Постанова

від 19.11.2009 по справі 8/12-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путяти нський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р. Справ а № 8/12-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

головуючого судді Гулової А.Г.

суддів: Пасічни к С.С.

Щепанської Г.А.

при секретарі Фесько вій М.Ю. ,

за участю представників ст орін:

від позивача: Євлампієва Л.М. - директора,

Люлькіс І.М. -представника за довіреністю №3 від 03.07.2008р.,

Левицької-Корчун В.І. - пре дставника за довіреністю №3 в ід 03.07.2008р.,

від відповідача: Федоров а А.В. - представника за довір еністю (т.1, а.с. 62),

розглянувши апеляційну ск аргу Малого підприємства Ви робничо-комерційна фірма "СТ АВОС", м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "15" квітня 2009 р. у справі № 8/12-09 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом Малого підприєм ства Виробничо-комерційна ф ірма "СТАВОС", м.Вінниця

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Виробничо-і нвестиційна компанія "Свій д ім", м.Вінниця

про визнання недійсною дод аткової угоди №4 від 03.07.1998р. до до говору про сумісну діяльніст ь від 06.09.1993р. №10

з перервою в судовому засі данні з 22.10.2009р. по 19.11.2009р., відповід но до ст.77 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського с уду Вінницької області від 15.0 4.2009р. у справі №8/12-09 у позові Мало го підприємства Виробничо-ко мерційна фірма "СТАВОС" до Тов ариства з обмеженою відповід альністю Виробничо-інвестиц ійної компанії "Свій дім" про в изнання недійсною додатково ї угоди №4 від 03.07.1998р. до договору про сумісну діяльність від 06. 09.1993р. №10 відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішенн я місцевого господарського с уду не відповідає нормам мат еріального права та є таким, щ о прийняте з неповним з'ясува нням обставин, які мають знач ення для справи, позивач звер нувся до суду з апеляційною с каргою, в якій просить дане рі шення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задо вольнити.

Мотивуючи апеляційну скар гу, позивач зазначає, зокрема , наступне:

- господарський суд першої і нстанції не взяв до уваги, що п ротоколом №3 від 03.07.1998р. скасова но протокол №2 від 02.07.1998р., яким бу ло погоджено укладення додат кової угоди №4 від 03.07.1998р. до дого вору про спільну діяльність, й наведена обставина свідчи ть про те, що дії представника МП ВКФ "Ставос" ОСОБА_1. юри дичною особою не були схвале ні;

- твердження господарськог о суду першої інстанції про о бізнаність сторін про переда чу позивачем відповідачеві н ерухомого майна по додаткові й угоді №4 від 03.07.1998р., що випливає з встановленого у справі №503/5-3 61 про банкрутство МП ВКФ "Ставос" факту відсутно сті у останнього будь-якого м айна, не відповідають дійсно сті, оскільки судом не було в раховано, що у згаданій справ і про банкрутство була винес ена ухвала, якою було поновле но провадження у справі за но вовиявленими обставинами з п ідстав наявності майна, а сам е частки МП ВКФ "Ставос" у ринк у "Західний". Крім того, про існ ування справи про банкрутств о МП ВКФ "Ставос" останньому ст ало відомо лише в серпні 2008 рок у, під час розгляду спору про в изнання права власності МП В КФ "Ставос" на першу чергу торг івельного комплексу "Ринок "З ахідний", а докази про наявніс ть ліквідованого майна підпр иємством було отримано лише 27.08.2008р., після отримання відпові ді з Вінницької райдержадмін істрації на запит щодо надан ня документів, підтверджуючи х право власності МП ВКФ "Став ос" на спірне майно;

- безпідставним є посилання суду на те, що відповідач отри мав на спірне нерухоме майно свідоцтво про право власнос ті від 05.02.2001р. №19, у зв'язку з чим, а також через пропуск МП ВКФ "Ст авос" строку позовної давнос ті в даному позові слід відмо вити. Суд не досліджував пита ння підстав та правомірності видачі відповідачу свідоцтв а про право власності на торг івельний комплекс ринку "Зах ідний", оскільки це не входило до предмету позову у даній сп раві, та, крім того, не з'ясовув ав моменту набуття права вла сності;

- посилання господарського суду першої інстанції на від сутність на балансі М П ВКФ "Ставос" спірного майна, є неправомірним, оскільки пе ребування майна на балансі п ідприємства не є безспірною ознакою права власності;

- не відповідає дійсності та нормам матеріального права висновок місцевого господар ського суду щодо спливу стро ку позовної давності, оскіль ки позивачем було надано док ази про те, що про наявність сп ірної додаткової угоди йому стало відомо лише 02.10.1998р. під ча с слухання справи №12/116-08.

Відповідач у відзиві на апе ляційну скаргу, зареєстрован ому апеляційним господарськ им судом 22.10.2009р. за вх.№02-01/6671/09, запер ечив проти доводів позивача. Вважає оскаржене рішення мі сцевого господарського суду законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить залишит и його без змін, а апеляційну с каргу - без задоволення.

Представники позивача в за сіданні суду підтримали дово ди апеляційної скарги, надав ши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважають ріше ння господарського суду перш ої інстанції від 15.04.2009р. у даній справі прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи , порушенням норм матеріальн ого права, у зв'язку з чим прос ять його скасувати та прийня ти нове рішення - про задоволе ння позову.

Представник відповідача з аперечив проти апеляційної с карги, надавши пояснення в об ґрунтування своїх заперечен ь. Вважає, що передбачені зако ном підстави для скасування оскарженого рішення місцево го господарського суду відсу тні.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сто рін, розглянувши та обговори вши доводи апеляційної скарг и, перевіривши матеріали спр ави, дослідивши правильність застосування судом першої і нстанції норм матеріального і процесуального права при п рийнятті оскарженого рішенн я, дійшла висновку про те, що а пеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних під став.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2008 року Мале підприємство Виробничо-ко мерційна фірма "Ставос" зверн улось в господарський суд Ві нницької області з позовом д о Товариства з обмеженою від повідальністю "Виробничо-інв естиційна компанія "Свій дім " про визнання недійсною дода ткової угоди №4 від 03.07.1998р. до дог овору про сумісну діяльність від 06.08.1993р.

Обґрунтовуючи позов, підпр иємство зазначило, що між ним та Науково-виробничим об'єдн анням "Свій дім" (правонаступн иком якого є відповідач) 06.08.1993р. було укладено договір про су місну діяльність у будівницт ві та спільній експлуатації торговельного комплексу "Рин ок" в районі автовокзалу "Захі дний" (т.1 а.с.9) й згідно цього дог овору сторони виступили спів власниками об'єкта в наступн ому співвідношенні: НВО "Свій дім" - 51%, ВКФ "Ставос" - 49%.

Як стверджує позивач, рішен ням виконавчого комітету Він ницької міської ради народни х депутатів №106 від 20.04.1995р. було з атверджено акт державної тех нічної комісії про готовніст ь закінченого об'єкта до експ луатації першої черги критог о ринку "Західний, після чого б удівництво комплексу було ти мчасово зупинено.

Позивач зазначає, що 03.07.1998р. МП ВКФ "Ставос" та ВІК "Свій дім" вн аслідок домовленості сторін , яка була викладена в протоко лі зборів засновників МП ВКФ "Ставос" №2 від 02.07.1998р., укла ли додаткову угоду №4 до догов ору про сумісну діяльність (т .1 а.с.10,13), у відповідності до яко ї МП ВКФ "Ставос" передало ВІК "Свій дім" право вла сності на першу чергу ринку "З ахідний".

За твердженням позивача, 03.07. 1998р. засновниками МП ВКФ "Ставо с" було складено протокол №3 (т .1 а.с.14), згідно якого протокол № 2 від 02.07.1998р. було скасовано у зв'я зку з тим, що передача права вл асності на першу чергу ринку "Західний" не відповідає норм ам чинного законодавства, й з аборонено посадовим особам М П ВКФ "Ставос" укладати та підп исувати будь-які угоди щодо в ідчуження нерухомого майна, зокрема, першої черги ринку "З ахідний".

Однак, не зважаючи на таку з аборону, вказує позивач, дире ктор МП ВКФ "Ста вос" ОСОБА_1 підписав дода ткову угоду, акт приймання-пе редачі 49% першої черги ринку "З ахідний" та накладну (т.1 а.с.11,12) з перевищенням повноважень, о скільки не повідомив про це д ругого співзасновника МП ВКФ "Ставос" ОСОБА_2, а тому, на д умку позивача, додаткову уго ду слід визнати недійсною.

В додаткових поясненнях №1 в ід 20.01.2009р. по справі (т.1 а.с.29-31) пози вач зазначив, що про наявніст ь оспорюваної додаткової уго ди нинішньому директору МП ВКФ "Ставос" ОСОБА_2 стало відомо лише в судовому засіданні 02.10.2008р. у справі №2/116-08.

За твердженням позивача, сп ірна додаткова угода за своє ю правовою природою є догово ром міни, до якого, відповідно до ст.242 ЦК Української РСР, зас тосовуються положення про до говір купівлі-продажу, а тому , вказана угода мала бути посв ідчена в нотаріальному поряд ку, недотримання ж цієї вимог и має наслідком визнання уго ди недійсною.

Крім того, позивач вказує, щ о в затвердженому рішенням в иконавчого комітету Вінниць кої районної Ради народних д епутатів №106 від 20.04.1995р. Акті про прийняття в експлуатацію зак інченого будівництвом ринку "Західний" (т.1 а.с.63,64-66), який, у від повідності до Інструкції про порядок державної реєстраці ї права власності на об'єкти н ерухомого майна, що перебува ють у власності юридичних та фізичних осіб (затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України в ід 09.06.1998р. №121), є правовстановлюю чим документом, на підставі я кого видається свідоцтво про право власності, зазначено, щ о перша черга ринку "Західний " по Барському шосе, є власніст ю ВІК "Свій дім" та ВКФ "Ставос", відтак, підставою для видачі свідоцтва мав бути саме цей д окумент, а не договір, який не посвідчений в нотаріальному порядку.

Заявою від 22.01.2009р. (т.1 а.с.68) позив ач просив поновити строк поз овної давності по вимозі про визнання недійсною додатков ої угоди №4 від 03.07.1998р. до договор у про спільну діяльність від 06.08.1993р., посилаючись на те, що про цю угоду стало відомо 02.10.2008р. пі д час розгляду справи №2/116-08.

Відповідач у відзиві на поз овну заяву (т.1 а.с.117-119) заперечив проти позовних вимог, зазнач ивши, що оспорена угода уклад ена без порушень вимог закон одавства. Просив застосувати позовну давність до даного с пору, звернувши увагу на те, що позивачу про наявність угод и стало відомо під час її укла дення.

В поясненнях від 25.03.2009р. (т.3 а.с.9 8-99) позивач вказує на те, що осп орена угода не носить ознак у годи, яка має наслідком відчу ження майна, крім того, даною у годою було погоджено обмін н аявної заборгованості МП ВКФ "Ставос" перед ТОВ ВІ К "Свій дім" на фактичне майно, що належить МП ВКФ "Ставос", то ді як чинним на той час законо давством не було передбачено можливості обміну майна на т овари, послуги та заборгован ість.

Наполягає на тому, що йому н е було відомо про існування о спорюваної додаткової угоди , посилаючись на те, що в зв'язк у із складенням протоколу №3 в ід 03.07.1998р. зборів засновників МП ВКФ "Ставос" був впевнений, що будь-які угоди по відчуженню спірного майна не укладатим уться.

Судовою колегією враховує ться наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обм еженою відповідальністю "Сві й дім" (створеним згідно засно вницького договору від 21.01.1993р., т.2 а.с.84-88) та Виробничо-комерцій ною фірмою "Ставос" (засновниц ький договір МП ВКФ "Ста вом" укладено 20.04.1993р., а рішення п ро реєстрацію Малого підприє мства ВКФ "Ставос" прийняте ви конкомом Ленінської районно ї Ради народних депутатів м.В інниці 14.11.1990р., т.3 а.с.4,5,9) було уклад ено договір про спільну діял ьність (т.1 а.с.9).

Сторонами у справі не спрос товується, що датою укладенн я вказаного договору є 06.09.1993р., й у позовній заяві помилково в казано дату укладення догово ру 06.08.1993р.

За умовами даного договору ТОВ "Свій дім" та ВКФ "Ставос" сп ільно вирішують соціальні пр облеми населення міста Вінни ці, займаючись будівництвом та спільною експлуатацією (в олодінням) торговельного ком плексу "Ринок" в районі автово кзалу "Західний".

ТОВ "Свій дім" виступає гене ральним замовником, а ВКФ "Ста вос" - генеральним підряднико м у будівництві торговельног о комплексу "Ринок".

Відповідно до п.4 договору п ро спільну діяльність сторон и виступають як співвласники об'єкта будівництва з наступ ним розподілом часток: ТОВ "Св ій дім" - 51%, ВКФ "Ставос" - 49%.

З рішення виконавчого комі тету Ленінської районної Рад и народних депутатів м.Вінни ці №153 від 21.04.1993р. та свідоцтва пр о перереєстрацію юридичної о соби (т.2 а.с.91,94) вбачається , що ТОВ "Свій дім" було перереє строване у Виробничо-інвести ційну компанію "Свій дім" ЛТД.

В подальшому, згідно заснов ницького договору від 26.10.1998р. за сновники ТОВ "Виробничо-інве стиційна компанія "Свій дім" п ідтвердили намір створення в казаного товариства, а згідн о засновницького договору ві д 30.06.1999р. (т.2 а.с.95-98) Виробничо-інвес тиційну компанію "Свій дім" ЛТ Д було перереєстровано у Тов ариство з обмеженою відповід альністю "Виробничо-інвестиц ійна компанія "Свій дім" (відпо відач у справі).

13.07.1995р. Державною технічною к омісією було складено акт пр о готовність першої черги кр итого ринку "Західний" по Барс ькому шосе у м.Вінниці до експ луатації (т.1 а.с.64-66).

Вказаний акт затверджено р ішенням виконавчого комітет у Вінницької районної Ради н ародних депутатів №106 від 20.07.1995р . (т.1 а.с.63).

02.07.1998р. зборами засновників В КФ "Ставос" - ОСОБА_1 та О СОБА_2 було прийнято рішенн я про визнання участі ВКФ "Ста вос" в будівництві та експлуа тації ринку "Західний" неможл ивою та припинити дію догово ру про спільну діяльність ві д 06.09.1993р. та усіх інших угод до нь ого станом на 01.07.1998р.

З метою попередження арбіт ражного спору про відшкодува ння понесених ВІК "Сві й дім" (Виробничо-інвестиційн ою компанією "Свій дім") матері альних збитків в сумі 176,2тис.гр н. за обопільною згодою сторі н затверджено передачу у вла сність ВІК "Свій дім" наступних об'єктів:

а) об'єктів першої черги рин ку "Західний", які становлять 2 45/500 частин ринку:

1. Асфальтована та огороджен а по периметру територія пло щею 3185кв.м.

2. Відкриті торгові ряди на 176 робочих місць.

3. 5 критих торгівельних прим іщень загальною площею 110кв.м.

4. Відкрита мийка для фрукті в та овочів.

б) усі об'єкти незавершеного виробництва другої черги ри нку "Західний", включаючи буді вництво м'ясного та молочног о павільйонів, адміністратив ної будівлі, критих торгівел ьних приміщень на суму 80319,00грн .

Було вирішено отримати від ВІК "Свій дім" підтвердження п ро відсутність майнових прет ензій в результаті передбаче них дій та про припинення дій вищевказаних договорів та у год.

03.07.1998р., керуючись вищеназван им протоколом №2 від 02.07.1998р., ВІК " Свій дім" та ВКФ "Ставос" уклал и додаткову угоду №4 до догово ру №10 від 06.09.1993р. (т.1 а.с.10).

Як зазначено в п.п.1,2 цієї уго ди, у відповідності до умов до говору №10 від 06.09.1993р. та додатков ої угоди до нього від 28.05.1996р. ВКФ "Ставос" визнає, що в результа ті припинення виробництва ро біт, зриву строків введення в експлуатацію торгівельного комплексу на ринку "Західний " ВІК "Свій дім" нанесено збитк и в сумі 176160,00грн. й в порядку їх відшкодування, у відповіднос ті до п.2 додаткової угоди від 28.05.1996р., копія якої знаходиться в матеріалах справи (т.1 а.с.77), ВК Ф "Ставос" передає належну ВКФ на праві власності, згідно пр отоколу №3 від 13.07.1995р. про розпод іл власності, частку - 245/100 части н кошторисної вартості першо ї черги ринку "Західний" варті стю 32846,00грн., а також належну ВКФ "Ставос" та перебуваючу на бал ансі частину незавершеної бу дівництвом другої черги ринк у вартістю 47692,00грн.

Пунктом 4 додаткової угоди п ередбачено, що в результаті ї ї підписання дія договору №10 в ід 06.09.1993р. та усіх документів (до говорів, актів звірки, додатк ових угод та ін.) припиняються і ВКФ "Ставос" втрачає статус співвласника на об'єктах пер шої та другої черг ринку "Захі дний".

В свою чергу, ВІК "Свій дім" ви знала, що не має жодних майнов их претензій до ВКФ "Ставос".

На підставі додаткової уго ди №4 від 03.07.1998р. згідно акту пере дачі об'єктів ринку "Західний " від 03.07.1998р. та видаткової накла дної (т.1 а.с.11,12) ВКФ "Ставос" перед ало ВІК "Свій дім", відповідно, асфальтовану й огороджену п о периметру територію площею 3185кв.м., відкриті торгові ряди на 176 робочих місць, 5 критих тор гівельних приміщень загальн ою площею 110кв.м., відкриту мийк у для фруктів і овочів, а також павільйон №1 (м'ясний) та павіл ьйон №2 (молочний), адмінкорпус , ряд магазинів (6шт.) на суму 80319,00г рн.

Рішенням №19 від 05.02.2001р. (т.3 а.с.104) в иконавчий комітет Якушинець кої сільської ради оформив п раво власності ТОВ "Виробнич о-інвестиційна компанія "Сві й дім" на першу чергу ринку "За хідний" по Барському шосе, вид авши свідоцтво про власності (т.3 а.с.105).

Разом з тим, як свідчать мат еріали справи, 03.07.1998р. зборами з асновників ВКФ "Ставос" - О СОБА_1 та ОСОБА_2 - було п рийняте рішення не припиняти дію договору про спільну дія льність в односторонньому по рядку, визнати протокол від 02. 07.1998р. таким, що втратив дію, пові домивши про це ВІК "Свій дім" т а не оформляти й не підписува ти документи, які дають право на відчуження нерухомого ма йна - ринку "Західний".

Дане рішення оформлене про токолом №3 від 03.07.1998р. (т.1 а.с.14), який , як стверджує позивач, було на діслано позивачем ВІК "Свій д ім" 03.07.1998р. (т.1 а.с. 15-17).

Позивач вважає, що в зв'язку зі складенням даного проток олу ОСОБА_1 не мав права укладати оспорену додаткову угоду №4 від 03.07.1998р., а підписання цієї угоди має на слідком визнання її недійсно ю.

Проте, в матеріалах справи в ідсутні докази на підтвердже ння того, що протокол №3 від 03.07.19 98р. був складений за часом ран іше, ніж укладено спірну дода ткову угоду.

Наведеним спростовуються твердження позивача про те, щ о директор МП ВКФ "Ставос" ОСОБА_1 діяв всупе реч рішенню засновників, офо рмленому протоколом №3 від 03.07.1 998р.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вимога позивача пр о визнання додаткової угоди недійсною, є такою, що не підля гає задоволенню, виходячи з н аступного.

Відповідно до п.7 розділу Пр икінцеві та перехідні положе ння" Цивільного кодекс Украї ни, що набрав чинності з 1 січн я 2004 року, до позовів про визнан ня заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явле ння якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для ві дповідних позовів законодав ством, що діяло раніше.

На момент укладення додатк ової угоди №4 від 03.07.1998р. до догов ору про спільну діяльність д іяв Цивільний кодекс УРСР.

У відповідності зі ст.71 ЦК УР СР до позовів про визнання уг од недійсними застосовуєтьс я загальний строк позовної д авності - три роки. Перебіг стр оку позовної давності почи нається з дня виникнення пра ва на позов. Право на позов і виникає з дня, коли особа діз налася або повинна була дізн атися про порушення свого пр ава (ст.76 ЦК УРСР).

Закінчення строку позовно ї давності до пред'явлення по зову, згідно ст.80 ЦК УРСР, було п ідставою для відмови в позов і.

У відповідності до ст.74 Циві льного кодексу України, вимо га про захист порушеного пра ва приймається до розгляду с удом незалежно від закінченн я строку позовної давності.

У випадку, коли суд на підст аві досліджених у судовому з асіданні доказів установить , що право позивача, про захист якого він просить, відповіда чем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задово ленні позову саме з цих підст ав, а не через пропуск строку п озовної давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право по зивача порушено і строк позо вної давності пропущено без поважних причин, суд на підст аві ст.80 ЦК УРСР ухвалює рішен ня, яким відмовляє в позові у з в'язку із закінченням строку давності, а при визнанні прич ини пропуску цього строку по важною порушене право має бу ти захищене.

Вирішуючи спори про визнан ня угод недійсними, господар ський суд повинен встановити наявність тих обставин, з яки ми закон пов'язує визнання уг од недійсними і настання від повідних наслідків, а саме: ві дповідність змісту угод вимо гам закону; додержання встан овленої форми угоди; правозд атність сторін за угодою; у чо му конкретно полягає неправо мірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення с пору.

Відповідність чи невідпов ідність угоди вимогам законо давства має оцінюватися госп одарським судом стосовно зак онодавства, яке діяло на моме нт укладення спірної угоди.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР не дійсною є та угода, що не відпо відає вимогам закону.

Відмовляючи у позові, госпо дарський суд першої інстанці ї виходив із того, що строк поз овної давності закінчився до пред'явлення позову і такий в исновок суду дійсно відповід ає обставинам справи.

Твердження позивача про те , що місцевого господарськог о суду щодо спливу строку поз овної давності не відповідає дійсності та нормам матеріа льного права висновок, оскіл ьки позивачем було надано до кази про те, що про наявність с пірної додаткової угоди йому стало відомо лише 02.10.1998р. під ча с слухання справи №12/116-08, до уваг и не беруться, так як Виробнич о-комерційна фірма є стороно ю оспорюваної угоди, їй було в ідомо про підписання угоди з дати її укладення, а саме з 03.07.19 98р., у зв' язку з чим перебіг ст року позовної давності почин ається з цієї дати.

З пояснень позивача вбачає ться, що про існування оспорю ваної додаткової угоди саме 02.10.1998р., в ході розгляду справи № 12/116-08, стало відомо співзасновн ику ВКФ "Ставос" ОСОБА_2

Однак, з цього приводу колег ія суддів вважає за необхідн е зазначити наступне.

До виконання обов'язків дир ектора ВКФ "Ставос" ОСОБА_1 приступив з 26.04.1993р. згідно відп овідного наказу (т.1 а.с.74).

Згідно довідок Головного у правління статистики у Вінни цькій області №13/4/1728 від 07.08.2008р., №13 /4/121 від 23.01.2009р. (т.1 а.с.37, т.2 а.с.8) на день складання цих довідок керів ником МП ВКФ "Ставос" був ОСО БА_1

Як вбачається з наявної в ма теріалах справи копії наказу №18/10 від 18.10.2006р. (т.1 а.с.20) гр.ОСОБА_2 приступив до виконання обо в'язків директора на підстав і протоколу загальних зборів засновників №5 від 17.10.2006р., ксеро копія якого також надана поз ивачем (т.4 а.с.66).

Довідка Головного управлі ння статистики у Вінницькій області, з якої вбачається, що керівником МП ВКФ "Ставос" є ОСОБА_2, складена 26.10.2009р. (т.4 а.с.6 7) й у ній зазначено, що остання реєстраційна дія мала місце 01.04.2009р.

Наведене вище свідчить, що н а час укладення оспорюваної угоди директором МП ВКФ "Став ос" був ОСОБА_1

Стаття 29 Цивільного кодексу УРСР передбачає, що юридична особа набуває цивільних пра в і бере на себе цивільні обов 'язки через свої органи, що дію ть у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положе нням).

Пунктом 10.1 Статуту МП ВКФ "Ст авос", затвердженого загальн ими зборами засновників від 20.04.1993р. та перереєстрованого рі шенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради на родних депутатів №172 від 05.05.1993р. ( т.1 а.с.21-24,32-36, т.3 а.с.10), визначено, що в ищим органом управління фірм и є збори засновників.

Відповідно до п.10.5 Статуту в фірмі створюється виконавчи й орган - дирекція, яка очолю ється генеральним директоро м (директором). Члени дирекції та генеральний директор (дир ектор) обираються зборами за сновників і будують з ними св ої відносини на основі контр акту.

Як передбачено п.10.6 Статуту, генеральний директор (директ ор) уповноважений вирішувати усі питання, крім питань, які віднесені до виключної компе тенції зборів засновників.

Згідно п.10.2 Статуту МП ВКФ "Ст авос" до виключної компетенц ії зборів засновників фірми відносяться наступні питанн я:

- затвердження, зміна та доп овнення засновницьких докум ентів;

- затвердження програм і пла нів роботи фірми, кошторисів її доходів, витрат і звітів пр о їх виконання;

- обрання та відкликання чле нів дирекції та ревізійної к омісії;

- затвердження розмірів і по рядку виплати прибутку засно вникам;

- зміна розмірів статутного фонду і встановлення порядк у та умов внесення засновник ами додаткових внесків;

- затвердження звітів дирек ції та ревізійної комісії;

- вирішення питань про вступ підприємства у різні добров ільні об'єднання і вихід з них ;

- затвердження основних вну трішніх документів фірми;

- участь у спільних фірмах з іншими та фізичними особами ;

- створення та припинення ді яльності філіалів і представ ництв, затвердження положень про них;

- ліквідація фірми та пов'яз ані з цим питання;

- виключення засновника з фі рми;

- інші питання, що віднесені зборами засновників до своє ї виключної компетенції.

З наведеного положення Ста туту не вбачається, що питанн я щодо укладення угод по відч уженню майна є виключною ком петенцією зборів засновникі в.

Таким чином, ОСОБА_1 був н аділений відповідними повно важеннями на укладення спірн ої додаткової угоди й непові домлення про це іншого співз асновника установчими докум ентами позивача не передбаче но.

Крім того, як вбачається з у становчих документів позива ча (т.1 а.с.32-36), засновниками підп риємства, станом на 03.07.1998р., були 4 особи - ОСОБА_8 (частка яко го в статутному фонді склада ла 42%), ОСОБА_1 (30%), ОСОБ А_2 (18%) та ОСОБА_7 (10%), а рішенн я 02.07.1998р. та 03.07.1998р. приймали 2 засно вники. - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У відповідності до п.10.3 Стату ту МП ВКФ "Ставос" збори заснов ників визнаються правомірни ми, якщо на них присутні засно вники, що володіють в сукупно сті більше ніж 70% голосів.

В зв'язку з цим, надані позив ачем протоколи від 02.07.1998р. та 03.07.19 98р. не беруться до уваги.

За загальними правилами су дового процесу кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень (ст.33 Господ арського процесуального код ексу України).

Виходячи з положень ст.ст.1,21 Господарського процесуальн ого кодексу України, відпові дачем у справі, має бути особа , яка порушує або оспорює прав а та охоронювані законом інт ереси позивача.

Однак, позивачем не зазначе но, яким чином відповідач пор ушує права позивача.

Доводи позивача про те, що с пірна додаткова угода, маючи характер договору купівлі-п родажу, мала бути посвідчена в нотаріальному порядку, є та кими, що не відповідають вимо гам чинного на той час законо давства.

Так, згідно з ч.1 ст.227 ЦК Україн ської РСР нотаріальному посв ідченню підлягав договір куп івлі-продажу жилого будинку, у разі, якщо однією із сторін цього договору є громадянин .

Спірна угода не має предмет ом жилий будинок, а її сторона ми є юридичні особи.

До того ж, договір купівлі-п родажу має оплатний характер , що проявляється в обов'язку о днієї сторони за цим договор ом (продавцем) передати у влас ність іншої сторони (покупця ) в обмін на певну грошову суму .

Підсумовуючи викладене, ко легія суддів дійшла висновку , що позивачем не доведено ная вності підстав для задоволен ня його вимоги про визнання д одаткової угоди №4 від 03.07.1998р. до договору про спільну діяльн ість недійсною.

Оцінивши доводи сторін, над ані ними докази в сукупності з аналізом норм чинного на ча с укладення спірної угоди за конодавства, місцевий господ арський суд дійшов правильно го висновку про відмову в поз ові.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним ви ще та не являються підставою для скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господ арського процесуального код ексу України, Житомирський а пеляційний господарський су д

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського су ду Вінницької області від "15" к вітня 2009р. у справі №8/12-09 залишит и без змін, а апеляційну скарг у Малого підприємства Вироб ничо-комерційна фірма "СТАВО С", м. Вінниця - без задоволення .

2. Справу №8/12-09 повернути до го сподарського суду Вінницько ї області.

Головуючий суддя Г улова А.Г.

судді:

Пасічник С.С.

Щепанська Г.А.

Віддрук.4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам

4 - в наряд