Постанова

від 06.12.2017 по справі 04/01/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Справа № 04/01/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Короткевич О.Є. (доповідач у справі), суддів:Коваленка В.М., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та ухвалуГосподарського суду Черкаської області від 28.03.2017 року у справі№ 04/01/11 Господарського судуЧеркаської області за заявоюПриватного підприємства "Литвинський" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" провизнання банкрутом ліквідаторЮдицький О.В.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від арбітражного керуючого Юдицького О.В. - Федоренко О.І.;

від ПАТ АБ "Укргазбанк" - Шевченко К.Є.;

від ТОВ "Леон Плюс" - Яковишин М.В.,

від ПАТ КБ "Приватбанк" - Пахачук Г.Д.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 березня 2017 року у справі № 04/01/11 відмовлено у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про продовження терміну ліквідаційної процедури, затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута Юдицького О.В., затверджено звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 31 січня 2017 року, боржника як юридичну особу ліквідовано у зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 травня 2017 року ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2017 року у справі № 04/01/11 скасовано, справу скеровано до місцевого господарського суду для подальшого розгляду

Вищим господарським судом України постановою від 27 червня 2017 року у даній справі постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу скеровано до апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд в іншому складі суду. При цьому судом касаційної інстанції зазначено, що апеляційним судом не досліджено обставин на предмет повноти вжитих ліквідатором Юдицьким О.В. заходів з ліквідації юридичної особи боржника, не з'ясовано фінансово-майнового стану підприємства-боржника на момент завершення ліквідаційної процедури, не проаналізовано доводів місцевого суду про наявність підстав для завершення процедури ліквідації боржника, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з припиненням провадження у справі.

За результатами нового розгляду, постановою від 15 серпня 2017 року Київський апеляційний господарський суд (судді: Чорна Л.В. - головуючий, Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.03.2017 залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції та ухвалою місцевого господарського суду, скаржник ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року у справі № 04/01/11 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 25, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону про банкрутство здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки, постанова про визнання банкрутом була прийнята до набрання чинності Закону банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, розгляд справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" здійснюється відповідно до раніше чинної редакції Закону.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як встановлено судами, провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" порушено на загальних підставах.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 ТОВ "Святослав" було визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором ТОВ "Святослав" було подано до місцевого господарського суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт ліквідатора про оплату послуг та відшкодування його витрат за період проведення ліквідаційної процедури.

За результатами розгляду звіту та ліквідаційного балансу, суд першої інстанції прийняв рішення щодо їх затвердження та ліквідацію банкрута - ТОВ "Святослав", як юридичну особу з наступним припиненням провадження.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25 - 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, які відповідають вимогам ст. 32 Закону про банкрутство, якою передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій правомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону про банкрутство здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки, постанова про визнання банкрутом була прийнята до набрання чинності Закону банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, розгляд справи про банкрутство ТОВ "Святослав" здійснюється відповідно до раніше чинної редакції Закону.

Згідно ч. 6 ст. 3 1 , ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Місцевий господарський суд, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута.

Судами на підставі поданого звіту ліквідатора та доданих до нього доказів досліджено, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

Так, відповідно до звіту ліквідатора, з метою виявлення належного банкруту майна за запитами ліквідатора було надано відповіді від відповідних установ про відсутність у боржника майнових активів (довідки Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві, РВ ФДМУ по Черкаській області, Смілянське бюро технічної інвентаризації в Черкаській області, Інспекція Державного технічного нагляду, Смілянське управління ВРЕР при УДАЇ УМВС України в Черкаській області).

Крім того, 23 березня 2017 року на засіданні комітету кредиторів було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з врахуванням заперечень заставного кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк".

Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора щодо оплати послуг, звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі.

Також слід зауважити, що процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. У даній справі ліквідаційна процедура тривала понад 6 років, тобто понад строк, встановлений ст. 22 Закону про банкрутство. Необґрунтоване затягування такого строку є прямим порушенням імперативних приписів Закону про банкрутство та призводить до настання ряду негативних правових наслідків. Зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого, витрати на зберігання майна боржника тощо), які сплачуються конкурсними кредиторами.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні вимоги публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" не знайшли свого підтвердження, є не обґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова та ухвала судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року та ухвала Господарського суду Черкаської області від 28 березня 2017 року у справі № 04/01/11 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28 березня 2017 року у справі № 04/01/11 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

С.В. Куровський