Ухвала

від 14.02.2019 по справі 805/3819/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2019 року

Київ

справа №805/3819/17-а

адміністративне провадження №К/9901/4325/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі № 805/3819/17-а за позовом Приватного підприємства Радіус до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі № 805/3819/17-а.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

До касаційної скарги відповідачем додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження, у якій останній посилається на те, що первісна касаційна скарга була подана в межах строку на касаційне оскарження, однак повернута ухвалою Верховного Суду, у зв'язку із несплатою судового збору, втім, на думку заявника, це не перешкоджає реалізації ним права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, оскільки наведені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку, встановленого процесуальним законом для подання касаційної скарги.

Статтею 330 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору одночасно з поданням касаційної скарги (частина 4 цієї статті).

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема, надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, також, і в частині надання документа про сплату судового збору.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети, ускладнена і тривала процедура здійснення видатків бюджету і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку касаційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

З огляду на наведене, відповідач не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням часу, необхідного для вирішення організаційних питань стосовно узгодження таких витрат з розпорядником коштів, їх виділення та одержання необхідних платіжних документів.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та вказати інші поважні причини поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (жовтень 2017 року) ставка судового збору складала 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання позову складає 1600,00 грн., а за подання касаційної скарги - 3200,00 грн. (1600,00 х 200 %).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі № 805/3819/17-а залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко