Ухвала

від 12.12.2017 по справі 369/6382/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 369/6382/17 Головуючий у 1-й інстанції: Усатов Д.Д. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціальний дорожній сервіс на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціальний дорожній сервіс до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання незаконними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціальний дорожній сервіс (далі - Позивач) звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 8 сесії 7 скликання Про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік від 15 червня 2016 року в частині Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та рішення 17 сесії 7 скликання Про внесення змін в рішення 8 сесії 7 скликання від 15.06.2016 року Про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік від 30 січня 2017 року в частині Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Спеціальний дорожній сервіс належить на праві приватної власності нежитлові будівлі за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Капітанівка, вулиця Дачна, 1-В, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 01.08.2012 року №11649307 та витягом про державну реєстрацію прав від 28.12.2012 року №37055685.

15.06.2016 року Дмитрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області восьмою сесією сьомого скликання прийнято рішення Про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік та затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

30 січня 2017 року Дмитрівською сільською радою Києво-Святошинсього району Київської області на сімнадцятій сесії сьомого скликання прийнято рішення Про внесення змін в рішення 8 сесії 7 скликання від 15.06.2016 року Про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік , яким зміни до рішення восьмої сесії сьомого скликання від 15.06.2016 року.

Положеннями ст.69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України: з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

За приписами ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються, зокрема, питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з статтею 10 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Пунктом 12.3 ст.12 цього Кодексу передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п.266.5.1. п.266.5. ст.266 Кодексу ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Зміст Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , затвердженого рішенням Дмитрівської сільської ради від 30.01.2017 року не суперечить нормам чинного законодавства та прийняте уповноваженим суб'єктом.

Конституційним Судом України у рішенні від 16 квітня 2009 року №-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Положеннями статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Таким чином, рішення сесії сімнадцятої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільської ради від 30.01.2017 року Про внесення змін в рішення 8 сесії 7 скликання від 15.06.2016 року Про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік прийняте у межах своєї компетенції, відповідно до ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до п.12.3.4 п.12.3 ст.12 Кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до статті 14 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.

Тобто, законодавець дає регуляторному органу право самостійного вибору способу оприлюднення.

Відповідач зазначає, що відсутній засіб масової інформації, який би належав Дмитрівській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області.

Колегія суддів вважає, що сам по собі факт не оприлюднення рішення відповідної ради у друкованому засобі масової інформації не є підставою для його скасування та не свідчить про його протиправність та відповідно не є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У процесі розгляду справи щодо оскаржуваного нормативно-правового акта не виявлено його незаконності або/чи невідповідності правовому акту вищої юридичної сили, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціальний дорожній сервіс залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 14 грудня 2017 року.