Рішення

від 27.11.2009 по справі 57/139-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВ СЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2009 р. Сп рава № 57/139-09

вх. № 4767/4-57

Колегія суддів господарс ького суду в складі:

Головуючий суддя Аюпова Р .М.

суддя Бринцев О.В.

суддя Присяжн юк О.О.

при секретарі судового зас ідання Павленко А.В.

за участю представників ст орін:

позивача - - ОСОБА_2, дов. № 2635 від 06.07.09р.

Представник 5-го відповіда ча - не з*явився

Представник 6-го відповіда ча -Колісник Я.В. дов. від 14.10 .2009 року;

Представники 4-го; 3-го відпо відачів - не з"явились;

Третя особа ("ВІН") - не з*явивс я;

Третя особа ( ВК ХМР) - не з"яви вся,

Представник 1-го та 2-го відп овідачів - ОСОБА_1, дов. №057712 від 06.07.09 року,

розглянувши справу за позо вом ФОП ОСОБА_4, м. Харкі в

до 1. ОСОБА_5, м.Харків

2. ОСОБА_6, м Харків

3. ОСОБА_7, м. Харків

4. ОСОБА_8, м. Харків

5. Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Сіб- Інвест", м . Харків

6.Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Автосервіс О лексіївський", м. Харків;

3-я особа , які не заявляють с амостійних вимог на предмет спору

1) Товариство з обмеженою ві дповідальністю "ВІН", м. Харків

2)Виконавчий комітет Харкі вської міської ради, м. Харків

про визнання недійсним ріш ення зборів, звернення стягн ення, визнання недійсним дог оврів, свідоцтва на право вла сності, витребування майна, в изнання права власності, зоб ов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_4 (по зивач) звернувся до господар ського суду Харківської обла сті до відповідачів - ОСОБ А_5 (першого відповідача), ОСОБА_6 (другого відповідач ), ТОВ „СІБ-Інвест” (третього в ідповідач), ОСОБА_7 (четвер того відповідача), ОСОБА_8 (п' ятого відповідача), ТОВ „А втосервіс Олексіївський” (шо стого відповідача) з позовно ю заявою, в якій просить суд:

- визнати недійсним рішення зборів учасників ТОВ „ВІН" (30429 932) від 31.01.06 про зміну складу засн овників (Протокол №1);

- звернути стягнення на 100% ко рпоративних прав на ТОВ „ВІН ", та визнати його учасником То вариства з обмеженою відпові дальністю „ВІН" (30429932) з розміром частки у статутному фонді - 100%;

- визнати недійсними рішен ня зборів учасників ТОВ „ВІН " від 31.01.06 про обрання на поса ду директора ОСОБА_10 (Про токол №2) та всі подальші ріш ення зборів учасників ТОВ „В ІН";

- зобов'язати Виконавчий ком ітет Харківської міської рад и провести скасування держав ної реєстрації змін до стату тних документів ТОВ „ВІН" з 31.01. 06 та провести державну реєст рацію рішення суду у цій спра ві;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. „А-2", розташовано ї по АДРЕСА_1, укладений мі ж ТОВ „ВІН" та ОСОБА_7 (четве ртим відповідачем), посвідче ний приватним нотаріусом ХМ НО Горішнім Є.В. (реєстра ційний №3021);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. „А-2", розташовано ї по АДРЕСА_1, укладений мі ж ОСОБА_7 (четвертим відпо відачем) та ОСОБА_8 (п' яти м відповідачем), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Горішнім Є.В.(реєстраційни й №3106);

- визнати недійсним свідоцт во про право власності ТОВ „А втосервіс Олексіївський" (шо стого відповідача), видане 02.04.0 7 року Виконавчим комітетом Х арківської міської ради;

- витребувати нежитлову буд івлю літ. „А-2", розташовану по АДРЕСА_1, з незаконного вол одіння ТОВ „Автосервіс Олекс іївський" (шостого відповіда ча);

- визнати за Товариством з о бмеженою відповідальністю „ ВІН" право власності на нежит лову будівлю літ. „А-2", розташо вану по АДРЕСА_1;

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 22 ч ервня 2009 року прийнято позовн у заяву до розгляду, порушено провадження у справі та приз начено її до розгляду у судов ому засіданні на 07 липня 2009 рок у о 11:30 год, залучено до участі у справі за ініціативою суду в якості третіх осіб, які не зая вляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні від повідачів: Товариство з обме женою відповідальністю „ВІН ”, м. Харків та Виконавчий комі тет Харківської міської ради , м. Харків.

У судовому засіданні 07 липн я 2009 року в порядку статті 77 ГПК України оголошено перерву д о 08 липня 2009 року о 12:00 год.

Ухвалою в.о. голови Господар ського суду Харківської обла сті від 07липня 2009 року задоволе но клопотання відповідача пр о призначення колегіального розгляду справи № 57/139-09, для роз гляду справи призначено коле гію суддів у складі головуюч ий суддя Аюпова Р.М., суддя Бри нцев О.В., суддя Присяжнюк О.О.

Ухвалами господарського с уду Харківської області від 08 липня 2009 року та 20 липня 2009 року , розгляд справи відкладався , в зв' язку з невиконання сто ронами вимог попередніх ухва л щодо подання витребуваних судом документів та витребув анням судом додаткових доказ ів.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 03 с ерпня 2009 року призначено по сп раві № 57/139-09 судову технічну екс пертизу документів: договору застави корпоративних прав № 2 від 01.12.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та до говору застави корпоративни х прав № 1 від 01.12.2005 року, провадже ння якої доручено експертам Харківського наукового досл ідного інституту судових екс пертиз імені заслуженого про фесора М.С. Бокаріуса, про вадження по справі зупинено на термін проведення експерт изи.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 12 ж овтня 2009 року в зв' язку надхо дженням на адресу суду висно вку судового експерта по тех нічному дослідженню докумен тів, поновлено провадження у справі, призначено розгляд с прави на 20 жовтня 2009 року о 15:00 год .

У судовому засіданні 20 жовт ня 2009 року в порядку статті 77 ГП К України оголошено перерву до 21 жовтня 2009 року о 09:30 год.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківс ької області від 21 жовтня 2009 ро к відхилено заяву (вх. № 383) про в ідвід судової колегії у скла ді: головуючий суддя Аюпова Р .М., судді Бринцева та судді Пр исяжнюка О.О. у справі № 57/139-09.

Ухвалами господарського с уду Харківської області від 21 жовтня 2009 року та 29 жовтня 2009 ро ку, 16 листопада 2009 року, розгляд справи відкладався в зв' яз ку з в зв' язку з невиконання сторонами вимог попередніх ухвал щодо подання витребува них судом документів, , в поряд ку ст. 30 ГПК викликано у судове засідання приватного нотарі уса Харківського міського но таріального округу Горішн ого Євгена Вікторовича для надання пояснень по даній сп раві та витребування у нього для огляду у судовому засіда нні протокол Загальних зборі в учасників ТОВ „ВІН” № 3 від 30.0 9.2006 року.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківс ької області від 29 жовтня 2009 ро ку в порядку частини 3 статті 6 9 ГПК України продовжено розг ляд справи № 57/139-09 на один місяць до 29 листопада 2009 року.

У призначеному 25 листопада 2009 року судовому засіданні пр едставник позивача позов під тримував та наполягав на йог о задоволенні.

Представники третього та ч етвертого відповідачів та тр етьої особи - Харківської м іської ради у призначене суд ове засідання не з' явились, про причини неявки суд не пов ідомили, витребувані судом д окументи не надали.

Викликана особа для наданн я пояснень та додаткових док ументів приватний нотаріус Х арківського міського нотарі ального округу Горішний Єв ген Вікторович у призначен е судове засідання не з' яви вся, про причини неявки суд не повідомив, проте, через канце лярію господарського суду Ха рківської області надав пись мові пояснення (вх. № 28085 від 13.11.2009 року) та нотаріально засвідч ену копію протоколу № 3 загаль них зборів ТОВ „ВІН” від 30.11.2006 р оку, які судом долучені до мат еріалів справи.

Представники першого та др угого відповідачів у признач еному судовому засіданні про ти позову не заперечували.

Представник п' ятого відп овідача у призначеному судов ому засіданні проти позову з амечував з підстав, зазначен их у відзиві на позовну заяву , а також підтримав клопотанн я про припинення провадження у справі.

Представник шостого відпо відача у призначеному судово му засіданні проти позову за мечував з підстав, зазначени х у відзиві на позовну заяву, а також підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Представник третьої особи (ТОВ «Сіб-Інвест») у призначе ному судовому засіданні підт римав правову позицію п' ято го та шостого відповідачів, п роти позову заперечував та п ідтримував клопотання про пр ипинення провадження у справ і.

Третій та четвертий відпов ідачі та третя особа, яка не за являє самостійні вимоги на п редмет спору на стороні відп овідачів - Виконавчий коміт ет Харківської міської ради, правами, передбаченими ст. 22 Г осподарського процесуально го кодексу України, не скорис тались, процесуальне право н а участь у судовому засіданн і не реалізували.

Присутні в судовому засіда нні позивач, перший, другий, п ' ятий та шостий відповідачі та третя особа - ТОВ «Сіб-Інв ест» вважають за можливе роз глянути справу по суті в дано му судовому засіданні без уч асті представників відпові дачів.

Суд враховує, що статтею 6 Ко нвенції про захист прав і осн овних свобод людини 1950 року, ра тифікованою Верховною Рад ою України ( Закон України в ід 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній осо бі гарантовано право на спра ведливий і відкритий розгляд при визначенні її громадськ их прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створе ним відповідно до закону.

Враховуючи вищезазначені обставини та строки розгляду справи, передбачені ст. 69 ГПК У країни, суд дійшов висновку п ро достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі п редставників третього та чет вертого відповідачів та трет ьої особи, яка не заявляє само стійні вимоги на предмет спо ру на стороні відповідачів - Виконавчий комітет Харківсь кої міської ради

за наявними в ній матеріала ми, відповідно до приписів ст . 75 Господарського процесуаль ного кодексу України.

В судовому засіданні 25.11.2009 р. о голошено перерву до 27.11.2009 року д ля виготовлення повного текс ту рішення.

В судовому засіданні 27.11.2009 ро ку оголошено повний текст рі шення.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння, дослідивши матеріали сп рави, заслухавши пояснення п редставників позивача і відп овідача, всебічно та повно до слідивши надані учасниками с удового процесу докази, суд в становив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2005 року між ОСОБА_4 (позивачем) та ОСОБА_5 (пер шим відповідачем) було уклад ено договір позики №1 (далі - договір позики №1), відповідно до умов якого позивач переда в першому відповідачу 260000,00 грн ., а останній зобов' язався їх повернути не пізніше 01.05.2009 року .

Відповідно до п. 2 Договору п озики №1, з метою забезпечення виконання позичальником зоб ов' язань за цим договором с торони в день укладання цьог о договору укладають договір застави, за умовами якого О СОБА_5 передає у заставу О СОБА_4 (позивачу) належну поз ичальнику (першому відповіда чу) частку у статутному фонді ТОВ «ВІН» у розмірі 50%, що стано вить 3700,00 грн.

З метою забезпечення прийн ятих на себе зобов' язань за Договором позики №1, 01.12.2005 року м іж позивачем та першим відпо відачем був укладений догові р №1 застави корпоративних пр ав, відповідно до п.3.1 якого, в з абезпечення виконання зобов ' язань за Договором позики перший відповідач передав в заставу належні йому корпора тивні права ТОВ «ВІН», а саме : 50% від розміру статутного фон ду товариства, що становить 370 0,00 грн., оціночною вартістю 260000,00 грн.

01.12.2005 року між ОСОБА_4 (пози вачем) та ОСОБА_6 (другим ві дповідачем) було укладено до говір позики №2 (далі - догові р позики №2), відповідно до умо в якого позивач передав друг ому відповідачу 260000,00 грн., а ост анній зобов' язався їх повер нути не пізніше 01.05.2009 року.

Відповідно до п.2 Договору п озики №2 з метою забезпечення виконання позичальником зоб ов' язань за цим договором с торони в день укладання цьог о договору укладають договір застави, відповідно до умов я кого ОСОБА_6 (другий відпо відач) передає у заставу ОС ОБА_4 (позивачу) належну пози чальнику (позивачу) частку у с татутному фонді ТОВ «ВІН» у р озмірі 50%, що становить 3700,00 грн.

З метою забезпечення прийн ятих на себе зобов' язань за Договором позики №2, 01.12.2005 року м іж позивачем та другим відпо відачем було укладено догов ір №2 застави корпоративних п рав, відповідно до п.3.1 якого, в забезпечення виконання зобо в' язань за Договором позики , другий відповідач передав в заставу належні йому корпор ативні права на ТОВ «ВІН», а са ме:50% від розміру статутного ф онду товариства, що становит ь 3700,00 грн, оціночною вартістю 260 000,00 грн.

Як зазначає позивач у позов ній заяві, 01 травня 2009 року перш ий та другий відповідачі сво їх зобов' язань щодо поверне ння позики позивачу не викон али та повідомили, що не мають можливості своєчасно поверн ути позичені гроші, оскільки відповідно до рішення загал ьних зборів ТОВ „ВІН” (оформл ене Протоколом №1 від 31.01.2006 року ), на підставі їх особистих зая в, належні їм корпоративні пр ава, передані позивачу в заст аву, у розмірі по 35% кожен були п ередані на користь ТОВ „СІБ-І НВЕСТ” (код 33900779).

Також, 31.01.2006 року на загальних зборах учасників ТОВ «ВІН» (п ротокол №2 від 31.01.2006 року) був зв ільнений з посади директора ОСОБА_15 та обраний на вказ ану посаду ОСОБА_10

31.01.2006 року на загальних збора х учасників ТОВ «СІБ-ІНВЕСТ» (протокол ТОВ «СІБ-ІНВЕСТ» № 3 ) було вставлено рішення щодо введення ТОВ «СІБ» до складу учасників ТОВ «ВІН».

24.10.2006 року ТОВ «ВІН» на підста ві договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нота ріусом ХМНО ОСОБА_11, прода ло третьому відповідачу (ОС ОБА_7) нежитлову будівлю літ . «А-2» загальною площею 560,0 кв.м., розташовану за адресою АДР ЕСА_1, яка належала ТОВ «ВІН» на праві власності на підста ві рішення господарського су ду Харківської області від 19.0 6.2006 р. по справі № 11/156-06.

02.11.2006 року третій відповідач (ОСОБА_7) на підставі догов ору купівлі-продажу , посвідч еного приватним нотаріусом Х МНО Горішним Є.В., продала вказану квартиру літ. «А-2» за гальною площею 560,0 кв.м., розташ овану за адресою АДРЕСА_1 четвертому відповідачу (ОС ОБА_8)

На підставі рішення викона вчого комітету Харківської м іської ради від 02.04.2007 року нежи тлова будівля літ.»А-2» загаль ною площею 560,0 кв.м., розташован у за адресою АДРЕСА_1 пере йшла у власність ТОВ «Автосе рвіс Олексіївський», в якост і внеску ОСОБА_8, про що вид ане свідоцтво на право власн ості.

Позивач (ОСОБА_4) вважає, що передача першим (ОСОБА_5 ) та другим (ОСОБА_6) відпов ідачами своїх корпоративних прав п' ятому відповідачу (Т ОВ «СІБ-ІНВЕСТ») та відчуженн я основних фондів ТОВ «ВІН» б уло здійснено з порушенням ч инного законодавства, що ста ло підставою для звернення п озивача до господарського су ду Харківської області з від повідним позовом.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам су д виходить з наступного.

За загальним положенням ци вільного законодавства, зобо в'язання виникають з підстав , зазначених у статті 11 Цивіль ного кодексу України. За прип исами частини 2 цієї статті пі дставами виникнення цивільн их прав та обов' язку, зокрем а, є договори та інші правочин и, інші юридичні факти. Підста вою виникнення цивільних пра в та обов' язків є дії осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також дії , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов' яз ки.

У відповідності із ст.173 Госп одарського кодексу України т а ст. 509 Цивільного кодексу Укр аїни, господарським визнаєть ся зобов' язання, що виникає між суб' єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим кодексом, в силу яког о один суб' єкт (зобов' язан а сторона, у тому числі боржни к) зобов' язаний вчинити пев ну дію господарського чи упр авлінсько-господарського ха рактеру на користь іншого су б' єкта (виконати роботу, пер едати майно, сплатити гроші, н адати інформацію тощо), або ут римуватися від певних дій, а і нший суб' єкт (управлена сто рона, у тому числі кредитор) ма є право вимагати від зобов' язаної сторони виконати її о бов' язку.

Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (ст. 174 Господа рського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільно го кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства (ст. 628 Циві льного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного коде ксу України, договір є обов' язковим для виконання сторон ами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільно го кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суд у України, одним із способів з ахисту права є примусове вик онання обов' язку в натурі (п рисудження до виконання обов ' язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільно го кодексу України, зобов'яза ння припиняється частково аб о у повному обсязі на підстав ах, встановлених договором а бо законом та припинення зоб ов' язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених зак оном або договором, а згідно с татті 599 Цивільного кодексу Ук раїни, зобов' язання припиня ється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного к одексу України, боржник вваж ається таким, що прострочив, я кщо він не приступив до викон ання зобов'язання або не вико нав його у строк, встановлени й договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господ арського кодексу України, до виконання господарських дог оворів застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.1046 Цивільно го кодексу України, за догово ром позики одна сторона (пози кодавець) передає у власніст ь другій стороні (позичальни кові) грошові кошти або інші р ечі, визначені родовими озн аками, а позичальник зобов'яз ується повернути позикодавц еві таку ж суму грошових кошт ів (суму позики) або таку ж кіл ькість речей того ж роду та та кої ж якості.

