Рішення

від 15.11.2017 по справі 911/2737/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2017 р. Справа № 911/2737/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2737/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ніко-Тайс , м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп ,

с. Мархалівка, Васильківський район

2. Приватної агрофірми Покрова , с. Кути, Буський район, Львівська область

про стягнення 403,57 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (відповідач 1); 2. Приватної агрофірми Покрова (відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 95,90 грн. 3 % річних та стягнення з відповідача 2 - 307,67 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 2 зобов'язань з оплати отриманого, на підставі видаткових накладних № РН-ЛВ00199 від 18.05.2007, № РН-ЛВ00238 від 30.05.2007 товару, зобов'язання за якими, забезпечене порукою із відповідачем 1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2017 порушено провадження у справі № 911/2737/17 та призначено до розгляду на 18.10.2017.

Ухвалою суду від 18.10.2017 розгляд справи був відкладений на 01.11.2017.

Ухвалою суду від 01.11.2017 розгляд справи був відкладений на 15.11.2017.

Під час розгляду справи позивачем надана заява про збільшення розміру позовних вимог № 19-1/09 від 19.09.2017, в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів - 1 305,50 грн. 3 % річних та 5 785,83 грн. інфляційних втрат.

Разом з тим, 20.10.2017 через канцелярію суду від позивача надійшла заява № 19-9/10 від 19.10.2017 про солідарне покладення на відповідачів судових витрат, в тому числі, пов'язаних із оплатою послуг адвоката.

Відповідачі в судові засідання 18.10.2017, 01.11.2017, 15.11.2017 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 13.09.2017, 18.10.2017, 01.11.2017 не виконали, відзиви на позов до суду не надіслали. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачам на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідачів, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 1 поштового відправлення щодо ухвали суду від 18.10.2017.

Крім того, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на закінчення терміну зберігання, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.06.2008 у справі № 17/94, задоволено повністю позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Тридента Агро ; присуджено до стягнення з приватної агрофірми Покрова 4 273,14 грн. боргу, 162,38 грн. інфляційних, 11,55 грн. 3 % річних, всього 4 447,07 грн., з розстрочкою виконання на 2 місяці; присуджено до стягнення з приватної агрофірми Покрова 500,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг, 152,97 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так, під час розгляду справи № 17/94 господарським судом Львівської області було встановлено, що за усною домовленістю товариством з обмеженою відповідальністю Тридента Агро протягом травня 2007 поставлено приватній агрофірмі Покрова засоби захисту рослин, на загальну суму 5 273,14 грн., що підтверджувалось видатковими накладними № РН-ЛВ00199 від 18.05.2007 на суму 3 444,60 грн. та № РН-ЛВ00238 від 30.05.2007 на суму 1 828,54 грн., які підписані повноважними представниками сторін.

Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджується довіреностями серії ЯИЗ № 789678 від 15.05.2007 та № 789681 від 29.05.2007 р.

За поставлений товар товариством з обмеженою відповідальністю Тридента Агро було виставлено рахунки-фактури № СФ-ЛВ00063 від 18.05.2007 на суму 3 444,60 грн. та № СФ-ЛВ00080 від 30.05.2007 на суму 1 828,54 грн.

Як було встановлено при розгляді справи № 17/94 та зазначалось у позовній заяві, приватна агрофірма Покрова здійснило часткову оплату отриманого товару на суму 1 000,00 грн.

22.02.2008 товариство з обмеженою відповідальністю Тридента Агро зверталось до приватної агрофірми Покрова із вимогою № 187 про оплату заборгованості в розмірі 4 273,14 грн., яка отримана останнім 28.02.2008, що підтверджувалось повідомленням про вручення поштового відправлення № 1366720. Однак відповіді на вказану вимогу приватна агрофірма Покрова не надало.

Разом з тим, господарським судом Львівської області були розглянуті вимоги у справі № 17/94 щодо стягнення з приватної агрофірми Покрова інфляційних втрат у розмірі 162,38 грн. та 3 % річних - 11,55 грн., заявлених товариством з обмеженою відповідальністю Тридента Агро , на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку із несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання.

Розглянувши вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Тридента Агро , господарський суд Львівської області дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, визнавши їх підставними, документально обґрунтованими та підтвердженими наявними у справі матеріалами.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду Львівської області у справі № 17/94 від 27.06.2008.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В подальшому, 26.01.2011 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Тридента Агро було укладено Угоду № К-70-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги, в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), з якої вбачається, що первісний кредитор (ТОВ Тридента Агро ) відступає новому кредитору (ФОП ОСОБА_1М.) право вимоги виконання приватною агрофірмою Покрова (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру 3 % річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості товару.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, станом на дату її укладення, становить 2 631,98 грн., яка становить розмір 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі норм чинного законодавства за період з 01.06.2007 по 06.03.2008 та за період з 09.04.2008 по 26.01.2011.

02.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Компанія Ніко-Тайс було укладено Угоду № 100/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги, в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), з якої вбачається, що первісний кредитор (ФОП ОСОБА_1М.) відступає новому кредитору (ТОВ Компанія Ніко-Тайс ) право вимоги виконання приватною агрофірмою Покрова (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру 3 % річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі документів первинного бухгалтерського обліку та згідно з угодою № К-70-ТА від 26.01.2011, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості товару.

Вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, станом на дату її укладення становить 3 109,53 грн., нарахованих за період з 01.06.2007 по 06.03.2008 та за період з 09.04.2008 по 02.07.2012.

Пунктом 2.3 угоди № 100/07-12 визначено, що з моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із документів первинного бухгалтерського обліку по відношенню до боржника щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати вартості товару, отриманого відповідно до документів первинного бухгалтерського обліку.

02.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Компанія Ніко-Тайс підписаний акт прийому-передачі, згідно з яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи первинного бухгалтерського обліку, згідно із переліком, наведеним в акті.

02.07.2012 ФОП ОСОБА_1 надіслано приватній агрофірмі Покрова повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні. Факт надіслання відповідного повідомлення підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 21.09.2013 № 3541.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, з метою забезпечення виконання зобов'язання за Угодою № 100/07-12 від 02.07.2012 між ТОВ Компанія Ніко-Тайс (кредитор) та ТОВ ПК Трейдсервісгруп (поручитель) було укладено Договір поруки № 21-08-2012-152 від 21.08.2012, за умовами п. 1.1 якого, в редакції внесених Додатковою угодою № 1 від 18.08.2015 змін, поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку приватною агрофірмою Покрова щодо виконання грошового зобов'язання по сплаті розміру 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з документами первинного бухгалтерського обліку та угоди.

Розділом 3 договору поруки, в редакції внесених Додатковою угодою № 1 від 18.08.2015 змін, поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки, який обмежується сплатою розміру 3 % річних та інфляційних втрат в сумі 10 000,00 грн.

Поручитель зобов'язався виконати обов'язок щодо сплати розміру 3 % річних та інфляційних втрат, в строк до 15.09.2017 (п. 4.3 Договору поруки № 21-08-2012-152 від 21.08.2012, в редакції внесених Додатковою угодою № 1 від 18.08.2015 змін).

У зв'язку із неналежним виконання відповідачем 2 грошового зобов'язання, виконання за якими забезпечене порукою із відповідачем 1, позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути солідарно з відповідачів - 1 305,50 грн. 3 % річних та 5 785,83 грн. інфляційних втрат.

14.11.2017 через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс надійшов супровідний лист № 14-7/11 від 14.11.2017, разом із відповіддю управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністертсва юстиції України за № 22603/0/1-17 від 27.10.2017, відповідно до якого ані в Буському, ані Бродівському районних відділах державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виконавчі документи щодо виконання наказу господарського суду Львівської області у справі № 17/94 не перебувають та вважаються втраченими і, що державним виконавцем Буського ВДВС вжито заходів шляхом звернення до господарського суду Львівської області із заяву про видачу відповідних наказів.

Таким чином, на час звернення позивача у справі № 911/2737/17 з позовом, рішення господарського суду Львівської області від 27.06.2008 у справі № 17/4, вважається не виконаним, відповідач 2 зазначене не спростував.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , визначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З розрахунку позивача вбачається, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснюється останнім на суму несвоєчасно виконаного зобов'язання у розмірі 4 273,14 грн., за період з 31.05.2007 по 19.09.2017 (за виключенням періоду з 07.03.2008 по 08.04.2008).

Однак, звертаючись до господарського суду Львівської області, первісний кредитор - ТОВ Тридента Агро при встановлені строку настання обов'язку відповідача 2 сплатити за отриманий за накладними товар, виходив з норм ч. 2 ст. 530 ЦК України, якою визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було встановлено господарським судом Львівської області, письмова вимога про сплату боргу вих. № 187 від 22.02.2008 була отримана відповідачем 2 - 28.02.2008, а тому строк виконання відповідачем 2 зобов'язання щодо оплати товару сплинув 06.03.2008. Рішенням господарського суду Львівської області від 27.06.2008 у справі № 17/94 було стягнуто з відповідача 2 - 3 % річних в сумі 11,55 грн., за період з 07.03.2008 по 08.04.2008.

Таким чином, господарський суд Київської області вважає, що господарським судом Львівської області при розгляді справи № 17/94 було встановлено строк виконання відповідачем 2 зобов'язань щодо оплати товару відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, розглянуто вимоги первісного кредитора - ТОВ Тридента Агро щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 11,55 грн. за період з 07.03.2008 по 08.04.2008, тому вимоги позивача - ТОВ Компанія Ніко-Тайс про стягнення 3 % річних за період з 31.05.2007 по 06.03.2008 в сумі 97,65 грн. задоволенню не підлягають.

Теж саме стосується інфляційних втрат. Рішенням господарського суду Львівської області від 27.06.2008 у справі № 17/94 стягнуто з відповідача 2 інфляційні втрати в сумі 162,38 грн. за березень 2008. Тому вимога позивача - ТОВ Компанія Ніко-Тайс про стягнення інфляційних втрат за період з червня 2007 по лютий 2008 в сумі 820,44 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, здійснивши розрахунок 3 % річних, з урахуванням періоду: з 09.04.2008 по 19.09.2017 та інфляційних втрат за період: квітень 2008 - липень 2017, суд дійшов висновку щодо задоволення 3 % річних у розмірі 1 207,85, грн. та інфляційних втрат - 4965,39 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до солідарного стягнення з відповідачів 700,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру , дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

При розгляді питання щодо віднесення вказаної суми витрат на оплату послуг адвоката у судові витрати у даній справі, судом враховано пункт 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України стосовно того, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, а у разі неподання відповідних документів - у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини 3 статті 48 та частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у їх сукупності, можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини 1 статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 700,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до адвоката ОСОБА_1, який діє на підставі Договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 21-08-2017 від 21.08.2014, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката. В доказ понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката, позивачем додані до матеріалів справи квитанція від 19.10.2017 на суму 700,00 грн. та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.10.2017.

Таким чином, оскільки внесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатом та оплата їх позивачем підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на оплату послуг адвоката до складу судових витрат у даній справі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Варто зазначити, що у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в п.п. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013р. № 7.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (08633, Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) та приватної агрофірми Покрова (80532, Львівська область, Буський район, с. Кути, код ЄДРПОУ 30686230) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 1 207 (одну тисячу двісті сім) грн. 85 коп. 3 % річних та 4 965 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 39 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (08633, Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 43 коп. судового збору та 304 (триста чотири) грн. 69 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4. Стягнути з приватної агрофірми Покрова (80532, Львівська область, Буський район, с. Кути, код ЄДРПОУ 30686230) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 3839872) 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 43 коп. судового збору та 304 (триста чотири) грн. 69 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 08.12.2017

Суддя О.О. Христенко