Постанова

від 18.10.2018 по справі 904/6660/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/6660/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 04.12.2017

у складі колегії суддів: Білецької Л.М. (головуючого), Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

у справі № 904/6660/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385"

про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 202 471,12 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" про стягнення вартості недоврахованої активної електричної енергії у розмірі 202 471,12 грн.

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 у даній справі (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" вартість недоврахованої активної електричної енергії у розмірі 54 325,04 грн, судовий збір у розмірі 814,88 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 у справі № 904/6660/17 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2017 у справі № 904/6660/17 скасовано. Позовні вимоги - задоволено повністю, стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" вартість недоврахованої активної електричної енергії у розмірі 202 471,12 грн, судовий збір у розмірі 6 377,88 грн.

5. Судом апеляційної інстанції при розгляді справи встановлено наступне.

5.1. 14.12.2007 між позивачем (в тексті договору - постачальник) та відповідачем

(в тексті договору - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 6910/23-267 (далі - Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 8,5 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (п.1.1 Договору).

5.2. Електроенергія постачалась до Житлово-будівельного кооперативу № 385, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Шолохова, 15.

5.3. Відповідно до пункту 2.1 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

5.4. 04.03.2017 за участю представника споживача представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" складено акт про порушення ПКЕЕ від 04.03.2017 № 117675, за змістом якого, на об'єкті споживача, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Шолохова, 15, виявлено порушення споживачем ст. 27 Закону України Про електроенергетику, п. 3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку. При ввімкненні навантаження лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, покази не змінюються. Споживачу порушення продемонстровано.

5.5. На підставі зазначено акту ПКЕЕ 15.03.2017 енергопостачальною організацією проведено засідання комісії, на якому прийнято рішення про здійснення відповідачу нарахування розміру вартості не облікованої електричної енергії, яке оформлено протоколом за № 3-15.

5.6. Періодом для нарахування загального обсягу поза обліково спожитої активної електричної енергії позивачем взято сумарну кількість календарних днів з 04.03.2014 (дата технічної перевірки) по 04.03.2017 (дата усунення порушення ПКЕЕ).

5.7. Позивачем здійснено розрахунок недоврахованої електричної енергії та виставлено споживачу рахунок від 15.03.2017 № 111/6910/23-267/117675 на суму 202 471,12 грн.

5.8. Протокол № 3-15 підписано представником споживача із зауваженням щодо незгоди із сумою здійсненого позивачем нарахування не облікованої електричної енергії.

5.9. Відповідно до п.6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

5.10. З огляду на те, що відповідачем не сплачено виставлений позивачем рахунок, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" про стягнення вартості недоврахованої активної електричної енергії у розмірі 202 471,12 грн.

5.11. Суд першої інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

5.11.1. На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної вартості не облікованої електроенергії.

5.11.2. 08.08.2017 відповідачем подано клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи у справі № 904/6660/17.

5.11.3. Розглянувши вказане клопотання, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку суд має змогу вирішити справу по суті за наявними матеріалами у справі, що виключає доцільність проведення експертних досліджень у справі, а тому клопотання відповідача про призначення експертизи задоволенню не підлягає.

5.11.4. Відповідно до розрахунку позивача, вартість недорахованої електричної енергії здійснено позивачем згідно п. 2.9 за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі -Методика). Періодом для нарахування загального обсягу поза обліково спожитої активної електричної енергії взято сумарну кількість календарних днів з 04.03.2014 (дата технічної перевірки) по 04.03.2017 (дата усунення порушення ПКЕЕ).

5.11.5. Водночас, судом встановлено, що відповідно до Протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 15.03.2017 № 3-15 останній контрольний огляд приладу обліку відбувся 20.09.2016.

5.11.6. Крім того, суд критично поставився до того, що представниками позивача в акті про порушення № 117675 зазначено, що самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо, а порушення виявлено шляхом використання кліщів РК-120 № 4013 д/п 22.06.16, без зазначення яким саме чином використовувався зазначений пристрій, оскільки з тексту акту вбачається, що виявлення порушення відбулось шляхом ввімкнення навантаження тобто без фактичного використання будь-яких спеціальних технічних засобів або демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій.

5.11.7. За викладених обставин, судом першої інстанції здійснено перерахунок вартості не облікованої активної електричної енергії за період з 20.09.2016 по 04.03.2017, яка складає 54 325, 04 грн.

5.12. Проте, суд апеляційної інстанції не погодився із рішенням суду першої інстанції, з огляду на таке.

5.12.1. В акті про порушення від 04.03.2017 № 117675 позивачем зазначено: "Самовільне підключення при контрольному огляді виявити неможливо. Порушення виявлено шляхом використання РК-120 №4013д/п 22.06.16 при ввімкненні навантаження лічильний механізм не враховує ел/ен, показники не змінюються, електрична енергія, що споживається, не враховується. Споживачу продемонстровано порушення".

5.12.2. Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ контрольний огляд вузла обліку - це візуальне обстеження цілісності вузла обліку, цілісності пломб, відбитків тавр та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного, електричного та/або електромагнітного полів, установлених на ньому відповідно до акта про пломбування, зняття показів засобу обліку та виявлення самовільних підключень поза засобом обліку, виявити які представники електропостачальника мають можливість без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій. Технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документам.

5.12.3. Актом від 04.03.2017 року позивачем в присутності представника споживача зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку з використанням приладу РК-120 № 4013. Сам позивач підтвердив факт використання вказаного приладу, про що вказано у акті технічної перевірки від 04.03.2017 № 262801 (а.с.41), який підписано споживачем без зауважень. Так само без зауважень підписано і акт про порушення (а.с.38), тому висновок місцевого господарського суду в частині його незгоди з тим, що правопорушення виявлено із застосуванням приладу, спростовується самим позивачем вищезазначеними доказами.

5.12.4. Щодо вимоги позивача про зменшення розміру відповідальності за недораховану активну електричну енергію до 10 000,00 грн суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що положеннями чинного законодавства не передбачено зменшення розміру вартості не облікованої активної електроенергії за клопотанням споживача, а тому у суду відсутні підстави для задоволення такої вимоги позивача.

5.12.5. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду від 09.08.2017 у справі № 904/6660/17 скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 21.12.2017 обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 385" до суду касаційної інстанції через Дніпропетровський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 904/6660/17, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Дніпропетровського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

7. 29.12.2017, на підставі пункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 904/6660/17 Господарського суду Дніпропетровської області разом з вказаною касаційною скаргою обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" направлена до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/6660/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.02.2018.

9. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2018 касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 904/6660/17 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, оскільки подані обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 385" матеріали касаційної скарги не містили документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; надано скаржнику строк для усунення недоліків до 14 травня 2018 року, у такий спосіб: - надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 074,16 грн за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 904/6660/17.

10. 10.05.2018 обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 385" направлено до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додано оригінал документу (квитанції від 07.05.2018 № 0.0.1029814877.1), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 074,16 грн за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 904/6660/17.

11. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 904/6660/17 за касаційною скаргою обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017; розгляд касаційної скарги призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

12. Не погодившись із прийнятою постановою апеляційного суду, Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 385" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

13. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки викладені в оскаржуваній постанові апеляційного суду не відповідають матеріалам справи, судом проігноровано суттєві факти, які мають значення для справи. На підтвердження своєї позиції скаржник зазнає, зокрема наступні доводи.

13.1. Акт про порушення ПКЕЕ від 04.03.2017 № 117675, було складено у присутності представника з боку відповідача Дзебяк Л.Ф., якою було вказано, що з актом не згодна у зв'язку з необґрунтованістю суми штрафу, яку було нараховано з 04.03.2014 по 04.03.2017, тобто строком в три роки, що є порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення споживачами, мешканцями квартир до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

13.2. Позивач грубо порушує Закон України "Про електроенергетику", Правила користування електричною енергією, Постанову Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 591 (зі змінами Правил користування електричною енергією для населення від 23.08.2016), а саме, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень фактом пошкодження пломб та/або засобів обліку, факт пошкодження встановлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.

13.3. Відповідач вважає, що для нарахування споживачу суми недорахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ, який може доводитись у тому числі, але не виключно актом.

