Рішення

від 05.12.2017 по справі 638/10049/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/10049/17

2/638/3950/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Романової О.В.

за участю представника відповідача Оганян М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Харківського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету , третя особа Міністерство освіти та науки України про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2017 позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму не нарахованої і не виплаченої соціальної стипендії за вересень 2014 - грудень 2015 року, включно, з урахуванням компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, в розмірі 24 548, 42 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 01 вересня 2014 року по 04 січня 2016 року навчався у вищому навчальному закладі 1 рівня акредитації Харківському торговельно-економічному коледжу Київського національного торговельно-економічного університету на денній формі навчання, за рахунок коштів державного бюджету, спеціальність Виробництво харчової продукції , до якого був зарахований поза конкурсом, на підставі статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , як особа, батько якої має стаж роботи в підземних умовах більше 15 років. Факт наявності підземного стажу роботи батька більше 15 років надавав йому право на отримання з вересня 2014 року соціальної стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, відповідно до статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці . Але, навчальний заклад, у супереч вимогам законодавства, з вересня 2014 року по грудень 2015 року виплачував мені лише академічну стипендію за успішне навчання, значно меншу за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. У період з січня 2015 року по грудень 2015 року відповідач не виплачував стипендію взагалі, не зважаючи на те, що стипендія, на яку він мав право у відповідності до ст. 5 в редакції Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 05.07.2012р. № 5082-V1, є соціальною, гарантована державою та на час спірних правовідносин не залежала від успішності навчання студента.

Таким чином, зазначає позивач, до відповідач заборгував соціальну стипендію за період навчання, з вересня 2014 року по грудень 2015 року, з урахуванням компенсації втрати її частини у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати. За цей період навчальним закладом була нарахована та виплачена академічна стипендія за успішне навчання на загальну суму 2 200 грн., загальна сума гарантованої державою соціальної стипендії, яку відповідач повинен був виплатити за цей період - 20 128 грн. (20 128 грн. - 2 200 грн. = 17 928 грн. Компенсація втрати частини стипендії у зв'язку з порушенням встановлених строків її виплати складає - 6 620,42 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача Оганян М.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, при цьому зазначив, що відповідно до вимог ч.5 ст. 62 Закону України Про освіту , згідно з якими розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення та виплати, встановлюється саме Кабінетом Міністрів України, а останнім не видано підзаконного акту на виконання вимог ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та не виділено коштів, тобто не визначено те, що протягом 2014-2016 років позивач повинен отримувати стипендію у розмірі одного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, право позивача на отримання стипендії у встановленому Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці розмірі, не можна вважати порушеним.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01 вересня 2014 року по 04 січня 2016 року навчався в Харківському торговельно-економічному коледжу Київського національного торговельно-економічного університету на денній формі навчання, за рахунок коштів державного бюджету, спеціальність Виробництво харчової продукції (а.с. 13)

Відповідачем не заперечується, що позивач був зарахований на навчання на підставі статті 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , як особа, батько якої має стаж роботи в підземних умовах більше 15 років.

Як вбачається з довідки Харківського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету № 121 від 15 червня 2017 року, в 2014 році позивач ОСОБА_2 в період з вересня по грудень 2014 року отримував академічну стипендію в розмірі 550 грн. щомісячно. (а.с. 14)

Відповідно п. 8 ч. 3 ст. 3 Закону України Про вищу освіту , формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечуються шляхом надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 2 ст. 62 даного Закону передбачено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці (в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку виробництві, шахтарів-інвалідів І та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до довідки № 95 від 13.06.2014, виданою ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропілля вугілля батько позивача ОСОБА_3, 1969 року народження, працює прохідником підземним з 07.02.2005 і по теперішній час, і станом на 12.06.2014 його стаж у підземних роботах у вугільній промисловості становить 17 років. (а.с. 12)

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік встановлюється Законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2014 року становить 1218 грн.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 року становить 1218 грн., а з 1 вересня - 1378 грн.

Таким чином, відповідач за спірний період, тобто з вересня 2014 року по грудень 2015 року безпідставно не призначав та не виплачував на користь позивача соціальну стипендію, на призначення та отримання якої позивач має право у відповідності до приписів ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , суд приходить до висновку про обов'язок відповідача здійснити сплату такої стипендії в розмірі, визначеному вказаною нормою закону.

Посилання представника відповідача на те, що їм не було виділено фінансування виплату цього виду стипендій суд не приймає.

Суд відхиляє посилання представника відповідача з приводу відсутності бюджетних асигнувань на виплату стипендії, оскільки це не є підставою для відмови навчальним закладом у її виплаті в розмірі прожиткового мінімуму згідно ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , оскільки таке твердження суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі Кечко проти України , згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, а згідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком суми заборгованості з виплати соціальної стипендії за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої академічна стипендія за успішне навчання на загальну суму 2 200 грн., загальна сума гарантованої державою соціальної стипендії, яку відповідач повинен був виплатити за цей період - 20 128 грн. (20 128 грн. - 2 200 грн. = 17 928 грн.

Вказаний розрахунок в порядку ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України відповідачем не спростовано.

Суд, вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення в порядку, передбаченому Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , компенсації за затримку виплати стипендії в розмірі 6620,42 грн., виходячи з наступного.

Стаття 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати встановлює, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Дана стаття визначає сферу застосування положень цього Закону, а саме закріплює, що він регулює правовідносини, які виникли між підприємством, установою чи організацією і громадянином з приводу прострочення проведення фактичної виплати коштів, які були нараховані.

Вказане підтверджується також виходячи зі змісту статті 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , згідно якої компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Разом з тим, як встановлено в ході розгляду справи, позивачу стипендія в розмірі одного прожиткового мінімуму як не виплачувалася, так і не нараховувалася, тобто на правовідносини між сторонами положення Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не поширюють свою дію, за таких обставин, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати..

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 640 грн. , а всього 17 928 грн. + 640 грн. =18 568 грн.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ч. 2 ст. 62 Закону України Про вищу освіту від 01.07.2014р., ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008р. № 345-VI, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Харківського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету , третя особа Міністерство освіти та науки України про стягнення заборгованості з виплати соціальної стипендії - задовольнити частково.

Стягнути з Київського національного торговельно-економічного університету в особі Харківського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету (61045, м. Харків, пров. О. Яроша, 8, код ЄДРПОУ 33297933) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: Донецька обл.., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18 568 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: І.В. Семіряд