Постанова

від 04.12.2017 по справі 904/4737/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 року Справа № 904/4737/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Вечірко І.О., Широбокова Л.П.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Головуючий суддя роз'яснив представнику позивача, що зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.12.2017 р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №220/198/д від 11.04.2017 р., представник;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016р. у справі № 904/4737/16

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до приватного підприємства "Швейна фабрика "Авітекс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 272 586грн.60коп. пені за порушення умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016 року (суддя: Бондарєв Е.М.) в задоволені позову відмовлено. Визнано недійсним п. 7.3.3 договору № 286/3/15/547 від 30.10.2015 року в частині стягнення пені.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить позов задовольнити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що за порушення строків виконання зобов'язання договором передбачено нарахування пені в розмірі 1% вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 діб з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 04.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2015 року між Міністерством оборони України (далі - позивач, замовник) та приватним підприємством "Швейна фабрика "Авітекс" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/15/547 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2015 році поставити замовнику вироби текстильні готові, інші (Лот 6. Спальний мішок) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату в кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.

Згідно з п. 1.2 договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією:

найменування товару: спільний мішок;

стандарти, технічні умови на товар, зразок: відповідність опису та зразку-еталону;

строки (терміни) постачання: до 21.12.2015 року (включно);

загальна кількість, яку необхідно постачити (шт.): 15 000 шт.;

ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант.робіт у місяцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ): 582,45, 00 грн.;

ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ): 8 736 750,00 грн.;

ціна товару без ПДВ: 8 736 750,00 грн.;

крім того, ПДВ: 1 747 350,00 грн.;

ціна товару з ПДВ: 10 484 100,00 грн.

Постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби (далі - матеріали), які встановленим порядком погоджуються з замовником.

Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі товару, залежно від реального фінансування видатків замовника (п. 1.3 договору).

Приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться, військовим представництвом Міністерства оборони України (далі - ВП МОУ) в присутності представника підприємства, відповідального за якість з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорон» здоров'я України, кількості, відповідності затвердженому зразку, наявності іншої супровідної документації. У разі, якщо на підприємстві не створено ВП МОУ, Замовник направляє до цього підприємства представників ВП МОУ для приймання товарів військового призначення. Рішення щодо визначення ВП МОУ для здійснення приймального контролю (якості) товару приймає 1363 Головне ВП МОУ після остаточного визначення місцезнаходження підприємства-виробника товару. (п.2.3 договору).

У разі, коли постачальник є виробником товару, зазначеного у Специфікації цього Договору, контроль якості здійснюється на підставі вимог Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 21.10.09 № 1107 (п.2.4 договору).

Замовник має право самостійно або через ВП МОУ здійснювати контроль за якістю товару на всіх стадіях його розроблення, випробування, виробництва, доробки і поставок відповідно до нормативних документів та технічної документації і проводити вибіркову перевірку виробів (п.2.5 договору).

При позитивних результатах контролю та випробувань на прийнятий товар представником замовника ставиться відповідне клеймо у місцях нанесення маркування відповідно до нормативно-технічної документації. У разі відсутності місця для нанесення клейма (пломбування) або недопустимості нанесення клейма (пломбування) на виробах: клейма (пломби) наносяться на кожному примірнику акту приймального контролю (якості), та на тарі в межах норм приймання матеріально-технічних засобів речової служби, якщо постачальник товару є його виробником (п.2.6 договору).

Відповідно до п.2.7 договору приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару по якості та направляється Замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.

Приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього договору, здійснюється одержувачем замовника відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при ОСОБА_2 СРСР від 15.06.65 № П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затвердженої постановою Державного арбітражу при ОСОБА_2 ОСОБА_2 СРСР від 25.04.66 № П-7) з доповненнями і змінами, які внесені до них в установленому порядку та нормативно- правовими актами України, які регулюють такі відносини. Належним чином оформлені документи (видаткова накладна постачальника та повідомлення-підтвердження) є підтвердженням приймання та оприбуткування за обліком товару (п.2.8 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору товар постачається на умовах DDР - склад замовника відповідно до Міжнародник правил по тлумаченню торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт: зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару визначений в специфікації договору (п.1.2).

Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника (п. 5.3 договору).

Пунктами 6.3.3 та 6.3.4 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити представника замовника про дату, коли товар буде наданий для приймання по якості та коли товар буде відвантажений на його адресу.

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 9086220,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймального контролю:

- накладна від 18.12.2015 року № РН-0000168 та акт № 547/2 на суму 1 397 880,00 грн.

- накладна від 18.12.2015 року № РН-0000169 та акт № 547/3 на суму 1 397 880,00 грн.;

- накладна від 21.12.2015 року № РН-0000169 та акт № 547/4 на суму 698 940,00 грн.;

- накладна від 22.12.2015 року № РН-0000170 та акт № 547/5 на суму 2 795 760,00 грн.;

- накладна від 23.12.2015 року № РН-0000171 та акт № 547/6 на суму 2 795 760,00 грн.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем строків поставки товару, передбаченого п. 1.2 договору (до 21.12.2015 року включно), та відповідно до пункту 7.3.3 договору, звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача пені в сумі 272 586,60 грн.

Відмовляючи в задоволені позову, господарський суд виходив з того, що п. 7.3.3 договору в частині стягнення пені суперечить приписам Цивільного кодексу України, яким не передбачено стягнення пені за порушення строку поставки товару за правочином.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.2ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У даному випадку, як вбачається з договору (а.с.9), виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, Господарським кодексом України передбачено стягнення пені за невиконання зобов'язання, в тому числі щодо поставки товару, з урахуванням прострочення за кожен день прострочення.

Пунктом 7.3.3 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу.

Таким чином, визначення сторонами в договорі пені у розмірі 1% за несвоєчасне виготовлення та поставку товару не суперечить вимогам діючого законодавства.

Отже, необгрунтованим є висновок господарського суду про визнання п.7.3.3. договору недійсним у зв'язку з відсутністю у відповідача безпосереднього грошового зобов'язання перед позивачем.

Позивачем у відповідності до п.7.3.3. договору було нараховану пеню, оскільки відповідачем було порушено строки поставки до 21.12.2015 року (включно), а відповідачем здійснена поставка 24.12.2016 року, а саме:

1) за актом приймального контролю (якості) № 547/4 на суму 698 940,00 грн. за прострочення 3 доби - 20 968,20 грн. пені;

2) за актом приймального контролю (якості) № 547/2 на суму 1 397 880,00 грн. за прострочення 3 доби - 41 936,40 грн. пені;

3) за актом приймального контролю (якості) № 547/3 на суму 1 397 880,00 грн. за прострочення 3 доби - 41 936,40 грн. пені;

4) за актом приймального контролю (якості) № 547/5 на суму 2 795 760,00 грн. за прострочення 3 доби - 83 872,80 грн. пені;

5) за актом приймального контролю (якості) № 547/6 на суму 2 795 760,00 грн. за прострочення 3 доби - 83 872,80 грн. пені.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає його обгрунтованим, арифметично вірним, а тому приходить висновку про необхідність задоволення позову про стягнення пені в сумі 272586,00грн.

За таких обставин рішення підлягає скасуванню, а позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2016р. у справі №904/4737/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь приватного підприємства "Швейна фабрика "Авітекс" пеню в сумі 272586,60грн., судовий збір в сумі 8586,47грн., у тому числі за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.П. Широбокова

Постанова виготовлена в повному обсязі 11.12.2017року.