13.4. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги наступне:

позивачем подано до суду рахунок для Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив" № 385 від 15.03.2017 № 111/6910/23-267/117675 на сплату 202 471,12 грн, без зазначення в ньому про те, хто його склав, відповідно до яких правовідносин та за відсутністю підписів (печатки);

позивачем в акті не вказано, що джерелом незаконного підключення є в цілому шість лампочок по 40 Ват, які включалися лише в нічний час для освітлення в двох під'їздах будинку, тамбурів, які були зроблені мешканцями квартир і де знаходяться лічильники споживачів;

позивачем не враховано те, що у відповідача перед ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" немає заборгованості за користування електроенергією;

відповідно до фінансового звіту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385", відповідач не є прибутковим підприємством; заборгованість мешканців будинку перед відповідачем складає 130 438,00 грн; стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" суми 202 471,12 грн може призвести до банкрутства відповідача, оскільки останній об'єктивно не в змозі її сплатити, у зв'язку з чим просить суд врахувати ст. 238 ГК України про застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання та відповідно до роз'яснення Інформаційного Листа Вищого Господарського Суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" в частині застосування відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності винятків з правила ч. 2 ст. 218 ГК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. 29.05.2018 ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" подано відзив на касаційну скаргу, в якому скаржник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову апеляційного суду від 04.12.2017 залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

18. Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

19. Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

20. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією (статті 27 ЗУ "Про електроенергетику").

21. Згідно з пунктом 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

22. Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

23. У пункті 6.41 вказаних вище Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації, порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

24. Експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду (п. 3.30. ПКЕЕ).

25. Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження (п.3.33. ПКЕЕ).

26. Відповідно до пункту 4.1 Методики, у разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

27. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.03.2017 за участю представника споживача, представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" складено акт про порушення ПКЕЕ від 04.03.2017 № 117675, за змістом якого на об'єкті споживача, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Шолохова, 15, виявлено порушення споживачем ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", п.3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку. При ввімкненні навантаження лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, покази не змінюються. Споживачу порушення продемонстровано.

28. Зокрема, як встановлено судом апеляційної інстанції, актом від 04.03.2017 позивачем в присутності представника споживача зафіксовано самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку з використанням приладу РК-120 № 4013, держповірка від 22.06.16. Кліщі електровимірювальні РК-120 призначені для вимірювання сили та напруги змінного струму, в той же час контрольний огляд проводиться без використання спеціальних технічних засобів.

29. Отже, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією, зокрема самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належать енергопостачальній організації поза приладом обліку без порушення схеми обліку, підтверджується актом про порушення від 04.03.2018 № 117675.

30. Згідно з пунктом 2.1.Методики, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушення ПКЕЕ, зокрема: 5) в разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника (п.п. 5 п.2.1. Методики). У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

31. Як встановлено судом апеляційної інстанцій, позивачем не зазначено в акті про порушення від 04.03.2018 № 117675 жодних зауважень чи будь-яких пояснень з приводу зафіксованого відповідачем порушення, в той час, як відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті. При цьому, споживачем не було висловлено у встановленому законом порядку незгоди з встановленими в акті порушеннями. Отже, доводи касаційної скарги, зазначені в пунктах 13.1 та 13.2 цієї постанови спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими у постанові апеляційного суду та підтверджені належними доказами.

32. Водночас, як зазначено у рішенні суду першої інстанції, відповідач звертався із клопотанням (08.08.2017) про призначення судової електротехнічної експертизи у справі № 904/6660/17, однак суд першої інстанції відмовив у його задоволенні, обґрунтувавши можливістю вирішити справу по суті за наявними матеріалами у справі, що виключає доцільність проведення експертних досліджень у справі.

33. Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

34. Як встановлено апеляційним судом, на підставі акту про порушення ПКЕЕ від 04.03.2018 № 117675, енергопостачальною організацією проведено засідання комісії від 15.03.2017, на якому прийнято рішення про здійснення відповідачу нарахування розміру вартості не облікованої електричної енергії на суму 202 471,12 грн, яке оформлено протоколом за № 3-15. Періодом для нарахування загального обсягу поза обліково спожитої активної електричної енергії взято сумарну кількість календарних днів з 04.03.2014 (дата технічної перевірки) по 04.03.2017 (дата усунення порушення ПКЕЕ).

35. Пунктом 2.9 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт*год), розраховується за формулою (2.7) Методики:

W доб.с.п. = P с.п. ·t вик.с.п. (2.7),

де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами: у разі підключення до однієї фази: P с.п. = I U ном.фаз.ц; (2.8); у разі підключення до трьох фаз: P с.п. = 3 · I · U ном.фаз.ц, (2.9),

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

36. Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

37. Зі змісту пункту 2.9 Методики вбачається, що кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики:

Д пер = Д пор + Д усун (2.6),

де Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

38. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

39. Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення . Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Протоколу № 3-15 від 15.03.17 засідання комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕ останній контрольний огляд приладу обліку відбувся 20.09.2016.

41. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що виявлення порушення під час контрольного огляду є неможливим, а порушення виявлено 04.03.2017 шляхом ввімкнення навантаження тобто без фактичного використання будь-яких спеціальних технічних засобів або демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій, у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок за формулою 2.9 Методики, обраховуючи кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок за формулою 2.6 Методики, взявши за основу період з 20.09.2016 (останній контрольний огляд приладу) по 04.03.2017 (дата усунення порушення ПКЕЕ).

42. Водночас, апеляційний суд не погодився із висновками суду першої інстанції зазначивши, що зі змісту п.1.2 ПКЕЕ вбачається, що контрольний огляд проводиться візуально. В даному випадку, що також зафіксовано актом про порушення, порушення виявлено шляхом ввімкнення навантаження. Відключення напруги можливо здійснити тільки після розпломбування шафи обліку, що вже виключає можливість виявити порушення при візуальному огляді (в день виявлення порушення 04.03.2017 також були складені акти технічної перевірки та пломбування засобів обліку № 262801, копії яких наявні в матеріалах справи). Крім того, порушення виявлено шляхом використання РК-120 №4013 держповірка 22.06.16. Кліщі електровимірювальні РК120 призначені для вимірювання сили та напруги змінного струму, в той час як контрольний огляд проводиться без використання спеціальних технічних засобів.

43. Отже, суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх відповідність поданим сторонами доказам, яким надав відповідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, взявши до уваги порушення відповідачем ПКЕЕ у вигляді самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі, що зафіксовано в акті про порушення від 04.03.2017, який підписано представниками позивача та відповідача без жодних зауважень і на підставі якого прийнято законне рішення про нарахування вартості недоврахованої спожитої активної електричної енергії з 04.03.2014 (дата технічної перевірки) по 04.03.2017 (дата усунення порушення ПКЕЕ) на суму 202 471,12 грн, дійшов обґрунтованого та законного висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

44. Відповідно ст. 236 ГПК України у чинній редакції, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

45. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

46. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

47. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

48. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

49. Отже, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується із доводами (п. 13.3. постанови) про те, що при нарахуванні споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення ПКЕЕ, який може доводитись у тому числі, але не виключно Актом, водночас, суди, враховують обставини справи у їх сукупності щодо доведеності факту порушення та правильності здійснених розрахунків, що у даному випадку і було здійснено судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

50. Однак наведені доводи не спростовують, а підтверджують висновки суду апеляційної інстанцій, який задовольняючи позовні вимоги виходив із сукупності поданих доказів та встановлених обставин, щодо наявності правових підстав для нарахування позивачем вартості недоврахованої спожитої активної електричної енергії та не доведення відповідачем протиправних дій для нарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії.

51. Інші доводи скаржника, зазначені в пункті 13.4. цієї постанови, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).

52. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

53. Відповідно ст. 309 ГПК України у чинній редакції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України у чинній редакції, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 904/6660/17 є обгрунтованою та відповідає зазначеним вище нормам матеріального та процесуального права, отже, підстав для її скасування суд не вбачає.

55. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 385" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 904/6660/17 залишити без задоволення.

2 . Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 904/6660/17 залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко