Постанова

від 11.12.2018 по справі 815/5938/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №815/5938/17

адміністративне провадження №К/9901/51717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду 14.12.2017 (суддя - Аракелян М.М.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 20.02.2018 (судді: Запорожан Д.В. (головуючий), Яковлев О.В., Танасогло Т.М.) у справі №815/5938/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж (далі - позивач, ТОВ Гідроенергомонтаж ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від №0040691415 від 08.11.2017, №0040711415, №0040791406 від 08.11.2017 №0109991307 від 07.11.2017, №0109981307 від 07.11.2017, №0109881307 від 07.11.2017, №0109831307 від 07.11.2017, №0110181307 від 07.11.2017, №Ю-0109971307 від 07.11.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що витрати та податковий кредит позивачем було сформовано за реально здійсненими господарськими операціями з контрагентами на підставі належним чином оформлених первинних документів, натомість посилання контролюючого органу на відсутність реальних правових наслідків є необґрунтованими.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду 14.12.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 20.02.2018, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0040691415, №0040711415, №0040791406, від 07.11.2017 №0109991307, №01099813074, №0109881307, №0109831307, №0110181307. Визнано протиправним та скасовано вимогу від 07.11.2017 №Ю-0109971307.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з непідтвердженості доводів контролюючого органу про наявність порушень позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами. Дослідивши первинні документи, суди дійшли висновку, що проведені господарські операції позивача із його контрагентами призвели до істотних змін у структурі активів і зобов'язань позивача, а тому у позивача було право на віднесення сум ПДВ по спірним господарським операціям до складу податкового кредиту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду 14.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 20.02.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено планову перевірку ТОВ Гідроенергомонтаж з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, про що складено акт від 18.10.2017 №000587/15-32-14-15/37549920, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п.44.1, п.44.2.ст.44, пл. 134.1.1 п.134.1 от 134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від, п.2 ст.3, п.1. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5, п.7, п.14 п.21 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п.11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 460 379,00 грн;

- п.44.1 ст.44, ч. а п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 457 333,00 грн;

- ст. 51, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, наказу МДЗ України від 21.01.2014 № 49 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, розрахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форм № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України 05 лютого 2014 за N 228/25005), Наказу МФ України від 13.01.2015 N 4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (зареєстрованого в Мінюсті України 30 січня 2015 за N 111/26556) а саме підприємством у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) включені відомості з недостовірними даними, а саме до податкових розрахунків не включені відомості про суми виплачених (нарахованих) доходів у вигляді поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу 153 , не у повному обсязі включені відомості за ознакою 157 та сума нарахованого доходу, нарахованого податку не дорівнює сумам виплаченого доходу, сплаченого податку;

- п.5 ст.8, п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне старування , внаслідок чого нараховано єдиного внеску 13174,59 грн.;

- п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне старування із змінами та доповненням, до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси додаток 4 звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та таблицю 1 додатка 4 за липень 2014 року надано несвоєчасно, а саме - 22.08.2014 року за N НОМЕР_1 та серпень 2016 року - 21.09.2016 року за №9173827276;

- пп.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, п. 164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-УІ, із змінами і доповненнями донараховано військового збору у розмірі 669,72 грн;

- пп.14.1.48 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 552,24 грн;

- п.2.8 гл.2, п.3.5 гл. 3 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 №63.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №040691415 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 666 623,00 грн, з яких 1 460 379,00 грн, за податковими зобов'язаннями, 206 244,00 грн - штрафна санкція;

- №0040711415 від 08.11.2017 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 1 789 999,00 грн, з яких 1 431 999,00 грн - за податковими зобов'язаннями; 358 000,00 грн - штрафна санкція;

- №0040791406 від 08.11.2017 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у загальному розмірі 16 000,00 грн;

- №0109991307 від 07.11.2017 про стягнення суми штрафу в розмірі 10% несплачених або несвоєчасно сплачених сум (13174,59 грн) у загальному розмірі 1317,46 грн (Єдиний соціальний внесок);

- №0109981307 від 07.11.2017 про застосування сум штрафних санкцій у загальному розмірі 6587,30 грн (ЄСВ);

- № 0109881307 від 07.11.2017 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 985,18 з яких 669,72 грн - за податковим зобов'язанням; 315,46 грн - за штрафними санкціями;

- №0109831307 від 07.11.2017 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 14 088,50 грн;

- №0110181307 від 07.11.2017 про застосування сум штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у загальному розмірі 510,00 грн;

та вимога №Ю-0109971307 від 07.11.2017 про сплату суми боргу у загальному розмірі 13 174, 59 грн (ЄСВ).

Судами попередніх інтонацій встановлено, що позивач у перевіряє мий період мав господарські відносини ТОВ БК Брайтон Хол , ТОВ Еско Трейн , ТОВ Буд Перпектива , ТОВ Будпромтех Плюс , ТОВ Грін Сістемс , ТОВ Блек 2 , ТОВ Аустер-Николаев , ТОВ Трансстрой Карго , ТОВ НОВ Стройбетон , ТОВ Енергобуд Карго , ТОВ Мостол , ТОВ Сілмаш , ТОВ Будівельна компанія Еверестбуд на підставі договорів про будівництво внутрішніх систем опалення житлових комплексів, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55; та про улаштування теплотраси у житловому комплексі; про будівництво внутрішніх систем опалення у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вулиця Березова (ділянка 2); про будівництво внутрішніх систем опалення, каналізації та водопостачання в багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16; про будівництво систем опалення житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Французький б-р, 60 (1 та 2 черги будівництва); про влаштування зовнішніх мереж водопостачання та каналізації в житловому комплексі за адресою: м. Одеса, пер. Середньофонтанський/пер. Садовий; про будівництво внутрішніх систем опалення у багатоповерховому житловому комплексі за адресою: м. Одеса, вул. Березова (ділянка 2).

На виконання вищезазначених угод сторонами правочинів були складені податкові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту у відповідному періоді, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, суму витрат враховано при обчисленні податку на прибуток.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо того, що контрагенти позивача не виконували будівельні роботи, а лише складали документи для надання податкової вигоди третім особам. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі контролюючим органом не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.

9. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.3. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом першої інстанції), ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом апеляційної інстанції), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

16. Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

19. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів надання послуг, укладених позивачем з контрагентами, зважаючи на те, що основними видам діяльності контрагентів позивача було будівництво житлових та нежитлових комплексів, будівництво електропостачання та комунікацій як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

21. Судами правомірно відхилено посилання контролюючого органу на висновки викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів зважаючи на те, що оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено кожну господарську операцію позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано витрати та податковий кредит, та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в запереченні на позовну заяву так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позов та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Крім того, суд зазначає, що сам факт наявності порушеного кримінального провадження відносно посадових осіб ТОВ Еско Трейд , не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

23. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано об'єкт оподаткування податком на прибуток та податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про фактичне вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду 14.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 20.02.2018 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду 14.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 20.02.2018 у справі №815/5938/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду