Постанова

від 07.12.2017 по справі 920/602/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа № 920/602/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , м. Суми (вх. №3264С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 06 вересня 2017 по справі №920/602/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» , м. Суми

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , м. Суми

про врегулювання розбіжностей у договорі,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.09.2017 по справі №920/602/17 (суддя Резніченко О.Ю.) позовні вимоги задоволено частково. Вирішено пункт 2.3.5. договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , вважати укладеним в наступній редакції:

«Здійснювати оплату рахунків, пеню, інфляційні нарахування, 3% річних» .

Пункт 9.1. договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , вважати укладеним в редакції з зазначенням додатку 10.2. «Розрахунок частки втрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів» .

Абзац 1 пункту 1 додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , вважати укладеним в наступній редакції:

«Розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до 24 числа наступного місяця включно» .

Пункт 2 додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , доповнити абзацом 4 в наступній редакції:

«Оплата за спожиту активну електроенергію, по 3% річних, по пені, по інфляційних нарахуваннях згідно з умовами Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих ОСОБА_4 у Постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання» .

Підпункт 3.1. пункту 3 додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , вважати укладеним в наступній редакції:

«У разі, якщо протягом двох розрахункових періодів ОСОБА_4 знижена середня фактична величина споживання електричної потужності та/або обсяг споживання електричної енергії в окремій точці розрахункового обліку, що належить ОСОБА_4, нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку, обсяг спожитої електричної енергії розраховується Постачальником на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку згідно з режимом споживання електроенергії, визначеним додатком 12 "Перелік об'єктів ОСОБА_4 (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи" до Договору, після закінчення одного повного розрахункового періоду від дати надання ОСОБА_4 про невідповідність метрологічних характеристик до приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів. До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання ОСОБА_4 про невідповідність метрологічних характеристик вперше розрахунки за спожиту електроенергію проводяться за показами встановлених засобів обліку» .

Підпункт 3.2. пункту 3 додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» , вважати укладеним в наступній редакції:

«У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини ОСОБА_4, обсяг електричної енергії, використаної ОСОБА_4 з першого дня поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або часу та дня, зафіксованого засобом обліку (автоматизованою системою обліку) до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою Сторін, визначається на підставі:

1) показань технічних (контрольних) засобів обліку, стан яких відповідає вимогам ПУЕ і Держстандарту;

2) розрахунків Постачальника за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку;

3) розрахунків Постачальника за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії наступного після відновлення розрахункового обліку періоду» .

Пункти 5, 6, 7, 8, 10 додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» виключити.

Додаток 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» вважати укладеним на умовах поданого Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» проекту додатку (а.с. 12).

Додаток 3.1. «Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» вважати укладеним на умовах поданого Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» проекту додатку (а.с. 13).

Додаток 10.2. «Розрахунок частки втрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів» до договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» вважати укладеним на умовах поданого Публічним акціонерним товариством «Сумиобленерго» проекту додатку (а.с. 14-15).

Стягнуто з ОСББ «ОСОБА_3, 37» на користь ПАТ «Сумиобленерго» 800,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із зазначеним рішенням суду першої інстанції частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 06.09.2017 по справі №920/602/17 скасувати в частині:

- укладання додатку 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії ОСОБА_4 та субспоживачу» до Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 укладеного між ПАТ «Сумиобленерго» та ОСББ «ОСОБА_3, 37» на умовах, поданих в редакції зазначеної ПАТ «Сумиобленерго» проекту додатку;

- укладання п. 9.1 Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 укладеного між ПАТ «Сумиобленерго» та ОСББ «ОСОБА_3, 37» в редакції з зазначенням додатку 10.2 «Розрахунок частки витрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів» ;

- укладання додатку 3.1 «Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу» до Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 укладеного між ПАТ «Сумиобленерго» та ОСББ «ОСОБА_3, 37» на умовах поданих в редакції, зазначеної ПАТ «Сумиобленерго» проекту додатку;

Відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Сумиобленерго» щодо викладення додатку 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії ОСОБА_4 та субспоживачу» , п. 9.1 Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 укладеного між ПАТ «Сумиобленерго» та ОСББ «ОСОБА_3, 37» в редакції з зазначенням додатку 10.2 «Розрахунок частки витрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів» та додатку 3.1 «Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу» до Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 в запропонованій позивачем редакції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що листом б/н б/д позивач направив відповідачу два примірники договору про постачання електричної енергії № 1613220 від 18.05.2017.

Згідно з відміткою на листі, останній отриманий відповідачем 25.05.2017.

Листом від 12.06.2017 за № 9 відповідач повернув позивачу договір № 1613220 від 18.05.2017, підписаний з протоколом розбіжностей від 11.06.2017 щодо пункту 2.3.5., пункту 9.1. (включення додатку 10.2.), щодо додатку № 1 до договору, додатку 3.1. до договору, додатку 4 до договору, додатку 10.2. до договору.

Лист від 12.06.2017 за № 9 з додатками, отриманий позивачем 15.06.2017, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції (а.с. 39).

Листом від 23.06.2017 за № 57-09/3475 позивач надіслав на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 26.06.2017, в якому наполягає на викладенні пункту 2.3.5., п. 9.1., додатку 1, додатку 3.1. в запропонованій позивачем редакції, а також на викладенні додатку 4 до договору у новій редакції, що є додатком № 1 до протоколу узгодження розбіжностей від 26.06.2017.

03.07.2017 позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору № 1613220 від 18.05.2017 про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.3., п. 1.6. Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктами 5.5., 5.6., 5.7. Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

У разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови: 1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників; 2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання; 3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; 4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання; 5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача); 6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання; 7) підпункт 7 пункту 5.7 виключено

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору з дотриманням строку визначеного ст. 181 Господарського кодексу України.

Спірними, згідно з позовною заявою, протоколом узгодження розбіжностей від 26.06.2017 залишились редакції наступних пунктів договору: пункту 2.3.5., п. 9.1. в частині зазначення додатку 10.2. до договору, а також додатку 10.2, додатку 1, додатку 3.1., додатку 4 до договору. Спірні пункти за додатком 4 до договору згідно з позовною заявою: абзац 1 пункту 1 додатку № 4, пункт 2 додатку № 4 , підпункт 3.1. пункту 3 додатку № 4, підпункт 3.2. пункту 3 додатку № 4, пункт 5 додатку № 4, пункт 6 додатку № 4, пункт 7 додатку № 4, пункт 8 додатку № 4, пункт 10 додатку № 4.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визначення договірної величини споживання електричної енергії (дані про очікуваний обсяг на рік) та здійснення розрахунку використаної електричної енергії з використанням лічильників побутових споживачів, обґрунтував свою позицію тим, що вимоги позивача укласти той чи інший пункт Договору, саме в його редакції не порушує прав відповідача.

На думку судової колегії, зазначена позиція суду першої інстанції не може вважатись правильною, оскільки не ґрунтується на нормах Закону, не може гарантувати рівності прав та інтересів сторін Договору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ Сумиобленерго щодо визначення обсягу постачання електричної енергії (договірні величини) в цифровому показнику, та відмовляючи останньому у включенні до Договору пунктів 5, 6, 7, 8, 10 Додатку 4 Порядок розрахунків , суд І інстанції порушив норми матеріального права з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія у разі державної реєстрації таких прав. Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ст. 4 чітко передбачає, хто є суб'єктами права власності у багатоквартирному будинку, а саме п. 2, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати ОСББ.

Слід зазначити, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення ОСББ або вступу до нього.

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб) у багатоквартирному будинку, є співвласниками спільного майна в ньому. При цьому, чинним законодавством України не передбачено оформлення окремого документа щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон) ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень статей 4 та 6 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Статтями 3 та 7 Закону встановлено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з положеннями статті 12 Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління, а ст.22 цього ж закону передбачено, що питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності не господарюючих суб'єктів.

Стаття 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку свідчить, що ОСББ це є лише одна із форм управління багатоквартирним будинком.

Враховуючи вищенаведене, факт створення в багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням факту надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Разом з тим, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами) (далі - Правила).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (абзац другий пункту 1.1 Правил).

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил населення - це споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності.

Положеннями пункту 1.3 Правил встановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Щодо самого статуту ОСББ слід зазначити, що відповідно до ст. 22 ЗУ Про ОСББ зазначено, що Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. Також, тариф на електроенергію для ОСББ встановлений постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 як такий, що відпускається населенню.

Тобто, ОСББ є юридична особа - яка не споживає електричну енергію для власних потреб, а електрична енергія використовується для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення (співвласників багатоквартирних будинків в частині квартир, оскільки нежитлові приміщення відповідно до правил зобов'язані мати свої лічильники електричної енергії і сплачують по іншому тарифу.).

Отже, ОСББ - не є власником електроустановки і будинку, а є лише формою управлінням будинком. Багатоквартирний будинок належить співвласникам цього будинку, а саме: власникам квартир та нежитлових приміщень, і факт створення ОСББ не надає такій юридичній особі право власності на багатоквартирний будинок.

Враховуючи факт, що ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як юридична особа по окремому спеціалізованому Закону України має статус неприбутковості та не є суб'єктом господарювання, і не використовує електричну енергію для власних потреб, то ОСББ це фактично і є населення, тому і норма Правил (ПКЕЕ) не може бути застосована повністю до такої юридичної особи згідно абзацу другого пункту 1.1 цих Правил.

Враховуючи, що ОСББ - це фактично і є населення, то до останнього застосовуються правила и. 12.16 ПКЕЕ згідно яких до населення та населених пунктів у частині використання електричної енергії на комунально-побутові потреби не застосовуються нарахування підвищеної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною обсягу електричної енергії та між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності.

Тариф на електроенергію для ОСББ встановлений постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220 як такий, що відпускається населенню, в якій зазначено, що оплата у багатоквартирному будинку здійснюється за електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.

Також, постановою КМУ від 24 березня 1999 р. №441 Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі , передбачено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

З приводу зазначеного питання в листі від 29.11.16 №12856/20.2/7-16 НКРЕКП надано роз'яснення що до ОСББ не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної компанії щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії, а також, оскільки обсяги споживання електричної енергії не лімітуються, до таких споживачів не можуть бути застосовані штрафні санкції у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії (потужності).

ОСББ - це фактично населення, а населення не подає обсяги очікуваного споживання електричної енергії, не лімітується та не сплачує за реактивну електричну енергію, а також не може підпадати під фінансові санкції у випадку порушення договірної величини споживання електричної енергії (потужності).

Господарський суд зазначив про це в рішенні суду, обґрунтовуючи неможливість перевищення договірної величини споживання електричної енергії населенням, застосуванням для нього підвищеної ставки у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, її коригування, зарахування різниці між обсягом фактично спожитої величини споживання електричної енергії та договірною величиною на поточний рахунок із спеціальним режимом використання та оплати за реактивну енергію.

Проте, необхідність визначення договірної величини споживання електричної енергії для ОСББ суд визначив на підставі норм Правил постачання електричної енергії, які не застосовуються до населення.

ОСББ сплачує за електричну енергію за цінами (тарифами), встановленими для населення, п. 2 ст. 32 Закону України Про житлово - комунальні послуги передбачає у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору.

Отже, об'єм фактично спожитої електроенергії неможливо встановити на цілий рік уперед.

Не вірним є і використання для визначення об'єму споживання електричної енергії показників лічильників за попередні періоді, оскільки розмір та інтенсивність споживання електричної енергії мешканцями будинку не залежить від об'єднання.

Більш того, механізм розрахунку обсягів очікуваного споживання електричної енергії співвласниками багатоповерхових будинків відсутній.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ Сумиобленерго в частині залишення без змін п. 9.1 Договору, який містить відсилочну норму на додаток №10.2 до Договору Розрахунок частки втрат електричної енергії в мережах ОСОБА_4, викликаних передачею електричної енергії на потреби субсиоживачів та додатку 3.1 до Договору Перелік комерційних засобів обліку по яких проводиться розрахунок за відпущену електричну енергію ОСОБА_4 суд першої дійшов висновку, що зазначена редакція Договору не суперечить інтересам відповідача, оскільки витрати на доставку електричної енергії до Субспоживачів відносяться на рахунок Постачальника.

Проте, така позиція суду не знаходить свого підтвердження ні даними самого Договору, ні в нормах чинного законодавства.

Так в Договорі відсутні пункти в яких передбачається обов'язок постачальника самостійно погашати витрати електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів.

П. 1.2 правил користування електричною енергією наведено наступні поняття:

ОСОБА_4 електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Як вже зазначалось, ОСББ - не є власником електроустановки і будинку, а є лише формою управлінням будинком, отже, мешканці будинку де створено ОСББ не є субспоживачами в розумінні п. 1.2 ПКЕЕ.

У свою чергу, під субспоживачами ПАТ Сумиобленерго розуміє фізичних осіб - власників квартир (побутових споживачів), а об'єктами субспоживачів визначає поквартирні лічильники, що розміщені на сходових клітинах (Додаток №11 до Договору).

Відповідно до Додатку №3.1 Договору до комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію віднесено поквартирні лічильники.

Згідно Додатку №10.2 до Договору визначення частки втрат електричної енергії в мережах ОСББ також здійснюється з урахуванням електричної енергії витраченої на потреби субспоживачів (побутових споживачів)

У зв'язку з зазначеним із редакції Договору ОСББ виключено дані, що стосуються Субспоживачів, оскільки вони відсутні, про що, наприклад, зазначено у Додатку №1 до Договору Обсяги постачання електричної енергії .

ОСББ не здійснює поставку електричної енергії, а тому навіть при наявності у будинку окремого суб'єкту, останній зобов'язаний укласти договір безпосередньо з ПАТ Сумиобленерго .

З кожним споживачем електричної енергії (побутовим споживачем) ПАТ Сумиобленерго фактично укладені договори про користування електричною енергією, а тому застосування до мешканців будинку поняття Субспоживач є невірним.

Листом від 28.11.2016р. №12856/20.2/7-16 НКРЕКП повідомило, що під електроенергією, що використовується для технічних цілей розуміється комунальна електроенергія за допомогою якої забезпечується робота ліфту, насосів для підкачки води, освітлення прибудинкової території та під'їзду. Електроенергія (її потужність), що використовується або може використовуватись іншими суб'єктами, крім ОСББ, жодного відношення до відповідача не має.

В постанові НКРЕКП від 26.02.15 №220 встановлено, що електрична енергія, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, відпускається за тарифом 107,5 коп. за 1 кВт год (без податку на додану вартість).

Отже, для ОСББ визначено вид електричної енергії (комунальна) та окремий тариф за яким здійснюється її оплата.

Засоби поквартирного обліку споживачів - фізичних осіб не можуть використовуватись, як комерційний засіб обліку для ОСББ - юридичної особи.

ОСББ, як неприбуткова організація, може проводити оплату та контролювати витрати понесені з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів її діяльності, визначених установчими документами, та не здійснює розподіл доходу чи витрат серед засновників (учасників), членів ОСББ, працівників, членів органів управління та інших пов'язаних з ним осіб.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не дослідив обставини справи з зазначеного питання, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим, дійшов необґрунтованих висновків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення на вищевказані обставини уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, через що апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області - частковому скасуванню:

- в частині укладання додатку 1 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії ОСОБА_4 та субспоживачу до Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17, укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ ОСОБА_3, 37 на умовах, поданих в редакції зазначеної ПАТ Сумиобленерго проекту додатку;

- в частині укладання п. 9.1 Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17, укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ ОСОБА_3, 37 в редакції з зазначенням додатку 10.2 Розрахунок частки витрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів ;

- в частині укладання додатку 3.1 Перелік та дані комерційних

обліків засобів обліку по яких проводиться розрахунок за відпущену

електроенергію споживачу до Договору про постачання електричної енергії

№1613220 від 18.05.17, укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ

ОСОБА_3, 37 на умовах поданих в редакції зазначеної ПАТ

Сумиобленерго проекту додатку.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ Сумиобленерго щодо викладення додатку 1 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії ОСОБА_4 та субспоживачу , п. 9.1 Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17, укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ ОСОБА_3, 37 в редакції з зазначенням додатку 10.2 Розрахунок частки витрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів та додатку 3.1 Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу до Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 в запропонованій позивачем редакції.

В іншій частині рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, п. 1, 4 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОСОБА_3, 37» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 06 вересня 2017 по справі №920/602/17 скасувати в частині:

- укладання додатку 1 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії ОСОБА_4 та субспоживачу до Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ ОСОБА_3, 37 на умовах поданих в редакції зазначеної ПАТ Сумиобленерго проекту додатку;

- в частині укладання п. 9.1 Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ ОСОБА_3, 37 в редакції з зазначенням додатку 10.2 Розрахунок частки витрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів ;

- в частині укладання додатку 3.1 Перелік та дані комерційних

обліків засобів обліку по яких проводиться розрахунок за відпущену

електроенергію споживачу до Договору про постачання електричної енергії

№1613220 від 18.05.17 укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ

ОСОБА_3, 37 на умовах поданих в редакції зазначеної ПАТ

Сумиобленерго проекту додатку.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ Сумиобленерго щодо викладення додатку 1 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії ОСОБА_4 та субспоживачу , п. 9.1 Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17, укладеного між ПАТ Сумиобленерго та ОСББ ОСОБА_3, 37 в редакції з зазначенням додатку 10.2 Розрахунок частки витрат електричної енергії в мережах споживача, викликаних передачею електричної енергії на потреби субспоживачів та додатку 3.1 Перелік та дані комерційних обліків засобів обліку по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу до Договору про постачання електричної енергії №1613220 від 18.05.17 в запропонованій позивачем редакції.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 06 вересня 2017 по справі №920/602/17 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 11.12.2017 року

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Слободін М.М.