Рішення

від 05.12.2017 по справі 911/82/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа № 911/82/17

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зоря , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка

до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства Іскра , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка

та відповідача 2 Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, м. Київ

про скасування реєстрації в базі даних державного земельного кадастру

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1 - голова об'єднання, підтверджено довідкою ЄДРПОУ;

ОСОБА_2 - довіреність б/№ від 05.12.2017;

від відповідача 1: ОСОБА_3, довіреність № 4 від 11.01.2017;

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зоря (далі - позивач) з позовом до ПрАТ Іскра (далі - відповідач 1) та Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач 2) про скасування реєстрації в базі даних державного земельного кадастру.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що реєстрація в базі даних державного земельного кадастру земельної ділянки площею 1,2637 га кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 здійснена без відповідних правових підстав та порушує права Позивача тим, що частина вказаної земельної ділянки належить Позивачу на праві постійного користування.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.02.2017 (суддя Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив, зокрема, із того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні статей 33, 34 ГПК України звернення Позивача до Відповідача 1 з метою від коригування меж земельних ділянок, у разі їх накладення одна на одну.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 вказані судові акти скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій касаційний господарський суд зазначив, що судами не було надано належної правової оцінки всім наявним у справі доказам в їх сукупності, зокрема доказам, які підтверджують наявність у Позивача права постійного користування відповідною земельною ділянкою, на яку накладається спірна земельна ділянка. Крім цього Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що судами було неправильно застосовано ст. 125 Земельного кодексу України, а саме щодо її дії в часі.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи, справу № 911/82/17 було переданого для нового розгляду судді Наріжному С.Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2017 справу № 911/82/17 прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю.; розгляд справи призначено на 05.12.2017; зобов'язано Позивача та Відповідачів 1, 2 надати суду письмові пояснення по суті справи з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 18.10.2017 у цій справі; зобов'язано сторони подати суду докази в підтвердження своїх вимог і заперечень у порядку, визначеному в розділі V ГПК України.

05.12.2017 до суду надійшло клопотання Позивача від 05.12.2017 б/№ (вх. № 25901/17) про витребування письмових доказів.

Також 05.12.2017 до суду надійшло клопотання Позивача від 05.12.2017 б/№ (вх. № 25902/17) про призначення земельно-технічної експертизи.

Крім цього, 05.12.2017 до суду надійшло клопотання Відповідача 1 від 05.12.2017 б/№ (вх. № 25903/17) про витребування доказів.

05.12.2017 у судове засідання з'явились представники Позивача та надали пояснення у справі, позов підтримали і просили суд задовольнити позов повністю. Також у судове засідання з'явилась представник Відповідача 1, проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач 2 у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0103261992250 про вручення поштового відправлення.

Розглянувши клопотання Позивача про витребування доказів суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки Позивачем не було надано належних та допустимих доказів неможливості самостійно надати чи витребувати відповідні відомості. Наданий Позивачем лист ГУ Держгеокадастру у Київській області від 04.12.2017 № 29-10-0.222-18301/2-17 свідчить лише про те, що Позивачем неправильно оформлено відповідний запит.

Розглянувши клопотання Позивача про призначення земельно-технічної експертизи суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки у даному випадку відсутня необхідність у спеціальних знаннях в контексті ст. 41 ГПК України для вирішення даного спору по суті та призначення судової експертизи лише призведе до затягування розгляду справи.

Розглянувши клопотання Відповідача про витребування доказів суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні оскільки наявних у справі доказів в сукупності достатньо для прийняття рішення по суті спору.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні 05.12.2017, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача і Відповідача 1, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих № 260 від 23.04.1968 затверджено Житлово-будівельний кооператив ОСОБА_1 та закріплено за кооперативом земельну ділянку площею 0,38 га у м. Боярка по вул. Лінейна.

У 1997 році Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика складено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ЖБК Зоря у м. Боярка, до якого були включені кадастровий план із зазначенням схеми, конфігурації та координати земельної ділянки, абрис ділянки із зазначенням її фактичних меж, долучено ОСОБА_3 встановлення і погодження меж землекористування від 01.07.1997. Звіт підписано суміжними землекористувачами, представником Боярської міської ради та представником госпрозрахункового бюро.

Рішенням Боярської міської ради від 15.12.2010 №14/809 надано дозвіл ОСББ Зоря на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для встановлення фактичних розмірів та конфігурації земельної ділянки, зайнятою багатоквартирним жилим будинком, що розташований в м. Боярка по вул. Гоголя, 50-а.

Як вбачається із позовної заяви, позов мотивовано тим, що у 2013 році ОСББ Зоря замовило у ТОВ Гео-сервіс Україна технічну документацію із землеустрою для внесення відомостей про земельну ділянку ОСББ Зоря площею 0,38 га до електронної бази Державного земельного кадастру із присвоєнням їй кадастрового номера, однак при проведенні геодезичних робіт було виявлено, що суміжна земельна ділянка площею 1,2637 га по вул. Гоголя в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області з кадастровим №3222410300:01:049:5018, яка належить до комунальної власності м. Боярки, накладається на земельну ділянку ОСББ Зоря площею 0,38 га.

25.02.2013 виконком Боярської міської ради надав відповідь на звернення ОСББ Зоря та повідомив, що відповідно до наявної інформації у виконавчому комітеті Боярської міської ради територія земельної ділянки, відповідно до представленого Позивачем кадастрового плану меж земельної ділянки ОСББ Зоря , включає в себе частину земельної ділянки, що передана в користування на умовах оренди терміном на 49 років юридичній особі ВАТ Іскра відповідно до рішення виконавчого комітету Боярської міської ради від 12.05.1986 № 70 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.11.2006. З огляду вказані обставини для розгляду питання щодо оформлення земельної ділянки в м. Боярка по вул. Гоголя, 50-а, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, виконком рекомендував Позивачу відкоригувати межі земельної ділянки, виключивши із представленого ним кадастрового плану частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні іншої особи, та погодити її межі із суміжними землекористувачами, оформивши акт встановлення та погодження меж землекористування.

Згідно листа № 02-10/682 від 15.04.2016 на запит адвоката ОСОБА_2, виконком Боярської міської ради повідомив про те, що між Боярською міською радою та ВАТ Іскра договір оренди земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий №3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка не укладався.

Згідно тверджень Позивача у 1997 році земельна ділянка ЖБК Зоря площею 0,38 га була повністю виділена в натурі (на місцевості) із присвоєнням їй координат та межових знаків, а земельна ділянка площею 1,2637 га, кадастровий №3222410300:01:049:5018, яка належить до комунальної власності м. Боярка, була зареєстрована в базі ДЗК без відповідної правової підстави. Крім того Позивач зазначає, що реєстрація зазначеної земельної ділянки площею 1,2637 га була проведена Відповідачем незаконно, оскільки її частина з 1968 року належить на праві користування ЖБК Зоря , правонаступником якого, з позиції Позивача, на сьогоднішній день є ОСББ Зоря , і ніколи з користування Позивача не вилучалася.

Як встановлено судом, згідно п. 1.1. статуту ОСББ Зоря , затвердженого рішенням загальних зборів кооперативу Зоря № 43 від 24.06.2005, перереєстрованого згідно рішення виконкому Боярської міської ради від 23.09.2005 № 105/4, державну реєстрацію змін до установчих документів якого проведено 03.10.2012 за № 1339105000400209, ОСББ Зоря створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку № 50-А по вул. Гоголя в м. Боярка відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку шляхом перейменування житлово-будівельного кооперативу Зоря і є його правонаступником.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування ; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В той же час, частиною 3 статті 3 вказаного Закону передбачено, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов : якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Як вбачається з матеріалів справи на момент прийняття рішення виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих № 260 від 23.04.1968 про надання в користування ЖБК Зоря земельної ділянки площею 0,38 га по вул. Лінійній в м. Боярка земельні відносини в Україні регулювалися Земельним кодексом УСРР 1922 року та Положенням про земельні розпорядки в межах міст та містечок, затвердженим Постановою ВУЦВК РНК УСРР від 23.10.1925. Відповідно до пункту 4 розділу 1 Положення 1925 року підставою для передачі земельної ділянки в користування була постанова відповідного виконавчого комітету.

Главою III Земельного кодексу УРСР 1922 року було передбачено порядок провадження справ із землеустрою. Серед правових норм, що містяться у зазначеній главі, відсутні положення про необхідність видачі державних актів та реєстрації прав землекористування, а прийнятими у подальшому Земельними кодексами (1970 року, 1990 року) було закріплено правило, відповідно до якого право власності та право постійного користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок на місцевості та видачі державного акту, що посвідчує відповідне право.

