Постанова

від 19.03.2021 по справі 812/1198/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 812/1198/17

адміністративне провадження № К/9901/48154/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2017, прийняту у складі головуючого судді Петросян К.Є., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, прийняту у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г. (головуючий), Блохіна А.А., Сухарька М.Г.

І. Суть спору

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2017 № 2378780-1301, згідно якого позивачу нараховано суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 9335,27 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 указав, що у зв`язку з відчуженням ним 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 згідно договору дарування від 04.10.2016, у нього відсутні зобов`язання по сплаті орендної плати за земельну ділянку з моменту укладення вказаного договору, а саме з 04.10.2016.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавець) та орендарями, зокрема, позивачем, 08.04.2008 був укладений договір оренди землі №040841900201, за яким Сєвєродонецька міська рада передала в оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,5177 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна.

4. Згідно з пунктами 5, 9 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки для позивача становить 80665,54 грн; орендна плата в розмірі - 2419,97 грн на рік, що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

5. У пункті 34 наведеного договору зазначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

6. За приписами пункту 41 цей договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін договору), та його державної реєстрації.

7. Факт державної реєстрації наведеного договору 08.07.2008 за № 040841900201 засвідчено відповідним написом Сєвєродонецького міського реєстраційного офісу Луганської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах.

8. Між Сєвєродонецькою міською радою та орендарями, зокрема, позивачем, 02.07.2009 було підписано додаткову угоду №2 до договору оренди землі №040841900201, якою у пункті 5 розділу Об`єкт оренди змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки для позивача на- 92927,97 грн; у пунктах 9, 11 розділу Орендна плата змінено орендну плату для позивача на: з 01.01.2009 2787,84 грн на рік, що складає 3,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 19.02.2009 - 4646,40 грн на рік, що складає 5,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

9. Відомості щодо державної реєстрації додаткової угоди №2 від 02.04.2009 відсутні.

10. Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 20.11.2017 №9-12-0.6-6087/2-17 земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 4412900000:06:027:0136. Загальна площа земельної ділянки 0.5177 га, цільове призначення землі змішаного використання (під нежитлову будівлю). На підставі рішення Сєвєродонецької міської ради №2004 від 17.03.2008 земельна ділянка була надана в оренду кільком орендарям, в тому числі позивачу, про що між Сєвєродонецькою міською радою як орендодавцем та орендарями було укладено договір оренди землі від 08.07.2008 №040841900201. Враховуючи площу вбудованого приміщення, що є власністю кожного з орендарів земельної ділянки, було розраховано частку площі земельної ділянки, про що між ними складено договір про розподіл земельної ділянки. Для позивача частка площі становила 0,0587 га.

11. За договором дарування від 04.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу, позивачем було відчужено 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 ..

12 . Позивачем 07.10.2016 направлено до ДПІ у м.Сєвєродонецьку лист повідомлення про факт відчуження вищезазначеного об`єкту - 12/100 часток нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 . Одночасно позивачем повідомлено про відсутність у нього обов`язку щодо сплати орендної плати з 04.10.2016 згідно договору оренди. Лист отримано ДПІ у м.Сєвєродонецьку 07.10.2016, що підтверджується відміткою ДПІ про вхідну реєстрацію цього листа.

13 . Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі -ПК України) відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 20.06.2017 № 2378780-1301, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 9335,27 грн.

14. Сума податкового зобов`язання була визначена відповідачем на підставі додаткової угоди №2 від 02.07.2009 до договору оренди землі №040841900201 від 08.04.2008.

15. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2017 № 2378780-1301 позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

16. Луганський окружний адміністративний суд постановою від 06.12.2017 позовні вимоги задовольнив.

17. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що додаткова угода від 02.07.2009 № 2 до договору оренди земельної ділянки, є чинною за умови проведення її державної реєстрації. Оскільки, додаткова угода до договору оренди землі не пройшла обов`язкову державну реєстрацію, то вона не набула чинності і не може використовуватись ані сторонами договору, ані контролюючими органами при визначенні розміру орендної плати за землю.

18. У матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації додаткової угоди від 02.07.2009 до договору оренди земельної ділянки № 28 від 26.01.2002, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказана додаткова угода не може вважатися вчиненою, укладеною, а тому у податкового органу не було законних підстав для визначення суми земельного податку на її підставі при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

19. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 31.01.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

20. У касаційні скарзі Головне управління ДФС у Луганській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

24. ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

25. Статтею 269 ПК України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

26. Особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

27. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

28. Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

29. Згідно з пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

30. Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

31. Відповідно до вимог пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

32. Відповідно до статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

33. Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV встановлено, що однією із загальних засад державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

34. Пунктом 14 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

35. За приписами статті 14 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, його типова форма затверджується Кабінетом Міністрів України. Зазначена норма не суперечить загальним правилам, наявним в частині четвертій статті 209 ЦК України.

36. Згідно зі статтею 20 Закону № 161-XIV (в редакції до 31.12.2011, що діяла на момент укладення додаткової угоди ) укладений договір оренди підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

37. Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

38. Частиною третьою статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації

39. Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

40. Частиною першою статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

VI. Оцінка Верховного Суду

41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

42. Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи ) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

43. Після набрання законної сили змін до Податкового кодексу України Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII плату за землю було віднесено до місцевих податків у складі податку на майно, та підпункт 14.1.147 викладено у наступній редакції: плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

44. Статтею 265 цього Кодексу визначено, що податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю.

45. Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

46. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

47. Підпунктом 288.1.1 пункту 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

48. Частиною першою статті 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

49. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

50. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України від 06.10.1998 № 161-XIV Про оренду землі .

51. Відповідно до статті 14 Закону № 161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

52. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

53. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

54. За змістом статей 18, 20 Закону № 161-XIV договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений та набирає чинності після такої реєстрації.

55. Частиною третьою статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на дату укладення додаткової угоди) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

56. Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

57. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (статті 654 ЦК України).

58. Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов`язковість його виконання сторонами тощо.

59. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

60. Наведене відповідає позиції Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №812/778/17.

61. За такого правового регулювання та обставин справи є вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що додаткова угода від 02.07.2009 до договору оренди земельної ділянки, є чинною за умови проведення її державної реєстрації. Оскільки, додаткова угода до договору оренди землі не пройшла обов`язкову державну реєстрацію, то вона не може вважатися вчиненою, укладеною, а тому у податкового органу не було законних підстав для визначення суми земельного податку на її підставі при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

62. Отже, Верховний Суд констатує, що рішення судів першої та апеліційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ці суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

63. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

64. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

66. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року справі № 812/1198/17 залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко