Постанова

від 07.02.2018 по справі 805/3819/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №805/3819/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з'явився

відповідач: ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Шувалова Т.О.) від 12 грудня 2017 року (повний текст складено 12 грудня 2017 року у м.Слов'янськ) по справі №805/3819/17-а за позовом Приватного підприємства Радіус до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000404403 від 10.10.2017 року за формою Ш , яким було нараховано штраф у розмірі 19 336,00 грн. за платежем податок на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2017 року №0000404403 форми Ш в частині нарахування штраф у розмірі 15 484,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно прийнято спірне рішення , оскільки під час проведення камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем граничних строків сплати сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2016р.

Позивач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за період з 30.03.2016р. по 20.09.2016 року, за результатами якої складено акт від 18.09.2017 № 200/05-99-12-13/32879280, яким встановлено порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ по декларації з ПДВ за лютий 2016 року від 18.03.2016 року на суму ПДВ 96680,00грн., термін сплати 30.03.2016 року.

На підставі наведеного акту відповідачем відповідно до ст..126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0000404403 від 10.10.2017 року, яким застосовано до позивача штраф 20% у сумі 19336,00 грн.

Судом першої інстанції наведене податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині штрафу у розмірі 15 484,00 грн., який був застосований відповідачем при поданні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за №9172973622 від 20.09.2016 року.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за №9172973622 від 20.09.2016 року за серпень 2016 року, у рядку 19 якої сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, рядку 20.2 декларації та додатку 3 до неї позивачем відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 80641 грн..

В матеріалах справи відсутні докази, що засвідчують отримання позивачем наведеної суми бюджетного відшкодування.

Водночас, у зв'язку з самостійним виявленням помилок у декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 рік, позивач 24 жовтня 2016 року подав засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок за №9200189973 від 24.10.2016 року, яким суму від'ємного значення 80641 грн. заявив в зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 року по справі №805/4187/16-а зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2016 року, поданий Приватним підприємством "РАДІУС" 24.10.2016 року та зобов'язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку ПП "Радіус" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за серпень 2016 року у розмірі 80641,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи відсутність факту погашення позивачем 20.09.2016р. податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі - 77 420,00 грн., колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про безпідставне застосування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 15 484,00 грн., а тому правомірно задоволено позов.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі №805/3819/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі №805/3819/17-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 07 лютого 2018 року.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 07 лютого року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

ОСОБА_1