Втім, з урахуванням принципу дії законів у часі, вищевказані нормативно-правові акти поширювали свою дію лише на правовідносини, що виникли після набрання ними чинності.

Крім того, на підтвердження вказаного положення слід зазначити, що як у Земельному кодексі УРСР 1970 року, так і у Земельному кодексі України 1990 року, серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не було такої підстави як не оформлення або не переоформлення раніше наданих прав.

Згідно пункту 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 № 563-XII Про земельну реформу з наступними змінами громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української PCP, повинні до 01.01.2008 оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.

Однак, рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-17/2005 від 22.09.2005 року (справа про постійне користування земельними ділянками) положення пункту 6 зазначеної Постанови Верховної Ради УРСР було визнано неконституційним. У мотивувальній частині рішення Конституційним Судом України було зазначено, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

А відтак, не оформлення державного акта на право постійного користування землею не припиняє зазначене право ОСББ Зоря , як правонаступника ЖБК Зоря на раніше надану ЖБК Зоря на підставі рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих № 260 від 23.04.1968, земельну ділянку площею 0,38 га в м. Боярка.

Також судом враховано, що у 1997 році Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Київгеоінформатика складено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування Житлово-Будівельного кооперативу Зоря в м. Боярка, до якого були включені кадастровий план із зазначенням схеми, конфігурації та координат земельної ділянки, абрис ділянки із зазначенням її фактичних меж, долучено акт встановлення і погодження меж землекористування від 01.07.1997, який підписано суміжними землекористувачами, представником Боярської міської ради та представником госпрозрахункового бюро. Таким чином, у 1997 року земельна ділянка ЖБК Зоря площею 0,38 га була повністю виділена в натурі (на місцевості) із присвоєнням їй координат та межових знаків.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради від 08.09.1997 № 344/1 передано в постійне користування ЖБК Зоря земельну ділянку площею 3789,5 кв.м. в м. Боярка, по вул. Гоголя, 50-А для обслуговування житлового будинку, в якому зазначено, що воно прийняте з врахуванням рішення Києво-Святошинської райради № 260 від 23.04.1968 та матеріалів інвентаризації, виготовленої інститутом Київгеоінформатика .

Заперечуючи проти позову Відповідач 1 у відзиві зазначає, що обраний Позивачем спосіб захисту прав не відповідає способам захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 141 ЗК України, зокрема з огляду на те, що договір оренди земельної ділянки підлягає припиненню за наявності підстав, передбачених ст. 141 ЗК України і ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі і серед підстав припинення права користування земельною ділянкою відсутня така підстава як скасування реєстрації.

Судом відхиляється дана позиція Відповідача 1 у зв'язку з тим, що предметом спору у даній справі є не договір оренди земельної ділянки, а правомірність державної реєстрації земельної ділянки, яка належить до комунальної власності м. Боярки.

Крім цього Відповідач 1 у відзиві зазначає, що земельна ділянка площею 0,38 га, про яку зазначає ОСББ Зоря , Позивачу в установленому порядку не передавалась ані у власність, ані в користування, ані в постійне користування, отже відсутнє порушення прав Позивача.

В той же час вказані твердження Відповідача 1 про відсутність у Позивача права користування визначеною земельною ділянкою площею 0,38 га є необґрунтованими та спростовуються викладеними вище висновками суду.

Посилання Відповідача 1 у відзиві на рішення господарського суду Київської області від 29.08.2005 у справі № 121/17-05, судом також не приймаються в якості обґрунтованих та таких, що спростовують позицію Позивача, оскільки згідно вказаного рішення зобов'язано Боярську міську раду укласти з Відповідачем 1 договір оренди земельної ділянки площею 2,2 га, тоді як спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:01:049:5018 має площу 1,2637 га та матеріалами справи підтверджується відсутність в Управлінні Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області документації із землеустрою щодо спірної зареєстрованої земельної ділянки.

Крім цього Відповідачем 1 подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до заявленої позовної вимоги.

Статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, Відповідач 1 зазначає про те, що 28.04.2009 відбувались громадські слухання щодо реконструкції кварталу застарілого житлового фонду, на яких була присутня ОСОБА_1, що є головою ОСББ, та на вказаних слуханнях обговорювалось питання щодо перебування відповідної земельної ділянки в оренді Відповідача 1, отже з позиції Відповідача 1, Позивач мав дізнатися про порушене право саме 28.04.2009.

Крім цього Відповідач 1 посилається на лист виконавчого комітету Боярської міської ради від 25.02.2013 № 02-10/364, наданий безпосередньо Позивачем, згідно якого повідомлено Позивача, що бажана ним територія земельної ділянки, відповідно до наданого раніше Позивачем кадастрового плану меж земельної ділянки ОСББ Зоря , включає в себе частину земельної ділянки, переданої в оренду ВАТ Іскра терміном на 49 років.

Разом з тим зазначені твердження Відповідача 1 відхиляються судом та відповідно заява про застосування строку позовної давності залишається без задоволення, оскільки станом на 2013 рік не було встановлено, чи дійсно земельна ділянка, частина якої накладається на земельну ділянку Позивача, належить ВАТ Іскра та на якій правовій підставі; 15.04.2016 виконкомом Боярської міської ради надано лист-відповідь № 02-10/682 на запит адвоката ОСОБА_2 про те, що між Боярською міською радою та ВАТ Іскра договір земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка, не укладався; Відповідачем 2 листом № 29-1012-99.5-854/2-16 від 19.05.2016 повідомлено Позивача про відсутність проектної документації щодо відведення ВАТ Іскра земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018.

Отже Позивачем саме в 2016 році було встановлено, що земельна ділянка площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, яка належить до комунальної власності м. Боярка, була зареєстрована в базі ДЗК без відповідної правової підстави; факт накладення вказаної земельної ділянки на земельну ділянку ОСББ Зоря підтверджений Схемою розташування земельних ділянок від 15.05.2016.

Таким чином суд дійшов висновку, що Позивачем не було пропущено строк позовної давності щодо звернення з вимогою про скасування реєстрації в базі даних ДЗК земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка, яка належить до комунальної власності.

Додатково Відповідач 1 у відзиві зазначає, що ПрАТ Іскра не є належним відповідачем у даній справі, оскільки скасування державної реєстрації в базі ДЗК не є компетенцією Відповідача 1 та відноситься до повноважень інших органів.

Так, згідно ч. 6 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр , ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 того ж Закону).

Таким чином у даному випадку належним відповідачем за заявленою позовною вимогою є саме Відповідач 2 - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідач 1 в силу наведених норм не є особою, уповноваженою на вчинення відповідних дій, які є предметом спору у даній справі, в зв'язку з чим суд, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, дійшов висновку про припинення провадження у даній справі щодо Відповідача 1 - ПрАТ Іскра .

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр , у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр , підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Частиною 2 статті 39 Закону України Про державний земельний кадастр встановлено, що дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 6 ст. 16 Закону України Про державний земельний кадастр , кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Беручи до уваги встановлені судом та підтверджені матеріалами справи фактичні обставини, зокрема те, що право постійного користування земельною ділянкою площею 0,38 га у м. Боярка по вул. Лінейна з 1968 року належить ЖБК Зоря , правонаступником якого є Позивач ОСББ Зоря , право постійного користування Позивачем вказаною земельною ділянкою не припинялось та у встановленому порядку земельна ділянка у Позивача не вилучалась, а також те, що спірна земельна ділянка площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018, яка належить до комунальної власності м. Боярка, зареєстрована в базі даних ДЗК без відповідних правових підстав і накладається на земельну ділянку Позивача, чим порушує право ОСББ Зоря зареєструвати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку площею 0,38 га, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про скасування реєстрації вказаної земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018.

З урахуванням всього викладеного вище позов задовольняється судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у сумі 1378,00 грн. покладається на Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 911/82/17 в частині позову до Відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства Іскра .

3. В частині позову до Відповідача 2 - Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області позовну вимогу задовольнити.

4. Скасувати реєстрацію в базі даних Державного земельного кадастру земельної ділянки площею 1,2637 га, кадастровий номер 3222410300:01:049:5018 по вул. Гоголя в м. Боярка, що належить до комунальної власності.

5. Стягнути з Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12; код ЄДРПОУ 39904061) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Зоря (08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Гоголя, 50-А; код ЄДРПОУ 20594059) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 18.12.2017.

Суддя С.Ю. Наріжний