Постанова

від 11.12.2017 по справі 916/862/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р.Справа № 916/862/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.;

Секретар судового засідання: Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

від ТОВ "С-Інжиніринг" - Прищепа О.А., довіреність № б/н, від 01.09.17;

від Підприємства з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д. - Квасниця Я.М., довіреність № б/н, від 20.02.17;

від ТОВ "ЯН ДЕ РАЙК ЛОДЖИСТИКС УКРАЇНА"- не з'явився;

від ФОП Рудяк С.І. - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д."

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2017 року

по справі №916/862/17

за позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжинірінг", м.Чорноморськ

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯН ДЕ РАЙК ЛОДЖИСТИКС УКРАЇНА", м.Київ

2) Фізична особа-підприємець Рудяк С.І., м.Харків

про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Підприємство з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжинірінг" 97516,12 грн. плати за надані транспортно-експедиційні послуги, з яких: 72 411,21 грн. - вартість транспортно-експедиційних послуг, 4106,42 грн. - оплата доріг в Республіці Білорусь, 14580,99 грн. - простій, 6417,50 грн. - штраф, накладений митними органами Республіки Білорусь. Заявою від 19.06.2017 позивачем збільшено позовні вимоги в частині вартості транспортно-експедиційних послуг до 86567,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ненадання відповідачем повної інформації про вантаж позивачем здійснено перевезення вантажу лише на відстань 2000 км, а тому вартість наданих позивачем послуг становить 86567,60 грн., зазначені підстави (ненадання відповідачем повної інформації про вантаж) покладені позивачем в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення вартості простою, штрафу, накладеному митними органами Республіки Білорусь та вартості оплачених позивачем доріг у Республіці Білорусь.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.08.2017 року по справі №916/862/17 (головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді: Волков Р.В., Цісельський О.В.) відмовлено Підприємству з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." у задоволенні позову.

Рішення місцевого суду обґрунтовано тим, що погодженою між сторонами заявкою від 16.01.2017 чітко визначено умови перевезення, маршрут та кінцеві пункти вивантаження. За відсутності будь-яких змін до заявки та наявності належних та допустимих доказів, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено неможливості виконання ним транспортно-експедиційних послуг відповідно до умов договору-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг №036/13 від17.06.2017 саме у зв'язку із ненаданням відповідачем повної інформації про вантаж.

Не погоджуючись з даним рішенням Господарського суду Одеської області, Підприємства з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." звернулося з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 02 серпня 2017 року у справі №916/862/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю С-Інжинірінг плати за надані транспортно-експедиційні послуги в розмірі 86 567,60 грн., вартості оплати доріг у Республіці Білорусь у розмірі 4106.42 грн., вартості простою у розмірі 14 580,99 грн., вартості штрафу, накладеного митними органами Республіки Білорусь у розмірі 6 417,50 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовано посиланням на те, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для припинення надання послуг з перевезення вантажу суперечать обставинам справи. Крім того, на думку апелянта, рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначено, що всупереч умов договору, яким передбачено виконання обов'язків Експедитора на підставі заявки на перевезення, відповідачем по справі надано інший вантаж, ніж той, який вказано у заявці. При цьому, на підставі Указу Президента Російської Федерації від 01.07.2016 №319 введено тимчасову заборону на автомобільні та залізничні перевезення через територію РФ на частину вантажу з кодом товару №853890990, ввізне мито якого складає - 5.

Вказані обставин стали підставою неможливості здійснити автоперевезення вантажу за обумовленим маршрутом. При цьому, позивач не мав можливості оглянути вантаж, оскільки він переданий до перевезення після митного оформлення, тобто вантажно-митні декларації складалися клієнтом самостійно і без відома експедитора.

Отже, скаржник вважає, що експедиторські послуги міг надати щодо транспортування вантажу, у тому числі транзитом через територію РФ, лише стосовно вантажу, ввізна ставка мита якого дорівнює 0.

Крім того, на думку апелянта, судом безпідставно не прийнято до уваги електронне листування експедитора і клієнта, яким підтверджено вказівку від 27.07.2017 на розвантаження вантажу на складі Ландорс Мінської регіональної митниці з підстав відсутності електронного підпису, оскільки такі умови не передбачені договором, а також підтверджується факт відправки вказаного електронного листа з електронної адреси саме відповідача по справі.

В апеляційній скарзі також вказано, що судом безпідставно відхилено надані докази щодо відстані, на яку було доставлено вантаж, а саме відомості за результатами системи контролю рухомих об'єктів SKYRIVER, у зв'язку із суперечливими даними, які містяться у них. За висновком суду вказані відомості надані на підставі договору від 01.02.2017 за період, який договір не охоплює, з 24.01.2017 по 05.02.2017. Проте, послуга сервісної підтримки контрольно-вимірювальної системи SKYRIVER в період до 01.02.2017 надавалась ФОП Рудяк С.І. на підставі договору від 01.03.2014 №167-ТМ, отже інформація щодо відстані, яку пройшов автомобіль - є достовірною.

На думку апелянта, судом зроблено невірний висновок щодо постанови Гомельської митниці про накладення адміністративного стягнення водія, яка не містить підстав для припинення надання послуг з перевезення вантажу, оскільки свідчить про порушення п.16 Постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь від 27.01.2014 №71, у зв'язку із тим, що автомобіль здійснює міжнародне перевезення вантажу за відсутності дозволу на здійснення такого перевезення. Пороте, вказана постанова митниці надана до позову в обґрунтування понесених витрат.

Відповідачем по справі надано відзив на апеляційну скаргу (вх.№4108/17), яким він проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2017 вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі суду головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Колоколова С.І., Ярош А.І., судове засідання по справі №916/862/17 призначено на 18.10.2017.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 року судове засідання по справі №916/862/17 відкладено на 08.11.2017 року.

У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Ярош А.І. у відрядженні з 05.11.2017 року по 11.11.2017 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 року скарга по даній справі прийнята до провадження у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 року у зв'язку зі зміною складу колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, з урахуванням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, додержання прав сторін, розгляд справи відкладено на 11.12.2017 року.

В судове засідання 11.12.2017 року з'явилися представники позивача та відповідача. Представник Підприємства з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Представник ТОВ "С-Інжинірінг" заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, неповідомивши суд завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.

Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯН ДЕ РАЙК ЛОДЖИСТИКС УКРАЇНА" та Фізичної особи-підприємця Рудяк С.І. за наявними в справі матеріалами та письмовими поясненнями учасників судового процесу, оскільки явка сторін не була визнана обов'язковою ухвалами суду, а повний текст постанови направляється сторонам у встановленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Інжинірінг" (Клієнт, відповідач) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." (Експедитор, позивач) укладений договір-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.06.2013 №036/3 (т.1 а.с.13-17). Згідно з вказаним договором Експедитор, який діє від імені, за дорученням та за рахунок Клієнта, зобов'язується організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнта в міжнародному та/або внутрішньому сполученнях авіаційним, автомобільним та/або морським транспортом, доставку його за адресою, визначеною сторонами, вантажно-розвантажувальні роботи, митне оформлення, оплату митних та інших платежів, пов'язаних з обробкою вантажу, а Клієнт, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити надані Експедитором послуги.

Відповідно до п.1.2 договору Експедитор розпочинає виконання своїх зобов'язань за цим договором після отримання відповідного доручення Клієнта, оформленого у вигляді заявки, (далі - Заявка), що є невід'ємною частиною цього договору та містить конкретний перелік послуг, які надаються Експедитором Клієнту. Форма Заявки міститься в Додатку №1 до цього договору. В тому числі, в Заявці в обов'язковому порядку вказуються: вид та найменування (номенклатура) вантажів; пункт відправлення та призначення вантажів; пункти перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший; строк виконання доручення; загальна вартість послуг.

Умовами до п.п.2.1.2, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8 договору передбачено зобов'язання Клієнта, зокрема:

-якщо це необхідно, надати на вимогу Експедитора повну, точну і достовірну інформацію щодо кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей і спеціальних вимог до перевезення;

-у разі необхідності, надати всі необхідні документи для митного оформлення вантажу, проходження санітарного, екологічного та інших видів державного контролю, прийнявши на себе всю відповідальність, пов'язану з умістом вантажу та його відповідністю товаросупровідним документам;

-надати повний пакет оригінальних документів відповідно до вимог чинного митного законодавства України та міжнародних звичаїв, необхідних для здійснення перевезення вантажів, в тому числі для отримання вантажу, його експедиції і доставки кінцевому одержувачу, в термін, погоджений сторонами. Перелік документів, які мають бути надані Клієнтом, може міститься в повідомленні Експедитора, переданому за допомогою факсимільного зв'язку і/або електронної пошти. Усі збитки та витрати, понесені в результаті ненадання або несвоєчасного надання документів, запитуваних Експедитором, в тому числі відшкодування демереджу за затримку контейнера і оплати зберігання вантажу у пункті затримки, відшкодовуються Клієнтом;

-здійснити оплату послуг Експедитора, а також всіх фактичних витрат, понесених останнім в рамках і в порядку, передбаченому цим договором.

Умовами п.п.2.2.1, 2.2.2 договору передбачені зобов'язання Експедитора, зокрема:

-організувати виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Клієнта в міжнародному та внутрішньому сполученнях авіаційним, автомобільним та/або морським транспортом відповідно до заявок Клієнта, які після їх підтвердження у відповідності з положеннями цього договору становлять його невід'ємну частину;

-представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з усіма суб'єктами, які приймають участь або мають відношення до транспортно-експедиційного обслуговування вантажів Клієнта.

Крім того, відповідно до з п.п.4.10.1, 4.10.4 договору Клієнт зобов'язується відшкодувати Експедитору усі витрати, фактично понесені останнім за виконання даного доручення в разі анулювання доручення, зміни місця навантаження (розвантаження), не пред'явлення вантажу або простою транспортних засобів з вини Клієнта, включаючи будь-які штрафи, пред'явлені транспортними організаціями Експедитору, і сплатити відповідну винагороду за вже надані послуги. Клієнт самостійно несе відповідальність за вміст вантажу та відповідність йому всіх овіяних документів.

При цьому, згідно з п.4.11.3 договору Експедитор не несе відповідальності за дії офіційних контролюючих органів у випадках невідповідності вантажу, його стану та наданих Клієнтом документів між собою, а також чинним законам і нормам країн, територією яких здійснюється перевезення.

На виконання умов договору оформлено заявку-додаток від 16.01.2017 на транспортно-експедиційні послуги, згідно з якою сторонами погоджено:

- маршрут: м. Одеса - м. Рудний-Астана (через Білорусь та РФ);

- найменування вантажу: електрошафи (щитове обладнання);

- вартість вантажу :144 308,22 євро;

- митні послуги: ні; - конвой/Т1 (так/ні): супровід по території РФ (включено в ставку);

- дата завантаження: 23.01.2017 о 09:00;

- адреса завантаження: м. Одеса, вул. Миколи Боровського (Промислова), 28, корп. 47;

- адреса імпортного оформлення: СТЗ "KEDEN SERVICE", код митниці 50602, м. Рудний, вул. Паркова, 19;

- адреса вивантаження: м. Астана, вул. Кабанбай-Батира, 53, в'їзд зі сторони вул. Туран;

- вартість: 6200 usd, в гривнях за курсом НБУ на дату завантаження;

- умови оплати послуг Виконавця: вся сума рахунку, який виставлений в день завантаження, має бути оплачена в день розмитнення вантажу; за фактом отримання оплати Виконавець підтверджує вивантаження вантажу, якщо оплата не надійде в день розмитнення, простій машини буде нараховуватися згідно з п.17 даної заявки та оплачується Замовником додатково;

- нормативний простій/штрафні санкції: по 48/48 часів при завантаженні та вивантаженні/ по 125 EUR в день за кожну повну добу простою;

- додаткові умови: ні.

В процесі розгляду справи господарським судом встановлено обставини, що підтверджуються наявними у справі доказами, а саме з метою виконання своїх зобов'язань, встановлених умовами укладеного з відповідачем договору та згідно з розділом 4 договору, позивач залучив ТОВ "ЯН ДЕ РАЙК ЛОДЖИСТИКС УКРАЇНА" згідно з договором на транспортно-експедиційне обслуговування №034/14 від 08.07.2014. В свою чергу ТОВ "ЯН ДЕ РАЙК ЛОДЖИСТИКС УКРАЇНА" залучено до перевезення вантажу Фізичну особу-підприємця Рудяк С.І. згідно договору транспортного експедирування від 01.10.2016. Фактично перевезення вантажу здійснювалося автомобілем VOLVO, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ державний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_8

Для здійснення транспортно-експедиційних послуг надано:

-вантажно-митні декларації форми МД-2: 500060006/2017/000946 та 500060006/2017/000947, з яких вбачається, що товаром, який підлягає перевезенню за заявкою є частини, призначені виключно для пристроїв, для роботи з напругою не більш як 1000В, призначені для цивільного використання, код товару - 8538909900; пристрої, обладнані відповідною апаратурою для роботи з напругою не більш як 1000В, призначені для цивільного використання, код товару - 8537109990;

-міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) А№367799 від 24.01.2017р. на перевезення вантажу - електротех. обладнання, кількість вантажних місць 23 та А№367786 від 24.01.2017р. на перевезення вантажу - металеві двері, кількість вантажних місць 2;

-CARNET TIR ХТ 77574119 на перевезення 23 дер. піддонів з електротехнічним обладнанням код 8537109990 та 2 дер. піддонів з механічними дверми та пластинами код 8538909900.

24.01.2017 позивачем прийнятий вантаж до перевезення та відправлений з міста Одеси.

02.02.2017 уповноваженою особою перевізника водієм ОСОБА_8 надано заяву до Начальника ОТОіК №4 про надання дозволу доставити товари, направлені до СТЗ "KEDEN SERVICE" код митниці 39850602 т/п "Каратоман", які переміщуються за ТД/TIR ХЕ 77574119 02.04.17, CMR №367782 від 24.01.17, CMR №367799 24.01.17 у зв'язку з Указом Президента РФ від 01.07.2016 №316 п.1.1 заборона на автомобільні перевезення, по відношенню до яких в РФ застосовуються ставки ввізних митних мит, встановлених ЕТТ ЕАЕС відмінні від нуля, - на СТЗ "Ландорс" СВ-0601/0000259 Мінської регіональної митниці.

02.02.2017 товар за міжнародними товаро-транспортними накладними (CMR) А№367799 від 24.01.2017 та А№367786 від 24.01.2017 був розміщений в зоні митного контролю реєстраційний номер №06542/020279001977.

03.02.2017р. вантаж вивантажено на Складі тимчасового зберігання "Ландорс" Мінської регіональної митниці.

03.02.2017 Гомельською митницею складено постанову про накладання адміністративного стягнення (без складання протоколу), в якій встановлено, що громадянин ОСОБА_8 на транспортному засобі марки VOLVO, держаний номер НОМЕР_1/ SCHMITZ державний номер НОМЕР_2, PE RUDIAK S.I. здійснив міжнародне автомобільне перевезення за маршрутом "Мінськ - Нова Гута" без наявності дозволу на здійснення такого перевезення, за результатом чого був накладений штраф у розмірі 20 базових величин, що складає 460 рублів РБ.

Окрім того, господарським судом встановлено, що 01.02.2017 між Фізичною особою-підприємцем Рудяк Сергій Іванович та ТОВ "Скайрівер" укладений договір №533-ТМ про надання послуг, відповідно до якого останній виконує роботи з надання та підтримки доступу до системи контролю рухомих об'єктів SKYRIVER.

Листом від 17.07.2017 ФОП Рудяк С.І. звернувся до ТОВ "Скайрівер" про надання інформації щодо пересування автомобілю замовника - тягач VOLVO, державний номер НОМЕР_1 при транспортуванні ним вантажу з міста Одеси, Україна до Білорусії в період з 24.01.2017 по 05.02.2017.

Листом ТОВ "Скайрівер" вих.№ЛИ-1807000 від 18.07.2017 повідомлено, що на автомобілі VOLVO, державний номер НОМЕР_1 встановлено контрольно-вимірювальну систему SKYRIVER s/n 70686, що дозволяє відстежувати місцезнаходження та рух автомобіля. Так, за даною системою вбачається наступне:

- 24.01.2017 об 11:26 автомобіль розпочав рух з м. Одеси по трасі Одеса-Київ;

- 25.01.2017 автомобіль досяг околиць міста Бориспіль та вирушив у напрямку кордону Україна-Білорусь;

- у період 26-27.01.2017 автомобіль здійснив проїзд територією країни Білорусія до кордону Білорусь-Росія "Красная горка";

- 27.01.2017 автомобіль вирушив у напрямку м. Мінськ;

- 01.02.2017 автомобіль доїхав до м. Мінськ;

- 03.02.2017 автомобіль залишив околиці м. Мінськ та рухався у напрямку кордону Україна-Білорусь, досяг кордону 03.02.2017 о 18:00;

- 05.02.2017 автомобіль вирушив у напрямку міста Гомель та перетнув кордон Білорусь-Росія через КПП "Красний Камень";

- 05.02.2017 автомобіль перетнув кордон Росія-Україна через КПП "Гремяч".

Зважаючи на вказані обставини, позивачем складено акт виконання робіт/наданих послуг від 03.02.2017 №28786 на загальну суму 84523,84 грн. відповідно до розділу 3 Договору, який відповідачем не підписано та грошові кошти на рахунок експедитора не перераховані, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом, у задоволенні якого відмовлено з підстав, зазначених в описовій частині постанови.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

При цьому, у ст.12 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо)

Згідно з вимогами ст. 933 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Матеріали справи свідчать, що супровідні документи на вантаж, в яких зазначено як найменування вантажу, так і відповідні коди цього вантажу, складені самим відповідачем та надані позивачу по даній справі без будь-яких зауважень щодо супровідних документів та вантажу, який прийнятий до перевезення за узгодженим сторонами маршрутом.

При цьому, слід відзначити, що приписами ст.9 ст.12 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Проте, відмітки, які містяться у міжнародних товарно-транспортних накладних, свідчать, що позивачем припинено надання транспортно-експедиційних послуг на складі тимчасового зберігання "Ландорс" Мінської регіональної митниці.

Заявляючи позов, Підприємство з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." посилається на те, що ТОВ С-Інжинірінг включило до складу вантажу без відома Експедитора вантаж, який не вказано у заявці, яка є невід'ємною частиною договору, укладеного між сторонами.

Тобто, припинення надання послуг пов'язано з тим, що під час перевезення вантажу на кордоні Білорусь-Росія виявлено вантаж - металеві двері та пластини за кодом 8537109900, перевезення яких через територію Російської Федерації заборонено відповідно до Указу Президента Російської Федерації від 01.07.2016 №319.

Між тим, у позовній заяві позивач посилається на те, що Експедитор перевірив можливість транспортування через територію РФ вантажу з кодом 8537109990, перш ніж підтвердити заявку. Проте в заявці вказана загальна назва вантажу без зазначення коду. Перелік товару та розпізнавальні особливості з визначенням коду товару вказані лише в митних деклараціях. Розпізнавальні особливості з визначенням коду товару зазначені тільки в митних деклараціях.

Отже, доводи апелянта про те, що йому не було відомо про перелік та код всього вантажу, який підлягав перевезенню за місцем призначення згідно з заявкою, суперечать фактичним обставинам справ та обґрунтуванню позову, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині не можуть бути прийняті до уваги.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач надав суду Указ Президента Російської Федерації від 01.07.2016 №319, яким введено тимчасову заборону на автомобільні і залізничні перевезення товарів, відносно яких в Російській Федерації застосовуються ставки ввізного мита, встановлених Єдиним митним тарифом Євразійського економічного союзу, відмінні від нуля, Витяг з Єдиного митного тарифу Євразійського економічного союзу, затвердженого рішенням ради Євразійської економічної комісії від 16.07.2012 №54, постанову Гомельської митниці Державного митного комітету Республіки Бєларусь про накладення адміністративного стягнення (без складення протоколу) від 03.02.2017, а також електронне листування сторін.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з вимогами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено умовами п. 4.11.3. укладеного між сторонами договору, позивач не несе відповідальності за дії офіційних контролюючих органів у випадках невідповідності вантажу, його стану та наданих відповідачем документів між собою, а також чинним законам і нормам країн, територією яких здійснюється перевезення.

Отже, в даному випадку документи, які складені офіційними контролюючими органами країн, територією яких здійснювалося перевезення вантажу і є належними доказами, які свідчать, що неможливість виконання зобов'язань позивачем виникла саме внаслідок невідповідності вантажу та документів на цей вантаж законам і нормам країн, територією яких здійснюється перевезення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Указ Президента Російської Федерації від 01.07.2016 №319 та Витяг з Єдиного митного тарифу Євразійського економічного союзу, затверджений рішенням ради Євразійської економічної комісії від 16.07.2012 №54 самі по собі не доводять наявності підстав для припинення надання послуг з перевезення позивачем, оскільки відсутні будь-які документи, відповідно до умов п.4.11.3 договору, які б свідчили про неможливість виконання зобов'язання позивачем та виникли у зв'язку з невідповідністю вантажу та транспортних документів на вантаж законом і нормативним актам країн, територією яких здійснюється перевезення.

При цьому, постанова Гомельської митниці Державного митного комітету Республіки Білорусь про накладення адміністративного стягнення (без складення протоколу) від 03.02.2017 також не доводить наявності підстав для припинення надання послуг з перевезення позивачем, оскільки зміст цієї постанови свідчить, що в порушення п.16 Постанови ради Міністрів Республіки Білорусь від 27.01.2014 №71 автомобіль здійснював міжнародне автомобільне перевезення вантажу за маршрутом „Мінськ -Нова Гута" за відсутністю дозволу на здійснення такого перевезення. Тобто, у даній постанові відсутні посилання на неможливість перевезення вантажу у зв'язку з Указом Президента Російської Федерації від 01.07.2016 №319.

Доводи позивача щодо наявності електронного листування з відповідачем, яке на його думку свідчить про правомірність дій стосовно припинення подання транспортно-експедиційних послуг, правомірно відхилені господарським судом, оскільки електронне листування сторін не містить такого обов'язкового реквізиту, як електронний підпис, наявність якого передбачена вимогами ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", згідно з якою оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Посилання скаржника на умови договору, якими передбачені подання заявки в електронному вигляд, не суперечать приписам Закону України Про електронні документи та електронний документообіг в частині обов'язкового електронного підпису, у разі направлення повідомлень в мережі інтернет.

Отже, доводи апелянта в частині необов'язковості електронного підпису не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги.

Господарським судом обґрунтовано відзначено, що в укладеному між сторонами договорі відсутні умови щодо погодження між сторонами адреси електронного листування та переліку осіб уповноважених вести зазначене листування.

Отже, висновок суду, що у даному випадку надані позивачем електронні листи не можуть бути належним та допустимим доказом по справі, оскільки електронні листи не можуть підтвердити інформацію хто є їх автором і коли саме вони були оформлені, є вірним та обґрунтованим. Більш того, вказані електронні листи також не є документами офіційних контролюючих органів, які надають можливість суду встановити, що припинення надання послуг позивачем пов'язано саме з невідповідністю вантажу та документів нормам країн, територією яких здійснюється перевезення.

Господарським судом Одеської області правомірно не прийняті в обґрунтування позову в частині посилання позивача на підтвердження відстані, яку пройшов автомобіль VOLVO, державний номер НОМЕР_1, відомостями, наданими за результатами системи контролю рухомих об'єктів SKYRIVER, оскільки в наданих до суду доказах містяться суперечливі відомості, а саме: договір, за яким здійснюється надання та підтримки доступу до системи контролю рухомих об'єктів SKYRIVER, укладений між Фізичною особою-підприємцем Рудяк Сергій Іванович та ТОВ "Скайрівер" 01.02.2017, проте відомості, які були надані ТОВ "Скайрівер" згідно інформації з системи SKYRIVER стосуються періоду з 24.01.2017 по 05.02.2017.

Заперечення позивача по справі в цій частині, а саме, що вказані послуги надавались ФОП Рудяк С.І. в період до 01.02.2017 на підставі договору від 01.03.2017 №167 - ТМ суперечать обставинам справи, оскільки умовами договору передбачено, що він є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Порте, будь-які докази, які свідчать про підтвердження вказаних доводів щодо продовження дії вказаного договору, до суду першої інстанції та апеляційного господарського суду не подані.

З огляду на викладені обставини справи, наявні докази та норми чинного законодавства України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає висновок суду першої інстанції про недоведеність неможливості виконання позивачем транспортно-експедиційних послуг за договором-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг №036/13 від 17.06.2017 саме у зв'язку з ненаданням відповідачем повної інформації про вантаж.

З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення від 02.08.2017 по справі №916/862/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." на рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2017 року по справі №916/862/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2017 року по справі №916/862/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

судді С.І. Колоколов

Я.Ф. Савицький