Постанова

від 06.12.2017 по справі 812/1198/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1198/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі ГУ ДФС у Луганській області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 2378780-1301 від 20.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.04.2008 між орендарями, в тому числі позивачем, та Сєвєродонецькою міською радою було укладено договір оренди землі № 040841900201, який зареєстрований 08.07.2008 за № 040841900201.

Відповідно до умов договору Сєвєродонецька міська рада передала орендарям, в тому числі позивачу, в оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,5177 га, яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, 33, квартал 54.

Згідно пунктів 9 та 11 договору орендна плата позивача становить 2419,97 грн на рік і вноситься щомісячно в розмірі 201,66 грн протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. При цьому обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

02 липня 2009 року між орендарями, у тому числі позивачем, та Сєвєродонецькою міською радою було підписано додаткову угоду № 2 до договору, яка по сьогоднішній день так і не була зареєстрована. З урахуванням даної обставини, позивач вважає, що його зобов'язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку за 2017 рік згідно умов договору повинні були становити 5939,28 грн на рік (494,94 грн на місяць).

04.10.2016 позивачем було відчужено 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський,буд. 33 на користь ОСОБА_4 згідно договору дарування від 04.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_5

07.10.2016 позивачем направлено лист-повідомлення на адресу ДПІ у м.Сєвєродонецьку про факт відчуження вищезазначеного об'єкту.

На початку липня 2017 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області № 2378780-1301 від 20.06.2017, згідно якого позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 9335,27 грн.

З посиланнями на ст. ст. 7, 31 Закону України Про оренду землі позивач вважає, що у зв'язку з відчуженням ним 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський,буд. 33 на користь ОСОБА_4 згідно договору дарування від 04.10.2016, у нього відсутні зобов'язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку з моменту укладення вказаного договору, а саме з 04.10.2016.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області № 2378780-1301 від 20.06.2017, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред'явленому позову, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала заперечення проти адміністративного позову (а.с.65-66), у яких зазначила наступне.

На підставі додаткової угоди №2 від 02.07.2009 про внесення змін до договору оренди землі №040841900201 від 08.04.2008 ГУ ДФС у Луганській області було розраховано та вручено ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення № 2378780-1301 від 20.06.2017 на суму 9335,27 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 286. 1 ст. 286 ПК України).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних, крім іншого, щодо: розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4. ст. 288 ПК України).

Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

Якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Слід зазначити, що ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, які сплачуються на відповідній території встановлюють органи місцевого самоврядування (пункт 284.1. ст. 284 ПК України).

Відповідно пп. 14.1.175 п.14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання.

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Зазначила, що станом на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зміни в договір оренди землі сторонами не вносилися, договір не припинено, а тому у ГУ ДФС у Луганській області були наявні всі підстави для визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з орендної плати фізичних осіб.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що нею договір оренди землі із Сєвєродонецькою міською радою не укладався, оскільки остання зазначене питання не ініціювала. Позовні вимоги вважає безпідставними, просила відмовити у задоволенні позову ГУ ДФС у Луганській області.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України, Земельного кодексу та Закону України Про оренду землі в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст. 47 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п.286.5 ст.286 ПК України).

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

В силу п.288.2 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п.289.2 ст.289 ПК України).

Судом встановлено, що 08.04.2008 між Сєвєродонецькою міською радою та, зокрема, ОСОБА_4 В,В., ІНФОРМАЦІЯ_1, був укладений договір оренди землі №040841900201, який зареєстрований 08.07.2008 за № 040841900201 (а.с.8-11).

Відповідно до умов вищевказаного договору Сєвєродонецька міська рада передала орендарям, зокрема позивачу, в оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,5177 га, яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, 33, квартал 54 (пункт 1 договору).

Згідно пунктів 9-11 зазначеного договору орендна плата позивача становить 2419,97 грн на рік і вноситься щомісячно в розмірі 201,66 грн протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

04.10.2016 позивачем було відчужено 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський,буд. 33 на користь ОСОБА_4, згідно з договором дарування від 04.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.16).

07.10.2016 позивачем направлено до ДПІ у м.Сєвєродонецьку лист повідомлення про факт відчуження вищезазначеного об'єкту - 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський,буд. 33 на користь ОСОБА_4 Одночасно позивачем повідомлено даним листом про відсутність у нього обов'язку щодо сплати орендної плати з 04.10.2016 згідно договору оренди. Лист отримано ДПІ у м.Сєвєродонецьку 07.10.2016, що підтверджується відміткою ДПІ про вхідну реєстрацію даного листа (а.с.17). Відповідь на вказаний лист ОСОБА_1 ГУ ДФС у Луганській області надана не була.

Відповідно до п.8 договору оренди землі від 08.04.2008 №040841900201, укладеного із позивачем у тому числі, договір укладено на 25 років строком по 17.03.2033 включно.

Згідно п.34 даного договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарями земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; смерті фізичної особи-орендаря (п.35 договору).

Відповідно до п.36 дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається (п.37 договору).

Отже, договором оренди землі обумовлені випадки зміни умов договору та його припинення.

На думку позивача, в силу відчуження ним 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський,буд. 33 на користь ОСОБА_4, згідно з договором дарування від 04.10.2016, з цього моменту у нього відсутній обов'язок щодо сплати орендної плати за землю.

Разом з тим, згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як вбачається з інформації ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 20.11.2017 №9-12-0.6-6087/2-17 на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради №2004 від 17.03.2008 земельна ділянка, кадастровий номер 4412900000:06:027:0136, загальною площею 0.5177 га була надана в оренду кільком орендарям, в тому числі ОСОБА_1, про що між Сєвєродонецькою міською радою як орендодавцем та орендарями було укладено договір оренди землі від 08.07.2008 №040841900201. Враховуючи площу вбудованого приміщення, що є власністю кожного з орендарів земельної ділянки, було розраховано частку площі земельної ділянки, про що між ними складено договір про розподіл земельної ділянки. Для ОСОБА_1 частка площі становила 0,0587 га (а.с.94).

Крім того, з листа Сєвєродонецької міської ради на адресу суду від 24.11.2017 вбачається, що договір оренди від 08.04.2008 за №040841900201, укладений між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_1 є чинним, жодних заяв щодо розірвання договору його внесення змін до нього позивачем до Сєвєродонецької міської ради не надавалося. Крім того, договір оренди землі між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_4 за адресою: м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, 33, квартал 54, також не укладався (а.с.89).

Отже, в силу чинного на момент винесення податкового повідомлення-рішення договору оренди землі, орендарем земельної ділянки за адресою: м.Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський, 33, квартал 54 є ОСОБА_1

Дії щодо розірвання договору оренди землі або внесення до нього змін, у зв'язку із відчуженням 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський,буд. 33 на користь ОСОБА_4, позивачем не вчинялися, що не заперечувалось ним у судовому засіданні. Відтак, суд вважає, що позивач на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення є орендарем вказаної частки земельної ділянки , а тому повинен сплачувати орендну плату.

Само по собі повідомлення позивачем контролюючий орган про факт відчуження належної йому частки нежитлової будівлі, на думку суду, не може слугувати підставою для припинення нарахування зобов'язання з податку з орендної плати з фізичних осіб. Такою підставою може бути лише внесення змін у діючий договір або ж його припинення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 02 липня 2009 року між орендарями, зокрема, позивачем та Сєвєродонецькою міською радою було підписано додаткову угоду №2 до договору оренди землі №040841900201, відповідно до якої змінено пункт 5 розділу Об'єкт оренди , а саме: нормативна грошова оцінка земельної ділянки для ОСОБА_1 становить 92927,97 грн.

Крім того, змінено також пункти 9, 11 розділу Орендна плата , зокрема орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі у розмірі: ОСОБА_1 - з 01.01.2009 - 2787,84 грн на рік, що складає 3,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 19.02.2009 - 4646,40 грн на рік, що складає 5,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.12-15).

Відомості щодо державної реєстрації додаткової угоди №2 від 02.04.2009 відсутні.

При вирішенні питання, чи підлягає додаткова угода до договору оренди землі державній реєстрації, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 20 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції, яка діла на час укладення договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (далі Закон №161-XIV).

Ст.651 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.30 Закону №161-XIV встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно із ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).

На виконання вимог ст.18 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі (який діяв до 05.08.2011, тобто на час укладення між сторонами спірних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок), згідно з пунктом 17 якого, у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації, яка проводиться в порядку, встановленому для його державної реєстрації.

З системного аналізу наведених норм права слідує, що при зміні договорів, що підлягають обов'язковій державній реєстрації, відповідні дані щодо їх зміни також підлягають державній реєстрації, а оскільки відповідно до ст. 20 Закону України № 161-XIV «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Додаткова угода до договору оренди землі від 02.04.2009 №2 носить характер змін, а відтак, в силу вимог ст.640 ЦК України, ст.20 Закону №161-XIV та п.17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073, підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Оскільки додаткова угода до договору оренди землі не пройшла обов'язкову державну реєстрацію, то вона не набула чинності і не може використовуватись ані сторонами договору, ані контролюючими органами при визначенні розміру орендної плати за землю за 2017 рік.

Отже, при визначенні розміру орендної плати за землю за 2017 рік має застосовуватись договір оренди землі від 08.04.2008 №040841900201, який пройшов державну реєстрацію.

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення, сума зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 розрахована контролюючим органом на підставі даних додаткової угоди №2 від 02.04.2008, тобто є невірною.

Оскільки питання нарахування суми податку віднесено діючим ПК України до дискреційних повноважень контролюючого органу, суд приходить до висновку, що нарахована за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума податкового зобов'язання з орендної плати фізичних осіб відносно ОСОБА_1 на підставі незареєстрованої додаткової угоди, підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 640,00 грн. відповідно до квитанції від 22.08.2017 (а.с.2).

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з ГУ ДФС у Луганській області підлягають стягненню судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06.12.2017 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складання постанови в повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області ДФС України від 20.06.2017 № 2378780-1301.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області ДФС України (код ЄДРПОУ 39591445) на користь ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_6