Постанова

від 29.11.2017 по справі 823/1507/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року справа № 823/1507/17

12 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

секретаря - Савости С.В.,

за участю:

представника позивача: Чепаки О.В. - за довіреністю;

представника відповідача: Савенко Ю.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Безпечна звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області №0003541400 від 26.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту, оскільки з контрагентами ТОВ Авест Плюс та ТОВ Євро Агро Дістріб'юшн здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, а висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

Як зазначає позивач, вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 у справі №201/4704/16-к відносно засновника та директора ПП Євро Aгpo Дістріб'юшн гр. ОСОБА_4 не засвідчує відсутність факту здійснення господарських операцій, оскільки не є доведеним той факт, що поряд з незаконною діяльністю даний суб'єкт господарювання не міг проводити законної діяльності.

За вказаних обставин позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В письмовому запереченні на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просила в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачем занижено податок на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 363810 грн., внаслідок відсутності фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ Авест Плюс та ТОВ Євро Агро Дістріб'юшн , а тому податкове-повідомлення рішення прийняте у відповідності до вимог Податкового кодексу України та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Безпечна , як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 34678814, зареєстроване 06.03.2007 та є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області №769 від 12.05.2017, направлень на перевірку №788/23-00-14-0106 від 16.05.2017, №812/23-00-13-0424 від 17.05.2017 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку TOB Безпечна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

За результатами перевірки складено акт №276/23-00-14-0107/34678814 від 10 липня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 363810 грн., що сплачується до Державного бюджету на загальну суму 177139 грн., в т.ч. за березень 2016 року на суму 104982 грн., квітень 2016 року на суму 72157 грн., що спрямовується на спеціальний рахунок на загальну суму 186671 грн., в т.ч. за червень 2014 року на суму 9532 грн., березень 2016 року на суму 104982 грн., квітень 2016 року на суму 72157 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003541400 від 26.07.2017 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 454763 грн., в тому числі за основним платежем - 363810 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 90953 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ Євро Агро Дістріб'юшн оформлений договір поставки №24/068 від 24.06.2014, згідно якого ТОВ Євро Агро Дістріб'юшн зобов'язаний поставити і передавати у власність позивача товар, а позивач зобов'язаний здійснити приймання та оплату товару.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем надано суду: копії видаткових накладних про придбання шроту соняшникового, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, актів списання товарів, оборотно-сальдова відомість (шрот соняшника) по рахунку 208 за січень 2014 - березень 2017 року.

Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій з наведеним контрагентом, суд встановив, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2016 у справі № 201/4704/16-к засновника та директора ПП Євро Arpo Дистриб'юшн ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення ч. 1 ст.205 Кримінального кодексу України. Вирок набрав законної сили 23.05.2016.

Наведеним вироком встановлено, що ОСОБА_4, в порушення вимог ст. ст. 81, 87, 89 ЦК України, ст. ст. 56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України та ст. ст. 8, 24 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 755-ІV від 15.05.2003, у квітні 2014 року у невстановленому місці погодився на пропозицію невстановлених слідством осіб створити ТОВ Євро Агро Дістреб'юшн (код ЄДРПОУ 39192703), з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, не маючи при цьому наміру фактичного здійснювати підприємницьку діяльність.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У скоєному розкаявся.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ Євро Агро Дістріб'юшн полягала у наданні неправомірної вигоди третім особам з метою формального збільшення витрат та незаконного формування податкового кредиту.

Отже, суд переконаний, що господарські операції між позивачем та ТОВ Євро Агро Дістріб'юшн не мають реального характеру.

Крім того, як встановлено судом, між позивачем та ТОВ Авест Плюс оформлено договір № 01/03 від 01.03.2016 за яким останнє зобов'язане поставити і передавати у власність позивача товар, а позивач зобов'язаний здійснити приймання та оплату товару.

За твердженням позивача виконання умов договору підтверджується копіями видаткових накладних про придбання шроту соняшникового, макухи соєвої, хендріксу 5% ТН (8129) та (8130), платіжних доручень, актів списання товарів, оборотно-сальдовими відомостями.

Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що ТОВ Авест Плюс зареєстровано від 09.11.2015 №102715169520 в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС У Київській області, отримало свідоцтво платника ПДВ 01.01.2016 № 200244755.

За даними податкової звітності ТОВ Авест Плюс останнє не декларувало придбання наведених товарів з 01.01.2016 по дату оформлення господарських операцій з позивачем, ні з платниками ПДВ, ні з особами, які не є платниками ПДВ, отже не придбало наведені товари та відповідно не мало змоги їх поставити позивачу.

Звітність 1-ДФ за 4 квартал 2015 року підприємством не подавалась. За даними звітності 1-ДФ за 1 квартал 2016 року відображено тільки заробітну плату директора підприємства.

Суд приймає до уваги, що вказаним підприємством також не декларувались будь - які послуги на перевезення, плати за оренду офісного або складських приміщень.

Отже, у ТОВ Авест Плюс відсутні трудові ресурси, власні чи орендовані основні фонди, складські приміщення, тому суд дійшов висновку про обгрутованість доводів відповідача, і що за відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності ТОВ Авест Плюс здійснювало діяльність спрямовану на оформлення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про безтоварність господарських операцій з наведеним контрагентом та повну обізнаність позивача про ці обставини, а також про формальне виготовлення первинних документів бухгалтерського обліку.

Суд відхиляє доводи позивача про подальше використання придбаних у названих контрагентів товарів у власній господарській діяльності, оскільки таке використання не містить зв'язку з господарськими операціями, які оформлені між позивачем та товариствами з обмеженою відповідальністю Євро Агро Дістріб'юшн , Авест Плюс .

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені контрагенти не передавали у власність позивача товарів, а від імені ТОВ Євро Агро Дістріб'юшн та ТОВ Авест Плюс оформлені бухгалтерські документи та зареєстровані податкові накладні, з метою формування податкового кредиту по ПДВ в сумі 363810 грн., тому, ці документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 грудня 2017 року.

Суддя В.В. Гаращенко