Ухвала

від 07.12.2017 по справі 810/1992/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1992/17 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профекономбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Профекономбуд з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0011341406.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.03.2017 №0011341406 у частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Профекономбуд штрафу у розмірі 6824 (шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 80 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профекономбуд за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення адміністративного позову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, 21 березня 2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку офісу ТОВ Профекономбуд , що розташований за адресою: Київська область, с. Луб'янка, вул. Шевченка, 100.

Результати перевірки оформлені Актом про результат фактичної перевірки від 05.12.2016 №0703/1000/14/39829257, у якому відображений висновок про порушення ТОВ Профекономбуд пунктів 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637 , зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.

Суть виявленого порушення полягає у перевищенні встановленого ліміту залишку готівки у касі на 4743,80 грн.

Так, в описовій частині Акта перевірки зазначено, що під час огляду видаткових касових ордерів №11 від 23.05.2016 на суму 1600,00 грн., №15 від 15.09.2016 на суму 13656,40 грн., №18 від 11.11.2016 на суму 1877,00 грн. було виявлено відсутність у них підписів одержувача готівки.

Наведені недоліки заповнення форми видаткового касового ордеру стали підставою для висновку, що вказані у зазначених видаткових касових ордерах суми готівки їх одержувачам не передавались і залишались у касі підприємства, що у свою чергу призвело до перевищення встановленого наказами на підприємстві ліміту залишку готівки у касі.

Розглянувши матеріали перевірки, ГУ ДФС у Київській області прийняло оспорюване податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0011341406, яким на підставі пункту 1 абзацу 2 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки застосувало до позивача штрафні санкції у розмірі 9487,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з того, що штрафні санкції у розмірі 6824,80 грн. визначені позивачеві безпідставно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

В силу приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову та залишає її в цій частині без змін.

Відповідно до розділу 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004р . (далі по тексту - Положення), касова операція - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

У п. 2.7 Положення № 637 закріплено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Згідно з абз. 1, 4 п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з п. 3.7 Положення № 637, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було складено видаткові касові ордери №11 від 23.05.2016 на суму 1600,00 грн. та №18 від 11.11.2016 на суму 1877,00 грн., якими оформлено видачу готівки з каси підприємства для здавання до банку. Факт одержання банком готівки для зарахування на поточний рахунок позивача підтверджується квитанціями Бучанського відділення № 2 Київського ГРУ ПАТ Приватбанк від 11.11.2016 №0.0.649468537.1 на суму 1877,00 грн. від 23.05.2016 №0.0.556771211.1 на суму 1600,00 грн.

Наведеним спростовуються висновки контролюючого органу про не підтвердження видачі готівки з каси згідно видаткових касових ордерів №11 від 23.05.2016 та №18 від 11.11.2016.

Що стосується зауважень контролюючого органу про відсутність у зазначених касових ордерах підписів одержувача, як на обставину, що свідчить про не підтвердження видачі готівки з каси.

Так, виходячи з приписів пункту 3.7 Положення №637, документом, що підтверджує факт здавання виручки до банку, є відповідна квитанція банку.

Відтак відсутність у видаткових касових ордерах окремих реквізитів, у тому числі підпису одержувача, за умови наявності відповідних банківських квитанцій про одержання готівки, не може бути підставою для висновку про відсутність операції з видачі готівки з каси.

Апелянтом зазначені факти жодним чином не спростовані.

Суд першої інстанції за наслідками повного та всебічного дослідження обставин справи, на підставі належних на допустимих доказів, вірно застосувавши норми матеріального та при дотриманні норм процесуального права дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України , суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст.86 КАС України .

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст.200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2017.