Постанова

від 12.12.2017 по справі 805/3819/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р. Справа №805/3819/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:11:47

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шувалової Т.О,

секретаря судового засідання: Шемет Я.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Радіус" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство РАДІУС звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2017 року №0000404403.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення строків визначених ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку позивача з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, за результатом якої необґрунтовано встановлено порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ по податковій звітності з ПДВ. Позивач вважає перевірку неправомірною, не погоджується з висновками викладеними в Акті перевірці та з розрахунком штрафних санкцій визначених у податковому повідомленні-рішенні, тому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2017 року №0000404403.

Представник відповідача надав письмові заперечення на позов в яких зазначив, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з ПДВ по декларації за лютий 2016 року № НОМЕР_1 від 18.03.2016 року на суму ПДВ - 96880,00грн., термін сплати 30.03.2016 року. Тобто, сума 96 880,00грн., перейшла до податкового боргу, який був сплачений позивачем із затримкою, внаслідок чого було нараховано штраф в розмірі 20% в сумі 96880,00грн.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що протягом березня 2016 року позивачем було сплачено ПДВ понад 100 000грн., як передплата за митне оформлення, проте в рахунок податкового боргу такі платежі відповідачем враховані не були, але на думку позивача відповідно до ст.87.1 ПК України ці суми повинні бути враховані відповідачем у рахунок погашення податкових зобов'язань, як джерела самостійної сплати грошових зобов'язань.

Крім того, представник позивача пояснив, що за висновками акту перевірки станом на 02.09.2016 року сума податкового боргу складає 77 420грн. Датою погашення цієї суми визначено 20.09.2016 року, засобом погашення визначено подану ПП РАДІУС податкову декларацію з ПДВ за вересень 2016 року №9172973622 від 20.09.2016 року, у якій заявлено до бюджетного відшкодування суму у розмірі 80641,00 грн., та з них в рахунок боргу по декларації 77420,00 грн. Позивач зазначає, що фактично підприємством не було отримано будь-яких сум ПДВ, як бюджетне відшкодування, більше того, уточнюючим розрахунком від 24.10.2016 року №9200189973 підприємство виправило помилку та підтвердило факт того, що не претендує на таке бюджетне відшкодування взагалі. З цього приводу, рішенням суду, по справі № 805/4187/16а, зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2016 року, поданий Приватним підприємством "РАДІУС" 24.10.2016 року та зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641,00 грн.

Позивач зазначає, що розмір штрафу нараховується від суми погашеного податкового боргу, а станом на час складання акту перевірки та податкового повідомлення - рішення від 10.10.2017 року № НОМЕР_2 сума податкового боргу в розмірі 77420,00грн., позивачем не погашалась, тому, на думку позивача, підстав для визначення 174 календарних дня затримки з 20.09.2016 року та нарахування штрафу за цей період у сумі 15 484 грн., є незаконним.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що посилання позивача на неврахування контролюючим органом сплаченого позивачем ПДВ при ввезенні товарі на митну територію України для погашення сум податкового зобов'язання є безпідставним, з огляду на те, що п. 200/1.7 ст. 200/1 ПК України зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200/1.5 ст. 200/1 ПК України та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Загальна сума податку, сплаченого платником при ввезені товарів на митну територію України, відповідно до п.200-1.3 ст.200 ПК України включається до формули Накл = НаклОтр + Митн + ПопРах - НаклВид - Відшкод - перевищ. Даний показник використовується виключно при розрахунку суми ПДВ на яку платик податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, спачені суми ПДВ при ввезені товарів на митну територію України на підставі ВМД, згідно ст. 198 ПК України, включаються платниками до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ відповідного періоду на яку платник зменьшує суму податкового зобов'язання за результатами діяльності такого періоду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Приватне підприємство "РАДІУС" (ЄДРПОУ 32879280, надалі - ПП "Радіус") зареєстровано в якості юридичної особи, про що до Єдиного деражвного реєстру юридичних осбі та фізичних осіб-підприємців внесено запис за № 1 270 120 0000 001120, місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорск, вул. Орджонікідзе, буд. 1Б.

