Рішення

від 08.12.2017 по справі 348/858/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 348/858/16-ц

Провадження № 22-ц/779/494/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р. П.

Суддя-доповідач Максюта

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Пнівчук О.В.

секретаря Турів О.В.,

з участю: апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, позивача та його представника ОСОБА_3, представника Битківської селищної ради ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Битківська селищна рада про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Битківської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання рішення Битківської селищної ради незаконним та свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 02 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а :

В травні 2016 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи уточнені позовні вимоги тим, що 28.02.2010 року рішенням Битківської селищної ради йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в смт. Битків в урочищі Ровінь за рахунок земель комунальної власності житлової та громадської забудови, а 08 червня 2015 року він отримав свідоцтво про право власності на цю земельну ділянку. Суміжним землекористувачем є ОСОБА_1, земельна ділянка якого не приватизована. У 2013 році відповідачем ОСОБА_1 порушено межові знаки та захоплено частину його земельної ділянки, шириною 0,70 см. шляхом встановлення металевої огорожі, а також засипанням стічної канави, що підтверджено актом Битківської селищної ради від 03.09.2013 року. 08.06.2015 року він (позивач) отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1500 га. Просив зобов'язати ОСОБА_1 звільнити частину земельної ділянки, площею 0,0012 га шляхом перенесення металевої огорожі, де вона існувала до виникнення спору, та відновлення стічної канави.

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до Битківської селищної ради, ОСОБА_5, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що земельною ділянкою по вул.Шевченка, 168 А (колишня, до 14.07.2015р., вул. Шевченка, 168) у смт. Битків він користується з початку будівництва і до цього часу, не змінюючи її межі, а ділянка ОСОБА_5, площею 0,1500 га накладається на його ділянку. Селищна рада, приймаючи оскаржуване рішення, не з'ясувала всіх обстави та не звернула уваги, що ним не погоджено межі як суміжним землекористувачем. Видача свідоцтва про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 є неправомірною, а саме свідоцтво видане з порушенням вимог ст. 116,118 ЗК України - є недійсним. Просив визнання рішення Битківської селищної ради від 24.05.2015 року № 1074-33/2015 незаконним, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.06.2015 року, видане ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться у смт.Битків, урочище Ровінь Надвірнянського району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2624055300:02:001:0092 - недійсним.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 02 лютого 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено. Зобов'язано відповідача ОСОБА_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_1. вул. Шевченка,168, Надвірнянського району, Івано-Франківської області звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0012 га, що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності від 08.06.2015 року (індексний номер витягу 38686087), шляхом перенесення металевої огорожі, де вона існувала до виникнення спору та відновлення стічної канави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 551 грн. 20 коп. судового збору та 1000 грн. за надання правової допомоги,згідно долучених квитанцій, всього -1551 грн. 20 коп. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Апелянт зазначив, що суд упереджено та необ'єктивно розглянув справу, взявши до уваги лише пояснення ОСОБА_5, залишив поза увагою його пояснення та представлені ним докази, не витребував з селищної ради жодних кадастрових книг з приводу обліку земельних ділянок сторін.

Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що факт захоплення ним земельної ділянки у ОСОБА_5 підтверджено схемою земельної ділянки, складеної директором МП Геоінформ ОСОБА_6, оскільки приватизацію земельної ділянки ОСОБА_5 проведено без участі апелянта як суміжного землекористувача та могла бути складена необ'єктивно. Акт комісії Битківської селищної ради з приводу захоплення земельної ділянки проводився землевпорядником за допомогою рулетки, що не відповідає вимогам земельного законодавства.

Крім того, суд, порушивши вимоги процесуального права, безпідставно повернув заяву про збільшення позовних вимог та необґрунтовано відмовив у призначенні земельної експертизи, необхідної для з'ясування всіх обставин справи.

Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в первісному позові ОСОБА_5 відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши апелянта та його представника, позивача та його представника, представника сільської ради, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з положень ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 321, п.2 ст. 386 ЦК України, встановивши, що ОСОБА_1 самовільно захопив частину земельної ділянки ОСОБА_5 шляхом встановлення металевої огорожі та засипав стічну канаву, тому дійшов висновку, що порушене право підлягає захисту в судовому порядку відповідно позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходив з положень ч. 1 ст.125, 158 ч. 4, 12, 116, ч.1 ст. 155, 152 земельного кодексу України, ч. 4 ст. 268 ЦК України, встановивши, що рішення Битківської селищної ради від 24.05.2015 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність прийняте у відповідності до вимог ст.118 ЗК України, без порушень вимог закону, а свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 08.06.2015 року видане ОСОБА_5 на законних підставах, прийняття селищною радою оскаржуваного рішення та видача оспорюваного свідоцтва не порушує прав та законних інтересів ОСОБА_1, дійшов висновку про необґрунтованість позову

З висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову ОСОБА_5 колегія суддів у повній мірі не погоджується, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 28 лютого 2010 року рішенням Битківської селищної ради ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт. Битків, урочище Ровінь Надвірнянського району Івано-Франківської області за рахунок земель комунальної власності житлової та громадської забудови в межах населеного смт. Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області.

На виконання зазначеного рішення Битківської селищної ради 30 квітня 2010 року в присутності спеціалістів - землевпорядника ОСОБА_7, представників суміжних землекористувачів: ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_9 складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_10 про те, що ними проведено обстеження в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_5, загальною площею 0,01500 га, що знаходиться за адресою смт. Битків, вул. Шевченка (ур.Ровінь). Підпис ОСОБА_1 - відсутній (а.с.19.).

З акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 30 квітня 2010 року, складеного МП Геоінформ ОСОБА_6, землекористувачем ОСОБА_5, спеціалістом - ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_1 від підписання акту встановлення та узгодження межі відмовився. Межові знаки передані на зберігання ОСОБА_5 (а.с.18-зворот).

В матеріалах справи наявні схема земельної ділянки, яка складена директором МП Геоінформ ОСОБА_6 та план-схема земельної ділянки від 03 жовтня 2013 року, складена спеціалістом - землевпорядником Битківської селищної ради ОСОБА_4, на яких позначена оспорювана частина земельної ділянки, однак її конфігурація та розміри, зафіксовані у обох схемах, не співпадають. (а.с.34, 73)

Актом виходу комісії Битківської селищної ради з питань земельних відносин щодо розгляду земельного спору між ними від 03 жовтня 2013 року зафіксовано той факт, що ОСОБА_1 пригородив частину земельної ділянки, шляхом встановлення металевої огорожі. Вказаним актом також було погоджено межі земельної ділянки, яка передається ОСОБА_5 в приватну власність та рекомендовано ОСОБА_1 перенести металеву огорожу на місце, де вона існувала до виникнення спору. (а.с.97)

З виписки з протоколу постійної комісії Битківської селищної ради з питань земельних відносин та раціонального природокористування від 03 жовтня 2013 року також видно, що враховуючи вказаний вище акт, комісія прийняла рішення про погодження меж земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с.20)

17 березня 2014 року листом Битківської селищної ради від №02-20/166 ОСОБА_1 повторно зобов'язано до 01.05.2014 року перенести металеву огорожу на місце, де вона існувала до виникнення спору та відновити стічну канаву, яка проходить через його ділянку (а.с.22).

Рішенням Битківської селищної ради від 09 лютого 2014 року затверджено акт виходу узгоджувальної комісії селищної ради по розгляду земельного спору між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 03.09.2013 року - погоджено межу земельної ділянки ОСОБА_5 (а.с.21).

З проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт. Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області 2014 року МП Геоінформ вбачається, що земельна ділянка розташована в північно-східній частині смт. Битків в урочищі Ровінь . (1. ОСОБА_11 А до Б-землі селищної ради (дорога); 2. ОСОБА_11 Б до ОСОБА_12; 3. ОСОБА_11 до Г -ОСОБА_1; 4.-ОСОБА_11 Г до Д -ОСОБА_5; 5. ОСОБА_13 до А. - ОСОБА_9Ю.) Межі земельної ділянки проходять умовно по землі та закріплені металевими трубками згідно акта встановлення та узгодження меж та акта прийому-передачі межових знаків, погодженого власником земельної ділянки, суміжними землекористувачами і землевласниками та виконавцем. Суміжний землекористувач ОСОБА_1 відмовився погодити межу, тому узгоджувальною комісією на місці погоджена межа земельної ділянки ОСОБА_5 і на сесії Битківської селищної ради від 09.02.2014 року затверджено акт погодження меж (а.с.8-21).

Рішенням Битківської селищної ради від 24.05.2015 року №1074-33/2015 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_5 (а.с.60).

08 червня 2015 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на власності на нерухоме майно - земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - присадибна ділянка , що розташована в смт. Битків, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, площею 0,1500 га, кадастровий номер 2624055300:02:001:0092 (а.с.6)

Із протоколу засідання виконкому Битківської селищної ради від 15 жовтня 1971 року № 20 встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 йому виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку в урочищі Ровінь за рахунок земельного фонду селищної ради в кількості 600 м. кв. (а.с.61)

Із відомостей, наданих Битківською селищною радою, встановлено, що станом на 2010 рік за домоволодінням ОСОБА_1 по вул.Шевченка, 168 в селищній раді рахувались земельні ділянки площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,11 га для ведення особистого селянського господарства, виділені ОСОБА_1 на підставі рішення сесії селищної ради від 24.05.2010 року.

У зв язку із виготовленням нових технічних паспортів та зміною номерів житлових будинків (житловому будинку ОСОБА_1 присвоєно № 168 А на підставі рішення виконавчого комітету Битківської селищної ради від 14 липня 2015 року Про впорядкування адресних господарств (а.с.95)) на сьогоднішній день за домоволодінням ОСОБА_1 по вул. Шевченка, 168 А в селищній раді рахуються земельні ділянки площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1100 га для ведення особистого селянського господарства.

На плані-схемі земельної ділянки ОСОБА_1 від 06 травня 2010 року, які складені спеціалістом - землевпорядником Битківської селищної ради ОСОБА_4, позначені конфігурація та розміри земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 (74).

У ході розгляду справи ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2017р. призначена судова земельно-технічна експертиза, згідно висновку якої №47/ЗТ-17, складеного 09.08.2017 року (а.с.207-214 т. 1), дійсний розмір земельної ділянки ОСОБА_5 у смт. Битків по вул. Шевченка,182 б Надвірнянського району Івано-Франківської області, виділеної згідно рішення №1074-33/2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність , яким затверджено, площу,границі, конфігурацію меж, повинен становити площу SОЖБ= 0,1500га (1500 кв.м.).

За результатами обмірів та виконаних обчислень загальної площі присадибної ділянки ОСОБА_5 дійсного землекористування, яке досліджувалось експертизою і знаходиться в смт. Битків по вул. Шевченка, №182 б , станом на час огляду експертом становить площу: Sзаг.ек.1ОЖБ=-0,1492га.

За результатами обмірів та виконаних обчислень загальної площі присадибної ділянки ОСОБА_1 дійсного землекористування,котре досліджувалось експертизою і знаходиться в смт. Битків по вул. Шевченка,168 а , станом на час огляду експертом становить: Sзаг.ек.2ОЖБ=-0,1503га. Sзаг.ек.3ОСГ=-0,0479га.

За результатами обмірів дійсного землекористування ОСОБА_5, в границі користування якої повинна входити, площа спірної земельної ділянки розміром 8 кв.м., що досліджувалась експертом знаходиться в смт. Битків, по вул. Шевченка №182 б ,загальною площею: Sзаг.сп.1=8 кв.м. і раніше входила в загальну площу землекористування ОСОБА_5: SОЖБ№182 б = 0,1500га.- для будівництва і обслуговування жилих та господарських споруд.

При реальній ситуації експертизою виявлені певні порушення - зміни довжин існуючої межі, зроблено висновок про наявність порушення суміжної з відповідачем (ОСОБА_1М.) межі та площі земельної ділянки в цілому , в сторону зменшення у господарстві ОСОБА_5, що належить позивачу по справі та на момент проведення експертизи є відсутньою.

Площа зменшення земельної ділянки ОСОБА_5 із загальної площі землекористування ОЖБ становить: Sзаг.ек.1ОЖБ= 1500,0-8,0=1492,0 м.кв., що було суміжним із ОСОБА_1 (спричинено накладення саме із земельною ділянкою відповідача) землекористування становить площу:

S сп.д.1=8,0 кв.м. (0,0008 га), що вказано на представлені до висновку схемі.

Зменшення площі землекористування-власності ОСОБА_5, накладення землекористування ОСОБА_1- спірна ділянка становить: Sсп.д.1=8,0 кв.м.

Земельна ділянка площею Sсп.д.1=8,0 кв.м. розташована на місцевості в межах лінійних промірів між поворотними точками:

ОСОБА_13 т.1 до т.2, довжиною сторони =16,70 м.

ОСОБА_13 т.2 до т.3,довжиною сторони=0,20 м.

ОСОБА_13 т.3 до т.4,довжиною сторони=16,57 м.

ОСОБА_13 т.4 до т.1, довжиною сторони=0,74 м.

За змістом ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Права власників земельних ділянок закріплені положеннями ч. 1 ст. 90 Земельного Кодексу України, а в силу частини 2 зазначеної статті порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

За змістом з ч.1. ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. У разі порушення цього права власник має право на підставі ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.

Згідно з ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що частина земельної ділянки, право власності на яку набув ОСОБА_5, захоплена відповідачем ОСОБА_1 шляхом встановлення металевої огорожі.

Однак, суд не звернув уваги на те, що наявні в матеріалах справи схема земельної ділянки, яка складена директором МП Геоінформ ОСОБА_6 та план-схема земельної ділянки від 03 жовтня 2013 року, складена спеціалістом - землевпорядником Битківської селищної ради ОСОБА_4, на яких позначена оспорювана частина земельної ділянки, які представлені позивачем ОСОБА_5 не є допустимими доказами, а також є взаємосуперечливими, оскільки конфігурація оспорюваної частини земельної ділянки та її розміри, зафіксовані у обох схемах, не співпадають. (а.с.34, 73).

Допустимим і належним доказом по справі є саме висновок судової земельно-технічної експертизи, який слід врахувати при вирішенні цього спору.

Судом також не враховано, що тягар доказування обставин, викладених у позові, покладений на позивача, яким не надано жодних доказів про те, що відповідачем ОСОБА_1 засипана стічна канава, коли вона засипана, про її точне місце розташування, конфігурацію, площу, а також доказів про те, які необхідно роботи провести по її відновленню та вартість цих робіт, тому в цій частині у суду не було жодних підстав для задоволення позову щодо покладення обов язку на відповідача по відновленню стічної канави, оскільки позивачем ОСОБА_5 не представлено суду належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, первісний позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню у спосіб покладення обов'язку на ОСОБА_1 звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0008 (8,0 м.2) га., належної ОСОБА_5

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1

За змістом частин 1 та 2 статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок та норми безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовані положеннями ст.ст. 118 та 125 Земельного кодексу України , а порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування - ст. 123 Земельного кодексу України.

У ст. 152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки, зокрема за змістом ч.ч.2 та 3 цієї статті власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ)відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, ОСОБА_5М набув права власності на земельну ділянку у порядку та у межах норм, визначених положеннями ст.ст.118 та 123 ЗК України та отримав документ, що посвідчує право на земельну ділянку, передбачений ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України, тому на нього поширюються гарантії права власності на земельну ділянку, встановлені ст.153 ЗК України, а відповідач ОСОБА_1, в свою чергу, не виготовив технічну документацію на виділену йому земельну ділянку, суду не представлено доказів про те, що оспорювана частина земельної ділянки знаходилася у його користуванні до прийняття рішення про виділення її ОСОБА_5, а погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок. Таким чином, саме по собі непогодження із суміжним землекористувачем меж земельної ділянки без надання належних та допустимих доказів порушення прав суміжного землекористувача значення для вирішення питання про недійсність правовстановлюючого документа на землю не має та не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_5 - скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову. В частині зустрічного позову ОСОБА_1 судом правильно застосовані норми матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314,316, 317 ЦПК України, колегія судів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 02 лютого 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_5 скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0008 (8,0 м.2) га, що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності від 08.06.2015 року (індексний номер витягу 38686087), а саме від т. 1 до т. 2 довжиною сторони 16,70 м., від т. 2 до т. 3 довжиною сторони 0,20 м., від т. 3 до т.4 довжиною сторони 16,57 м., від т.4 до т.1 довжиною сторони 0,74 м., згідно висновку судової земельно-технічної експертизи, шляхом перенесення металевої огорожі.

У задоволенні частини позову щодо звільнення іншої площі земельної ділянки та відновлення стічної канави відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_14

ОСОБА_15