Згідно ст. 1049 Цивільного коде ксу України, позичальник зоб ов'язаний повернути позикод авцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознакам и, у такій самій кількості, т акого самого роду та такої са мої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк т а в порядку, що встановлені д оговором.

Відповідно умов Договорів позики №1 та №2, перший та други й відповідачі зобов' язувал ися повернути предмет позики до 01.05.2009 року, проте грошові кош ти на цей час не повернуті та з обов' язання за Договорами н е виконано.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Ци вільного кодексу України, ви конання зобов' язання (основ ного зобов' язання) забезпеч ується, якщо це встановлено з аконом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільно го кодексу України, порушенн ям зобов' язання є його неви конання або виконання з пору шенням умов, визначених зміс том зобов' язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов' язання, настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільно го кодексу України, виконанн я зобов' язання може забезпе чуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притрим анням, завдатком. Договором а бо законом можуть бути встан овлені інші види забезпеченн я виконання зобов' язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарсько го кодексу України кожна сто рона повинна вжити усіх захо дів, необхідних для належног о виконання нею зобов' язанн я, враховуючи інтереси друго ї сторони та забезпечення за гальногосподарського інтер есу. Порушення зобов`язань є п ідставою для застосування го сподарських санкцій, передба чених цим Кодексом, іншими за конами або договорами.

Частиною першою статті 216 Го сподарського кодексу Україн и передбачено, що учасники го сподарських відносин несуть господарсько-правову відпов ідальність за правопорушенн я у сфері господарювання шля хом застосування до правопор ушників господарських санкц ій на підставах і в порядку, пе редбачених цим Кодексом, інш ими Законами та договором.

Згідно ст.1 Закону України « Про заставу», застава - це спос іб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено зак оном.

Відповідно до ст.572 Цивільно го кодексу України, в силу зас тави кредитор (заставодержат ель) має право у разі невикона ння боржником (заставодавцем ) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволе ння за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено зак оном (право застави).

Відповідно до ст.576 Цивільно го кодексу України, предмето м застави може бути будь-яке м айно (зокрема річ, цінні папер и, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і н а яке може бути звернене стяг нення.

Згідно ст.167 Господарського кодексу України, корпоратив ні права - це права особи, час тка якої визначається у стат утному фонді (майні) господар ської організації, що включа ють правомочності на участь цієї особи в управлінні госп одарською організацією, отри мання певної частки прибутку (дивідендів) даної організац ії та активів у разі ліквідац ії останньої відповідно до з акону, а також інші правомочн ості, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права є компл ексними за змістом і включаю ть не лише майнові, але й орган ізаційні елементи, ключовим з яких є право на управління ю ридичною особою. Корпоративн і права є різновидом майнови х, але ширші за змістом. Правов ідносини між учасником і тов ариством є двосторонніми. Пр ава та обов' язки має кожна с торона. Тому учасник є одноча сно і кредитором, і боржником товариства.

Зі складу корпоративних пр ав можуть бути виділені окре мі елементи, які мають характ ер майнових прав, зокрема пра во на одержання частини приб утку, право на одержання част ини майна товариства у разі л іквідації. Однак ці майнові п рава не можуть розглядатися як самостійний об' єкт право відносин, зокрема заставних, оскільки, корпоративні прав а є неподільними за змістом.

Корпоративні права можуть ділитися лише за обсягом. Від чуження навіть частини цих п рав означає одночасний перех ід до набувача усіх прав та об ов' язків, які становлять зм іст корпоративних прав.

Статтею 53 Закону України „П ро господарські товариства ” передбаено, що при передачі ч астки (її частини) третій особ і відбувається одночасний пе рехід до неї всіх прав та обов ' язків, що належали учасник у, який відступив її повністю або частково.

Відповідно до п.3.4 Договорів застави, виключно за наявнос ті письмової згоди заставоде ржателя заставодавець вправ і продавати, дарувати, уступа ти, обмінювати, вносити як вкл ад до статутного фонду (склад еного ) капіталу юридичних ос іб чи іншим чином відступати предмет застави (його частин у), передавати предмет застав и (його частину) в наступну зас таву, спільну діяльність, при ймати рішення про вихід з тов ариства, приймати рішення пр о відчуження, передачу в заст аву майна товариства, що стан овить 50 і більше відсотків май на товариства, приймати ріше ння про припинення, виділ тов ариства, приймати рішення пр о зменшення статутного капіт алу товариства за винятком в ипадків, коли обов' язок зме ншити розмір статутного капі талу, передбачений законом. Т ака письмова згода надається заставодавцю шляхом направл ення заставодержателем реко мендованого листа з повідомл енням про вручення.

Згідно п.3.5 Договорів застав и, за згодою заставодержател я, заставодавець вправі прий мати до складу учасників Тов ариства інших осіб, приймати рішення про збільшення стат утного капіталу Товариства т а внесення додаткових вкладі в, крім випадків, передбачени х п. п. а) п.4.1.6 цього договору, при ймати рішення про розподіл ч астини прибутку Товариства м іж учасниками. З метою одержа ння такої згоди заставодавец ь повинен направити рекоменд ованим листом з повідомлення м про вручення «Заставодержа телю» письмове звернення, в я кому вказати суть, зміст та фі нансові показники операції, що він має намір здійснити.

Відповідно до п.3.6 Договорів застави, у разі відступлення заставодавцем частки у стат утному капіталі товариства і ншій особі, застава є дійсною для набувача такої частки, як ий набуває статус заставодав ця і має всі його права і несе всі його обов' язки за цим до говором у тому обсязі і та них умовах, що існували до набут тя ним права на предмет заста ви, за винятком таких випадкі в: заставодержатель надав пи сьмову згоду в порядку, перед баченому п.3.5 цього Договору н а відступлення заставодавце м предмета застави без збере ження застави та добросовісн ий набувач придбав предмет з астави за відплатним договор ом.

Відповідно до п.1.6 Договорів застави, у разі звернення ст ягнення третіми особами на ч астку заставодавця у статутн ому капіталі Товариства, зас таводавець зобов' язаний у п ' ятиденний строк замінити предмет застави у порядку, з азначеному п.1.7 цих Договорів.

Відповідно до ст.579 Цивільно го кодексу України, предмет з астави може бути замінений л ише за згодою заставодержат еля, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1.7 Договорів застави, предмет застави мож е бути замінений лише за пись мовою згодою заставодержате ля. Така письмова згода надає ться заставодавцю шляхом нап равлення заставодержателем рекомендованого листа з пов ідомленням про вручення.

Відповідно до ст..50 Закону Ук раїни «Про заставу», при заст аві прав, якщо інше не перед бачено договором, заставодав ець зобов'язаний: виконувати дії, необхідні для забезпече ння дійсності заставленого п рава; не здійснювати уступки заставленого права; не викон увати дій, що тягнуть за собою припинення заставленого пра ва чи зменшення його вартост і; вживати заходів, необхідни х для захисту заставленого п рава від посягань з боку трет іх осіб; надавати заставодер жателю відомості про зміни, щ о сталися в заставленому пра ві, про його порушення з боку т ретіх осіб та про домагання т ретіх осіб на це право.

Відповідно до ст. 51 Закону У країни «Про заставу», при зас таві прав, якщо інше не передб ачено договором, заставодерж атель має право: незалежно ві д настання терміну виконання забезпеченого заставою зобо в'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе зас тавленого права, якщо застав одавець порушив обов'язки, пе редбачені статтею 50 цього Зак ону; вступати у справу як трет я особа в судовому спорі, в яко му розглядається позов про з аставлене право; в разі поруш ення заставодавцем обов'язкі в, передбачених статтею 50 цьог о Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ні перший, ні другий в ідповідачі не повідомили поз ивача про уступку належних н им корпоративних прав, які зн аходяться в заставі, іншій ос обі, саме третьому відповіда чу, а також про збільшення роз міру статутного капіталу.

Відповідно до ст.50 Закону Ук раїни «Про господарські това риства» та ст. 140 Цивільного ко дексу України, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що ма є статутний (складений) капіт ал, розділений на частки, розм ір яких визначається установ чими документами. Учасники т овариства несуть відповідал ьність в межах їх вкладів.

Згідно ч.1 ст.79 Господарськог о кодексу України господарсь кими товариствами визнаютьс я суб'єкти господарювання, ст ворені юридичними особами та /або громадянами шляхом об'єд нання їх майна і участі в підп риємницькій діяльності това риства з метою одержання при бутку.

Згідно ст. 143 Цивільного коде ксу України, установчим доку ментом товариства з обмежено ю відповідальністю є статут. Статут товариства з обмежен ою відповідальністю крім від омостей, передбачених статте ю 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статут ного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; скл ад та компетенцію органів уп равління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду ; порядок передання (переходу ) часток у статутному фонді.

Судом встановлено, що 30.06.1999 ро ку Виконкомом Харківської мі ської ради було зареєстрован о ТОВ «ВІН». Товариство (ТОВ «В ІН») діє у відповідності до Ст атуту та має зареєстрований статутний фонд у розмірі 7400,00 г рн., розподілений між учасник ами наступним чином: ОСОБА _5 (50%), ОСОБА_6 (50%).

