок" відмовилося виконувати вказані вимоги виконавчого органу Харківської міської ради. Цей лист отримано позивачем 25.10.2013 року.

Таким чином, відповідач вказує, що ще 25.10.2013 року позивачу стало відомо, що відповідач відмовляється виконувати його вимоги. Кінцевий строк виконання вимог позивача щодо виготовлення технічної документації (саме зобов'язання її виготовити є предметом позову) - до 31.12.2013 року. Таким чином 01.01.2017 року строк позовної давності сплинув. Позивач же звернувся з позовом тільки у вересні 2017 року, через дев'ять місяців з моменту спливу строку.

Враховуючи зазначене, відповідач просить суд застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 15.11.2017 року розгляд справи було відкладено на 28 листопада 2017 року.

Представник позивача 28.11.2017 року надав суду заяву про долучення до матеріалів справи копії витягу з газети "Харьковские известия" від 01.10.2013 року № 118 (2712), а також додаткові пояснення на відзив відповідача, в яких зазначив, що невиконання відповідачем рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" є тривалим правопорушенням, а тому позивач може пред'явити позов у будь-який час.

Надані докази були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 28.11.2017 року, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.11.2017 року підтримував заяву про застосування строку позовної давності, вказував на те, що строк позовної давності, в межах якого позивач може звернутися до суду із спірною вимогою, сплив, а відтак просив відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.11.1998 року № 1230 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма "Компанія Топольок" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок") було укладено Договір на право тимчасового користування землею № 1834 (далі - договір користування землею), за умовами якого відповідач отримав у тимчасове користування строком до 31.12.2023 року земельну ділянку площею 0,1007 га по вул. Ахсарова, 21 у м. Харкові, для експлуатації та обслуговування магазину та допоміжних будівель і споруд без права забудови на ділянці "Б".

Кадастровий номер земельної ділянки не визначений.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку.

Договір набуває чинності з моменту його реєстрації. Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 06 січня 1999 року за № 1834 виконкомом Харківської міської ради.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Підпунктом 1.1. п.1 вказаного рішення Харківської міської ради затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 визначено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до підпункту 2.2. п.2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13, управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок, з метою реалізації Харківською міською радою, як орендодавцем, можливості щодо отримання витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремих земельних ділянок для визначення обґрунтованого розміру орендної плати за вказані земельні ділянки із визначеною площею, межами, місцем розташування, зареєстровані у Державному земельному кадастрі (із присвоєнням кадастрового номеру):

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 №1269/13, зобов'язано Департамент земельних відносин Харківської міської ради попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" Департаментом земельних відносин листом-попередженням від 08.10.2013 року № 1881/0/225-13 було повідомлено відповідача про необхідність:

- в строк до 01.12.2013 року - забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- в строк не пізніше 31.12.2013 року - подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру;

- в строк до 01.01.2014 року - повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки;

- в строк до 01.02.2014 року - привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказаним листом Департамент земельних відносин також повідомив відповідача про те, що у разі невиконання зазначених дій у встановлений строк, Департаментом буде підготовлена пропозиція до Юридичного департаменту для вжиття заходів щодо спонукання до здійснення дій стосовно реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Топольок" вказаного листа підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 14.10.2013.

Згідно з листом - відповіддю відповідача від 22.10.2013 року № 116 (аркуш справи № 20) ТОВ "Компанія Топольок" відмовилося виконувати вказані вимоги виконавчого органу Харківської міської ради.

Ухилення відповідача від виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості площею 0,1007 га по вул. Ахсарова, 21 у м. Харкові та від реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі стало підставою для звернення Харківської міської ради із даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Договір на право тимчасового користування землею № 1834 був укладений сторонами відповідно до норм чинного законодавства, які діяли на момент його укладення.

Пунктом 2.1 Договору на право тимчасового користування землею № 1834 передбачено, що плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Натомість, як встановлено судом, ТОВ "Компанія Топольок" не є власником земельної ділянки та не є постійним землекористувачем, оскільки не відноситься до осіб, визначених статтею 92 Земельного кодексу України, а відтак сплата орендарем плати за землю у вигляді земельного податку не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 1 ст. 14 та п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

За приписами статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення до суду) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Суд зазначає, що договір на право тимчасового користування землею, з урахуванням норм чинного на теперішній час законодавства, потребує приведення його умов у відповідність до вимог чинного законодавства.

При цьому, сторонами не заперечується факт використання відповідачем земельної ділянки не внесеної до Державного реєстру земель.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки є об'єктами Державного земельного кадастру.

Статтею 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що нормативна грошова оцінка відноситься до відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим (стаття 20 Закону).

Згідно зі статтею 21 зазначеного Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Статтею 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Положеннями статті 22 Закону України "Про землеустрій" визначено, що однією із підстав здійснення землеустрою (виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі) є договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до статті 67 Закону України "Про землеустрій" на землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, інвентаризації земель.

Таким чином, зі змісту вищевказаних норм чинного земельного законодавства України також випливає обов'язок користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності, яким є відповідач, вчинити дії щодо державної реєстрації цих ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за відповідною заявою користувачів.

Конституцією України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування, а пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За огляду на те, що суб'єктом права власності земельної ділянки за договором на право тимчасового користування землею є безпосередньо територіальна громада м. Харкова, яка реалізує дане право через орган місцевого самоврядування - Харківську міську раду, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість примусового вчинення дій з виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації земельної ділянки.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до суду з заявою про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ст. 257 Цивільного кодексу України, визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Представник позивача вказує на існування триваючого правопорушення посилаючись на те, що, оскільки станом на час розгляду справи договір на право тимчасового користування землею від 06.01.1999 року № 1834, укладений між сторонами даного спору, - є діючим, Закон України "Про державний земельний кадастр", та рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" - є чинними, то наявність цих факторів виключає можливість застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, оскільки вони є триваючими, та заява відповідача про застосування позовної давності до даних правовідносин не підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що згідно з п. 5 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.13 № 10, - у ст. 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється.

Ч. 2 ст. 268 ЦК України передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Необхідно звернути увагу, що для встановлення факту триваючого правопорушення обов'язковою умовою є подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, а саме позов власника про усунення перешкод у користуванні майном.

З огляду на вищенаведене, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення.

Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування протиправної поведінки відповідача.

Суд, приходить до висновку, що позов, поданий позивачем не являється негаторним позовом, тому посилання позивача на існування триваючого правопорушення, - не підтверджуються, оскільки є необгрунтованими, та не приймаються судом.

Разом з тим, позивач був обізнаний про те, що ТОВ "Компанія Топольок" відмовилося виконувати вказані вимоги виконавчого органу Харківської міської ради.

Так, листом-попередженням від 08.10.13р. №1881/0/225-13 позивач звернувся до відповідача, зокрема, із листом про необхідність виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ( с. № 19).

Листом - відповіддю від 22.10.13р. №116, - відповідач відмовився виконувати лист - попередження позивача (а.с. № 20), та Харківська міська рада отримала цю відповідь 25.10.13р., про що свідчить штамп позивача в правому нижньому куті цього листа - відповіді (вх. № 1319/0/224-13 від 25.10.2013р.).

Слід зазначити, що суд не приймає посилання позивача на те, що лист -відповідь (вх. № 1319/0/224-13 від 25.10.2013р.) була адресована не позивачу, а іншій юридичній особі - Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради, оскільки Департамент земельних відносин входить до структури виконавчих органів Харківської міської ради і є одним із структурних підрозділів позивача.

Таким чином, Харківська міська рада включає в себе і Департамент земельних відносин, як такий, що входить до структури органів Харківської міської ради, тому суд приходить до висновку, що лист - відповідь про відмову виконати був адресований позивачу.

Слід звернути також увагу на п. 4.2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.13р. № 10, де зазначено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Судом встановлено, що п. 4 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 визначено строк виконання зобов'язання, в даному випадку відповідача, як орендаря вказаної вище земельної ділянки, щодо забезпечення складання та прийняття технічної документації із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує два календарних місяця з дня набрання чинності цим рішенням; не пізніше 31.12.2013 року - подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру. Рішення було опубліковано в газеті "Харьковские известия" від 01.10.2013 року № 118 (2712).

Суд приходить до висновку, що Харківська міська рада отримала цю відповідь 25.10.13р., тобто саме з 25.10.13р. позивачу стало відомо про порушення його права.

Кінцевий строк виконання вимог позивача щодо виготовлення технічної документації - до 31.12.2013р. Таким чином, позовна давність сплинула 31.12.2016 року.

Проте, позивач своїм правом в межах загальної позовної давності щодо звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу не скористався, а звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача виготовити технічну документацію вже після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Так, у п. 2.1., п. 2.2, п. 2.3 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10 господарським судам роз`яснено, що ч.3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивача в спірних правовідносинах, оскільки позов є законним та обгрунтованим.

Підсумовуючи вищенаведене, судом встановлено, що позивачем не доведено наявність триваючого правопорушення в даному випадку, тому позовна давність поширюється на зазначену категорію вимог.

Таким чином, заява відповідача щодо застосування позовної давності є обгрунтованою, законною та такою що підлягає задоволенню, тому задовольняється судом, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 140 Конституції України, ст.ст.79-1, 92 Земельного кодексу України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву щодо застосування позовної давності - задовольнити.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3