Рішення

від 05.12.2017 по справі 906/1021/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" грудня 2017 р. Справа № 906/1021/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

при секретарі: Антоновій О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 01.12.2017;

ОСОБА_2 - директор;

від відповідача: ОСОБА_3 - дов. №01-27/52 від 08.11.2017.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Спецпром" (м.Житомир)

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (Житомирська обл., смт. Новогуйвинське)

про стягнення 441499,44 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 441499,44 грн., з яких 394966,95 грн основного боргу, 12322,94 грн інфляційних, 3618,94 грн 3% річних та 30 590,61 грн пені.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2017. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.12.2017.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подала для долучення до матеріалів справи письмове клопотання з додатками та заяву про уточнення позовних вимог. Пояснила, що при виготовленні позовної заяви було допущено помилку в заявлених до стягнення сумах, однак виправлення на загальну суму позову не впливають. Відповідно до заяви просить стягнути 394971,95 грн основного боргу, 12322,94 грн. інфляційних, 3613,94 грн 3% річних та 30 590,61 грн пені (а.с.50). Судом враховано вказані в заяві виправлення суми основного боргу та 3% річних.

Представник відповідача щодо обґрунтованості позову, з урахуванням виправлень не заперечив. Подав клопотання №01-11/4479 від 05.12.2017 про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% (а.с.51-53).

Представник позивача щодо зменшення розміру пені покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Актив Спецпром (Виконавець/позивач) та Державним підприємством Житомирський бронетанковий завод (Замовник/відповідач) 23.06.2017 був укладений договір № 91 про надання послуг (а.с. 14-16).

За умовами вказаного договору виконавець (позивач) зобов'язувався власними силами надати замовнику (відповідачу) послуги з проведення ремонту техніки спеціального призначення, а Замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити дані послуги (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, кількість, ціна, об'єми, види та етапи надання Послуг визначаються сторонами па підставі актів виконаних робіт з ремонту Виробів (Додаток 2 до Договору), які підписуються представниками сторін, по кожному окремому етапу наданих послуг.

На виконання умов договору позивачем надано послуги на загальну суму 394971,95грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актами надання послуг №ОУ-0000008 від 13.07.2017 та №ОУ-0000007 від 24.07.17(а.с. 19-20).

Відповідно до п.4.2 Договору, оплата робіт здійснюється протягом (семи) банківських днів з моменту підписання Актів приймання - здачі, робіт.

Оскільки позивачем належним чином виконані свої зобов'язання з надання послуг, що також не заперечується відповідачем, то у останнього виник обов'язок щодо оплати наданих послуг на загальну суму 394971,95грн.

03.10.2017 за вих. № 479/10-17 позивачем направлена відповідачу претензія з вимогою оплати заборгованості за договором № 91 від 23.06.2017 (а.с.21).

На день вирішення спору відповідач свої зобов'язання не виконав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до п.5.2 Договору, у випадку порушення строку оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день не виконання зобов'язань.

В порядку вищезазначеного пункту договору, позивачем нараховано відповідачу 30 590,61 грн пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні на суму 2322,94 грн та 3% річних на суму 3613,94 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив щодо основного боргу. Подав клопотання про зменшення розміру пені, зсилаючись на те, що проведення платежів по господарським зобов'язанням здійснюється ДП Житомирський бронетанковий завод відповідно до Порядку моніторингу платежів в ДК Укроборонпром , затвердженого Наказом ДК Укроборонпром №84 від 17.04.2014. Неодноразово, з метою проведення оплати по господарським операціям з позивачем, на електронну адресу ДК Укроборонпром направлялись заявки (платежі) для проведення моніторингу та погодження. Однак, на час розгляду даної справи в суді, дозволу від ДК Укроборонпром , як підприємства, яке здійснює контроль та проводить управління підприємствами учасниками Концерн, на проведення платежів з ТОВ АктивСпецпром не отримано, що і призвело до виникнення заборгованості. Вказує, що відповідач, в межах наданої компетенції, намагався виконати свої договірні зобов'язання у повному обсязі, але враховуючи відповідні внутрішні документи ДК "Укроборонпром", провести оплату по договору № 91 від 23.06.2017 не мав можливості

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг, що вказує на належне виконання зобов'язання з боку позивача.

Заборгованість відповідача на день судового засідання не змінилась та становить 394971,95 грн, що також вбачається з підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом за період з 01.01.2017 по 28.11.2017 (а.с. 44).

Відповідач факт існування заборгованості за надані послуги не спростував.

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 30 590,61 грн, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Так, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, пеня в сумі 30590,61 грн розрахована, виходячи з п. 5.2 Договору: за Актом № ОУ - 0000008 від 13.07.2017 р. на суму 324,43 грн станом на 15.11.2017 складає 22 512,23 грн та за Актом № ОУ - 000007 від 24.07.2017 - на суму 110 642,52 грн - 8 078,38 грн (а.с. 22,23).

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його таким, що заявлений у відповідності до умов договору та чинного законодавства, є обґрунтованим та вірним, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення 30590,61 грн пені, суд вважає за можливе зменшити її розмір на 50% (до 15295,30 грн), враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Господарський суд, зменшуючи розмір заявленої до стягнення пені, врахував, межі наданої відповідачу компетенції з питань контролю та управління платежами підприємств учасниками Концерн, а також, відсутності дозволу на проведення платежів з боку контролюючого органу (ДК "Укроборонпром"), що свідчить про неумисне порушення умов договору. Судом також враховано стратегічність ДП "Житомирський бронетанковий завод" та його значимість у посиленні обороноздатності України.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне зменшити пеню на 50% та стягнути з відповідача 15295,30 грн пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні на суму 12322,94 грн інфляційних, та 3% річних на суму 3613,94 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних суд встановив, що їх нараховання здійснено обгрунтовано та вірно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 426204,13 грн з яких: 394971,95 грн основного боргу, 15295,30 грн. пені, 12322,94 грн інфляційних та 3613,94 грн 3% річних.

Пунктом 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір пені на 50% - до 15295,30 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів", буд. 1, ід. код 07620094)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Спецпром" (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 7/15, ід. код 39982218)

- 394971,95 грн основного боргу;

- 15295,30 грн пені

- 12322,94 грн інфляційних;

- 3613,94 грн 3% річних;

- 6622,49 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено: 11 грудня 2017

Віддрукувати:

1- до справи;

2- позивачу.