Ухвала

від 09.11.2017 по справі 766/2224/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

09 листопада 201 7 року м . Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Завгородньої І.М., ПоповичО.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за касаційною скаргоюОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

На обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що у період з 10 квітня 2003 року по 25 червня 2010 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач посилалася на те, що при розірванні шлюбу за усною домовленістю між нею та відповідачем, було визначено, що відповідач буде кожного місяця через свою матір ОСОБА_8 надавати кошти у розмірі 200 доларів США на утримання сина, проте з квітня 2016 року ОСОБА_5 матеріальної допомоги не надає.

Враховуючи наведене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 6 000 грн щомісячно, починаючи з 01 квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 6 000 грн щомісячно, починаючи з 04 травня 2016 року і до повноліття дитини.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2017 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року в частині визначення розміру щомісячних аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінено, зменшено суму стягуваних аліментів з 6 000 грн до 1 000 грн на місяць.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні.

З квітня 2016 року відповідач матеріальної допомоги не надає.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що з 05 серпня 2015 року ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з ОСОБА_9, та на його утриманні перебуває малолітня дитина - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Відповідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням фактичних обставин справи і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, обґрунтовано виходив із того, що є підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, але спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1 000 грн, щомісячно.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком апеляційного суду щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Коротун

І.М.Завгородня

О.В.Попович