Рішення

від 07.12.2017 по справі 910/8198/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017Справа №910/8198/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР"

до Товарної біржи "ПЕРСПЕКТИВА-КОММОДІТІ"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас"

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк"

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп"

про визнання договору недійсним

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - Скрипник П.Г. за довіреністю;

від відповідача-1,2 - не з'явився;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - Руденко А.О. за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржи "Перспектива-Коммодіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас" про визнання недійсним договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна, укладений між ТОВ Кволітас та Товарною біржею Перспектива-Коммодіті .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товарна біржа Перспектива-Коммодіті на момент укладення договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності задля вчинення спірного правочину (договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна), що зумовило на переконання позивача, не виникнення права на замовлення оцінки цього нерухомого майна, а відтак - і неправомірність такого замовлення, здійсненого біржею. Позивач вказує, що відповідачами під час укладення спірного договору не дотримано положення ч.2 ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , тому відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, договір №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна слід визнати недійсним в судовому порядку.

Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти позову заперечив з тих підстав, що відносини, що є предметом Договору про проведення відкритих (публічних) торгів з продажу майна та Додаткової угоди від 11.08.2015, фактично склалися між Банком та Біржею з 01.07.2015 року (коли сторонами в усній формі було погоджено умови проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку, зокрема майна, що зазначене у Додатковій угоді. Тому на підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України та п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , маючи намір та згоду надати зворотної дії в часі Договору та Додатковій угоді та вважати їх вчиненими та дійсними з 01.07.2015 року, сторони уклали Договір про внесення змін до спірного Договору та Додаткової угоди від 12.12.2016. У зв'язку з цим, згідно п.п. 3, 4 Договору про внесення змін було внесено зміни до п. 7.1 Договору та п. 5.1 Додаткової угоди, згідно яких Договір та Додаткова угода набирають чинності з 01.07.2015 року, відтак посилання позивача в позові на відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у відповідача-1 на час укладення спірного договору є безпідставним.

Також, відповідач-1 у відзиві на позовну заяву вказав, що оскільки послуги за Договором на проведення оцінки майна № 19КП/15 від 10.07.2015 року оцінювачем Біржі надані, а Біржа повністю сплатила оцінювачу за надані послуги, та зазначений договір припинив свою дію, він не може бути визнаний недійсним. Таким чином, підстави для визнання Договору на проведення оцінки майна № 19КП/15 від 10.07.2015 року відсутні.

Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" у письмових поясненнях з доводами та вимогами викладеними в позовній заяві не погодився, вважає їх необґрунтованими та незаконними, з наступних підстав:

- факт укладення договорів купівлі - продажу від 03.09.2015 між ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк та ТОВ Джи Ес Груп на підставі застереження в договорі іпотеки від 25.12.2013 у позасудовому порядку шляхом його продажу від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/26420/15, з висновком якого також погодився Вищий господарський суд України, з огляду на, що вказане не підлягає доказуванню у даній справі.

- в межах вимог договору сторонами було погоджено проведення оцінки та здійснено оцінку майна до підписання додаткової угоди №1 від 11.08.2015 року до Договору про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі у банку, якою фактично погоджено остаточні умови виставлення майна на аукціон, а саме лот, стартову ціну та дату проведення аукціону, оскільки визначення стартової ціни продажу передує виставленню об'єкта на аукціон.

- вказаний позов не направлений на реальний захист порушеного права, а задоволення вказаного позову не може відновити порушених прав позивача, якщо вони взагалі були порушені;

- посилання позивача на складання акта приймання-передачі виконаних робіт за оспорюваним договором 24.09.2017, в той час коли оцінку майна було завершено складенням звіту 15.07.2015 відповідно до чинного законодавства не свідчить про будь-які порушення закону з боку сторін договору.

Третя особа-2 проти позову заперечила, зокрема з наступних підстав:

- банк відчужив майно ТОВ Гросер на підставі застереження в Іпотечному договорі від свого імені з урахуванням ч. 5 ст. 38 Закону України Про іпотеку , а не на підставі протоколу № 3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону;

- позивачем в даній справі не доведено, що його майно було відчужено саме за протоколом №3181, який є договором купівлі - продажу ціною якого є 4 849 656,40 грн., що укладений в м. Дніпропетровськ між організатором аукціону ТБ Перспектива-Коммодіті - в особі директора Глазунової О.С, переможцем аукціону ТОВ Джи Ес Груп - в особі директора Онищенка П.Ю. та замовником аукціону ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк в особі голови правління Качуровського В.П.

- постановою Київського апеляційного господарського суду 04 липня 2017 року у справі №910/7586/16 визнано недійсним аукціон із продажу іпотечного майна, що свідчить про відсутність підстав для переходу права власності на іпотечне майно до іншої особи. За таких обставин, враховуючи предмет позову, обґрунтування права на звернення до суду із позовом про визнання договору недійсним та наслідки недійсності правочину ТОВ Джи Ес Груп вважає, що оскільки аукціон визнано недійсним за таких обставин спірний договір не порушує прав та обов'язків ТОВ Гросер так, як не створив для Позивача ніяких правових наслідків.

07.12.2017 третьою особою-1 подане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник інтересів ПАТ УБІБ Щиглов Євгеній Олександрович не може з'явитися в судове засідання призначене на 07.12.2017 на 10-45 у зв'язку з перебуванням на слідчих діях у кримінальному провадженні №12017100100014428, про що суду надано витяг з вказаного кримінального провадження.

Також, у поданому клопотанні третя особа повідомила суд, що 06.12.2017 між керівництвом ПАТ УБІБ та ТБ Перспектива-Коммодіті було досягнуто згоди щодо підписання окремого договору доручення про надання повноважень ТБ Перспектива-Коммодіті звертатись за проведенням оцінки майна, яке перебуває в іпотеці банку. Проте, з огляду на затяжний процес підписання такої угоди станом на 07.12.2017 такий договір доручення оформити не вдалося.

Зокрема, третя особа-1 вказала, що вищевказаний договір доручення має пряме відношення до даної справи оскільки як зазначено в п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2016 № 11 Про деякі питання визнання правочинів недійсними у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом вчинення нового правочину.

Таким чином, враховуючи положення п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2016 № 11 ПАТ УБІБ просить суд надати час в п'ять робочих днів для належного оформлення нового правочину задля усунення порушення, які стали причиною для звернення ТОВ Гросер з позовною заявою у даній справі.

Суд, до такого клопотання ставиться критично та відмовляє у його задоволенні, з огляду на наступне.

Приписами ст. 77 ГПК України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 Господарського процесуального кодексу України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. При цьому, явка третьої особи-1 в судове засідання, призначене на 07.12.2017 обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи-1 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, при цьому третьою особою-1 надані письмові пояснення по суті спору, в яких висловлена правова позиція з приводу спору у даній справі, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому, витребування додаткових доказів з ініціативи господарського суду, а не за клопотанням сторін, які з різних причин не можуть подати ті чи інші докази, не передбачено статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, та суперечить принципу змагальності, закріпленому в пункті 4 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене вище, посилання третьої особи-1 про необхідність витребування нових доказів є необґрунтованим перед судом.

У задоволенні клопотання третьої особи-2 про призначення колегіального розгляду справи суд відмовив з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Приймаючи до уваги те, що справа №910/8198/17 не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, суд не вбачає достатніх підстав для призначення колегіального складу суддів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2013 між ТОВ Гросер (іпотекодавець) та ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за реєстровим №13045 відповідно до умов, якого позивач є майновим поручителем:

- ТОВ НВК Групп по кредитному договору №LV/U/04-0253 від 25.12.2013, укладеному між ТОВ НВК Групп та АТ Укрбудінвестбанк ;

- ТОВ Добродія Фудз по кредитному договору №LV/U/04-0254 від 25.12.2013, укладеному між ТОВ Добродія Фудз та АТ Укрбудінвестбанк ;

- ТОВ Авточист плюс по кредитному договору №LV/U/04-0255 від 25.12.2013, укладеному між ТОВ Авточист плюс та АТ Укрбудінвестбанк .

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передав в іпотеку:

- нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями літ. Б, загальною площею 1665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11;

- ДОК ДБХ літ. В, загальною площею 220,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11 (колишня вулиця Броварська, 7);

- земельну ділянку, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані у 1.2.2 іпотечного договору, площею 0,8013 га (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11.

Відповідно до п.п. 1.2.1. та 1.2.2. іпотечного договору власником вказаного майна ТОВ Гросер стало на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2011 за номерами в реєстрі: 3750, 3753, 3756.

03.06.2014 між позивачем та третьою особою-1 укладено договір про внесення змін №1 до іпотечного договору, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.12.2013 за реєстровим номером 13045, відповідно до якого внесено зміни до вказаного іпотечного договору, а саме виключено з договору ТОВ Добродія Фудз .

24.12.2014 між позивачем та третьою особою-1 укладено договір про внесення змін №2 до іпотечного договору, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.12.2013 за реєстровим номером 13045, відповідно до якого внесено зміни до вказаного іпотечного договору, а саме вказано строк погашення заборгованості до 24.12.2015 за кредитними договорами №LV/U/04-0253 від 25.12.2013 та №LV/U/04-0255 від 25.12.2013.

Крім того, відповідно до іпотечного договору від 31.07.2014, укладеного між ТОВ Гросер (іпотекодавець) та ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк (іпотекодержатель), посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4047, позивач виступав майновим поручителем ТОВ Продзернопром за кредитним договором №LV/U/04-0281 від 22.07.2014, укладеного між ТОВ Продзернопром та АТ Укрбудінвестбанк .

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року ТОВ Гросер отримало від ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк звіт про розподіл коштів від 19.09.20158 №1099, в якому зазначено про те, що на виконання ст. 38 Закону України Про іпотеку 03.09.2015 АТ Укрбудінвестбанк задовольнило свої вимоги в позасудовому порядку, шляхом продажу предмета іпотеки за вищевказаним іпотечним договором.

Відповідно до п. 6.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або часткового невиконання іпотекодавцем умов договору та/або умов кредитного договору.

Згідно з п. 6.2 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація відбуваються на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку.

Пунктом 6.3.2 іпотечного договору передбачено, що якщо іпотекодержатель приймає рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, то задовольнити свої вимоги він може на свій розсуд одним із наступних способів, зокрема: іпотекодержатель набуває права від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України Про іпотеку . При цьому ціною продажу предмета іпотеки є його вартість, визначена експертним шляхом.

Одночасно суд вказує, що матеріали справи не містять відповідного рішення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

30 липня 2015 Публічне акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" (замовник), реалізуючи своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку та Товарна біржа "Перспектива - Коммодіті" (біржа) уклали договір №30/07-2015/22А про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку (договір про проведення відкритих аукціонів), відповідно до якого біржа зобов'язалася надати послуги з організації і проведення аукціонів згідно Регламенту.

Перелік, технічна характеристика, та інша інформація щодо майна, яке виставляється на продаж на аукціоні, порядок розрахунків визначається замовником у додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.3 договору про проведення відкритих аукціонів).

Згідно з п. 2.2.4 договору про проведення відкритих аукціонів замовник зобов'язаний забезпечити визначення шляхом незалежної оцінки початкової вартості майна. За дорученням замовника біржа може організувати проведення експертної оцінки майна.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 7.1 договору про проведення відкритих аукціонів).

У відповідності до регламенту з організації та проведення на Товарній біржі "Перспектива - Коммодіті" відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк", що є додатком до договору про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває в заставі банку №30/07-2015/22А від 30.07.2015 стартова ціна майна визначається за результатами незалежної експертної оцінки. Замовник або біржа за дорученням замовника укладає договір оцінки майна незалежним експертом чи експертною організацією, що має ліцензію на здійснення відповідної діяльності. У разі виконання такого доручення біржею, то перед укладанням такого договору, біржа погоджує вибір експерта (експертної організації) з замовником. У випадку недосягнення згоди, спір вирішується шляхом ведення переговорів. Незалежна експертна оцінка проводиться з метою встановлення ринкової вартості майна. Розмір ринкової вартості майна, встановленої за результатами такої експертної оцінки, застосовується при визначенні стартової ціни майна (п. 5 регламенту).

