Постанова

від 04.12.2017 по справі 904/6660/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 року Справа № 904/6660/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №682/1001 від 14.12.2016 р.;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у справі № 904/6660/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 202 471, 12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у даній справі (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" (49000, м. Дніпро, вул. Шолохова, буд.15; код ЄДРПОУ 23068532) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) вартість недоварахованої активної електричної енергії у розмірі 54 325, 04 грн., судовий збір у розмірі 814, 88 грн.

В решті позовних вимог - відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з наступного.

Суд зазначив, що критично ставиться до того, що представниками позивача в акті про порушення №117675 вказано що самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, а порушення виявлено шляхом використання клещів РК-120 №4013 д/п 22.06.16 без зазначення яким саме чином використовувався зазначений пристрій, оскільки з тексту акту вбачається, що виявлення порушення відбулось шляхом ввімкнення навантаження тобто без фактичного використання будь-яких спеціальних технічних засобів або демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій.

Таким чином, суд першої інстанції здійснив розрахунок вартості недорахованої електричної енергії за пунктом 2.7 формули 2.9 Методики, обраховуючи кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок за вищевказаною формулою 2.6 Методики, де Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Публічне акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (позивач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року по справі №904/6660/17 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Д пер - Д пор + Д усун> (2.6)

де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (із змінами) (далі -ПКЕЕ, Правила), контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень;.

Тобто, здійснюючи контрольний огляд засобу обліку, представники енергопостачальника мають можливість не тільки провести контрольне зняття показань приладу обліку у споживача, а також візуально обстежити цілісність приладу обліку та пломб, встановлених на ньому та провести обстеження електроустановки на предмет виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій.

Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документам.

Пунктом 3.33-3.34 Правил визначено, що електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.

В акті про порушення №117675 позивачем зазначено наступне: Самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо. Порушення виявлено шляхом використання РК-120 №4013д/п 22.06.16 при ввімкненні навантаження лічильний механізм не враховує електричну енергію, показники не змінюються, електрична енергія, що споживається, не враховується. Споживачу продемонстровано порушення .

По -перше, виходячи з змісту п.1.2 ПКЕЕ вбачається, що контрольний огляд проводиться візуально. В даному випадку, що також зафіксовано актом про порушення, порушення виявлено шляхом ввімкнення навантаження. Відключення напруги можливо здійснити тільки після распломбування шафи обліку, що вже виключає можливість виявити порушення при візуальному огляді (в день виявлення порушення 04.03.2017 також були складені акти технічної перевірки та пломбування засобів обліку № 262801, копії яких наявні в матеріалах справи).

По-друге, порушення виявлено шляхом використання РК-120 №4013 держповірка 22.06.16. Кліщі електровимірювальні РК120 призначені для вимірювання сили та напруги змінного струму, в той же час контрольний огляд провадиться без використання спеціальних технічних засобів.

Скаржник зазначає, що можливість чи неможливість виявити дане порушення при контрольному огляді є оціночним поняттям, визначальним в даному випадку є зміст акту про порушення. В акті про порушення №117675 зазначено наступне: Самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо . Акт про порушення підписаний як представниками ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго , так і представниками споживача без зауважень. Таким чином, сторонами на місці виявлення порушення було підтверджено те, що при контрольному огляді факт порушення виявити неможливо, що і зафіксовано актом.

Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Скаржник зазначає, що, акт про порушення, який в даному випадку містить положення про те, що самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, є визначальним при визначенні вартості недоврахованої електричної енергії.

В зв'язку з викладеним, вважає що суд першої інстанції необгрунтовано зменшив період, за який має бути здійснений розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії, оскільки таке припущення суперечить наведеним нормам Правил та змісту акту про порушення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у від 31.08.2017 у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Паруснікова Ю.Б., Кузнецова В.О. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено на 15 днів та відкладено на 06.11.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.11.2017 року, у зв'язку з відрядженням суддів Паруснікова Ю.Б., Кузнецова В.О., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/6660/17, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Верхогляд Т.А., Євстигнеєва О.С.

06.11.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2017 року.

13.11.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04.12.2017 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.12.2017 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Євстигнеєва О.С., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/6660/17, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

04.12.2017 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судових засіданнях представники учасників процесу надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

04.12.2017 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у справі №904/6660/17 слід скасувати, позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №6910/23-267 (далі - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 8,5кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.1 Договору).

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 26 цього ж Закону та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі - Правила/ПКЕЕ), дія яких поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб - підприємців, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

04.03.2017 року за участю представника споживача представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" складено акт про порушення ПКЕЕ №117675 від 04.03.2017 року, за змістом якого, на об'єкті споживача, що знаходиться за адресою - м. Дніпро, вул. Шолохова, 15, виявлено порушення споживачем ст.27 Закону України «Про електроенергетику» , п.3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку. При ввімкненні навантаження лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, покази не змінюються. Споживачу порушення продемонстровано.

На підставі зазначено акту ПКЕЕ 15.03.2017 року енергопостачальною організацією проведено засідання комісії, на якому прийнято рішення про здійснення відповідачу нарахування розміру вартості не облікованої електричної енергії, яке оформлено протоколом за № 3-15.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Відповідно до п.6.40 ПКЕЕ нарахування обсягу та вартості недооблікованої активної електричної енергії здійснюється енергопостачальником згідно п.2.9 за формулою 2.7 Методики.

Періодом для нарахування загального обсягу поза обліково спожитої активної електричної енергії взято сумарну кількість календарних днів з 04.03.2014 (дата технічної перевірки) по 04.03.2017 (дата усунення порушення ПКЕЕ).

Так, позивачем здійснено розрахунок недорахованої електричної енергії та проведено нарахування відповідної плати на суму 202 471, 12 грн., про що останньому виставлено рахунок №111/6910/23-267/117675 від 15.03.2017р.

Протокол № 3-15 підписано представником споживача із зауваженням щодо незгоди із сумою здійсненого позивачем нарахування не облікованої електричної енергії.

Відповідно до п.6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Пунктом 2.9 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт*год), розраховується за формулою (2.7) Методики.

W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., (2.7)

де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази

P с.п. = I · U ном.фаз. · cos ц; (2.8)

у разі підключення до трьох фаз

P с.п. = 3 · I · U ном.фаз. · cos ц, (2.9)

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Д пер = Д пор + Д усун, (2.6)

де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

В акті про порушення №117675 позивачем зазначено наступне: «Самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо. Порушення виявлено шляхом використання РК-120 №4013д/п 22.06.16 при ввімкненні навантаження лічильний механізм не враховує ел/ен, показники не змінюються, електрична енергія, що споживається, не враховується. Споживачу продемонстровано порушення.»

Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ контрольний огляд вузла обліку - це візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій. Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" та іншим нормативно-технічним документам.

Суд першої інстанції зазначив, що критично ставиться до того, що представниками позивача в акті про порушення №117675 зазначено що самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, а порушення виявлено шляхом використання клещів РК-120 №4013 д/п 22.06.16 без зазначення яким саме чином використовувався зазначений пристрій, оскільки з тексту акту вбачається, що виявлення порушення відбулось шляхом ввімкнення навантаження тобто без фактичного використання будь-яких спеціальних технічних засобів або демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій.

З огляду на викладене та враховуючи те, що позивачем не доведено того, що виявлення порушення під час контрольного огляду є неможливим, суд дійшов висновку щодо застосування пункту 2.7 формули 2.9 Методики, обраховуючи кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок за вищевказаною формулою 2.6 Методики, де Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Як вбачається з Протоколу №3-15 від 15.03.17 засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ останній контрольний огляд приладу обліку відбувся 20 вересня 2016 року.

За викладених обставин, судом здійснено перерахунок вартості не облікованої активної електричної енергії за період з 20.09.2016 року по 04.03.2017 року наступним чином:

162 дня х 251,856 кВт/год (витрата за добу згідно розрахунку позивача) = =40 801 кВт/год х 1,075 грн. (тариф в період з 20.09.16р. по 28.02.17р.) = 43 861, 07 грн.

4 дні х 251,856 кВт/год (витрата за добу згідно розрахунку позивача) = 1 007 кВт/год х х1,4 грн. (тариф в період з 01.03.17р. по 04.03.17р.) = 1 409, 80 грн.

43 861, 07 грн. + 1 409, 80 грн. = 45 270, 87 грн.

45 270, 87 грн. + 20% ПДВ = 54 325, 04 грн. - вартість не облікованої активної електричної енергії з 20.09.2016 року по 04.03.2017 року.

Проте з такими висновками погодитися неможливо з таких підстав.

Положеннями статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 26 Закону встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Отже, споживання електричної енергії без договору є правопорушенням в електроенергетиці.

Правопорушенням в електроенергетиці є також крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Згідно вимог ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави зобов'язана його повернути. У разі неможливості повернення майна в натурі відшкодовується його вартість.

В силу положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до відшкодування завданих збитків.

Приписами підпункту 5 пункту 2.1 Методики передбачено застосування Методики на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Актом від 04.03.2017 року позивачем в пристуності представника споживача зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку з використанням приладу РК-120№4013.

Сам позивач підтвердив факт використання цього приладу, про що вказано у акті технічної перевірки №262801 (а.с.41), який підписаний споживачем без зауважень. Так само без зауважень підписаний і акт про порушення (а.с.38), тому висновок місцевого господарського суду в частині його незгоди з тим, що правопорушення виявлено із застосуванням приладу, спростовується самим позивачем вищезазначеними доказами.

Щодо вимоги позивача про зменшення розміру відповідальності за недораховану активну електричну енергію до 10 000, 00 грн. суд, вірно зазначив, що положеннями чинного законодавства не передбачено зменшення розміру вартості не облікованої активної електроенергії за клопотанням споживача, а тому у суду відсутні підстави для задоволення такої вимоги позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, про те що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду від 09.08.2017 по справі № 904/6660/17 скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у справі № 904/6660/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 року у справі № 904/6660/17 - скасувати.

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" (49000, м. Дніпро, вул. Шолохова, буд.15; код ЄДРПОУ 23068532) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034) вартість недоврахованої активної електричної енергії у розмірі 202 471, 12 грн., судовий збір у розмірі 6377, 88 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 07.12.2017 року .

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд