Рішення

від 06.12.2017 по справі 914/791/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017р. Справа № 914/791/17

За позовом:Трускавецької міської ради, Львівська обл., м. Трускавець до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс , Львівська обл., м. Трускавець за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м. Львів про:зобов'язання повернути земельну ділянку, заборону здійснення у приміщенні вбиральні господарської діяльності, пов'язаної з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування Головуючий суддя - Крупник Р.В., Судді Козак І.Б., Мазовіта А.Б., Секретар - Палюх Г.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник за довіреністю; від відповідача:ОСОБА_2 - представник за довіреністю; від третьої особи:не з'явився.

Учасникам судового розгляду роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації процесу не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

20.04.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Трускавецької міської ради (Позивач) до ТОВ Парк Резорт Сервіс (Відповідач) про зобов'язання повернути земельну ділянку, заборону здійснення у приміщенні вбиральні господарської діяльності, пов'язаної з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування.

Ухвалою суду від 24.04.2017р. порушено провадження у справі.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах, які наявні в матеріалах справи.

Ухвалою від 11.05.2017р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області.

Ухвалою суду від 30.06.2017р. призначено колегіальний розгляд справи. Внаслідок автоматизованого розподілу справи визначено колегію в наступному складі: головуючий суддя - Крупник Р.В., судді - Мазовіта А.Б. та Козак І.Б.

16.06.2017р. відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі. Разом з тим, згідно заяви від 18.10.2017р. представник відповідача попросив залишити без розгляду вказане клопотання. Відтак, суд не розглядає дане клопотання відповідача.

Представник позивача в судове засідання 06.12.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю, з підстав зазначених в позовній заяві та письмових поясненнях до неї.

В засіданні зазначив, що відповідач з 15.09.2016р. являється власником нежитлової будівлі (вбиральні) по бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавці загальною площею 123,2 кв.м. Вказана будівля знаходиться на території курортного парку в межах першої санітарної зони охорони мінеральних джерел. Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 05.01.2017р., складеного комісією в складі Начальника управління містобудування, архітектури та землекористування, Начальника інспекції з питань благоустрою, Начальника управління житлового комунального господарства і житлового будівництва встановлено наступні порушення:

- на земельній ділянці на бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавець в межах першої санітарної зони охорони мінеральних джерел проведено роботи з реконструкції другого поверху будівлі вбиральні під кафе. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на реконструкцію нежитлової будівлі (вбиральні) не видавались;

- право користування земельною ділянкою власником нежитлової будівлі на бульварі Торосевича, 5 не оформлено. Документи, що посвідчують право користування (власності) земельною ділянкою відсутні;

- при проведенні робіт з реконструкції нежитлової будівлі вбиральні під кафе здійснено самовільне захоплення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0060га. при добудові до існуючої будівлі сходів на другий поверх. На час обстеження самовільно захоплена ділянка обгороджена тимчасовим парканом;

- ведеться господарська діяльність в межах першої санітарної зони охорони мінеральних джерел.

Як зазначив представник позивача, здійснення відповідачем господарської діяльності суперечить положенням ЗУ Про курорти та ЗУ Про Природно-заповідний фонд України .

З огляду на викладене, представник просить зобов'язати відповідача повернути позивачу самовільну зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га., яка прилягає до нежитлової будівлі (вбиральні) по бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавці шляхом демонтажу самочинно добудованих сходів на другий поверх будівлі, а також заборонити відповідачу здійснювати в нежитловій будівлі господарську діяльність пов'язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2017р. з'явився, проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов та письмових поясненнях до нього.

В засіданні зазначив, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів того, що нежитлове приміщення вбиральні по бульвару Торосевича, 5 в м. Трускавці знаходиться саме в межах 1-ї санітарної зони охорони мінеральних джерел. Також позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів того, що відповідач здійснив реконструкцію нежитлової будівлі вбиральні по бульвару Торосевича, 5 та самовільно захопив частину земельної ділянки та здійснює господарську діяльність, пов'язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування у вищевказаній нежитловій будівлі, а покликання позивача на перевірки здійснені Департаментом Держархбудінспекції України у Львівській області не заслуговують на будь-яку увагу. Як зазначив представник, на момент розгляду справи вина відповідача та його службових осіб у вчиненні будь-якого правопорушення в сфері містобудівної діяльності спеціально уповноваженим органом чи судом не встановлена і твердження позивача про зворотне є недостовірною інформацією.

Третя особа явку свого представника в судове засідання 06.12.2017р. повторно не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце його проведення.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс засновано як юридична особа 27.07.2016р. про що в ЄДРПОУ зроблено запис за №14181020000001281. Станом на момент реєстрації товариства його засновниками виступали ПрАТ Трускавецькурорт та ОСОБА_3. Станом на момент розгляду даної справи, одноосібним власником ТОВ Парк Резорт Сервіс являється ОСОБА_3

01.09.2016р. за актом приймання-передачі ПАТ Трускавецькурорт внесло до статутного капіталу ТОВ Парк Резорт Сервіс нежитлову будівлю загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець. 15.09.2016р. відповідач зареєстрував за собою право власності на вказану будівлю в державному реєстрі речових прав. Наведені обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74095219 від 28.11.2016р. (Т.1 а.с.52-56) та не заперечувалися представником відповідача.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, нежитлова будівля загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець - це приміщення підземного громадського туалету №1. До моменту набуття відповідачем права власності на дане приміщення, воно належало ПрАТ Трускавецькурорт на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності САА№706568, виданого 08.09.2003р. З наявного в матеріалах справи Проекту округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець від 1975р. (Т.1 а.с.30-31) вбачається, що вказана будівля знаходиться в межах 1-ї санітарної зони охорони мінеральних джерел.

20.02.2016р. згідно Договору оренди №057-02, укладеного між ПрАТ Трускавецькурорт (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар), ПрАТ Трускавецькурорт передало останньому за актом приймання-передачі будівлю загальною площею 123,20 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5 для використання ним в господарській діяльності.

Як зазначає позивач, після отримання майна в оренду ФОП ОСОБА_3 розпочав самовільну реконструкцію вказаної будівлі.

Судом встановлено, що на підставі звернення депутатів Трускавецької міської ради щодо проведення будівельних робіт в І-й санітарній зоні охорони мінеральних джерел м.Трускавець по бульвару Торосевича, 5 та направлення на проведення перевірки №719/16-пз від 05.05.2016р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва з реконструкції нежитлової будівлі (вбиральні) по бульварі Торосевича, 5 у м.Трускавець Львівської області.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил №8/29/1 від 05.05.2016р. та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/3юр від 05.05.2016р. (Т.1 а.с.33-34, 39-41).

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 проводить будівельні роботи на об'єкті, а саме: здійснено надбудову зовнішніх несучих стін, замінено несучі конструкції даху, змінено фасад будівлі шляхом влаштування віконно - дверних прорізів без права на виконання будівельних робіт чим порушено п.2 ч.1 ст.34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 11.04.2011.

На підставі акта перевірки №8/29/1 від 05.05.2016 Департамент ДАБІ у Львівській області виніс припис №8/3юр від 05.05.2016 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання робіт, яким зобов'язано позивача зупинити виконання будівельних робіт на бульварі Торосевича, 5 у м.Трускавці Львівської області до отримання права на виконання будівельних робіт, право на виконання будівельних робіт отримати у встановленому законом порядку (Т.1 а.с.35-38) .

17.05.2016 головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок прийняв постанову №8/13пз/1013-6/3048-16 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_3 винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у сумі 52200,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з вказаною постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови.

Разом з тим, постановою Львівського окружного адміністративного суду №813/1885/16 від 20.06.2017р., залишеною без змін згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду №876/8013/17 від 28.09.2017р. (Т.2 а.с. 77-84) в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 відмовлено, з підстав правомірності винесення оскаржуваної постанови. При цьому, адміністративними судами встановлено обставини, які згідно ст.35 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи.

Як встановлено судом, після переходу права власності на нежитлову будівлю загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець до відповідача, на підставі звернення депутатів Трускавецької міської ради та направлення на проведення перевірки №229/17-пз від 28.01.2017р. Департаментом ДАБІ у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Парк Резорт Сервіс на об'єкті будівництва нежитлової будівлі по бульварі Торосевича, 5 у м.Трускавець Львівської області.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил №8/7 від 01.03.2017р. (Т.1 а.с.70-71) та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2017р. №8/6пз/1013-6/1308-17 .

Перевіркою встановлено, що ТОВ Парк Резорт Сервіс на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці на земельній ділянці, що відноситься до земель міста та не надана в приватну власність або користування та находиться в 1-й санітарній зоні охорони мінеральних джерел, здійснює експлуатацію нежитлової будівлі (вбиральні) як закладу громадського харчування (кафе).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржив постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2017р. №8/6пз/1013-6/1308-17 до Львівського окружного адміністративного суду (Т.1 а.с.130). Разом з тим, станом на момент винесення рішення, доказів скасування цієї постанови суду не пред'явлено.

Як зазначає позивач, у зв'язку із самовільним здійсненням ФОП ОСОБА_3 надбудови зовнішніх несучих стін (другого поверху) над спірним об'єктом нерухомого майна, останнім також було добудовано сходи на другий поверх будівлі, чим самовільно захоплено земельну ділянку позивача орієнтовною площею 0,0008га., що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки від 05.01.2017р., складеним комісією в складі Начальника управління містобудування, архітектури та землекористування, Начальника інспекції з питань благоустрою, Начальника управління житлового комунального господарства і житлового будівництва (Т.1 а.с.48-50).

Крім цього, в ході розгляду справи, на виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області від 16.06.2017р., начальником Управління містобудування, архітектури та землекористування за участі представника позивача та відповідача проведено обстеження земельної ділянки на предмет підтвердження факту використання спірної земельної ділянки для влаштування сходів до приміщення, які знаходяться на другому поверсі будівлі (вбиральні) на бульварі Торосевича, 5 в м. Трускавці та дотримання ним вимог земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства при проведенні будівельних робіт, за результатами котрого складено Акт обстеження земельної ділянки №3 від 21.06.2017р. (Т.1 а.с.212).

Як вбачається з вказаного акту, під час обстеження земельної ділянки сходи у приміщення другого поверху влаштовано самовільно, вони виступають на зовнішню сторону будівлі розміром 2м. на 4м., чим самовільно захоплено земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га.

До Акту обстеження земельної ділянки №3 від 21.06.2017р. представник відповідача висловив зауваження. Разом з тим, як вбачається із вказаних зауважень представник відповідача проти існування спірних сходів не заперечує, водночас зазначає, що відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки сходи не спираються на поверхню землі. Вказане зазначалося представником і в судових засіданнях.

Як прослідковується з позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачу самовільну зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га., яка прилягає до нежитлової будівлі (вбиральні) по бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавці шляхом демонтажу самочинно добудованих сходів на другий поверх будівлі, а також заборонити відповідачу здійснювати в нежитловій будівлі господарську діяльність пов'язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

За змістом ст.4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Земельне законодавство базується, зокрема, на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом, а також забезпечення раціонального використання та охорони земель (ст.5 ЗК України).

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, та застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

При цьому, як роз'яснив Пленум ВГСУ в п.3.4 Постанови Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин №6 від 17.05.2011р. за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відтак, у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Як встановлено судом, підставою заявлення позовної вимоги про повернення земельної ділянки шляхом демонтажу сходів являється той факт, що засновник відповідача, будучи в свій час орендарем нежитлової будівлі загальною площею 123,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець, здійснив самовільну її реконструкцію та добудував сходи на другий поверх будівлі, чим самовільно захопив земельну ділянку позивача орієнтовною площею 0,0008га.

Факт самовільної реконструкції нежитлової будівлі доводиться як Актом ДАБІ у Львівській області №8/29/1 від 05.05.2016р., так і зазначеними вище рішеннями адміністративних судів, які набрали законної сили та мають преюдиційне значення для цієї справи.

Крім цього, судом встановлено, що ПрАТ Трускавецькурорт , маючи у власності спірну нежитлову будівлю, не оформив права користування чи права власності на земельну ділянку на котрій ця будівля знаходиться. А тому, станом на момент розгляду справи, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку відсутні. Вказане визнається обома сторонами у справі.

Також з матеріалів справи вбачається, що після самовільної реконструкції нежитлової будівлі за адресою: бульвар Торосевича, 5 в м. Трускавець, ні ПрАТ Трускавецькурорт , ні відповідач, не виготовляли нової технічної документації на цю будівлю та не реєстрували за собою право власності на реконструйовану будівлю. Таким чином, площа 123,2 кв.м. на котру зареєстровано за відповідачем право власності - це площа будівлі до її реконструкції.

Як вбачається з Технічного паспорту від 19.08.2003р. на нежитлову будівлю пл.123,2 кв.м. по бульвару Торосевича, 5 у м. Трускавець (Т.1 а.с.77-80) , станом на вказаний період, спірна нежитлова будівля являлася одноповерховою. Разом з тим, як свідчать додані позивачем фотоматеріали (Т.1 а.с.94-97), внаслідок надбудови зовнішніх несучих стін та заміни несучих конструкцій даху (факт такої надбудови та заміни встановлено в Акті ДАБІ у Львівській області №8/29/1 від 05.05.2016р.) вказана будівля має другий (мансардний) поверх із окремим входом на цей поверх, до котрого по зовнішній стіні будівлі ведуть сходи. Слід зазначити, що в судових засіданнях представником відповідача не заперечувався той факт, що на доданих позивачем фотоматеріалах зображена будівля відповідача.

За змістом ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього . Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З огляду на наведені приписи, враховуючи самовільну надбудову мансардного поверху та сходів, які ведуть на цей поверх, ПрАТ Трускавецькурорт не набув права власності на добудовані об'єкти і не міг передати це право відповідачу. Відповідно, останній не набув у власність його.

Відтак, в силу вимог ст.120 ЗК України (в редакції станом на момент набуття у власність спірної нежитлової будівлі) відповідач вважається таким, що самовільно не займає земельну ділянку лише в межах площі, яка зайнята будівлею до її реконструкції . Разом з тим, як зазначає позивач та вказане підтверджується фотоматеріалами та складеним за участі всіх сторін актом обстеження земельної ділянки №3 від 21.06.2017р. сходи у приміщення другого поверху виступають на зовнішню сторону будівлі розміром 2м. на 4м., чим самовільно захоплено земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача, що відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки, так як сходи не спираються на поверхню землі, оскільки відповідно до ч.3 ст.79 ЗК України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки має місце не лише у випадку безпосереднього зайняття поверхні ділянки, але також і простору, який знаходиться над і під нею.

Не заслуговують на увагу покликання представника відповідача про безпідставність позовних вимог, в частині демонтажу сходів, оскільки відповідач не здійснював реконструкції нежитлової будівлі та самовільно не захоплював земельну ділянку.

Так, вирішальне значення для застосування ст.212 ЗК України та повернення земельних ділянок має факт самовільного зайняття особою земельної ділянки. Станом на момент розгляду справи, відповідач хоча самостійно і не здійснював реконструкцію будівлі (докази цього відсутні в матеріалах справи), однак являється особою, яка самовільно займає земельну ділянку у зв'язку із здійсненням цієї реконструкції попереднім користувачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу самовільну зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га., яка прилягає до нежитлової будівлі (вбиральні) по бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавці шляхом демонтажу самочинно добудованих сходів на другий поверх будівлі є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

З приводу позовної вимоги заборонити відповідачу здійснювати в нежитловій будівлі господарську діяльність пов'язану з діяльністю ресторану та надання послуг мобільного харчування, то така задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивач пред'явив цю вимогу, виходячи з того, що являється власником земельної ділянки та керуючись положеннями Закону України Про курорти та Закону України Про природно-заповідний фонд .

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.7 ЗУ Про природно-заповідний фонд на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням .

Згідно ст.40 вказаного Закону режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на довкілля. В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду . Оцінка такого впливу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ст.31 ЗУ Про курорти на території першої зони (зони суворого режиму) забороняється користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс .

Таким чином, з наведених положень вбачається, що заявляти вимоги про припинення господарської діяльності з підстав, які заявлені позивачем можна лише у випадку, якщо ця господарська діяльність негативно впливає чи може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду, на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів, а також на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс.

Разом з тим, позивачем ні при поданні позовної заяви, ні під час розгляду справи в суді не додано доказів (і такі відсутні в матеріалах справи), що господарська діяльність відповідача негативно впливає чи може вплинути на стан першої санітарної зони охорони мінеральних джерел.

А тому суд вважає позовну вимогу про заборону відповідачу здійснювати господарську діяльності необгрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 22, 27, 28, 33, 34, 43, 49, 81-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс (82200, Львівська обл., м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5; код ЄДРПОУ 40692653) повернути Трускавецькій міській раді (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 2; код ЄДРПОУ 26230588) самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,0008 га, яка прилягає до нежитлової будівлі (вбиральні) на бульварі Торосевича, 5 у м. Трускавці, що знаходиться в межах першої санітарної зони охорони мінеральних джерел, шляхом демонтажу самочинно добудованих сходів на другий поверх будівлі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Парк Резорт Сервіс (82200, Львівська обл., м. Трускавець, бульвар Торосевича, 5; код ЄДРПОУ 40692653) на користь Трускавецької міської ради ( 82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 2; код ЄДРПОУ 26230588 ) 1600,00 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2017 р.

Головуючий суддя Крупник Р.В.

Суддя Козак І.Б.

Суддя Мазовіта А.Б.