Постанова

від 05.12.2017 по справі 910/13049/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/13049/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Буравльова С.І.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №1490 від 31.05.2017,

ОСОБА_3, довіреність №1490 від 31.05.2017.

відповідача: Стражник Т.В., довіреність б/н від 19.09.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017

у справі №910/13049/17 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Члена Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" ОСОБА_5

до Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2"

про визнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Член Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" про визнання недійсним всіх рішень загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" від 22.12.2016, оформлених Протоколом №38 від 22.12.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/13049/17 позовні вимоги Члена Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсними всі рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" від 22.12.2016, оформлені Протоколом №38 від 22.12.2016. Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" на користь ОСОБА_5 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гаражно-будівельний кооператив "Либідь-2" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/13049/17 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2017, апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/13049/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.11.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 розгляд справи відкладено на 05.12.2017.

В судове засідання, яке відбулось 05.12.2017 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

Згідно Статуту Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2", затвердженого Зборами уповноважених членів (протокол №24 від 06.03.2001) та зареєстрованого Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 25.03.2002, реєстраційний номер 006, Гаражно-будівельний кооператив "Либідь-2" організований на основі рішень виконкомів: Київської міської ради народних депутатів №369/115 від 21.03.1977 та Виконкому Печерської Райради народних депутатів №205 від 25.04.1977 і з того часу набуває права юридичної особи та має печатку і штамп встановленого зразка.

Як вбачається із доводів, викладених у позовній заяві, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 у справі №910/8182/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Члена Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" від 26.04.2016, оформлені протоколом №37.

Отже, вказаною постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 задоволено позов Члена ГБК "Либідь-2" ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу, що мали місце 26.04.2016 за адресою м. Київ, пр.-т Науки, 45 з 17.00 до 19.00 з наступним порядком денним:

1. Звіт правління кооперативу за період з 15.06.2011 по 25.04.2016.

2. Звіт ревізійної комісії про результат перевірки фінансово-господарської діяльності правління за 2015 рік.

3. Вибори керівних органів ГБК "Либідь-2" (Правління, голову Кооперативу, Ревізійну комісію).

4. Затвердження списку вибувших з кооперативу та списку прийнятих до кооперативу членів ГБК в періоди з 15.06.2011 по 25.04.2016.

5. Різне:

а) зміни та доповнення до Статуту;

б) персональні справи членів кооперативу, систематично уникаючих від сплати членських внесків;

в) про роботу членів кооператив (Ініціативної групи "Либідь-2").

Вказану постанову Київського апеляційного господарського суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2017.

Таким чином, на думку позивача, оскільки рішення загальних зборів членів ГБК "Либідь-2" від 26.04.2016, оформлені Протоколом №37 було визнано недійсними, то відповідно і органи управління (керівні органи), що були обрані на цих зборах також втратили легітимність.

На думку позивача, спір у даній справі виник з наступних підстав.

Не зважаючи на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016, відповідачем 22.12.2016 проведено інші загальні збори членів кооперативу на яких знову незаконно обрано керівні органи кооперативу та загалом вирішено наступний порядок денний:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів.

2. Звіт правління ГБК "Либідь-2" за періоди з 26.04.2016 по 22.12.2016.

3. Обрання правління ГБК "Либідь-2".

4. Обрання ревізійної комісії ГБК "Либідь-2".

5. Обрання голови правління ГБК "Либідь-2".

6. Прийняття та виключення членів кооперативу.

7. Затвердження та підписання Нової редакції Статуту ГБК "Либідь-2".

8. Інше.

За результатом прийнято Рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2", оформлені протоколом №38 від 22.12.2016.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Статтею 124 Конституції України визначено обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення від 16.11.2016 у справі №910/8182/16 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому встановлено факт того, що рішення загальних зборів членів зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" від 26 квітня 2016 року, оформлені Протоколом №37 від 26 квітня 2016 року визнано недійсним.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу, зокрема, є: право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати та бути обраним в органи управління.

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і правлінні кооперативом, в тому числі прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбачених статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та статутом кооперативу.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах учасників. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Відповідно до п. 20 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2", Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (конференція уповноважених), які обирають голову кооперативу та ревізійну комісію.

Згідно п. 23 Статуту Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" позачергові збори членів кооперативу (конференції уповноважених) скликаються у десятиденний строк по вимозі не менше третини членів кооперативу, спостережної ради, ревізійної комісії.

Відповідно до п. 22 Статуту, скликання загальних зборів членів кооперативу відноситься до компетенції правління кооперативу.

Таким чином, за змістом статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу. Для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотримання процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечень особистої присутності на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення (постанова ВСУ від 05.03.2015 у справі №6-10цс14).

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту про порядок скликання і проведення зборів.

В обрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскільки нелегітимним правлінням (головою правління) ГБК "Либідь-2" 22.12.2016 скликано та проведено загальні збори членів кооперативу, то є всі підстави констатувати факт недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів, що, в свою чергу, призвело до порушення прав позивача як члена кооперативу. Таким чином, всі рішення загальних зборів членів ГБК "Либідь-2", оформлені Протоколом №38 від 22.12.2016 підлягають визнанню недійсними.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що в додатках до позовної заяви міститься запрошення позивачу на загальні збори членів ГБК "Либідь-2" з вказівкою на дату, час та місце проведення загальних зборів та з порядком денним загальних зборів, яке було направлено позивачу 25.11.2016 за 25 днів до дня проведення загальних зборів, як це передбачено законом; запрошення позивачу на загальні збори було дійсно підписано головою правління ОСОБА_7, який на думку позивача, був нелегітимним головою правління, однак запрошення всім членам ГБК "Либідь-2" було підписано ОСОБА_7 так як рішення правління про проведення загальних зборів 22.12.2016 було прийнято 01.11.2016 на засіданні правління, та на момент направлення членам ГБК "Либідь-2" будь-яких відомостей про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про призначення головою правління ОСОБА_7 внесено не було, та судовим рішенням на яке посилається позивач вказана реєстраційна дія не була скасована, таким чином ОСОБА_7 виконував обов'язки голови правління до прийняття рішення загальними зборами членів ГБК "Либідь-2" про обрання голови правління.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Згідно п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Законом України "Про кооперацію" визначені правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно ст. 7 Закону України "Про кооперацію", кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

Відповідно до п.п. 2.12., 2.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно п. 2.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Як вбачається із оспорюваного Протоколу №38 від 22.12.2016, на Загальних зборах членів ГБК "Либідь-2" були присутні 213 членів кооперативу, а відсутні 187 членів кооперативу.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилався на належне повідомлення позивача про скликання Загальних Зборів, та зазначив, що на момент підписання запрошення, ще не було спростовано повноваження ОСОБА_7 як голови правління.

Однак, на Загальних Зборах членів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2", які відбулися 22.12.2016, ОСОБА_7 виступав в якості голови правління, зокрема оголосив Звіт правління ГБК "Либідь-2" за період часу з 26.04.2016 по 22.12.2016 (фактично за період, який слідував після прийняття скасованого рішення Загальних Зборів членів від 26.04.2016, оформленого Протоколом №37).

Крім того, на час підписання запрошення на Загальні Збори 22.12.2016 (запрошення було надіслано 25.11.2016) вже було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016, якою визнано недійсним рішення загальних зборів членів ГБК "Либідь-2" від 26.04.2016, оформлені протоколом №37.

Таким чином, враховуючи, що станом на час проведення Загальних Зборів членів ГБК "Либідь-2" 22.12.2016, рішення, оформлене протоколом №37, яким визначено повноваження ОСОБА_7 було скасовано, він не мав права здійснювати повноваження голови правління під час проведення Загальних Зборів 22.12.2016.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що нелегітимним правлінням (головою правління) скликано і проведено загальні збори членів кооперативу 22.12.2016 з порушенням встановленої законом процедури, органи кооперативу недотрималися вимог закону і статуту про порядок скликання і проведення зборів, а тому позовні вимоги про визнання недійсним всіх рішень загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" від 22.12.2016, оформлених Протоколом №38 від 22.12.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/13049/17 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/13049/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/13049/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13049/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Ю.Л. Власов

С.І. Буравльов