Відповідно до ст..53 Закону Ук раїни «Про господарські това риства» перехід частки (її ча стини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеж еною відповідальністю до інш ої особи. Учасник товариства з обмеженою відповідальніс тю має право продати чи іншим чином відступити свою частк у (її частину) у статутному кап італі одному або кільком уча сникам цього товариства. Від чуження учасником товариств а з обмеженою відповідальніс тю своєї частки (її частини) тр етім особам допускається, як що інше не встановлено стату том товариства.

Відповідно до ст..57 Закону Ук раїни «Про господарські това риства», звернення стягнення на всю частку учасника в стат утному капіталі товариства з обмеженою відповідальніст ю припиняє його участь у тов аристві.

Згідно ст..23 Закону України « Про заставу», при заставі май нових прав реалізація предме та застави провадиться шляхо м уступки заставодавцем заст аводержателю вимоги, що вип ливає із заставленого права. Заставодержатель набуває пр аво вимагати в судовому поря дку переводу на нього застав леного права в момент виник нення права звернення стягн ення на предмет застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 Цивіль ного кодексу України заставо держатель набуває право звер нення стягнення на предмет з астави в разі, коли зобов' яз ання не буде виконано у встан овлений строк (термін), якщо ін ше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що звернення с тягнення на предмет іпотеки є способом виконання присуд женого боргу.

Відповідно до 20 Закону Укра їни, «Про заставу», заставоде ржатель набуває право зверне ння стягнення на предмет зас тави в разі, якщо в момент наст ання терміну виконання зобо в'язання, забезпеченого заст авою, воно не буде виконано, я кщо інше не передбачено зако ном чи договором.

Основним юридичним фактом , з яким пов' язується виникн ення у заставодержателя прав а на звернення стягнення, є не виконання забезпеченого зоб ов' язання у встановлений ст рок. Законом передбачено так ож інші обставини, які надают ь права звернути стягнення н а предмет застави достроково , зокрема:

1) при припиненні (реорганіз ації, ліквідації) юридичної о соби-заставодавця заставоде ржатель набуває право зверне ння стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов' яза ння, забезпеченого заставою.

2) у разі порушення заставод авцем правил про наступну за ставу;

3) у разі порушення заставод авцем правил про розпоряджан ня предметом застави (ч. 2 ст. 592 Ц ивільного кодексу України)

У спеціальній нормі, яка міс титься у ст. 23 цього ж Закону, за значено, що при заставі майно вих прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заста водержателю вимоги, що випли ває із заставленого права. За ставодержатель набуває прав о вимагати в судовому порядк у переводу на нього заставле ного права в момент виникнен ня права звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.5.1 Договорів застави, підставою зверненн я стягнення на предмет заста ви є порушення першим та друг им відповідачами зобов' яза нь, забезпечених заставою.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності зі ст. 204 Цивіл ьного кодексу України догово ри укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові п равочини є правомірними на ч ас розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не вста новлено законом, та вони не ви знані судом недійсними, тому зобов' язання за цими догов орами мають виконуватися нал ежним чином.

Крім того, правомірність вк азаних вище Договорів не спр остовується здійсненою Харк івським науково-дослідним ін ститутом судових експертиз і м. Засл.професора М.С. Бокарі уса експертизою (висновок судового експерта № 7106 від 25.09.2009 р.).

Враховуючи, що відповідно д о ст. 526 Цивільного кодексу Укр аїни, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов' яза ння повинні виконуватись нал ежним чином і у встановлений строк відповідно до умов і по рядку укладеного між сторона ми договору та згідно з вимог ами закону, приймаючи до уваг и викладені обставини, та вра ховуючи те, що перший та други й відповідачі не надали суду жодного документу, який би пі дтверджував сплату заборгов аності за договорами позики, або документів, що спростову вали викладене у позові, а так ож те, що перший та другий відп овідачі порушили вимоги дого ворів застави та не повідоми ли позивача про уступку нале жних ним корпоративних прав, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про зверненн я стягнення на предмет заста ви, а саме на 100% корпоративних п рав є обґрунтованою, підтвер джується доданими до матеріа лів справи доказами, не спрос тована відповідачами та тако ю, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 190 Цивільно го кодексу України, майном, як особливим об' єктом, вважаю ться окрема річ, сукупність р ечей, а також майнові права та обов' язки. Майнові права є н еспоживною річчю. Майнові пр ава визнаються речовими прав ами.

Відповідно до ст. 387 Цивільно го кодексу України, власник м ає право витребувати своє ма йно від особи, яка незаконно, б ез відповідної правової підс тави заволоділа ним. Якщо май но було набуте безвідплатно від особи, яка не мала права йо го відчужувати, власник має п раво витребувати його від до бросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно ст. 396 Цивільного коде ксу України, особа, яка має реч ове право на чуже майно, має пр аво на захист цього права, у то му числі і від власника майна , відповідно до положень глав и 29 цього кодексу.

Таким чином, враховуючи, що перший та другий відповідач і не мали право уступати част ину своїх часток статутного капіталу ТОВ «ВІН» без повід омлення про це заставодержат еля, а також те, що корпоративн і права були передані третьо му відповідачу безвідплатно , суд прийшов до висновку про з адоволення позовної заяви по зивача щодо визнання недійсн им рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВІН», прийнят е 31.01.2006 року та зафіксоване у пр отоколі №1 загальних зборів у часників ТОВ «ВІН» від 31.01.2006 рок у.

Відповідно до ст. 20 Закону Ук раїни «Про заставу», заставо держатель набуває право звер нення стягнення на предмет з астави в разі, якщо в момент на стання терміну виконання зоб ов'язання, забезпеченого зас тавою, воно не буде виконано, я кщо інше не передбачено зако ном чи договором. Звернення с тягнення на заставлене майн о здійснюється за рішенням с уду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не перед бачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 23 Закону Ук раїни «Про заставу», при заст аві майнових прав реалізаці я предмета застави провадить ся шляхом уступки заставодав цем заставодержателю вимог и, що випливає із заставленог о права. Заставодержатель на буває право вимагати в судов ому порядку переводу на ньог о заставленого права в момен т виникнення права звернення стягнення на предмет застав и.

Статтею 51 Закону України «П ро заставу» визначається, що при заставі прав, якщо інше н е передбачено договором, зас таводержатель має право неза лежно від настання терміну в иконання забезпеченого заст авою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу н а себе заставленого права, як що заставодавець порушив обо в'язки, передбачені статтею 50 цього Закону.

Відповідно до п. 7 Договорів позики №1 та № 2, звернення стяг нення на предмет застави зді йснюється шляхом відступлен ня позичальником частки у ст атутному капіталі ТОВ «ВІН» у розмірі 50% на користь позико давця на підставі Договору п ро відступлення частки у ста тутному капіталі. В разі відм ови позичальника від укладен ня Договору про відступлення частки у статутному капітал і, позикодавець набуває прав о вимагати в судовому порядк у переводу на нього предмета застави або визнання за ним п рава власності на частку (виз нання учасником Товариства) у статутному фонді ТОВ «ВІН» у розмірі 50%.

Відповідно до п. 5.1. Договорів застави №1 та №2, підставою зве рнення стягнення на предмет застави є порушення заставод авцем, зобов' язань, забезпе чених заставою, а також наявн ість обставин, визначених п. 4. 2.5. цього Договору, що надають з аставодержателю право достр оково звернути стягнення на предмет застави.

Колегія суддів враховує, що Законом України "Про ратифік ацію Конвенції про захист пр ав і основних свобод людини 1 950 р., Першого протоколу та прот околів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" № 475/ 97- ВР від 17 липня 1997 року ратифік овано Конвенцію про захист п рав і основних свобод людин и 1950 року, Перший протокол та п ротоколи № 2, 4, 7, 11 до конвенції.

Згідно із ст. 1 Першого прото колу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно м. Ніхто не може бути позбав лений своєї власності інак ше як в інтересах суспільст ва і на умовах, передбачени х законом і загальними принц ипами міжнародного права.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суд у з прав людини" Стретч проти С полученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у зн аченні ст. 1 Протоколу 1 до Ко нвенції вважається законне т а обґрунтоване очікування н абути майно або майнове прав о за договором.

Як підтверджується матері алами справи та не спростову ється першим та другим відпо відачами, зобов' язання за д оговорами позики №1 та №2 та до говорами застави №1 та №2 були порушені, сума позики не спла чена, а предмет застави незак онно передано третьому відпо відачу.

Виходячи з цього суд приход ить до висновку про задоволе ння вимоги позивача про звер нення стягнення на предмет з астави, а саме на 100% Статутного фонду ТОВ «ВІН». Враховуючи т ой факт, що відповідно до ст. 53 З акону України „Про господарс ькі товариства ” при передач і частки (її частини) третій ос обі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та об ов' язків, що належали учасн ику, який відступив її повніс тю або частково, суд вважає ви могу позивача про визнання й ого учасником ТОВ «ВІН» з час ткою у статутному капіталі 100% такою, що підлягає задоволен ню.

Відповідно до ст.145 Цивільно го кодексу України, ч.6.1 Статут у та ст..68 Закону України «Про г осподарські товариства», вищ им органом товариства з обме женою відповідальністю є за гальні збори його учасників. Вони складаються з учасникі в товариства або призначених ними представників.

Згідно ст..59 Закону України « Про господарські товариства », до компетенції зборів това риства з обмеженою відповіда льністю крім питань, зазначе них у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належит ь:а) встановлення розміру, фор ми і порядку внесення учасни ками додаткових вкладів; б) ви рішення питання про придбан ня товариством частки учасни ка; в)виключення учасника з то вариства; г) визначення форм контролю за діяльністю вико навчого органу, створення та визначення повноважень від повідних контрольних органі в. З питань, зазначених у пунк тах "а", "б" статті 41 цього Закону , згідно яких до компетенції з агальних зборів належить а) в изначення основних напрямів діяльності акціонерного тов ариства і затвердження його планів та звітів про їх викон ання; б) внесення змін до стату ту товариства, у тому числі зм іна розміру його статутного капіталу; а також при вирішен ні питання про виключення уч асника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо з а нього проголосують учасник и, що володіють у сукупності б ільш як 50 відсотками загально ї кількості голосів учасникі в товариства.

Відповідно до ст.60 Закону Ук раїни «Про господарські тов ариства», загальні збори уча сників вважаються повноважн ими, якщо на них присутні учас ники (представники учасників ), що володіють у сукупності б ільш як 60 відсотками голосів.

Як свідчить протокол загал ьних зборів ТОВ «ВІН» №2 від 31.01 .2006 року, рішення про призначен ня директором ОСОБА_10 бул о прийнято одноголосно, прот е, у зв' язку з тим, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВІН» від 31.01.2006 р., яким други й відповідач - ТОВ «СІБ-ІНВЕ СТ» введений до складу учасн иків ТОВ «ВІН», вклад якого до статутного капіталу ТОВ «ВІ Н» складає 70%, визнано судом не дійсним, тому його 70 % голосів п ри прийнятті рішення про при значення на посаду директора ОСОБА_10 не можуть бути зар аховані, з причин чого та відп овідно до ст..60 Закону України «Про господарські товариств а» зазначені збори кредитор ів вважаються неповноважним и.

Відповідно до п.п. 18, 20 Постано ви Пленуму Верховного Суду У країни №13 від 24.10.2008 року „Про пра ктику розгляду судами корпор ативних спорів ”, безумовною підставою для визнання неді йсним рішень загальних зборі в є прийняття загальними збо рами рішення за відсутності кворуму. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумо вною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень н едійсними.

Виходячи з викладеного, суд вважає, рішення загальних зб орів учасників ТОВ «ВІН» щод о призначення ОСОБА_10 дир ектором Товариства, прийняте 31.01.2006 р. та зафіксоване у проток олі № 2 загальних зборів учасн иків ТОВ «ВІН» від 31.01.2006 року є н едійсними.

Відповідно до ст. 31 Закону Ук раїни «Про державну реєстрац ію юридичних осіб та фізични х осіб - підприємців», у разі постановлення судового рі шення щодо скасування рішенн я засновників (учасників) юри дичної особи або уповноважен ого ними органу про внесення змін до установчих документ ів юридичної особи, або про визнання повністю або частко во недійсними змін до устано вчих документів юридичної ос оби суд у день набрання закон ної сили судовим рішенням н адсилає його державному реє стратору для внесення запису про судове рішення щодо ск асування державної реєстра ції змін до установчих докум ентів юридичної особи. Дата н адходження відповідного су дового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційни х дій. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох ро бочих днів з дати надходженн я судового рішення щодо скас ування державної реєстрації змін до установчих документ ів юридичної особи, вносить д о Єдиного державного реєст ру запис щодо скасування де ржавної реєстрації змін до у становчих документів юриди чної особи, якщо інше не вст ановлено судовим рішенням, т а в той же день повідомляє орг ани статистики, державної п одаткової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціал ьного страхування про внес ення такого запису.

Відповідно до ст. 6 Господар ського кодексу України одним із загальних принципів госп одарювання в Україні є забор она незаконного втручання ор ганів державної влади та орг анів місцевого самоврядуван ня, їх посадових осіб у господ арські відносини.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу. Позивачем у справі не до ведено факт прийняття зборам и учасників ТОВ «ВІН» інших р ішень, більше того не наведен о правової аргументації щодо визнання їх недійсними, тому вимоги позивача про визнанн я інших подальших рішень збо рів учасників ТОВ «ВІН» суд в важає безпідставними та відм овляє в її задоволенні. Крім т ого, визнання інших подальши х рішень зборів учасників ТО В «ВІН» недійсними є втручан ням суду в господарські відн осини ТОВ «ВІН», що заборонен о законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа К П «Харківське міське БТІ» ві д 02.03.2009 р., спочатку право власно сті на нежитлову будівлю літ «А-2» загальною площею 560 кв.м., я ка знаходиться в м .Харкові по проспекту Людвига Свободи, б .57 «Г» було зареєстровано на Т ОВ «ВІН» на підставі рішення господарського суду Харківс ької області від 19.06.2006 року по с праві № 11/156-06.

24.10.2009 р. між ТОВ «ВІН» в особі директора ОСОБА_10 та ОС ОБА_7 (четвертим відповідач ем) був укладений договір куп івлі-продажу, відповідно яко го ТОВ «ВІН» передав в власні сть четвертому відповідачу нежитлову будівлю літ «А-2» за гальною площею 560 кв.м., яка знах одиться в АДРЕСА_1.

Як свідчить наданий догові р купівлі - продажу від 24.10.2006 р . вартість вказаної нежитлов ої будівлі складає 153570,00 грн.

Проте, відповідно Статуту ТОВ «ВІН», директор без доруч ення виконує дії від імені То вариства, представляє його і нтереси у всіх підприємствах , установах, організаціях, укл адає угоди та контракти на су му, що не перевищує суму стату тного капіталу (статутного ф онду), у тому числі по найму пр ацівників товариства.

Крім того, як вказано у пунк ті 2 постанови Пленуму Верхов ного Суду України від 28 квітня 1978 року №3, зі змінами, внесеним и постановами від 25 грудня 1992 р оку №13 та від 25 травня 1998 року №15 " Про судову практику в справа х про визнання угод недійсни ми" угода може бути визнана не дійсною лише з підстав і з нас лідками, передбаченими закон ом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивіль ного кодексу України підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент вчиненн я правочину стороною (сторон ами) вимог, які встановлені ча стинами першою-третьою, п' я тою та шостою ст. 203 цього Кодек су.

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначено загальн і вимоги, додержання яких є не обхідним для чинності правоч ину, а саме: 1) зміст правочину н е може суперечити цьому Коде ксу, іншим актам цивільного з аконодавства, а також мораль ним засадам суспільства; 2) осо ба, яка вчиняє правочин, повин на мати необхідний обсяг цив ільної дієздатності; 3) волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі; 4) прав очин має вчинятися у формі, вс тановленій законом; 5) правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним; 6) прав очин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може супе речити правам та інтересам ї хніх малолітніх, неповнолітн іх чи непрацездатних дітей.

В ст. 203 Цивільного кодексу Ук раїни зазначено, що зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва, особа, яка вчиняє правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі , правочин має вчинятися у фор мі, встановленій законом, пра вочин має бути спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Згідно ч.2 ст.207 Цивільного ко дексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підпи сується особами, уповноважен ими на це її установчими доку ментами, та скріплюється печ аткою.

З аналізу зазначених норм ч инного законодавства вбачає ться, що однією із підстав нед ійсності правочину є підписа ння договору від імені сторо ни особою, що не мала повноваж ень діяти від імені такої сто рони або з перевищенням наяв них в неї повноважень, оскіль ки внаслідок цього волевиявл ення суб' єкта господарюван ня не відповідає його внутрі шній волі.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 Ци вільного кодексу України у в ідносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної ос оби не має юридичної сили, крі м випадків, коли юридична осо ба доведе, що третя особа знал а чи за всіма обставинами не м огла не знати про такі обмеже ння.

Частиною 2 та ч. 3 ст. 18 Закону У країни "Про державну реєстра цію юридичних осіб та фізичн их осіб - підприємців", встан овлено, якщо відомості, які пі длягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недост овірними і були внесені до нь ого, то третя особа може посил атися на них у спорі як на дост овірні. Третя особа не може по силатися на них у спорі у разі , якщо вона знала або могла зна ти про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомос ті, які підлягають внесенню д о Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вон и не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа зн ала або могла знати ці відомо сті.

Проте, що ОСОБА_10 не мав п рава діяти від імені директо ра ТОВ «ВІН», зокрема укладат и від його імені оспорюваний договір, відповідачам було в ідомо на час укладення таког о договору. Крім того, припуще ння про те, що сторона, з якою у кладено угоду, знала або пови нна була знати про відсутніс ть у особи, що підписує догові р повноважень на укладання у годи, грунтується на її обов`я зку перевіряти такі повноваж ення.

Згідно зі ст. 241 Цивільного ко дексу України правочин, вчин ений представником з перевищ енням повноважень, створює, з мінює, припиняє цивільні пра ва та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наст упного схвалення правочину ц ією особою; правочин вважаєт ься схваленим зокрема у разі , якщо особа, яку він представл яє, вчинила дії, що свідчать пр о прийняття його до виконанн я; наступне схвалення правоч ину особою, яку представляют ь, створює, змінює і припиняє ц ивільні права та обов'язки з м оменту вчинення цього правоч ину.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не над ано жодного доказу в підтвер дження наступного схвалення цього правочину.

Таким чином, враховуючи, що договір купівлі-продажу ід 24.10.2006 р., відповідно якого ТОВ «В ІН» передав в власність 4-ому в ідповідачу нежитлову будів лю літ «А-2» загальною площею 5 60 кв.м., яка знаходиться в м .Хар кові по проспекту Людвига Св ободи, б.57 «Г» підписаний з бок у позивача не уповноваженою особою, тобто особою, яка не ма ла необхідний обсяг цивільно ї дієздатності, суд вважає за необхідне задовольнити вим оги позивача та визнати вка заний договір недійсним.

Крім того, 02.11.2006 року зазначен а нежитлова будівля: літ «А-2» загальною площею 560 кв.м., яка зн аходиться в м .Харкові по АД РЕСА_1 була перепродана чет вертим відповідачем п' ятом у відповідачу - ОСОБА_8, я кий є директором ТОВ «СІБ-Інв ест», яке на підставі рішення загальних зборів ТОВ «ВІН» в ід 31.01.2006 року стало учасником ТО В «ВІН», шляхом укладення дог овору купівлі-продажу нежитл ової будівлі, посвідченого п риватним нотаріусом Харківс ького міського окружного окр угу Горішним С.В. 02.11.2006 року.

Оскільки договір купівлі-п родажу від 24.10.2006 року, відповід но якого ТОВ «ВІН» передав в в ласність четвертому відпові дачу нежитлову будівлю літ « А-2» загальною площею 560 кв.м., як а знаходиться в м .Харкові по п роспекту Людвига Свободи, б. 57 «Г», визнаний судом недійсни м, то укладений договір купів лі продажу цього майна від 02.11.2 006 року також визнається судом недійсним з підстав, наведен их вище.

На підставі рішення Викона вчого комітету Харківської м іської ради від 02.04.2007 р. нежитло ва будівля літ. «А-2» загальною площею 560,0 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1 перейшла у власність ТОВ «Автосервіс Олексіївський» в якості вне ску ОСОБА_8, про що видане с відоцтво на право власності.

Оскільки рішенням суду дог овору купівлі продажу спірно ї будівлі визнані недійсними , то і свідоцтво про право влас ності ТОВ „Автосервіс Олексі ївський" (шостого відповідач а) на нежитлову будівлю літ. «А -2» загальною площею 560,0 кв.м., роз ташовану за адресою АДРЕСА _1, видане 02.04.07 року Виконавчим комітетом Харківської міськ ої ради, підлягає визнанню не дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивіль ного кодексу України, у разі н едійсності правочину кожна і з сторін зобов'язана поверну ти другій стороні у натурі вс е, що вона одержала на виконан ня цього правочину, а в разі не можливості такого поверненн я, зокрема тоді, коли одержан е полягає у користуванні май ном, виконаній роботі, надані й послузі, - відшкодувати варт ість того, що одержано, за ціна ми, які існують на момент відш кодування.

Аналогічна норма закріпле на в ч. 2 ст. 208 Господарського ко дексу України, згідно якої у разі визнання недійсним зо бов'язання з інших підстав ко жна із сторін зобов'язана пов ернути другій стороні все од ержане за зобов'язанням, а за н еможливості повернути одерж ане в натурі - відшкодувати йо го вартість грошима, якщо інш і наслідки недійсності зобов 'язання не передбачені закон ом.

Відповідно до ст. 330 Цивільно го кодексу України, якщо майн о відчужене особою, яка не ма ла на це права, добросовісний набувач набуває право влас ності на нього, якщо відповід но до статті 388 цього Кодексу м айно не може бути витребуван е у нього.

Згідно ст. 388 Цивільного коде ксу України, якщо майно за від платним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач н е знав і не міг знати (добросов існий набувач), власник має пр аво витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо май но: 1) було загублене власником або особою, якій він перед ав майно у володіння; 2) було ви крадене у власника або особи , якій він передав майно у вол одіння; 3) вибуло з володіння в ласника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 3 статті 388 Цивільно го кодексу України передбаче но, що якщо майно було набуте б езвідплатно в особи, яка не ма ла права його відчужувати, вл асник має право витребувати його від добросовісного набу вача у всіх випадках.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що враховуючи, щ о вказане майно вибуло із вол одіння ТОВ «ВІН» не з волі поз ивача, а також те, що відповіда чами в порядку статті 33 ГПК Ук раїни не надано доказів опла ти за зазначеними договорами купівлі-продажу, тому його по зовні вимоги в частині витр ебування нежитлової будівлі літ. «А-2», розташованої по А ДРЕСА_1 з незаконного волод іння у шостого відповідача о бґрунтованими, та такими, що п ідлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про ви знання права власності на сп ірне майно, то колегія суддів зазначає наступне.

Цивільний кодекс України в иділяє декілька способів н абуття права власності.

Згідно ст. 392 Цивільного коде ксу України власник майна мо же пред' явити позов про виз нання його права власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільно го кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу Укра їни майнові права суб' єкта господарювання права підляг ають захисту, в тому числі шля хом їх визнання.

Так, відповідно до ст. 316 Циві льного кодексу України право м власності, зокрема, є право о соби на річ (майно), яке вона зд ійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Коде ксу власникові належить прав о володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 Цивільно го кодексу України, право вла сності набувається на підста вах, що не заборонені законом . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інш е прямо не випливає із закону або незаконність набуття пр ава власності не встановлена судом.

Отже, в даному випадку підтв ердження в суді права власно сті, що складає предмет спору , здійснюється, зокрема, шляхо м підтвердження фактів, що св ідчать про володіння спірним майном на праві власності.

Відповідно до статті 4 ГПК У країни господарський суд вир ішує господарські спори на п ідставі Конституції України , Закону України "Про господар ські суди", цього Кодексу, інши х законодавчих актів України , міжнародних договорів, згод а на обов'язковість яких нада на Верховною Радою Украї ни. Господарський суд не заст осовує акти державних та інш их органів, якщо ці акти не від повідають законодавству Укр аїни. Якщо в міжнародних дого ворах України, згода на обов'я зковість яких надана Верховн ою Радою України, встанов лені інші правила, ніж ті, що п ередбачені законодавством У країни, то застосовуються пр авила міжнародного договору .

Колегія суддів зазначає пр о те, що згідно ст. 3 Конституц ії України, згідно якої людин а, її життя і здоров' я, недото рканість і безпека визнаютьс я в Україні найвищою соціаль ною цінністю; ст. 41 Конституці ї України, відповідно до якої кожен має право володіти, кор истуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого м айна; право власності набува ється у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протокол у до Конвенції про захист пра в людини і основоположних св обод 1950 року, ратифікованої За коном України від 17.07.1997 року №475/9 7-ВР, кожна фізична особа або ю ридична особа має право мирн о володіти своїм майном. Ніхт о не може бути позбавлений св оєї власності інакше як в інт ересах суспільства і на умов ах, передбачених законом і за гальними принципами міжнаро дного права.

Ст. 319 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суп еречать закону. Право власно сті є непорушним. Ніхто не мож е бути протиправно позбавлен ий цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до статті 41 Конс титуції України кожен має пр аво володіти, користуватися та розпоряджатися своєю влас ністю. Право власності набув ається в порядку, визначеном у законом. Право власності є н епорушним.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 182 Циві льного кодексу України, пра во власності та інші речові п рава на нерухомі речі, обмеж ення цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підля гають державній реєстрації . Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів що до нерухомості є публічною, з дійснюється відповідним ор ганом, який зобов'язаний нада вати інформацію про реєстрац ію та зареєстровані права в п орядку, встановленому законо м.

Відповідно до статті 1 Закон у України "Про державну реєст рацію речових прав на нерухо ме майно та їх обмежень" відпо відна державна реєстрація - о фіційне визнання і підтвердж ення державою фактів виникне ння, переходу або припинення речових прав на нерухоме май но та їх обмежень, що супровод жується внесенням даних до Д ержавного реєстру речових пр ав на нерухоме майно та їх обм ежень.

Пунктом 1 частини першої ста тті 4 цього Закону визначено, щ о обов'язковій державній реє страції підлягають речові пр ава на нерухоме майно, що знах одиться на території України , фізичних та юридичних осіб, д ержави, територіальних грома д, іноземців та осіб без грома дянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організац ій, іноземних держав, зокрема , право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ст. 18, 19 Закон у України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї х обмежень" (далі - Закон), підс тавою для державної реєстрац ії прав, що посвідчують виник нення, перехід, припинення ре чових прав на нерухоме майно , є рішення суду про право влас ності на нерухоме майно, що на брало законної сили.

У відповідності з п.5 Прикін цевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної с истеми органів реєстрації пр ав, а також до формування Держ авного реєстру прав у складі державного земельного кадас тру реєстрація об'єктів неру хомості проводиться комуна льними підприємствами бюро т ехнічної інвентаризації.

Порядок оформлення права в ласності на об'єкти нерухомо го майна передбачено Тимчасо вим положенням про порядок реєстрації прав власності н а нерухоме майно, затверджен им наказом Міністерства юсти ції України від 07.02.2002 року №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 вказан ого Положення до прийняття В ерховною радою України та на брання чинності Законом Укр аїни про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого м айна бюро технічної інвентар изації здійснюють реєстраці ю прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.3 Тимчасово го положення про порядок дер жавної реєстрації прав власн ості на нерухоме майно, затве рдженого Наказом Міністерс тва юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (далі - Тимчасове положення ), державну реєстрацію прав вл асності на нерухоме майно зд ійснюють підприємства бюро т ехнічної інвентаризації (дал і - БТІ) у межах визначених адм іністративно-територіальни х одиниць.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасов ого положення, державна реєс трація прав власності на не рухоме майна - це внесення зап ису до Реєстру власності на н ерухоме майно у зв'язку з вин икненням, існуванням або при пиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюєт ься БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі право встановлювал ьних документів коштам осо би, що звернулася до БТІ.

Підставою для проведення д ержавної реєстрації прав вла сності на нерухоме майно від повідно до п. 10 додатку № 1 до Ти мчасового положення про поря док реєстрації прав власно сті на нерухоме майно, затвер дженого наказом Міністерств а юстиції №7/5 від 07.02.2002 року є ріш ення судів , третейських суді в про визнання права власнос ті на об' єкти нерухомого м айна, про встановлення факту права власності на об' єкти нерухомого майна, про переда чу безхазяйного нерухомого м айна до комунальної власност і.

Відповідно до ст.ст. 319, 320 Циві льного кодексу України влас ники самостійно здійснюють п раво власності, виконують бу дь які дії по відношенню до с вого майна, що не суперечать Закону.

Відповідно до 4-3 Господарсь кого процесуального кодексу України, судочинство у госпо дарських судах здійснюєтьс я на засадах змагальності. Ст орони та інші особи, які бер уть участь у справі, обґрунто вують свої вимоги і заперече ння поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 Господар ського процесуального кодек су України, сторони користую ться рівними процесуальними правами. Сторони мають право , в тому числі, подавати доказ и.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу Укра їни, доказами у справі є будь-я кі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи відсутність обставин, на як их ґрунтуються вимоги і запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору. Ці дані встановлюються такими засоб ами: письмовими і речовими до казами, висновками судових е кспертів; поясненнями предст авників сторін та інших осіб , які беруть участь в судово му процесі. В необхідних випа дках на вимогу судді пояснен ня представників сторін та і нших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень. До кази подаються сторонами та іншими учасниками судового п роцесу.

Керуючись ст. 34 ГПК України, г осподарський суд приймає т ільки ті докази, які мають зн ачення для справи. Обставини справи, які відповідно до з аконодавства повинні бути пі дтверджені певними засобами доказування, не можуть підтв ерджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що право власно сті на нежитлову будівлю літ «А-2» загальною площею 560 кв.м., я ка знаходиться в м .Харкові по проспекту Людвіга Свободи , б .57 «Г» було зареєстровано за Т ОВ «ВІН» відповідно до рішен ня господарського суду Харкі вської області від 19.06.2006 р. по сп раві № 11/156-06, яке ніким не скасов ано, та приймаючи до уваги виз нання недійсними всіх право чинів, за якими спірне майно б уло перепродано іншим особам , з метою недопущення відчуже ння активів ТОВ «ВІН», суд вва жає позовну вимогу про визна ння за ТОВ «ВІН» права власно сті на вказану нежитлову буд івлю правомірною, обґрунтова ною, такою, що підтверджена на лежними доказами, тому підля гає задоволенню.

Судом досліджений наданий директором ТОВ «ВІН» ОСОБА _10 науковий висновок щодо з астави корпоративних прав та правомірності укладання дог оворів про відчуження часток в статутному капіталі товар иства з обмеженою відповідал ьністю під час дії договору ї х застави як доказ в обґрунту вання його заперечень щодо п озовних вимог.

Відповідно до ст. 32 Господар ського процесуального кодек су України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких господарський суд у визначеному законо м порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Згідно ст. 43 цього Кодексу, го сподарський суд оцінює до кази за своїм внутрішнім п ереконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єк тивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ и в їх сукупності, керуючись з аконом та ніякі докази не ма ють для господарського суду заздалегідь встановленої си ли.

Враховуючи, що наданий висн овок не встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і за перечення сторін, суд не при ймає наданий висновок в якос ті доказу.

Щодо позовних вимог про зоб ов' язання Виконавчого комі тету Харківської міської рад и провести скасування держав ної реєстрації змін до стату тних документів ТОВ „ВІН" з 31.01. 06 та провести державну реєст рацію рішення суду у цій спра ві, то суд зазначає наступне.

Відповідно ухвали суду від 22.06.2009 року Виконавчий комітет Х арківської міської ради зал учено до участі у справі, за і ніціативою суду в якості тре тьої особи, яка не заявляє са мостійних вимог на предмет с пору на стороні відповідачів .

Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу Укра їни, відповідачами є підприє мства та організації, яким пр ед'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 22 Господар ського процесуального кодек су України, відповідач має пр аво визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 27 Господар ського процесуального кодек су, України, треті особи, які н е заявляють самостійних вимо г, користуються процесуальни ми правами i несуть процесуа льні обов'язки сторін, крім п рава на зміну підстави i пред мета позову, збільшення чи з меншення розміру позовних ви мог, а також на відмову від п озову або визнання позову.

Оскільки Виконавчий коміт ет Харківської міської ради в цій справі є третьою особою , яка не заявляє самостійних в имог на предмет спору на стор оні відповідача, то він не над ілений правом відповідача на визнання або відмови у визна нні позовних вимог, тому до нь ого не може бути пред' явлен і позовні вимоги, тому колегі я суддів відмовляє у задовол ені цих вимог.

Що стосується ствердження третього відповідача щодо н епідсудності даної справи го сподарському суду та припине ння провадження у справі, то к олегія суддів зазначає насту пне.

Ухвалою Дзержинського рай онного суду м. Харкова від 10.11.2009 р. по справі № 2-11182 відмовлено у відкриті провадження у цивіл ьній справі за позовом ОСОБ А_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Т ОВ «СІБ-ІНВЕСТ», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Агросервіс Оле ксіївський», треті особи Вик онком Харківської міської ра ди та ТОВ «ВІН» про звернення стягнення на предмет застав и, визнання недійсним рішень господарського товариства т а визнання права власності, н адіслано цю ухвалу позивачу разом із позовною заявою та д оданими до неї документами т а роз' яснено, що відмова у ві дкритті провадження у справі перешкоджає повторному звер ненню до суду з таким самим по зовом.

Зазначена ухвала не скасов ана та є чиною на момент розгл яду справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду Укра їни, №13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративн их спорів», усі спори між госп одарським товариством та йог о учасниками (засновником, ак ціонером), у тому числі між уча сником, який вибув, а також мі ж учасниками (засновниками, а кціонерами) господарських то вариств, пов' язані зі здійс ненням ними корпоративних пр ав та виконання обов' язків учасника господарського тов ариства, на підставі п.4 частин и першої ст. 12 ГПК України підв ідомчі (підсудні) господарсь ким судам незалежно від суб' єктного складу учасників спо ру.

Відповідно до ч.3 ст.167 Господ арського кодексу України, пі д корпоративними відносинам и маються на увазі відносини , що виникають, змінюються та п рипиняються щодо корпоратив них прав.

Приймаючи до уваги той факт , що відносини між ОСОБА_4 т а ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «С ІБ-Інвест», ТОВ «ВІН» виникли щодо корпоративних прав на Т ОВ «ВІН», то ці відносини є кор поративними, а справа такою, щ о виникає з корпоративних пр авовідносин та є підвідомчою господарському суду.

Факти, встановлені рішення м господарського суду (іншо го органу, який вирішує госпо дарські спори), за винятком вс тановлених рішенням третейс ького суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони.

Колегія суддів враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у сп раві "Совтрансавто-Холдинг" п роти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконанн я рішень та застосування пра ктики Європейського суду з п рав людини" є джерелом права, в изначено, що "право на справед ливий судовий розгляд, гаран тований статтею 6 § 1 Конвенції , повинно тлумачитися в світл і преамбули Конвенції, яка пр оголошує верховенство права як елемент спільної спадщин и держав-учасниць. Одним з осн овних елементів верховенств а права є принцип правової пе вності, який серед іншого пер едбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в з аконну силу, не може бути пост авлено під сумнів ("Брумареск у проти Румунії", § 61)".

Що стосується клопотання п озивача про витребування від Виконавчого комітету Харків ської міської ради реєстраці йної справи ТОВ «ВІН» колегі я суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.38 ГПК Украї ни, якщо подані сторонами док ази є недостатніми, господар ський суд зобов'язаний витре бувати від підприємств та ор ганізацій незалежно від їх у часті у справі документи і ма теріали, необхідні для виріш ення спору. Господарський су д має право знайомитися з док азами безпосередньо в місці їх знаходження. Господарськи й суд може витребувати доказ и також до подання позову як запобіжний захід у порядк у, встановленому статями 43-1 - 43- 10 цього Кодексу. Сторона, прок урор, які порушують клопотан ня перед господарським судо м про витребування доказів , повинні докладно зазначити : який доказ вимагається, підс тави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, я кі можуть підтвердити ці док ази.

Враховуючи відсутність об ґрунтування підстав необхід ності витребування вказаних доказів, суд відмовляє в зад оволенні вказаного клопотан ня.

Вирішуючи клопотання трет ього відповідача про застосу вання строку позовної давнос ті відносно позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійс ними рішень зборів учасників , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільно го кодексу України, позовна д авність - це строк, у межах як ого особа може звернутися до суду з вимогою про захист сво го цивільного права або інте ресу.

Відповідно до ст. 257 Цивільно го кодексу України, загальна позовна давність встановлює ться тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивіль ного кодексу України, перебі г позовної давності починаєт ься від дня коли особа довіда лася або могла довідатися пр о порушення свого права або п ро особу, яка його порушила.

Як видно з матеріалів справ и, про порушення умов договор ів застави корпоративних пра в, а саме про незаконне відчуж ення частки у статутному фон ді ТОВ «ВІН» позивач довідав ся з листа, надісланого на йог о адресу першим та другим від повідачами 01.05.2009 року. Виходячи з цього, суд вважає, що обчисл ення трирічного строку позов ної давності починається з 01 т равня 2009 року, а тому загальний строк давності не було пропу щено позивачем.

Щодо клопотання третьої ос оби ТОВ «ВІН» про зупинення п ровадження у справі у зв' яз ку з розглядом Дзержинським районним судом м. Харкова цив ільної справи за позовом ТОВ «ВІН» до ОСОБА_4 та ОСОБ А_5 про визнання недійсними договору позики та договору застави, суд зазначає наступ не.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК Укр аїни, господарський суд зупи няє провадження у справі в ра зі неможливості розгляду дан ої справи до вирішення пов' язаної з нею іншої справи, що р озглядається іншим судом.

Відповідно до ст. 83 ГПК Украї ни, господарський суд, прийма ючи рішення, має право визнат и недійсним повністю чи у пев ній частині пов' язаний з пр едметом спору договір, який с уперечить законодавству.

Договори позики та договор и застави корпоративних прав були предметом судового дос лідження на предмет їх відпо відності нормам законодавст ва, підстав визнання їх недій сними судом не встановлено, с торонами у справі доказів їх недійсності надано не було, т ому суд вважає зазначені дог овори такими, що відповідают ь чинному законодавству та є дійсними.

Приймаючи до уваги той факт , що господарський суд має пра во самостійно приймати рішен ня про визнання недійсним до говору, який має відношення д о предмету спору, суд вважає з а можливе розглядати справу до вирішення іншої справи Дз ержинським районним судом м. Харкова. Виходячи з цих підст ав, суд відмовляє третій особ і ТОВ «ВІН» в зупиненні прова дження у справі.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні д оговорів та з інших підстав д ержавне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи, послуги перекладача, адв оката, витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інші витрат и, пов'язані з розглядом справ и, покладаються: при задоволе нні позову - на відповідача; пр и відмові в позові - на позивач а; при частковому задоволенн і позову - на обидві сторони пр опорційно розміру задоволен их позовних вимог. Таким чино м, судові витрати у даній спра ві покладаються в рівних дол ях на відповідачів.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конст итуції України, статтями 11,16, 92, 1 43, 145, 182, 203, 207, 216, 241, 316, 317, 319, 320, 338, 388, 392, 509, 525, 526, 530, 548, 579, 5 90, 592, 598, 599, 610, 611, 612, 1046 Цивільного кодек су України, статтями 20, 144, 147, 167, 173, 174, 179, 193, 208 Господарського кодексу України, нормами Закону Укра їни «Про господарські товари ства», Закону України «Про за ставу», Закону України «Про д ержавну реєстрацію юридични х осіб та фізичних осіб - підпр иємців», статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд -

ВИРІШИЛА:

Відмовити в задоволенні к лопотання позивача про витре бування від Виконавчого комі тету Харківської міської рад и реєстраційної справи ТОВ « ВІН».

Відмовити в задоволенні кл опотання третього відповіда ча про застосування строку п озовної давності.

Відмовити третій особі ТОВ «ВІН» в зупиненні проваджен ня у справі.

Позов задовольнити частко во.

Визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальніст ю „ВІН" (код ЄДРПОУ 30429932, адреса: м.Харків, пр. Людвіга Свободи, 34,кв.144) від 31.01.06 про зміну склад у засновників (Протокол №1 від 31.01.2006 року)

Звернути стягнення на 100% ко рпоративних прав на Товарист во з обмеженою відповідальні стю „ВІН" (код ЄДРПОУ 30429932, м.Хар ків, пр..Людвіга Свободи, 34, кв.144)

Визнати ОСОБА_4 (ідентиф ікаційний номер НОМЕР_5, а дреса: АДРЕСА_2) учасником Товариства з обмеженою відп овідальністю „ВІН" (код ЄДРПО У 30429932, м.Харків, пр. Людвіга Св ободи, 34,кв.144) з розміром част ки у статутному фонді - 100%.

Визнати недійсними рішен ня зборів учасників Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „ВІН" (код ЄДРПОУ 30429932, м.Ха рків, пр. Людвіга Свободи, 34, кв. 144) від 31.01.06 про обрання на п осаду директора ОСОБА_10 (П ротокол № 2 від 31.01.2006 р.)

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. „А-2", розташовано ї по АДРЕСА_1, укладений мі ж Товариством з обмеженою ві дповідальністю „ВІН" (код ЄДР ПОУ 30429932, м.Харків, пр..Людвіга Свободи, 34,кв.144) та ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НО МЕР_1, адреса: АДРЕСА_3), по свідчений приватним нотарі усом ХМНО Горішнім Є.В. (р еєстраційний № 3021).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. „А-2", розташовано ї по АДРЕСА_1, укладений мі ж ОСОБА_7 (ідентифікаційни й номер НОМЕР_1, АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_8 (ідентифікаці йний номер НОМЕР_2, адреса : АДРЕСА_4), посвідчений при ватним нотаріусом ХМНО Гор ішнім Є.В. (реєстраційний №310 6).

Визнати недійсним свідоцт во про право власності Товар иства з обмеженою відповідал ьністю „Автосервіс Олексіїв ський" (код ЄДРПОУ 34634211, АДРЕСА _1) , видане 02.04.07 року Виконавчи м комітетом Харківської місь кої ради.

Витребувати нежитлову бу дівлю літ. „А-2", розташовану по АДРЕСА_1, з незаконного во лодіння Товариства з обмежен ою відповідальністю „Автосе рвіс Олексіївський" (код ЄДРП ОУ 34634211, АДРЕСА_1) та передати її Товариству з обмеженою відповідальністю „ВІН" (ко д 30429932, м. Харків, пр. Людвіга Св ободи, 34,кв.144)

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальн істю „ВІН" (код ЄДРПОУ 30429932, м. Ха рків, пр..Людвіга Свободи, 34, кв.144) право власності на н ежитлову будівлю літ. „А-2", роз ташовану по АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОС ОБА_5 (ідентифікаційний ном ер НОМЕР_3, АДРЕСА_5), О СОБА_6 (ідентифікаційний но мер НОМЕР_4, АДРЕСА_6), То вариства з обмеженою відпові дальністю "Сіб-Інвест" (код 33900779, м.Харків, вул.Римарська, 19, кв .44), ОСОБА_7 (ідентифікацій ний номер НОМЕР_1, АДРЕСА _3), ОСОБА_8 (ідентифікацій ний номер НОМЕР_2, АДРЕСА _4) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосерві с Олексіївський" (код 34634211, АДР ЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (і дентифікаційний номер НОМ ЕР_5, АДРЕСА_2) - 5710 грн. 00 коп. д ержавного мита та 307 грн. 51 коп. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

В іншій частині позовних в имог відмовити.

Головуючий суддя Аюпова Р.М.

суддя Бринцев О.В.

суддя Присяжнюк О.О.

Рішення оголошено,оформл ено і підписано

в порядку статті 84 ГПК Украї ни

27.11.09 року

Справа № 57/139 -09