ПП "Радіус" знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області як платник податку на додану вартість.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податку на додану вартість території обслуговануання ДПІ у м.Краматорську управління податків і зборів з юридични осіб ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_5 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 200.10 статті 200 розділу V, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.4 статті 75, пункту 76.3 статті 76 розділу II Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку позивача з питань повноти та своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.03.2016 по 20.09.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.09.2017 № 200/05-99-12-13/32879280, в якому встановлено порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ по декларація з ПДВ за лютий 2016 року № НОМЕР_1 від 18.03.2016 року на суму ПДВ 96680,00грн., термін сплати 30.03.2016 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС України в Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000404403 від 10.10.2017 року, яким застосовано до позивача штраф 20% у сумі 96680,00 грн. (а.с.23).

Позивач зазначає, що відповідно до норм податкового законодавства відповідач повинен був здійснити камеральну перевірку протягом 30 календарних днів з моменту отримання податкової звітності, а відповідачем було неправомірно проведено перевірку майже через рік після подання податкової звітності, і при її проведенні контролюючий орган керувався вже нормами Податкового Кодексу України зі змінами щодо проведення камеральної перевірки.

Суд не приймає твердження позивача щодо порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки, з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII абзац перший пункту 19-1.1.1 та підпункт 19-1.1.1, ст. 19-1 ПК України викладено в такій редакції:

Контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Вищевказані норми Закону № 1797-VIII набрали чинності з 1 січня 2017 року.

Тобто, нормами ПК України з 01 січня 2017 року наділено ГУ ДФС у Донецькій області повноваженнями щодо проведення перевірок.

Приписами пункту 75.1.1. статті 75 ПК України (в редакції яка діяла на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.1. статті 75 ПК України (в редакції яка діяла на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.3. ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, камеральна перевірка податкової декларації може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, а камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням приписів статті 102 ПК України.

Відповідно до приписів статті 102 ПК України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих органом контролю, а якщо таку податкову декларацію надали пізніше - за днем її фактичного подання.

Аналізуючи вищевказані норми ПК України, суд приходить висновку, що камеральна перевірка податкової декларації та камеральна перевірка з інших питань є різними перевірками за своїм предметом та може бути проведена в різні строки.

Оскільки предметом даної перевірки була своєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання та термін її проведення складає 1095 днів, відповідно до ст. 102 ПК України, тому суд не вбачає порушення контролюючим органом строків проведення перевірки.

З наявної в матеріалах справи декларації з ПДВ за лютий 2016 року № НОМЕР_1 від 18.03.2016 року позивачем самостійно визначено суму ПДВ у розмірі - 96680,00грн., термін сплати 30.03.2016 року.

Позивач вважає неправомірним не зарахування відповідачем у рахунок погашення податкового боргу, по декларації з ПДВ за лютий 2016 року, передплати за митне оформлення, які були сплачені позивачем грошовими коштами у граничний термін сплати податкового зобов'язання: платіжним дорученням №108 від 02.03.2016 року - 48000,00 гривень, платіжним дорученням №109 від 09.03.2016 року - 49000,00 гривень, платіжним дорученням №127 від 28.03.2016 року - 49000,00гривень.

Згідно пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.5.статті 200-1 ПК Украни з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пунктом 200-1.7 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 2001 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Оскільки сплата коштів, призначених для справляння митних платежів, здійснювалась позивачем до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ним в банках у вигляді передплати на рахунки, відкриті на ім'я митних органів в Головному управлінні ДКСУ у м. Києві, а подальше їх перерахування здійснюється митницями ДФС з депозитних рахунків митниць, таким чином платежі, здійсненні при митному оформленні не можна вважати такими, що здійснені за допомогою рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач правомірно не зарахував у рахунок погашення податкового боргу за лютий 2016 року суми передплати позивача за митне оформлення товарів, платіжними дорученнями: від 02.03.2016 року №108, від 09.03.2016 року № 109, від 28.03.2017 року №127.

Щодо строку погашення позивачем податкового боргу по декларації за лютий 2017 року суд зазначає наступне:

Відповідно до пункті 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14.1 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг за лютий 2016 року в сумі 96880,00грн., був погашений позивачем:

- 13.05.2016 року платіжним дорученням від 13.05.2016 №564752 на суму 1000,00 грн., із них зараховано в рахунок боргу по декларації 1000,0грн.), тобто із затримкою на 44 календарних дні;

- 13.07.2016 року податковою декларацією з ПДВ за травень 2016 року №9118553973 від 13.0772016 року, якою було зараховано від'ємного значення у зменшення боргу з ПДВ на суму 2860грн., із них зараховано в рахунок боргу по декларації 2860,00 грн., тобто із затримкою на 105 календарних днів;

- 19.07.2016 року платіжним дорученням від 19.07.2016 року №6537902 на суму 1000,00 грн., (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 1000,00 грн.,) тобто із затримкою на 111 календарних днів;

- 19.07.2016 року платіжним дорученням від 19.07.2016 року №6537902 на суму 2200,00 грн., із них зараховано в рахунок боргу по декларації 2200,00 грн., тобто із затримкою на 111 календарних днів;

- 27.07.2016 року платіжним дорученням від 27.07.2016 року №6823232 на суму 100,00 грн., із них зараховано в рахунок боргу по декларації 100,00 гри., тобто із затримкою на 119 календарних днів;

- 04.08.2016 року платіжним дорученням від 04.08.2016 року №6897471 на суму 1000,00 грн., із них зараховано в рахунок боргу по декларації 1000,00 грн., тобто із затримкою на 127 календарних днів;

- 16.08.2016 року платіжним дорученням від 16.08.2016 року №697451 на суму 3600,00грн., із них зараховано в рахунок боргу по декларації 3600,00 грн., тобто із затримкою на 139 календарних днів;

- 31.08.2016 року платіжним дорученням від 31.08.2016 року №7328642 на суму 1400,00 грн., із них зараховано в рахунок боргу по декларації 1400,00 грн., тобто із затримкою на 154 календарних днів;

- 02.09.2016 року платіжним дорученням від 02.09.2016 року №7347284 на суму 6100,00 грн., (з них зараховано в рахунок боргу по декларації 6100,00 грн., тобто із затримкою на 156 календарних днів).

За вищевказний період відповідачем застосовано до підприємства штраф за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 3852,00грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що за вищевказаними платежами строк сплати податкового боргу та сума застосованого штрафу ним не оспорюється.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується затримка позивачем сплати узгоджених податкових зобов'язань на строк, що є більшим, ніж 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх сплати, суд приходить висновку про правомірність застосування до позивача штрафу в сумі 3852,00грн., за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, тому спірне податкове повідомлення - рішення в цій частині є правомірним.

Разом з цим, за висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки, станом на 20.09.2016 року сума податкового боргу з ПДВ складала 77420,00 гривень.

Датою погашення податкового боргу у розмірі 77420,00 грн., в акті перевірки відповідачем визначено подану позивачем податкову декларацію з ПДВ за вересень 2016 року №9172973622 від 20.09.2016 року, у якій позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування суму у розмірі 80641,00 грн. За цей період відповідачем нараховано штраф в сумі 15484 грн., за затримку сплати 174 календарних дні.

Однак, як вбачається з матеріалів справи фактично підприємством не було отримано бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки уточнюючим розрахунком від 24.10.2016 року №9200189973 позивач виправив помилку в декларації за серпень 2016 року, чим підтвердив факт того, що не претендує на таке бюджетне відшкодування.

При цьому, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 року по справі № 805/4187/16-а за позовом ПП «Радіус» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2016 року, поданий Приватним підприємством "РАДІУС" 24.10.2016 року та зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641,00 грн.

Тобто, станом на час складання акту перевірки від 18.09.2017 року відповідач був обізнаний про те, що рішенням суду від 18.07.2017 року сума, в розмірі 77 420,00 грн., повернута у систему електронного адміністрування податку на додану вартість позивача та залишилась непогашеним податковим боргом.

Відповідно до приписів ст.126 ПК України штраф нараховується на суму погашеного податкового боргу.

Враховуючи, що станом на час складання відповідачем акту перевірки та спірного податкового повідомлення - рішення, сума податкового боргу в розмірі 77420,00грн., позивачем не погашалась, за таких обставин, суд приходить висновку, про необґрунтоване нарахування відповідачем штрафних санкцій в сумі 15 484,00грн.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2017 року №0000404403 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 15 484,00грн., тому суд приходить висновку, про неправомірність податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2017 року №0000404403 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 15 484,00грн., винесено відповідачем всупереч нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню в цій частині.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд присуджує на користь позивача судові витрати в сумі 800,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС України у Донецькій області.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Радіус" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення- рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 10 жовтня 2017 року №0000404403 форми «Ш» в частині нарахування Приватному підприємству "Радіус" штраф у розмірі 15 484,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Радіус" (ЄДРПОУ 32879280) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 12 грудня 2017 року. Повний текст постанови виготовлено 15 грудня 2017 року.

Суддя Шувалова Т.О.