Ухвала

від 06.12.2017 по справі 18/110-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"06" грудня 2017 р. Справа №18/110-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача 1: Батрин С.В. - представник за довіреністю б/н від 01.12.2017;

від відповідача 2: не з'явились;

від прокуратури: не з'явились;

від апелянта: Крупкін П.О. - представник за довіреністю НМІ № 367105 від 15.08.2017;

розглянувши апеляційну скаргу Крупкіної Наталії Володимирівни

на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2012

у справі № 18/110-11 (суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Овдієнко Ірини Миколаївни

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник"

2. Фізичної особи-підприємця Руденко Станіслава Станіславовича

за участю Заступника прокурора Київської області

про визнання недійсним договору оренди та розірвання договору суборенди,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник"

до Фізичної особи-підприємця Овдієнко Ірини Миколаївни

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2012 в задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця Овдієнко Ірини Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" та Фізичної особи - підприємця Руденко Станіслава Станіславовича про визнання недійсним договору оренди № 191/11 від 14.09.2011 та розірвання договору суборенди від 14.10.2011 відмовлено. Задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" до Фізичної особи - підприємця Овдієнко Ірини Миколаївни. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельник" право власності на багатоповерховий гараж "Аврора", розташований за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2-а згідно даних Технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) Міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №118284.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Крупкіна Наталія Володимирівна звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2012 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 01.09.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., суддів: Яковлєва М.Л., Гончарова С.А., та призначено до розгляду на 27.09.2017.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою від 20.11.2017 - на 06.12.2017.

Справа розглядалась різними складами суду.

У зв'язку з перебуванням 06.12.2017 судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.12.2017 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Майданевич А.Г., Яковлєв М.Л., вказана судова колегія ухвалою від 06.12.2017 прийняла апеляційну скаргу до свого провадження та прийняла ухвалу у даній справі.

В судовому засіданні 06.12.2017 представником відповідача 1 за первісним позовом подано клопотання про фіксацію судового процесу, яке задоволено судом. Після перерви розгляд справи продовжено за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представником відповідача 1 за первісним позовом заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутності у останнього можливості повністю ознайомитися з матеріалами справи та належним чином підготуватися до судового засідання.

Вказане клопотання було залишено судом без задоволення на цій стадії апеляційного перегляду, оскільки представник відповідача 1 за первісним позовом 05.12.2017 був ознайомлений з матеріалами справи (про що свідчить відповідна розписка на клопотанні), та з огляду на тривале знаходження в провадженні суду апеляційної інстанції скарги.

Представником ТОВ Будівельник також подано письмове клопотання про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, яке підтримано в судовому засіданні. Так, стороною зазначено, що право власності на гараж, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2а, за № 75, загальною площею 117,1 кв.м. зареєстровано за Крупкіним Петром Олексійовичем, а не за апелянтом. Крім того, права власності на вищенаведений гараж зареєстровано у квітні 2016, а тому, за твердженнями відповідача 1 за первісним позовом, на момент прийняття рішення місцевим господарським судом (24.01.2012) не вирішувались питання про права та обов'язки цих осіб. Також, сторона наполягає, що у разі порушення прав апелянта у зв'язку з не передачею ТОВ Будівельник права власності на майно, як інвестора, то це є інший предмет спору та, відповідно, інший порядок реалізації процесуальних прав щодо ймовірного захисту порушеного права.

Представником апелянта на вимогу суду надано витребувані документи, якими заявник (на його твердження) доводить обставини порушення оскаржуваним рішенням його прав, зокрема, копія довідки № 301.1-26/5218 від 20.05.2016, заяви НМХ 270264 від 05.12.2017, договір № 111 від 29.03.2004. Оригінали вказаних документів оглянуті судом та представником відповідача 1 за первісним позовом у судовому засіданні.

Представники позивача та відповідача 2 за первісним позовом та прокурор в судове засідання 06.12.2017 не з'явились, про причини неявки суд не повідомлено, жодних клопотань від останніх не надходило.

Прокурором вимог ухвали суду від 20.11.2017 не виконано. Про час і місце судового засідання прокурор був обізнаний, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка. Іншим учасникам процесу ухвала суду була надіслана судом, про що свідчить реєстр відправки поштової кореспонденції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представника апелянта та відповідача 1 за первісним позовом, Київський апеляційний господарський суд задовольняє заявлене відповідачем 1 клопотання про припинення апеляційного провадження у справі з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2012 у справі № 18/110-11 задоволено зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельник до Фізичної особи -підприємця Овдієнко Ірини Миколаївни. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельник право власності на багатоповерховий гараж Аврора , розташований за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2-а згідно даних Технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) Міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №118284.

При цьому, в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції було встановлено, що багатоповерховий гараж Аврора , розташований за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2а, складається з будівель:

- літ. „Б", частина приміщення, загальною площею 2014,7 м.кв.;

- літ. „Б" підвал, частина приміщення, загальною площею 1401,0 м.кв.;

- літ. Б 11-111, частина приміщення, загальною площею 1012,1 м.кв.;

- літ. „В", основне , загальною площею 353,5 м.кв.;

- літ. „Г", основне, загальною площею 266,3 м.кв.;

- літ. „Д", основне, загальною площею 264,3 м.кв.;

- літ. „Е", основне, загальною площею 325,8 м.кв.;

- літ. „Е підвал", частина приміщення, загальною площею 296,3 м.кв.;

- літ. „ Е 11-поверх", частина приміщення,загальною площею 122,1 м.кв.;

- літ. „Ж", основне, загальною площею 82,5 м.кв.,

Разом з цим, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, апелянт вказав наступне.

Так, в апеляційній скарзі зазначено, що Крупкіна Н.В. та її чоловік є власниками гаража № 75, загальною площею 117,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2а.

При цьому в обґрунтування апеляційної скарги Крупкіна Н.В. зазначила, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції скаржник мав інвестиційний договір з ТОВ Будівельник на гараж № 77.

Так, з доданих до апеляційної скарги доказів, вбачається, що 29.03.2004 між ТОВ Будівельник та Крупкіною Наталією Володимирівною було укладено договір № 111 (далі - договір), відповідно умов якого, підприємство здійснює будівництво індивідуального боксу № 77 у багатоповерховому гаражі за адресою: вул. Григоровича-Барського буд. № 2 А, а громадянка Крупкіна Наталія Володимирівна здійснює його фінансування згідно кошторису.

Відповідно до п. 2.1 договору громадянка Крупкіна Наталія Володимирівна після завершення будівництва в цілому може оформити право власності на індивідуальний бокс в порядку передбаченому чинним законодавством.

Окрім цього, апелянтом також було додано інформаційну довідку від 11.10.2016, відповідно до якої за Крупкіним Петром Олексійовичем 07.10.2016 було зареєстровано право власності на гараж, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2а, гараж № 75, загальною площею 117,1 кв.м.

Отже, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недоведеність порушення прав апелянта при ухваленні оскаржуваного рішення з урахуванням наступного.

Із вказаної інформаційної довідки від 11.10.2016 вбачається, що право власності на гараж № 75 зареєстроване на Крупкіна Петра Олексійовича, тоді як апеляційну скаргу у даній справі було подано Крупкіною Наталією Володимирівною. Жодних доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 99, 101 ГПК України наявності правового зв'язку між апелянтом та Крупкіним Петром Олексійовичем матеріали справи не містять, як і не містять доказів уповноваження апелянта власником гаража № 75 на представлення інтересів останнього в суді.

Окрім цього, з договору № 11 від 29.03.2004 вбачається, що інвестування будівництва здійснювалось за кошти Крупкіної Наталієї Володимирівни на гараж № 77, тоді як право власності на Крупкіна Петра Олексійовича зареєстроване на гараж № 75. Вказана невідповідність вказує фактично про відсутність правового зв'язку між договором № 111 від 29.03.2004 та інформаційною довідкою за двома істотними умовами: об'єкт нерухомості та суб'єкт фінансування.

Більше того, з мотивувальної частини рішення судом було встановлено, що багатоповерховий гараж Аврора , розташований за адресою: м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2а, складається з будівель: літ. „Б", частина приміщення, загальною площею 2014,7 м.кв.; літ. „Б" підвал, частина приміщення, загальною площею 1401,0 м.кв.; літ. Б 11-111, частина приміщення, загальною площею 1012,1 м.кв.; літ. „В", основне , загальною площею 353,5 м.кв.; літ. „Г", основне, загальною площею 266,3 м.кв.; літ. „Д", основне, загальною площею 264,3 м.кв.; літ. „Е", основне, загальною площею 325,8 м.кв.; літ. „Е підвал", частина приміщення, загальною площею 296,3 м.кв.; літ. „ Е 11-поверх", частина приміщення,загальною площею 122,1 м.кв.; літ. „Ж", основне, загальною площею 82,5 м.кв.

Тоді як факт входження або невходження гаражу № 75 загальною площею 117,1 кв.м. до багатоповерхового гаражу Аврора неможливо з'ясувати із поданих апелянтом суперечливих один одному документів.

При цьому суд апеляційної інстанції, дослідивши технічний паспорт на вказані приміщення (т. 1, а.с. 80-112) з'ясував, що заявлена апелянтом площа 117,1 кв. м. не відповідає технічному паспорту. А тому доводи апелянта про входження гаражу № 75 до багатоповерхового гаражу Аврора м. Київ, вул. Григоровича-Барського буд. № 2а - не підтверджується жодними належними та допустимим доказами в розумінні вищенаведених норм процесуального права.

Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що право власності позивача за первісним позовом на спірні приміщення у дані справі було зареєстровано 01.08.2012, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав (т. 2, а.с. 205). Тоді як право власності Крупкіна Петра Олексійовича (який не є апелянтом у дані справі) зареєстроване на гараж № 75 лише 07.10.2016.

Таким чином, на момент ухвалення спірного рішення, право власності ані апелянта, ані Крупкіна Петра Олексійовича не було зареєстровано, а формулювання в договорі № 11 від 29.03.2004 умови про те, що громадянка Крупкіна Наталія Володимирівна після завершення будівництва в цілому може оформити право власності на індивідуальний бокс в порядку передбаченому чинним законодавством не свідчить про автоматичний перехід майнових прав на нерухоме майно. В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи відповідача 1, що апелянт навіть не звертався до відповідача 1 про передачу йому у власність спірного майна. Більше того, якщо апелянт вважає, що відповідач 1 порушує його права, сторона не позбавлена права звернутись в загальному прядку з позовом про захист своїх прав. А тому доводи апелянта про сплату авансового платежу не входить до предмету доведення у даній справі в розумінні ст. 34 ГПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про відсутність правового зв'язку між апелянтом, та ухваленим рішення судом першої інстанції з підстав недоведеності належності об'єкту нерухомості (про який зазначає апелянт - гараж № 75) до нерухомого майна, яке було предметом розгляду у суді першої інстанції, а також відсутності правового зв'язку між апелянтом та Крупкіним Петром Олексійовичем, право власності якого на гараж №75 було зареєстроване в 2016 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (право апеляційного оскарження) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Разом з цим, Верховний Суд України при розгляді справи № 3-2424к08 в постанові від 2 вересня 2008 року дійшов наступних висновків щодо права особи, не залученої до участі у справі, на оскарження судового рішення. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому разі рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а також їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідно до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому якщо буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судове рішення у справі № 18/110-11 безпосередньо не стосується прав, свобод і інтересів Крупкіної Наталії Володимирівни, а відтак апелянт фактично не має підстав в порядку ст. 27 ГПК України виступати в даній справі в якості третьої особи без заявлення самостійних вимог на стороні відповідача. Тому клопотання про залучення апелянта до участі у справу в якості третьої особи без заявлення самостійних вимог на стороні відповідача не підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції за результатами розгляду в судовому засіданні питання порушення прав апелянта.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на відсутність правового зв'язку між скаржником і предметами позовів у даній справі (як первісного, так і зустрічного), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність припинити апеляційне провадження у справі в порядку ст. 80 ГПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 80, 86, 98 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Крупкіної Наталії Володимирівни на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2012 у справі № 18/110-11.

2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

М.Л. Яковлєв