Ухвала

від 08.12.2017 по справі 08

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 08

н/п 1-кс/640/9724/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2017 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря- ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

підозрюваної - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017220490000281 від 25.01.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, яка раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 1 ст. 200 КК України,-

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 строком на 30 діб, із визначенням застави у розмірі 500000 грн., та покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_6 , працюючи згідно наказу № 107-к від 04.10.2013 головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРБЕЛ», код ЄДРПОУ 21258932, юридична адреса: м. Харків, в`їзд Вологодський 2-й, буд.6, являючись посадовою особою, на яку, в тому числі, було покладено обов`язки з організації роботи бухгалтерської служби, контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, здійснення заходів щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства, контролю за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням фінансових ресурсів, із корисливих мотивів, переслідуючи єдиний умисел, спрямований на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, користуючись повною довірою зі сторони директора та засновника ТОВ «ХАРБЕЛ» ОСОБА_7 , володіючи інформацією щодо руху грошових коштів по розрахунковим рахункам вказаного підприємства, знаючи про наявність на підприємстві договору безпроцентної зворотної фінансової допомоги від 16.12.2014, укладеному між ТОВ «ХАРБЕЛ» та ОСОБА_7 , за яким підприємство надавало позичальнику ОСОБА_7 грошові кошти, в тому числі частками шляхом перерахування на його картковий рахунок робітника, відкритий ним у зв`язку із укладеним в рамках договору на банківське обслуговування вказаного Товариства в ПАТ «ПроКредитБанк» договором про надання послуг по зарахуванню заробітної плати на карткові рахунки №ЗП-ПК-2-230604.10 від 27.03.2006, використовуючи, наданий їй для роботи директором електронний ключ доступу ТОВ «ХАРБЕЛ» до системи видаленого керування «Клієнт-банк» в ПАТ «ПроКредитБанк» по розрахунковому рахунку зазначеної фірми № НОМЕР_1 , на своєму робочому місці у період часу з 24.12.2014 по 11.01.2017 умисно формувала завідомо підроблені електронні платіжні доручення з призначенням платежу- «перерах. ссуда на КР робітників згідно договору №ЗП-ПК-2-230604.10 від 27.03.2006» та з розшифровкою платежу - відомість для зарахування заробітної плати, куди вносила свої особисті дані та номери власних карткових рахунків в ПАТ «ПроКредитБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , розуміючи, що вона не укладала з підприємством договору безпроцентної зворотної фінансової допомоги та не має права на одержання грошових коштів в якості позики (ссуди), які в подальшому відправляла системою «Клієнт-банк» на виконання до ПАТ «ПроКредитБанк», відображуючи при цьому перераховані суми в обліку підприємства, як нібито видані за договором позики (безпроцентної зворотної фінансової допомоги) від 16.12.2014, укладеним між ТОВ «ХАРБЕЛ» та ОСОБА_7 та за виданими ОСОБА_7 авансами. Після виконання ПАТ «ПроКредитБанк» грошових операцій за сформованими та відправленими ОСОБА_6 підробленими платіжними дорученнями платника (ТОВ «ХАРБЕЛ») та нарахуванням вказаних нею грошових сум на її особисті рахунки № 26259210310168, № 26251230310168, як отримувача, в цьому ж банку, ОСОБА_6 обертала грошові кошти на свою користь та розпоряджалася ними на власний розсуд, чим завдала ТОВ «ХАРБЕЛ» матеріальні збитки на загальну суму 474 575 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 протягом часу з 24.12.2014 по 11.01.2017 здійснила незаконні перекази грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «ХАРБЕЛ» № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «ПроКредитБанк» на свої карткові рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкриті в ПАТ «ПроКредитБанк», з призначенням платежу перерахування ссуди на загальну суму 474 575 грн. за підробленими платіжними дорученнями вказаними в клопотанні.

Після зарахування на карткові рахунки ОСОБА_6 № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 в ПАТ «ПроКредитБанк» вказаних належних ТОВ «ХАРБЕЛ» грошових коштів з призначенням платежу перерахування ссуди в загальній сумі 474 575 грн., ОСОБА_6 у період часу з 24.12.2014 по 11.01.2017 звертала дані грошові кошти на свою користь та розпоряджалася на власний розсуд, знімаючи готівку або розплачуючись за товари і послуги своїми банківськими кратками.

Сторона обвинувачення вказує, що, таким чином, ОСОБА_6 у період часу з 24.12.2014 по 11.01.2017, являючись головним бухгалтером ТОВ «ХАРБЕЛ», із корисливих мотивів, переслідуючи єдиний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, привласнила належні вказаному підприємству грошові кошти у загальній сумі 474 575 грн., чим завдала ТОВ «ХАРБЕЛ» матеріальні збитки на вказану суму.

Крім того, за вказаних обставин, ОСОБА_6 , використовуючи, наданий їй для роботи директором електронний ключ доступу ТОВ «ХАРБЕЛ» до системи видаленого керування «Клієнт-банк» в ПАТ «ПроКредитБанк» по розрахунковому рахунку зазначеної фірми № НОМЕР_1 , на своєму робочому місці у період часу з 24.12.2014 по 11.01.2017 умисно підробляла документи на переказ, формуючи завідомо підроблені електронні платіжні доручення на переказ грошових коштів з розрахунковому рахунку ТОВ «ХАРБЕЛ» № НОМЕР_1 в ПАТ «ПроКредитБанк» на свої власні рахунки, як фізичної особи, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 в ПАТ «ПроКредитБанк», в які вносила недостовірну інформацію стосовно призначення платежу, а саме: «перерах. ссуда на КР робітників згідно договору №ЗП-ПК-2-230604.10 від 27.03.2006» та з розшифровкою платежу - відомість для зарахування заробітної плати, де указувала свої особисті дані та номери власних карткових рахунків в ПАТ «ПроКредитБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , розуміючи, що вона не укладала з підприємством договору безпроцентної зворотної фінансової допомоги та не має права на одержання грошових коштів в якості позики (ссуди). Після чого, ОСОБА_6 , реалізуючи свій єдиний злочинний намір, використовувала підроблені документи на переказ, відправляючи створені нею завідомо підроблені електронні платіжні доручення системою «Клієнт-банк» на виконання до ПАТ «ПроКредитБанк», відображуючи при цьому перераховані суми в обліку підприємства, як нібито видані за договором позики (безпроцентної зворотної фінансової допомоги) від 16.12.2014, укладеним між ТОВ «ХАРБЕЛ» та ОСОБА_7 та за виданими ОСОБА_7 авансами. Після виконання ПАТ «ПроКредитБанк» переказів - грошових операцій за сформованими та відправленими ОСОБА_6 підробленими електронними платіжними дорученнями, вона одержувала вказані нею грошові суми на свої власні рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та розпоряджалася ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 протягом часу з 24.12.2014 по 11.01.2017 підробила та використала документи на переказ грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «ХАРБЕЛ» № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «ПроКредитБанк» на свої карткові рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкриті в ПАТ «ПроКредитБанк», з призначенням платежу перерахування ссуди на загальну суму 474 575 грн. за платіжними дорученнями вказаними в клопотанні.

28.10.2017 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 200 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігання яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, забезпечити належну поведінку підозрюваної ОСОБА_6 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Підозрювана в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання, не визнала повідомлену підозру. Крім іншого, зазначила про наявність на теперішній час іншого провадження, в тому числі щодо з`ясування вказаної у її підозрі суми збитків.

В судовому засіданні захисник просив відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи про необґрунтованість повідомленої підозри.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної ОСОБА_6 встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні та під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12017220490000281 від 25.01.2017за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200 КК України.

Постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 від 19.10.2017 про об`єднання матеріалів досудового розслідування, матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12017220490000281 від 25.01.2017 та № 12017220490003888 від 18.10.2017, об`єднано в одне провадження № 12017220490000281.

У встановленому нормами КПК України порядку повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 28.10.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 200 КК України, вручено 28.10.2017 ОСОБА_6 , однак остання відмовилася від підписання повідомлення про підозру у присутності двох свідків.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2017 ухвалено дозолити старшому слідчому Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрювану ОСОБА_6 , для розгляду слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 07.12.2017, 07.12.2017 о 18.15 год. ОСОБА_6 затримана в порядку ст. 208 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2017.

08.12.2017 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191КК України, тобто привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, а також за ч. 1 ст. 200 КК України, тобто підробка документів на переказ та їх використання.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 , що підтверджується заявою ОСОБА_7 ; показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які містяться в протоколах їх допитів відповідно; висновком судової економічної експертизи №26 від 16.08.2017.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на потерпілого, свідків.

Однак, прокурором не доведено існування ризику, визначеного у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення. ОСОБА_6 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, в цій частині доводи сторони обвинувачення містять припущення щодо можливості існування цього ризику та не підтверджено залученими до клопотання матеріалами.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 відмовити, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

Дійсно, постановою слідчого від 04.12.2017 підозрювана була оголошена у розшук. Однак, як встановлено в ході розгляду даного клопотання з пояснень слідчого, слідчий до оголошення підозрюваної у розшук узгодив в телефонному режимі з підозрюваною дату її виклику до відділу поліції на 07.12.2017, куди вона в призначений час самостійно прибула та була затримана.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрована та мешкає з 1983 року за адресою: АДРЕСА_1 , має міцні соціальні зв`язки. З пояснень підозрюваної також слідує, що на її утриманні перебуває повнолітня донька, у віці 23 років, щодо якої вирішується питання про визнання її інвалідом у зв`язку з наявними захворюваннями. Також зі слів підозрюваної, з березня 2017 рок вона працює бухгалтером ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Електробритва-Харків». Такі свідчення узгоджуються із запитом слідчого від 24.10.2017 на ім`я керівника вказаного ТОВ щодо з`ясування, чи є ОСОБА_6 працівником вказаного товариства та з вимогою надати виробничу характеристику на особу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених слідчим та прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до неї більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурор, слідчий не довели недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_6 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосування до неї більш м`який запобіжний захід, а саме, -домашній арешт цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 23 дні, до 30.12.2017 включно, з покладанням обов`язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

Прийшовши до висновку про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, доводи захисника про відсутність підстав до застосування до його підзахисної будь-якого запобіжного заходу є з вказаних вище підстав є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо доводів сторони обвинувачення про зміну свідчень підозрюваної,слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що процесуальна позиція підозрюваної щодо невизнання повідомленої підозри не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки особі має бути гарантовано право на захист, передбачене в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 62, 63 Конституції України, ст. 7, 20 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити підозрюванійзалишати житло АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду цілодобово, в межах строку досудового розслідування на 23 (двадцять три) дні - до 30 грудня 2017 року включно.

Покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: 1) прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове слідство у даному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді, суду; 2) цілодобово не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю; 6) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ..

Ухвалу направити для виконання органів поліції за місцем проживання підозрюваного через старшого слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 .

Встановити строк дії даної ухвали,в межах строку досудового розслідування, з 08 грудня 2017 року до 30 грудня 2017 року включно.

Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .

Копію ухвали отримав

ОСОБА_6