Постанова

від 14.12.2017 по справі 815/5938/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5938/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року

09 год. 15 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж , в якій позивач (з урахуванням уточнень) просить суд: визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0040691415 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1666623 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч шістсот двадцять три) гривні; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0040711415 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1789999 (один мільйон сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0040791406 від 08.11.2017 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у загальному розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109991307 від 07.11.2017 про стягнення суми штрафу в розмірі 10% несплачених або несвоєчасно сплачених сум (13174,59 грн.) у загальному розмірі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять гривень) 46 (сорок шість) копійок; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109981307 від 07.11.2017 про застосування сум штрафних санкцій у загальному розмірі 6587 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 30 (тридцять) копійок; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109881307 від 07.11.2017 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 18 копійок; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0109831307 від 07.11.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 14088 (чотирнадцять тисяч вісімдесят вісім гривень) 50 (п'ятдесят) копійок; визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0110181307 від 07.11.2017 про застосування сум штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у загальному розмірі 510 (п'ятисот десять) гривень; визнати неправомірною та скасувати в повному обсязі вимогу Головного управління ДФС в Одеській області №Ю-0109971307 від 07.11.2017 про сплату суми боргу (недоїмки) у загальному розмірі 13174 (тринадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок.

В обґрунтування адміністративного позову позивач (далі - Товариство) зазначив, що висновки в акті перевірки від 18.10.2017 № 000587/15-32-14-15/37549920, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, в основу зазначених висновків покладена неможливість фактичного здійснення контрагентами Товариства господарських операцій через неможливість підтвердження реальності цих господарських відносин, оскільки виконання робіт не підтверджено належними та допустимими доказами . Позивач наголошує, що всі первинні документи, на підставі яких формулювалася податкова звітність по господарським операціям із контрагентами, складені з дотриманням вимог законодавства про бухгалтерський облік. При укладанні правочинів із контрагентами, всі необхідні копії документів, що підтверджують статус діючого підприємства (свідоцтва/виписка про державну реєстрацію, довідка статистичного управління, свідоцтво платника ПДВ та ін.) були надані позивачу в повному та достатньому обсязі. Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договорів та виконали останні в повному обсязі. Висновки перевіряючих про те, що правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб безпідставні. Крім того, перевіряючі дійшли помилкових висновків про необхідність віднесення придбаних ТМЦ до додаткових благ директора підприємства та включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку ОСОБА_1 Так, придбані ТМЦ були списані до малоцінних та швидкопсувних матеріалів та актом прийому виконаних будівельних робіт, а тому були використані у господарській діяльності ТОВ Гідроенергомонтаж . Відтак, донарахування податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору є безпідставним, відповідні податкові повідомлення-рішення та вимога - необґрунтованими. Крім того, перевіряючі дійшли помилкового висновку щодо перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі, оскільки фактично підпис одержувача на касових ордерах присутній, а тому порушення касової дисципліни Товариством не допускалось. Зважаючи на необґрунтованість висновків за актом перевірки, позивач звернувся до судовим захистом із даним адміністративним позовом.

В судове засідання 14.12.2017р.представник позивача не з'явився. До суду 07.12.2017 надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача 11.12.2017р. подав клопотання про зупинення провадження у справі для підготовки письмових заперечень; про час і місце судового засідання повідомлений особисто представник ГУДФС в Одеській області; 05.12.2017р. йому вручено копію уточненого адміністративного позову від 17.11.2017р.

Клопотання судом відхиляється, оскільки для подання письмових заперечень та доказів відповідачу був встановлений строк при відкритті провадження у справі 30.11.2017р. до 07.12.2017р.

У поданих до суду запереченнях на позов представник ГУДФС в Одеській області на підставі відомостей та мотивів аналогічних висновкам Акту перевірки, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доказів, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога, із запереченнями не надано.

В судовому засіданні 14.12.2017 судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в період з 20.09.2017 по 10.10.2017 на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області № 4102 від 06.09.2017, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання за III квартал 2017 року, працівниками ГУ ДФС в Одеській області була проведена планова перевірка ТОВ Гідроенергомонтаж з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 18.10.2017 № 000587/15-32-14-15/37549920 (надалі -Акт).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Гідроенергомонтаж :

п.44.1, п.44.2.ст.44, пл. 134.1.1 п.134.1 от 134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від, п.2 ст.3, п.1. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5, п.7, п.14 п.21 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1460379 грн.;

- п.44.1 ст.44, ч. а п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1457333 грн.;

- ст. 51, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, наказу МДЗ України від 21.01.2014 № 49 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, розрахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форм № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України 05 лютого 2014 за N 228/25005), Наказу МФ України від 13.01.2015 N 4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 2015 за N 111/26556) а саме підприємством у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) включені відомості з недостовірними даними, а саме до податкових розрахунків не включені відомості про суми виплачених (нарахованих) доходів у вигляді поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу 153 , не у повному обсязі включені відомості за ознакою 157 та сума нарахованого доходу, нарахованого податку не дорівнює сумам виплаченого доходу, сплаченого податку;

- п.5 ст.8, п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне старування , внаслідок чого нараховано єдиного внеску 13174,59 грн.;

- п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне старування із змінами та доповненням, до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси додаток 4 звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та таблицю 1 додатка 4 за липень 2014 року наданоне-своєча-сно, а саме - 22.08.2014 року за N НОМЕР_1 та серпень 2016 року - 21.09.2016 року за №9173827276;

- пп.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, п. 164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-УІ, із змінами і доповненнями донараховано військового збору у розмірі 669,72 грн.

- пп.14.1.48 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9552,24 грн.;

- п.2.8 гл.2, п.3.5 гл. 3 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 №63.

Копію акту перевірки вручено директору Товариства, який від підписання акту відмовився, зазначивши, що з висновками перевірки не погоджується.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки від 25.10.2017 та доповнення до заперечень на акт перевірки від 27.10.2017, за результатом розгляду яких ГУ ДФС в Одеській області за №11198/10/13-32-14-15-03 від 03.11.2017 було надано відповідь платнику про залишення висновків акту від 18.10.2017 №000587/15-32-14-15/37549920 без змін.

На підставі вищезазначеного акта перевірки після ГУ ДФС в Одеській області були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1666623 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч шістсот двадцять три) гривні, з яких 1460379 грн. - за податковими зобов'язаннями, 206244 грн. - штрафна санкція;

№ НОМЕР_3 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1789999 (один мільйон сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, з яких 1431999 грн. - за податковими зобов'язаннями; 358000 грн. - штрафна санкція;

№ НОМЕР_4 від 08.11.2017 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у загальному розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень;

№ НОМЕР_5 від 07.11.2017 про стягнення суми штрафу в розмірі 10% несплачених або несвоєчасно сплачених сум (13174,59 грн.) у загальному розмірі 1317 (одна тисяча триста сімнадцять гривень) 46 (сорок шість) копійок (Єдиний соціальний внесок);

№ НОМЕР_6 від 07.11.2017 про застосування сум штрафних санкцій у загальному розмірі 6587 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 30 (тридцять) копійок (ЄСВ);

№ НОМЕР_7 від 07.11.2017 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 18 копійок, з яких 669,72 гривні - за податковим зобов'язанням; 315,46 гривень - за штрафними санкціями;

№ НОМЕР_8 від 07.11.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 14088 (чотирнадцять тисяч вісімдесят вісім гривень) 50 (п'ятдесят) копійок;

№ НОМЕР_9 від 07.11.2017 про застосування сум штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у загальному розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень;

та вимога №Ю-0109971307 від 07.11.2017 про сплату суми боргу у загальному розмірі 13174 (тринадцять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок (ЄСВ).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення та вимогу необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими до задоволення у зв'язку з наступним.

За змістом Акту перевірки від 18.10.2017 № 000587/15-32-14-15/37549920 перевіряючими надано оцінку взаємовідносинам ТОВ Гідроенергомонтаж з низкою підприємств-контрагентів, у яких, на думку контролюючого органу, відсутня можливість здійснювати будівельно-монтажні роботи.

Зокрема, у періоді, що перевірявся, ТОВ Гідроенергомонтаж на підставі укладених договорів перебувало у господарських відносинах із ТОВ БК Брайтон Хол , ТОВ Еско Трейн , ТОВ Буд Перпектива , ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Грін Сістемс , ТОВ Блек ОСОБА_2 , ТОВ Аустер-Николаев , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ НОВ Стройбетон , ТОВ Енергобуд Карго , ТОВ Мостол , ТОВ Сілмаш , ТОВ Будівельна компанія Еверестбуд , операції в межах яких визнані податківцями такими, що не є реальними.

Так, ТОВ Гідроенергомонтаж із ТОВ Еско Трейн укладений договір №18/14 від 14.08.2014 про будівництво внутрішніх систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; із ТОВ Буд Перспектива договір № 2010 від 20.10.2014 про будівництво внутрішніх систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; із ТОВ Будпромтех Плюс договір №9/10 від 09.10.2014 про будівництво внутрішніх систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; із ТОВ Грін Сістемс договір №1010 від 10.10.2014 про будівництво внутрішніх систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; із ТОВ Блек ОСОБА_2 (ТОВ Горіх-Трейдінг ) договори №03-12/15 від 03.12.2015 про улаштування теплотраси у житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16; №02-12/15 від 03.12.2015 про будівництво внутрішніх систем опалення 4-й, 5-й секції житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; №04-12/15 від 03.12.2015 про будівництво систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, Французький б-р, 60 (1 та 2 черги будівництва); із ТОВ Аустер-Николаев (ТОВ Супертранслогистик2016 ) договори №07/08-15 від 07.08.2015 про будівництво внутрішніх систем опалення у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вулиця Березова (ділянка 2); №03/09-15 від 03.09.2015 про будівництво внутрішніх систем опалення, каналізації та водопостачання в багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16; №23/10-15 від 23.10.2015 про будівництво внутрішніх систем опалення у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; із TOB Трансстрой Карго (ТОВ Оптімалінвестгруп Плюс ) договори №03/08-15 від 03.08.2015 про будівництво внутрішніх систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; №02/03-16 від 02.03.2016 про улаштування внутрішньої каналізації житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, с. 1,2; із TOB НВО Стройбетон (код ЄДРПОУ 39378766) договори №17/03-15 від 17.03.2015 про будівництво внутрішніх систем водопостачання та каналізації 6-ої та 7-ої секції житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; №25/03-15 від 25.03.2015 про будівництво внутрішніх систем опалення у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Березова (ділянка 2); №04/05-15 від 04.05.2015 про будівництво внутрішніх систем водопостачання та каналізації 4-ої та 5-ої секції житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; із ТОВ Енергобуд Карго договори №22/06-16 від 22.06.2016 про улаштування системи опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, с. 1,2; №03/06-16 від 03.06.2016 про улаштування системи опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, с. 1,2; із ТОВ Мостол (ТОВ Транстрейд Проджект ) договори №02/09-16 від 02.09.2016 про будівництво систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Французький б-р, 60 (1 та 2 черги будівництва); №12/09-16 від 12.09.2016 про будівництво систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Французький б-р, 60 (1 та 2 черги будівництва); із ТОВ Сілмаш (ТОВ Ділтрейд ) договір №12/10-16 від 12.10.2016 про влаштування зовнішніх мереж водопостачання та каналізації в житловому комплексі за адресою: м. Одеса, пер. Середньофонтанський/пер. Садовий; із Будівельна компанія Еверестбуд договір №03/03-15 від 03.03.2015 про будівництво внутрішніх систем опалення у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Березова (ділянка 2).

На виконання вищезазначених угод сторонами правочинів були складені податкові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту у відповідному періоді, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, суму витрат - враховано при обчисленні податку на прибуток.

Згідно акту перевірки від 18.10.2017 № 000587/15-32-14-15/37549920, вищеозначені контрагенти-виконавці не мали можливості фактично здійснювати будь-які господарські операції, у зв'язку із чим укладені угоди не спричиняють реального настання правових наслідків.

В основу вищевказаних висновків покладено податкову інформацію від 27.11.2014 №537/7/26-50-22-07 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ БК Брайтон Хол ; податкову інформацію від 20.11.2014 №426/7/26-50-22-08 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Еско Трейн ; податкову інформацію від 10.03.2015 №141/10-13-22-05 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ Буд Перспектива ; акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 04.12.2014 №236/22-00/39350248 ТОВ Будпромтех Плюс ; акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 26.01.2015 за №6/7/10-08-22-01/39361181 ТОВ Грін Сістемс ; податкової інформації від 24.02.2016 №241/7/14-04-14-12 щодо ТОВ Блек ОСОБА_2 ; податкової інформації від 30.12.2015 №2991/7/14-04-22-02-12 щодо ТОВ Аустер- Николаев ; податкової інформації від 14.04.2016 №955/7/14-04-14-12 щодо ТОВ Трансстрой Карго ; податкової інформації №90/15-02-22-01/25415133 від 05.02.2016 щодо діяльності ТОВ НВО Стройбетон ; податкової інформації від 06.09.2016 №138/14-03-14-02/39958646 Щодо результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Енергобуд Карго ; податкової інформації від 28.11.2016 №2308/15-02-14- 00/33010707 щодо результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ БМУ-6 за звітний період декларування вересень 2016 року - у відношенні висновків по операціям позивача із ТОВ Мостол ; податкової інформації від 14.02.2017 №60/14-03-14-02/40654576 щодо результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Сілмаш за звітні періоди декларування ПДВ листопад-грудень 2016 року ; податкової інформації від 19.11.2015 №22386/22-03 узагальнена інформація щодо ТОВ БК Еверестбуд .

Крім того, в акті перевірки №000587/15-32-14-15/37549920 зазначено, що первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ БК Брайтон Хол , ТОВ Еско Трейн , ТОВ Буд Перспектива , ТОВ Будпромтех Плюс та ТОВ Грін Сістемс суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже відповідно до пункту 2.16. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, їх забороняється приймати до виконання. Стосовно ТОВ Еско Трейн перевіряючими також враховано порушення відносно посадових осіб підприємства кримінального провадження №32014100010000249 від 10.10.2014 за частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України

Також в акті перевірки наявне посилання на проведення аналізу наданих до перевірки первинних документів та аналітичних регістрів бухгалтерського обліку за 2014-2016 роки, в результаті якого встановлено завищення р.05.1 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за рахунок понаднормового списання будівельних матеріалів на суму 733545 гривень (215112 гривень у 2014 році, 215033 гривні у 2015 році, 303400 гривень у 2016 році).

Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.09.2014 по 31.12.2016 встановлено їх заниження у сумі 1083500 грн., у т.ч. у липні 2015 року на 13333 грн.; у серпні 2015 року на 25000 грн.; у жовтні 2015 року 83667 грн.; у листопаді 2015 року на 44833 грн.; у грудні 2015 року на 180833 грн.; у квітні 2016 року на 110833 грн.; у травні 2016 року на 27233 грн.; у червні 2016 року на 22333 грн.; у липні 2016 року на 125000 грн.; у серпні 2016 року на 126167 грн.; у вересні 2016 року на 42667 грн.; у жовтні 2016 року на 172333 грн.; у листопаді 2016 року на 109167 грн.

При цьому наявність відповідного заниження контролюючий орган обґрунтовує взаємовідносинами ТОВ Гідроенергомонтаж з ТОВ Блек ОСОБА_2 , ТОВ Аустер- Николаев , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ НВО Стройбетон , ТОВ Енергобуд Карго , ТОВ Мостол , ТОВ Сілмаш , ТОВ БК Еверестбуд , які фактично мали вплив не на формування розміру податкових зобов'язань підприємства, а на формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

В акті перевірки міститься узагальнений висновок із посиланням на відомості податкової інформації, що фактично вищевказані контрагенти Позивача не виконували будівельно-монтажні роботи, а лише складали відповідні документи для надання податкової вигоди третім особам, у тому числі ТОВ Гідроенергомонтаж .

На підставі викладеного, посилаючись на положення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, відповідач зазначає в акті перевірки про те, що ТОВ Гідроенергомонтаж було зобов'язане збільшити свої податкові зобов'язання на суму 1083500 гривні за період з липня 2015 року по листопад 2016 року.

Згідно акту, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.09.2014 по 31.12.2016 встановлено його завищення всього у сумі 373833 грн., у т.ч. у вересні 2014 на 25333 грн., у жовтні 2014 на 46333 грн., у березні 2015 на 83500 грн., у квітні 2015 на 31000 грн., у травні 2015 на 118167 грн., у червні 2015 на 69500 грн. .

Так, за висновком перевіряючих, на порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту а пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, ТОВ Гідроенергомонтаж безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ від вартості придбання у ТОВ БК Брайтон Хол (код 39238873), ТОВ Еско Трейн (код 39207206), ТОВ Будперспектива (код 39051639), ТОВ Будпромтех Плюс (код 39350248), ТОВ Грін Сістемс (код 39361181), ТОВ Будівельна компанія Еверестбуд (код 38978834), ТОВ НВО Стройбетон (код 39378766) без підтвердження факту з придбання робіт, послуг, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ

Отримана податкова інформація, на думку контролюючого органу, свідчить про невиконання контрагентами Позивача будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з відсутністю можливості виконання значного обсягу робіт наявними трудовими ресурсами за умови відсутності залучення інших організацій.

Згідно з п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п.5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного положення, перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства.

На переконання суду, вищезазначені висновки є необ'єктивними та зроблені без урахування всіх визначальних факторів, оскільки перевіряючими безпідставно не надано належної та повної оцінки первинним документам, що підтверджують реальність господарських операцій, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Натомість констатовано, що ці документи не доводять реальності операції. Такі твердження перевіряючих аргументовано можна назвати оціночними судженнями, які, в свою чергу, не містять фактичних даних і не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані. Проте оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, і в будь-кому разі не можуть слугувати підставою для невизнання наслідків господарських операцій платника податків.

При цьому суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Крім того, наявність складу та події кримінального правопорушення встановлюється лише вироком. Зазначене також випливає, з положень пункту 1 статті 91 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якого, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Єдиний орган, якому надано повноваження встановлювати злочинність того чи іншого діяння в України, є суд, оскільки згідно з пунктом 1 частини 1 статті 368 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Слід зазначити, що встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи обставини не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі за участю інших юридичних осіб без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами, а надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку в сукупності з іншими доказами (супровідні та інші документи, що свідчать про поетапність та послідовність виконання робіт) можуть бути достатніми доказами фактичного виконання господарських операцій. Вироків відносно посадових осіб контрагентів позивача податковим органом не надано.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про нікчемність укладених ТОВ Гідроенергомонтаж правочинів ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на первинні документи, які б спростовували надані позивачем докази та свідчили б на користь висновків податкового органу. Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року Щодо підстав для визнання договорів нікчемними .

01.09.2015 набрав чинності Закон України № 655-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків , яким заборонено контролюючим органам використовувати акт перевірки в якості підстави для висновків відносно взаємовідносин з контрагентами підприємства, в тому числі відпрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів, у випадку якщо податкове повідомлення-рішення не приймалося по результатам перевірки.

Суд також враховує висновок Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладений у постанові № 21-511а14 від 9 грудня 2014 , про те, що висновки, викладені у акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Наявні в акті перевірки висновки побудовані на припущеннях співробітників податкового органу. Сумніви перевіряючих, які при цьому безпідставно ігнорують надані Товариством первинні документи, самі по собі не можуть бути покладені в основу заперечення реальності господарських операцій, адже судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд також вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаній у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищий адміністративний суд України неодноразово зазначив у своїх рішеннях, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Перевіряючими не надано оцінки фактам, що усі будівельно-монтажні роботи (послуги), які надавались на користь ТОВ Гідроенергомонтаж протягом липня 2015-листопада 2016 року його контрагентами обумовлені виробничою необхідністю, а також направлені на організацію виробничого процесу; доказів того, що дані, наведені в документах, не відповідають дійсності та роботи фактично не виконані, в ході перевірки не виявлено.

Отже суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та дослідивши докази щодо проведення господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем податкової звітності за їх результатами.

Отримання результатів виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт товариством з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж у 2015-2016 роках підтверджується належно складеними первинними документами: договорами, актами виконаних робіт, підсумковими відомостями використаних ресурсів, банківськими виписками, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт та відповідними податковими накладними.

Вирішуючи спір, суд не оминає увагою, що основним видом діяльності ТОВ БК Брайтон Хол є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель . Іншими видами діяльності даного підприємства є 41.10 Організація будівництва будівель , 42.22 Будівництво споруд електропостачання та комунікацій , 43.21 Електромонтажні роботи , 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи , 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах . 29 серпня 2017 року товариством отримано ліцензію на здійснення будівельно-монтажних робіт серії АЕ №526350 строком до 08 вересня 2017 року. Таким чином, здатність здійснювати будівельні роботи (наявність персоналу, основних засобів тощо) була перевірена Держархбудінспекцією України і не може заперечуватись контролюючим органом. На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Будівельна компанія Брайтон Хол Позивачем на момент проведення перевірки були надані договір, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 21000 грн. та 40000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Основним видом діяльності ТОВ Еско Трейн є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель . Іншими видами діяльності даного підприємства є 43.39 Інші роботи із завершення будівництва , 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна , 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна , 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах . 15 серпня 2015 року товариством отримано ліцензію на здійснення будівельно- монтажних робіт серії АЕ №526134 строком до 27 серпня 2017 року. Копія відповідної ліцензії надавалась під час проведення перевірки. Таким чином, здатність здійснювати будівельні роботи (наявність персоналу, основних засобів тощо) була перевірена Держархбудінспекцією України і не може заперечуватись контролюючим органом. На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Еско Трейн Позивачем на момент проведення перевірки були надані договір, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 27000 грн., 55000 грн. та 30000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Основним видом діяльності ТОВ Буд Перспектива є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель . Іншими видами діяльності даного підприємства є 43.21 Електромонтажні роботи , 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування , 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна , 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах . 25 квітня 2014 року товариством отримано ліцензію на здійснення будівельно- монтажних робіт серії АЕ №290572 строком до 16 травня 2017 року, що є підтвердженням здатності виконувати відповідні роботи даним контрагентом Позивача. На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Буд Перспектива Позивачем на момент проведення перевірки були надані договір, акти виконаних робіт, банківська виписка (щодо сплати 141000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Основним видом діяльності ТОВ Будпромтех Плюс є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель . Іншими видами діяльності даного підприємства є 43.39 Інші роботи із завершення будівництва , 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах , 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля . 15 серпня 2015 року товариством отримано ліцензію на здійснення будівельно-монтажних робіт серії АЕ №526135 строком до 27 серпня 2017 року, що є підтвердженням здатності виконувати відповідні роботи. На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Будпромтех Плюс Позивачем на момент проведення перевірки були надані договір, акт виконаних робіт, банківська виписка (щодо сплати 30000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідну податкову накладну.

Основним видом діяльності ТОВ Грін Сістемс є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель . Іншими видами діяльності даного підприємства є 43.39 Інші роботи із завершення будівництва , 71.11. Діяльність у сфері архітектури , 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах , 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля . вересня 2014 року товариством отримано ліцензію на здійснення будівельно-монтажних робіт серії АЕ №524089 строком до 23 вересня 2017 року, що є підтвердженням здатності виконувати відповідні роботи. На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Грін Сістемс Позивачем на момент проведення перевірки були надані договір, акт виконаних робіт, банківська виписка (щодо сплати 57000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідну податкову накладну.

Серед видів діяльності ТОВ Блек ОСОБА_2 є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель , 71.11. Діяльність у сфері архітектури , 43.21 Електромонтажні роботи . На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Блек ОСОБА_2 Позивачем на момент проведення перевірки були надані договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 120000 грн.; 300000 грн.; 160000 грн.; 45000 грн.; 250000 грн.; 155000 грн; 32000 грн.; 22500 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Серед видів діяльності ТОВ Аустер-Николаев (ТОВ Супертранслогистик2016 ) є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель . На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Аустер-Николаев Позивачем на момент проведення перевірки були надані договори, акти виконаних робіт, банківськи виписки (щодо сплати 68000 грн.; 50000 грн.; 50000 грн.; 44000 грн.; 40000 грн.; 118000 грн; 50000 грн.; 50000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Серед видів діяльності TOB Трансстрой Карго (ТОВ Оптімалінвестгруп Плюс ) є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель , 71.11. Діяльність у сфері архітектури , 43.21 Електромонтажні роботи . На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Трансстрой Карго Позивачем на момент проведення перевірки були надані договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 150000 грн.; 200000 грн.; 190000 грн.; 30000 грн.; 100000 грн.; 98000 грн.; 47000 грн.; 100000 грн.; 64000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Серед видів діяльності TOB НВО Стройбетон є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель , 71.11. Діяльність у сфері архітектури , 43.21 Електромонтажні роботи . 10 жовтня 2014 року товариством було отримано ліцензію на здійснення будівельно-монтажних робіт серії АЕ №524558 строком дії до 21 жовтня 2017 року, що підтверджує здатність цього контрагента виконувати будівельні роботи. На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ НВО Стройбетон Позивачем на момент проведення перевірки були надані договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 136000 грн.; 125000 грн.; 100000 грн.; 86000 грн.; 50000 грн.; 50000 грн.; 65000 грн.; 90000 грн.; 75000 грн.; 87000 грн.; 72000 грн.; 80000 грн.; 17000 грн.; 40000 грн.; 200000 грн.; 130000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Серед видів діяльності ТОВ Енергобуд Карго є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель ; 41.10 Організація будівництва будівель ; 71.11. Діяльність у сфері архітектури ; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах ; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва ; 43.21 Електромонтажні роботи . На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Енергобуд Карго Позивачем на момент проведення перевірки були надані договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 21000 грн.; 32000 грн.; 110000 грн.; 200000 грн.; 126000 грн.; 75000 грн; 52000 грн.; 64000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Серед видів діяльності ТОВ Мостол (ТОВ Транстрейд Проджект ) є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель ; 41.21 Будівництво трубопроводів ; 43.21 Електромонтажні роботи ; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах ; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування . На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Мостол Позивачем на момент проведення перевірки були надані договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 100000 грн.; 156000 грн.; 200000 грн.; 300000 грн.; 200000 грн.; 237000 грн; 97000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

Серед видів діяльності ТОВ Сілмаш є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель ; 43.21 Електромонтажні роботи . На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ Сілмаш Позивачем на момент проведення перевірки були надані договір, акт виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 120000 грн.; 200000 грн.; 200000 грн.; 40000 грн.; 95000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23,64, Кт 634, 311 та відповідна податкова накладна.

Основним видом діяльності ТОВ Будівельна компанія Еверестбуд є 41.10 Організація будівництва будівель . Іншими видами діяльності даного підприємства є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель ; 42.99 Будівництво інших споруд ; 43.91 Покрівельні роботи ; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи . грудня 2013 року товариством було отримано ліцензію на здійснення будівельно- монтажних робіт серії АЕ №280668 строком дії до 13 грудня 2016 року, що підтверджує здатність цього контрагента виконувати будівельні роботи. На підтвердження понесених витрат по взаємовідносинам з ТОВ БК Еверестбуд Позивачем на момент проведення перевірки були надані договір, акти виконаних робіт, банківські виписки (щодо сплати 170000 грн.; 40000 грн.; 200000 грн.), картки рахунків бухгалтерського обліку Дт 23, 64, Кт 634, 311 та відповідні податкові накладні.

При цьому ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Слід зазначити, що в акті перевірки не надається повний перелік первинних документів (за формою КБ-2-в, КБ-3 та інших), на підставі яких здійснювалось співставлення інформації з первинних документів із інформацією з відповідного рядку податкової декларації. Також, контролюючим органом не враховано, що списання будівельних матеріалів здійснювалось не тільки на підставі актів за формою КБ-2в та КБ-3, а й на підставі складання актів про виконані будівельно-монтажні роботи за вільною формою.

За таких умов, неправомірним є висновок контролюючого органу щодо порушення п. 138.2 статті 138 ПК України щодо будівельних матеріалів, які на думку перевіряючих були придбані, але не списані у виробництво.

Відповідно до пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно з пунктом 11 П(С)БО 16, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. При цьому, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати .

Згідно з положенням пункту З П (С) БО 18 Будівельні контракти , доходи і витрати протягом виконання будівельного контракту визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути достовірно оцінений.

Приписи, що містяться у П(С)БО 16 та 18, застосовуються разом з іншими нормами законодавства України з питань ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.1999 №996- XIV (із змінами та доповненнями) зазначається, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а також, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У статті 2 Закону №996-ХІV зазначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначений перелік обов'язкових реквізитів первинних документів є вичерпним.

Щодо питання відображення вищезазначених операцій у податковому обліку підприємства існують єдині для кожного підприємства вимоги, передбачені у статтях 44, 134 Податкового кодексу України.

Так, у пункті 44.1 ст.44 ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 44.2. ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Зазначені вище положення діючого законодавства України враховувались Товариством для визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств і правильність їх застосування підтверджується первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку ТОВ Гідроенергомонтаж .

Визначальним фактором, який впливає на правильність формування витрат підприємства у звітному податковому періоді є сплата грошових коштів за придбання будівельно-монтажних послуг. При цьому, з аналізу положень наведених пунктів П(С)БО 16 та П (С) БО 18 вбачається, що вартість коштів сплачених на виконання будівельних контрактів обов'язково включається до складу витрат звітного періоду та впливає на формування фінансового результату до оподаткування, який розраховується відповідно до підпункту 134.1.1. Податкового кодексу України. За таких умов, вартість матеріальних витрат по взаємовідносинам з ТОВ БК Брайтон Хол , ТОВ Еско Трейн , ТОВ Будперспектива , ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Грін Сістемс , ТОВ Блек ОСОБА_2 , ТОВ Аустер-Николаев , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ НВО Стройбетон , ТОВ Енергобуд Карго , ТОВ Мостол , ТОВ Сілмаш , ТОВ БК Еверестбуд обов'язково має бути включена до складу витрат підприємства звітних податкових періодів та обов'язково враховується при обчисленні суми податку на прибуток, що підлягає сплаті.

Факт складання первинних документів ТОВ Гідроенергомонтаж у відповідності до норм діючого податкового законодавства та правильність обчислення податку на прибуток (за арифметичним принципом) не ставиться під сумнів контролюючим органом, натомість безпідставно в акті перевірки №000587/15-32-14-15/37549920 первинні документи Товариства не приймаються до уваги з посиланням лише на податкову інформацію, що має характер припущень, що в подальшому можуть бути спростовані.

Відповідно до пп. 4.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податків, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку інші особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.186.1 ст.186 ПК України місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені. Якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу. Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу. Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу - перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у разі потреби - після зупинки за межами митної території України. Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки/висадки пасажирів на митній території України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 ст.198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В свою чергу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку;

Відповідно до п.44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Поряд із тим, з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки договори виконані сторонами в повному обсязі.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року № 21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

В ухвалі від 19.07.2016 № 813/595/13-а Вищий адміністративний суд України зазначив, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Також, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Однак перевіряючі непереконливо та поверхнево обґрунтували мотиви неврахування первинних документів. При цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості у документах є неповними, недостовірними або суперечливими, що в свою чергу могло б свідчити про нікчемність правочинів.

Разом з тим, правомірність формування показників податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж є доведеною, оскільки така звітність була сформована на підставі врахування та обліку усіх первинних документів підприємстває

Слід також зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 569 було затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, згідно з яким з 01.07.2015 було запроваджено на постійній основі систему електронного адміністрування податку на додану вартість. Робота у даній системі налагоджена у такий спосіб, що унеможливлює реєстрацію податкових накладних без наявності позитивного значення суми податку на електронному рахунку, а отже з 01.07.2015 ухилення від сплати ПДВ контрагентами не вбачається можливим. Виходячи з цього, з 01.07.2015 процедура декларування/недекларування податкових зобов'язань постачальниками навіть теоретично не може вплинути на правомірність визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ покупця товарів та/або отримувача послуг.

За таких умов, Позивачем не були порушені приписи пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та цілком правомірно сформовано суму податкового кредиту у липні 2015 року-листопаді 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ Блек ОСОБА_2 , ТОВ Аустер-Николаев , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ НВО Стройбетон , ТОВ Енергобуд Карго , ТОВ Мостол , ТОВ Сілмаш , ТОВ БК Еверестбуд .

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що застосування одних лише інформаційних баз даних податкового органу, відомості яких не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, та в подальшому можуть спростовані, не можуть бути використані в якості належних та єдиних доказів порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Так, в силу приписів пп.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною та основною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства, однак спростовувати реальність господарських операцій з ТОВ Гідроенергомонтаж не спроможна.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10.

Необґрунтованість податкової вигоди настає у разі використання платником штучних форм господарської діяльності, які не відповідають дійсному економічному змісту господарської операції, з метою одержання податкової економії без відповідних економічних підстав.

Використання платником нелегальних способів ухилення від оподаткування податковою перевіркою не виявлено. Доказів на підтвердження домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою, що притаманна даному виду господарської операції, податковою інспекцією не представлено.

На підставі доказів, що містяться у справі, оцінка яким надана згідно положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про підтвердження реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зворотнє твердження наразі може вважатись виключно припущенням, проте удове рішення при оцінці доказів за правиласи ст.86 КАС України не може ґрунтуватись на припущеннях, відтворенні відповідних міркувань контролюючого органу без їх критичної оцінки.

Вирішуючи спір, суд враховує, що будь-яке перевищення повноважень державним органом в аспекті оцінювання наданих документів є несумісними з його обов'язком відповідати принципам нейтральності та безсторонності .

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Отже позивачем як до перевірки, так і до суду надано первинні документи у розумінні ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, на підтвердження фактичного отримання товарів від контрагентів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що первинна документація містить достовірну і несуперечливу інформацію. Натомість позиція відповідача щодо фіктивності господарських операцій в межах відповідних угод спростовується первинними документами, які підтверджують фактичне постачання товарів (виконання робіт) та дійсність яких нічим наразі не спростовується.

Крім податкової інформації по контрагентам позивача, ГУ ДФС в Одеській області в своїх висновках в акті перевірки не використовує жодне інше джерело, що суперечить вимогам ст.83 Податкового кодексу України, за змістом якої податкова інформація не може бути основною та єдиною підставою для висновків під час проведення перевірки.

Отже, враховуючи, що всі документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності Товариства (матеріали справи містять договори, акти виконаних робіт, банківські виписки, картки рахунків бухгалтерського обліку, податкові накладні), а також враховуючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які фактично обґрунтовано лише відсутністю у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності та несвоєчасне звітування, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Отже, податковий орган діяв в порушення чинного національного фіскального законодавства. Відповідно його податкові повідомлення-рішення, які були складені внаслідок помилкових висновків, згідно з пунктом 1 статті 1 Першого протоколу є незаконними. Суд вважає, що поведінка державного органу була необ'єктивною, наслідком чого всупереч принципові верховенства права було покладення на платника податків надмірного податкового навантаження без належних для цього підстав.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб'єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинні документи є належними та підтверджують право на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст та обсяг господарської операції, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

У своєму рішенні від 12 січня 2006 року у об'єднаних справах C-354/03, C-355/03 і C-484/03, Оптіджен Лтд. (C-354/03), Фулкрам Електронікс Лтд. (C-355/03) і ОСОБА_3 Системс Лтд (C-484/03) проти Комісарів Митного та акцизного управління, на запит про видачу попереднього висновку, що був поданий Канцлерським відділом Високого Суду Англії та Уельсу, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (Збірка рішень Європейського Суду за 2006 р., с. I-00483), Суд ЄС постановив: Операції, аналогічні тим, що розглядаються в основному слуханні, що самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2 (1), 4 та (1) Шостої Директиви 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 р. про гармонізацію законодавства країн - членів ЄС в частині податків з обороту - Загальна система податку на додану вартість: єдина база оподаткування, з урахуванням поправок, внесених Директивою Ради ЄС 95/7/ЄС від 10 квітня 1995 р., де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції, попередньої чи наступної по відношенню до здійснюваної операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби Вищий адміністративний суд України зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Окрім того, 20.06.2017 по справі № 21-1807а16 судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України зроблено висновок, що якщо третій контрагент по ланцюгу постачання має ознаки фіктивності, то це жодним чином не повинно стосуватися платника податку за ланцюгом.

Поряд із тим, суд зазначає, що за умови правильного оформлення господарської операції, в тому числі первинними документами бухгалтерського обліку, такі поверхові судження не можуть впливати на реальність конкретної операції, нівелюючи її наслідки, які фактично настали і це підтверджено належними доказами. В даному випадку виконані роботи прийняті позивачем, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено відповідні довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт. При цьому відповідачем фактично не заперечується, що відповідні роботи дійсності були виконані Крім того, податковим органом не здійснено будь-яких зауважень щодо дослідженої в ході контрольного заходу первинної документації, на підставі якої формувалася податкова звітність позивача. Фактично висновки про порушення позивачем податкового законодавства побудовані на основі припущень перевіряючих, які не обґрунтовані жодним належним та допустимим доказом.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

В умовах дії принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку суб'єктом владних повноважень не спростовано доводів сторони позивача та не обґрунтовано правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача щодо необґрунтованості податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_2 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1666623 (один мільйон шістсот шістдесят шість тисяч шістсот двадцять три) гривні, з яких 1460379 грн. - за податковими зобов'язаннями, 206244 грн. - штрафна санкція; № НОМЕР_3 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1789999 (один мільйон сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, з яких 1431999 грн. - за податковими зобов'язаннями; 358000 грн. - штрафна санкція;

Крім того, в ході здійснення контрольного заходу, зокрема при перевірці банківських документів, договорів, оборотно-сальдових відомостей, накладних встановлено, що Товариство у перевіряємому періоді занижено оподатковуваний дохід у розмірі 44647,59 грн., внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір.