11 серпня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" Товарною біржею "Перспектива - Коммодіті" було укладено додаткову угоду № 1 до договору про проведення відкритих аукціонів від 30 липня 2015 року №30/07-2015/22А, за якою її предметом є надання біржею послуг з організації та проведення аукціону з продажу майна, а саме: нежитлове приміщення, виробничо-складську будівлю з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 кв. м., нежитлове приміщення, ДОК ДБХ загальною площею 220,8 кв. м., земельну ділянку, на якій знаходяться нежитлові приміщення, вказані зазначеному вище пункті, кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016, площею 0,8013 га, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11; за початковою ціною продажу 4801640,00 грн. з ПДВ.

10 липня 2015 року між Товарною біржею "Перспектива - Коммодіті" (біржа, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас" (виконавець) укладений договір на проведення оцінки майна №19КП/15 (надалі - договір №19КП/15, спірний договір), у відповідності до якого замовник доручає виконавцю проведення робіт з оцінки майна, а саме нежитлове приміщення виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11; нежитлове приміщення ДОК ДБХ, загальною площею 220,8кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11; земельну ділянку (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), площею 0,8013 га, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11 (п.п 1.1., 1.2., 1.3, 1.4 договору на проведення оцінки майна).

Мета оцінки: визначення ринкової вартості майна, вид вартості: ринкова вартість, дата оцінки 15.07.2015 (п.п. 1.5., 1.6., 1.7 договору на проведення оцінки майна).

Відповідно до п. 4.1 договору оцінки замовник повинен протягом 3 (трьох) днів з дати отримання звіту про оцінку підписати акт прийому-передачі виконаних робіт та передати один його примірник виконавцю.

Пунктом 4.2. договору оцінки встановлено, що роботи вважаються прийнятими після підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, або у випадку не підписання замовником акту прийому-передачі виконаних робіт з моменту передачі виконавцем замовнику звіту про оцінку майна.

В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі робіт згідно договору №19КП/15 на проведення оцінки майна, відповідно до якого замовник прийняв від виконавця вказані роботи 24.09.2015.

В подальшому, 24.09.2015 Товарна біржа Перспектива-Коммодіті здійснила оплату ТОВ Кволітас , відповідно до умов договору оцінки №19КП/15 від 10.07.2015.

На виконання договору на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Кволітас були проведені роботи з оцінки, за результати яких були підготовлені звіти про незалежну оцінку майна від 15.07.2015. Так, згідно звітів ринкова вартість нерухомого майна: нежитлового приміщення виробничо-складська будівля з вбудованими офісними приміщеннями, загальною площею 1665,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11 становить 2995920,00грн. з урахуванням ПДВ; нежитлового приміщення ДОК ДБХ, загальною площею 220,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, будинок №11 становить 397080,00грн. з урахуванням ПДВ; земельної ділянки (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), площею 0,8013 га, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Броварська, 11 становить 1408640,00грн. з урахуванням ПДВ, що загалом складає 4801640,00 грн.

27 серпня 2015 року було проведено аукціон з продажу предмету іпотеки, про що свідчить протокол № 3181 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, що перебуває у заставі банку, за результатами якого були укладені договори купівлі продажу від 03.09.2015 між Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖИ ЕС ГРУП" (покупець).

За приписами ст. 10 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Саме замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Таким чином, для замовлення оцінки конкретного нерухомого майна особа, яка виступає замовником повинна мати обсяг дієздатності, який передбачає: наявність права власності, або права володіння, або користування майном, яке набуте на законних підставах, або наявність доручення на замовлення оцінки майна, виданого вищевказаними особами.

Як було зазначено, згідно із умовами п.п. 1.1 договору № 19КП/15 від 10.07.2015 Товарна біржа Перспектива-Коммодіті (Замовник) доручила ТОВ Кволітас (Виконавець) проведення робіт з оцінки майна: 1) нежитлового приміщення, виробничо-складської будівлі з вбудованими офісними приміщеннями загальною площею 1 665,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11 (п.п. 1.2 вказаного договору); 2) ДОК ДБХ загальною площею 220,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11 (п.п. 1.3 вказаного договору); 3) земельної ділянки, площею 0,8013 га (кадастровий номер ділянки 3210500000:06:006:0016), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11 (п.п. 1.4 вказаного договору).

При цьому, Замовник був зобов'язаний надати Виконавцю правовстановлюючі та інші документи, що можуть знадобитися для проведення оцінки (п.п. 3.1 вказаного договору).

Між тим, Товарна біржа Перспектива-Коммодіті не була власником іпотечного майна, тобто зазначене майно не належало біржі на законних підставах. Більше того, майно також не перебувало у біржі на законних підставах. На той момент власником згадуваного майна був Позивач, а суб'єктом, який мав право у позасудовому порядку у відповідності до приписів ст. 38 Закону України Про іпотеку здійснити відчуження предмету іпотеки від свого імені був банк (ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк ).

Проте, в порушення згадуваної вище норми закону біржа отримала відповідне доручення від банку лише 11.08.2015 за умовами Додаткової угоди № 1 до договору № 30/07-2015/22А від 30.07.2015р.

При цьому, слід зазначити про те, що у відповідності до умов договору №30/07- 2015/22А про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебуває у заставі банку, укладено між Товарною біржею Перспектива-Комодіті та банком, біржа зобов'язалася надати послуги з організації і проведення аукціонів на загальних умовах (без переліку нерухомого майна).

Конкретне ж іпотечне майно в якості лоту при проведенні аукціону сторони згаданої угоди погодили саме в Додатковій угоді № 1 до договору № 30/07-2015/22А, яка була укладена саме 11.08.2015.

Відповідно до п. 2.2.7. договору № 30/07-2015/22А замовник, після отримання протоколу про результати аукціону, зобов'язаний укласти з переможцем аукціону договір купівлі-продажу майна.

В розділі 1 зазначеного договору вказано, що умови і особливості проведення аукціонів визначаються у регламенті, що є невід'ємною частиною цього договору (копія регламенту додасться).

Пунктом 5.1. регламенту визначено, що результатами незалежної експертної оцінки. Замовник або біржа за дорученням замовника укладає договір щодо оцінки майна з незалежним експертом або експертною організацією, що має ліцензію на здійснення відповідної діяльності. У разі виконання такого доручення біржею, то перед укладення такого договору біржа погоджує вибір експерта (експертної організації) з замовником. У випадку недосягнення згоди спір вирішується веденням переговорів.

Одночасно, у п. 2.4. договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 передбачено, що саме на банк (замовника) покладається обов'язок забезпечити визначення шляхом незалежної оцінки початкової вартості майна, а саме: за дорученням замовника біржа може організувати проведення експертної оцінки майна. У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертної оцінки майна, підлягають відшкодуванню замовником на рахунок біржі до початку проведення аукціону. Вказані витрати не включаються до складу винагороди біржі.

При цьому, у відповідності до унормування ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обо'язки довірителя.

У відповідності до приписів ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Більше того, у відповідності до положень ч. 1 ст. 1007 ЦК України, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Однак, матеріали справи не містять доказів укладення АТ Укрбудінвестбанк договору на проведення експертної оцінки майна. Також відсутнє і доручення АТ Укрбудінвестбанк товарній біржі Перспектива-Комодіті на укладення договору щодо оцінки майна та проведення АТ Укрбудінвестбанк вибору експерта (експертної організації).

Зі змісту договору оцінки №19КП/15 від 10.07.2015 не вбачається, що він укладався за дорученням АТ Укрбудінвестбанк для проведення відкритого (публічного) аукціону.

У вищезазначеному договорі про проведення оцінки майна, яке є предметом іпотеки і було в подальшому предметом купівлі-продажу, замовником оцінки виступає товарна біржа Перспектива-Комодіті , яка станом на момент укладення договору від 10.07.2015 до цього майна не мала ніякого відношення, оскільки договір між товарною біржею Перспектива-Комодіті та АТ Укрбудінвестбанк був укладений лише 30.07.2015.

На час замовлення оцінки та її проведення, Біржі спірна нерухомість не належала та не перебувала у її володінні або користуванні, у зв'язку з чим Біржа не мала визначеного законом статусу замовника оцінки, не мала об'єктивної можливості забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. В свою чергу банк, яким розпочато процедура звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, в силу приписів ст. 38 Закону України Про іпотеку , повинен бути обізнаний про осіб які мають легалізовані права на предмет іпотеки, йому не могло бути невідоме про відсутність прав Біржі виступати замовником оцінки майна, яке належало позивачу.

Таким чином, Товарна біржа Перспектива-Коммодіті на момент укладання договору №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності задля вчинення такого правочину, що зумовило не виникнення права на замовлення оцінки цього нерухомого майна, а відтак - і неправомірність такого замовлення, здійсненого біржею.

Отже, спірний договір на момент його вчинення не відповідав положенням ч.2 ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність , оскільки товарна біржа Персепектива-Коммодіті на момент укладення оспорюваного договору не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину.

Наявний в матеріалах справи звіт про незалежну оцінку, складених оцінювачем ТОВ Кволітас , в якому зазначена дата проведення оцінки 15.07.2015, не може бути прийнятий як належний доказ виконання умов договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 та регламенту щодо проведення експертної оцінки майна.

По суті розгляду справи, судом встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2017 у справі №910/15425/16 були залишені без змін постанова Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду міста Києва у цій справі щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015.

У даній справі №910/15425/16 господарські суди при прийнятті судових актів у справі №910/15425/16 виходили з того, що додаткова угода суперечить вимогам ч. 5 ст. 33 Закону України Про іпотеку , оскільки сума заборгованості за кредитом та вартість іпотечного майна мають бути співрозмірними, а у спірних правовідносинах виконання зобов'язання можливо було забезпечити реалізацією лише частини предмету іпотеки.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 16.05.2017 у справі №910/15425/16 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спірна додаткова угода суперечить вимогам ч. 5 ст. 33 Закону України Про іпотеку , оскільки сума заборгованості за кредитом та вартість іпотечного майна мають бути співрозмірними, а у спірних правовідносинах виконання зобов'язання можливо було забезпечити реалізацією лише частини предмету іпотеки, у зв'язку з чим суди задовольнили позову вимогу та визнали недійсною додаткову угоду №1 до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015 на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Таким чином угода, на підставі якої проводився спірний аукціон, в судовому порядку визнана недійсною. Тобто, на момент проведення відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, яке перебувало у заставі ПАТ Український будівельно-інвестиційний банк , оформленого протоколом №3181 від 27.08.2015, не було визначено належним способом початкової вартості майна.

Також, судом взято до уваги, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі №910/7586/16, яка залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 було визнано недійсним відкритий (публічний) аукціон з продажу майна, яке перебувало у заставі публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк , оформлений протоколом №3181 від 27.08.2015 про проведення аукціону у вигляді електронних торгів з продажу майна, яке перебуває у заставі публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк на товарній біржі Перспектива-Коммодіті .

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини встановлені у справах №910/15425/16 №910/7586/16 визнанні судом преюдиційними.

Товарна біржа Персепектива-Коммодіті у відзиві на позовну заяву заперечила зокрема з тих підстав, що 12.12.2016 між Товарною біржею Перспектива-Коммодіті та Публічним акціонерним товариством Український будівельно-інвестиційний банк було укладено договір про внесення змін до договору №30/07-2015/22А від 30.07.2015, в пункті 7.1 якого, сторони погодити, що договір набирає чинності з 01 липня 2015 року та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором, тому на думку відповідача-1 твердження позивача про те, що у Біржі не було повноважень щодо укладення договору на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015 є безпідставними.

Вказані доводи відповідача-1 визнаються судом безпідставними, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 38 Закону України Про іпотеку , дї щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

При цьому, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни па цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього (ч. 6 цієї статті).

Більше того, іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця та іншим іпотекодержателем звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки (ч. 8 цієї статті).

Своїм правом на продаж іпотечного майна, наданим йому положенням ч. 5 ст. 38 Закону України Про іпотеку банк скористався у вересні місяці 2015, про що свідчать укладені ним з ТОВ Джи Ес Груп 03.09.2015 три договори купівлі-продажу іпотечного майна (щодо кожного об'єкту окремо).

При цьому, банк відповідно до положень ч. 8 ст. 38 Закону України Про іпотеку повністю виконав свій обов'язок, передбачений законом, та надіслав 18.09.2015 ТОВ ГРОСЕР звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Окрім того, на виконання договору № 30/07-2015/22А від 30.07.2015 про проведення відкритих (публічних) аукціонів з продажу майна, яке перебувало у заставі банку 27.08.2015 було проведено аукціон з продажу вказаного іпотечного майна.

Таким чином, на момент укладення банком та біржею 26.12.2016 внесення змін до договору № 30/07-2015/22А від 30.07.2015, про те, що слід вважати його вчиненим та дійсним з 01.07.2015, банк уже скористався своїм правом на продаж іпотечного майна, виконав свій обов'язок щодо надання звіту про розподіл коштів, а біржа, у свою чергу, також виконала свої обов'язки щодо організації та проведення аукціону з продажу іпотечного майна.

Тобто, і банк і біржа не мали вже цивільної дієздатності щодо тих прав і обов'язків, які були передбачені вказаними вище нормами закону та відповідних договорів станом на момент їх вчинення.

Щодо тверджень відповідача-1 та третіх осіб про те, що права Позивача не порушені спірним договором, слід зазначити про наступне.

Статями 13, 41 Конституції України кожному гарантується реалізація права власності і його захист та непорушність.

Відповідно до ст. 8 Конституції У країни гарантується звернення до суду задля захисту конституційних прав.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., обов'язковість використання якої безпосередньо та практики її застосування Європейським судом з прав людини, як джерела права з боку національних судів України передбачена ст. 17 Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , гарантоване право мирного володіння майном. Зазначений принцип в контексті практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності (Рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі Жовнер проти України , розміщене в інформаційній мережі „ЛІГА'') та забороняє позбавлення особи свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Аналогічні до конституційних гарантії щодо непорушності права власності встановлені ст. 321 ЦК України. Поряд із цим, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та/або інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до приписів ч. 1 ст. 16 ЦК України такий захист здійснюється зокрема судом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у ст. 6 ЦК України, згідно з п. 2 ч. 2 якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги, що спірний договір опосередковує укладені в подальшому іпотекодержателем договори щодо відчуження іпотечного майна, а за сукупністю усі згадувані договори за своєю природою уособлюють у собі реалізацію банком прав на нерухоме майно, що згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України притаманні лише власнику або уповноваженій ним особі, їх вчинення впливає на права та інтереси Позивача та створює незаконні підстави для припинення та обмеження прав відносно нерухомого майна.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, Позивач має право у розумінні ст.ст. 1, 2 ГПК України на звернення до суду задля захисту свого порушеного права на нерухоме майно.

При цьому, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 21.05.2012 р. № 6-20цс11, яка є загальнообов'язковою для всіх судів України у відповідності до приписів ст. 111-28 ГПК України, та відповідно до якої законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

При цьому, згідно п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Намагання третіх осіб довести відсутність зв'язку між проведеним аукціоном та укладеними договорами, у зв'язку з тим, що на аукціоні іпотечне майно було виставлено на продаж одним лотом, а за результатами було укладено три договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу не містять інформації, що вони укладені за результатами аукціону, суд відхиляє та зазначає, що збіг переможця аукціону з покупцем за договорами купівлі-продажу, а також збіг загальної вартості майна за трьома договорами купівлі-продажу із розміром вищої цінової заявки, вказаної в протоколі аукціону, свідчать про те, що договори були укладені саме за результатами аукціону, який відбувся 27.08.2015.

Інші доводи відповідача-1 та третіх осіб не спростовують висновків до яких дійшов суд, у зв'язку з чим відхиляються судом.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірний договір №19КП/15 від 10.07.2015 на проведення оцінки майна, слід визнати недійсним з моменту його вчинення, відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України, з підстав невідповідності спірного договору положенням ч.2 ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність .

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір на проведення оцінки майна №19КП/15 від 10.07.2015, що укладений між Товарною біржею "Перспектива - Коммодіті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас".

Стягнути з Товарної біржи "ПЕРСПЕКТИВА-КОММОДІТІ" (49000, м. Дніпро, вул. Леніна, 30, код ЄДРПОУ 37732456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8, код ЄДРПОУ 38497783) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволітас" (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 32Б, код ЄДРПОУ 35394124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОСЕР" (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8, код ЄДРПОУ 38497783) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.12.2017

Суддя І.І. Борисенко