В акті перевірки наведені приклади отримання ТМЦ (комплектуючі, на матеріали для будівництва) директором підприємства на загальну суму 44647,59 грн., які віднесені на думку перевіряючих до додаткових благ директора підприємства та включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу вересня 2015 року, листопада 2015 року та грудня 2015 року платника податку - ОСОБА_1 (чи ОСОБА_4 - стор.120 Акту).

В той же час, з огляду на матеріали справи, згідно з видатковими накладними, отриманими від ТОВ Епіцентр К , ТОВ Гідроенергомонтаж були отримані ТМЦ: 21.09.2015 - умивальник 65*47 см, комплект ROCA на суму 8769 грн.; 06.11.2015 - абажури та бра на суму 1666 грн.; 02.11.2015 - гіпсова плитка та штора для ванни на суму 4926 грн.; 06.11.2015 - шпалери, змішувач, душ, лійка, шланг та інше на суму 1666 грн.; 17.11.2015 - світильник на суму 955 грн.; 17.11.2015 - підвіс на суму 1840,44 грн.; 17.11.2015 - плитка гіпсова на суму 617,4 грн.; 19.11.2015 - мийка та змішувач для кухні на суму 7842,43 грн.; 08.12.2015 - лампи та світильники на суму 3595,92 грн.

Зазначені комплектуючі та матеріали для будівництва (придбані у вересні листопаді 2015) були списані Актом прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року б/н за Договором з КП Будова №020215 від 02 лютого 2015 року про будівництво внутрішніх систем опалення у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса вул. Березова (ділянка2). Придбані у грудні 2015 року ТМЦ (лампи освітлювальні, світильники точкові, лампи світлодіодні) були списані в місяць придбання до малоцінних та швидкопсувних матеріалів.

За таких умов придбані ТМЦ від ТОВ Епіцентр К були використані у господарській діяльності ТОВ Гідроенергомонтаж , - відповідно, сума податку на доходи фізичних осіб є донарахованою неправомірно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_8 від 07.11.2017 та № НОМЕР_9 від 07.11.2017.

Поряд із тим, з огляду на те, що ТМЦ, отримані від ТОВ Епіцентр К були використані у господарській діяльності ТОВ Гідроенергомонтаж , відповідно, похідні нарахування військового збору із штрафними санкціями та єдиного соціального внеску, застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску здійснені податковим органом безпідставно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 07.11.2017, № НОМЕР_6 від 07.11.2017, № НОМЕР_7 від 07.11.2017 та вимога № Ю- НОМЕР_10 від 07.11.2017.

Крім того, згідно акту, перевіркою дотримання ТОВ Гідроенергомонтаж встановленого ліміту залишку готівки в касі встановлено: з каси підприємства 29.10.2015 року згідно видаткового касового ордеру № 19 від 29.10.2015 були видані ОСОБА_4 готівкові кошти у сумі 2600,00 грн., які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі; з каси підприємства 30.10.2016 року згідно видаткового касового ордеру №21 від 30.10.2015 були видані ОСОБА_4 готівкові кошти у сумі 5400,00 грн., які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі, чим порушено п.2.8 гл.2, п.3.5 гл. 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 № 637, внаслідок чого перевищено встановлені ліміти залишків готівки в касі у сумі 8000,00грн.

Відповідно до п.7.24 гл.7 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004 № 637, у разі виявленні під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки у касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи.

Згідно з п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

З наданих позивачем письмових доказів (копій видаткових касових ордерів № 19 від 29.10.2015, № 21 від 30.10.2015; сторінок 19-20 касової книги за 29.10.2015 та 30.10.2015) убачається, що підпис керівник поставив біля визначення в касовому ордері Одержав , тоді як перевіряючими порушення обґрунтовано лише тим, що підпис повинен міститися біля визначення в касовому ордері Підпис одержувача .

Втім, на переконання суду, вказані видаткові касові ордери не можна вважати не підтвердженими підписом одержувача , так як підпис одержувача на них в дійсності наявний. Відповідачем же зазначене порушення обґрунтовується суто формальними міркуваннями, що не відповідає меті контролюючого органу при проведенні перевірки дотримання касової дисципліни.

Таким чином, суд вважає висновок перевіряючих щодо перевищення лімітів залишків готівки в касі у сумі 8000,00грн. помилковим, а податкове повідомлення-рішення №0040791406 від 08.11.2017 - необґрунтованим та підлягаючим скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та вимога необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

З урахуванням того, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а сплату судового збору було відстрочено при відкритті провадження у справі, з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1,5 відсотка від ціни позову 3509285,03 грн. (1666623 грн. + 1789999 грн. + 16000 грн. + 1317,46 грн. + 6587,30 грн. + 985,18 грн. + 14088,50 грн. + 510 грн. + 13174,59 грн.), що складає 52639,27 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 08.11.2017 №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, від 07.11.2017 №№, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу Головного управління ДФС в Одеській області від 07.11.2017 №Ю-0109971307.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) 828011; рахунок отримувача 31212206784005; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; судовий збір) судовий збір у розмірі 52639,27 грн. (п'ятдесят дві тисячі шістсот тридцять дев'ять)грн. 27 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян