Постанова

від 13.12.2017 по справі 905/1872/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2017 справа №905/1872/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоБудко Н.В., суддів: при секретарі судового засідання:Склярук О.І., Мартюхіної Н.О., Рудик Т.С. за участю представників сторін: від позивача:Корж О.В. - за довіреністю; від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2017 р. по справі№ 905/1872/17 (суддя: Курило Г.Є.) за позовомПублічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку , м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю Мебельбан , м. Донецьк простягнення заборгованості в розмірі 1 160 512,15 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський банк розвитку (далі - ПАТ ВБР , позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мебельбан (далі - ТОВ Мебельбан , відповідач) заборгованості в розмірі 1 160 512,15 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 342 309,25 грн., простроченої заборгованості за процентами по кредиту в розмірі 331 302,90 грн., заборгованості за штрафами/пенею за кредитним договором в розмірі 486 900,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2017 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 342 309,25 грн., прострочену заборгованість за процентами по кредиту в розмірі 331 302,90 грн., судовий збір в розмірі 10 104,18 грн.

В частині задоволення позову рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 486 900,00 грн. та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що ТОВ Мебельбан не надало ПАТ ВБР підтвердження продовження договору страхування предмета застави та сплати страхового платежу, у зв'язку із закінченням 07.04.2015 р. строку дії договору № 000422/02/134 добровільного страхування майна від 01.04.2014 р., позивачем 17.11.2015 р. нараховано відповідачу штраф у розмірі 360 000,00 грн.

При цьому, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що подальше продовження відповідачем договору страхування предмета застави, яке є прямим обов'язком відповідача, що визначено умовами договору застави, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов договору застави щодо своєчасного продовження договору страхування предмета застави.

Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що ПАТ ВБР не отримало підтвердження продовження договорів страхування предметів іпотеки та сплати страхових платежів, позивачем 17.11.2015 р. нараховано відповідачу штраф у розмірі 44 400,00 грн., відповідно до п.п. 21.1. договору іпотеки № ZХR019521.7881.002 від 28.04.2014 р. та 82 500,00 грн., відповідно до п.п. 21.1 договору іпотеки № ZХR019521.6339.009 від 28.04.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2013 р. ПАТ ВБР , як банком, та ТОВ Мебельбан , як позичальником, укладено кредитний договір №MKLNU2.6306.007 (далі - кредитний договір), з наступними змінами та доповненнями.

Приписами п. 1.1 кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі - кредит, на умовах визначених цим договором.

Кредит надається у розмірі 483 329,00 грн. (пп. 1.1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до кредитного договору).

Згідно пп. 1.1.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до кредитного договору) термін користування кредитом до 20 квітня 2016 року.

Підпунктом 1.1.3 кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом 24,00% річних.

Вид кредиту - поновлювана кредитна лінія (п. 1.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до кредитного договору).

Відповідно до п.2.3 кредитного договору, моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника.

Відповідно до п.2.4 кредитного договору період сплати комісії та відсотків: з 1-го по 20-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за відсотками погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті комісії та відсотків у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Нарахування відсотків здійснюється щоденно, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 2.8 кредитного договору).

В п.2.5 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №1 від 28.04.2014 до кредитного договору) визначено графік погашення кредиту:

28.04.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 483329,00 грн (сальдо по кредиту), 20.05.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 463190,30 грн (сальдо по кредиту), 20.06.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 443051,60 грн (сальдо по кредиту), 20.07.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 422912,90 грн (сальдо по кредиту), 20.08.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 402774,20 грн (сальдо по кредиту), 20.09.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 382635,50 грн (сальдо по кредиту), 20.10.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 362496,80 грн (сальдо по кредиту), 20.11.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 342358,10 грн (сальдо по кредиту), 20.12.2014 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 322219,40 грн (сальдо по кредиту), 20.01.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 302080,70 грн (сальдо по кредиту), 20.02.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 281942,00 грн (сальдо по кредиту), 20.03.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 261803,30 грн (сальдо по кредиту), 20.04.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 241664,60 грн (сальдо по кредиту), 20.05.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 221525,90 грн (сальдо по кредиту), 20.06.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 201387,20 грн (сальдо по кредиту), 20.07.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 181248,50 грн (сальдо по кредиту), 20.08.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 161109,80 грн (сальдо по кредиту), 20.09.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 140971,10 грн (сальдо по кредиту), 20.10.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 120832,40 грн (сальдо по кредиту), 20.11.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 100693,70 грн (сальдо по кредиту), 20.12.2015 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 80555,00 грн (сальдо по кредиту), 20.01.2016 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 60416,30 грн (сальдо по кредиту), 20.02.2016 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 40277,60 грн (сальдо по кредиту), 20.03.2016 (дата погашення) - 20138,70 грн (сума кредиту, що погашається) - 20138,90 грн (сальдо по кредиту), 20.04.2016 (дата погашення) - 20138,90 грн (сума кредиту, що погашається) - 0,00 грн (сальдо по кредиту).

При невиконанні графіка зменшення ліміту в зазначений строк, після дати закінчення строку дії ліміту, починаючи з наступного дня сума зменшення ліміту вважається простроченою.

За порушення строків погашення кредиту банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що встановлена в п. 1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення (п. 6.2 кредитного договору).

Відповідно до п.7.1 кредитного договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів виконав належним чином, що підтверджується заявами позичальника, розпорядженнями банку на перерахування кредитних коштів, банківськими виписками, меморіальними ордерами.

Також, позивачем до позовної заяви надані банківські виписки, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.07.2017 р. за кредитом в розмірі 342 309,25 грн., за процентами по кредиту в розмірі 331 302,90 грн.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань у визначені умовами договору строки, тому, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 342 309,25 грн., заборгованість за процентами по кредиту в розмірі 331 302,90 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафами/пенею за кредитним договором у розмірі 486 900,00 грн. судова колегія враховує наступне.

Вбачається, що позивачем нараховано штраф за договором застави товару в обороті №ZXD019500.6306.008 від 21.03.2013 в розмірі 360 000,00 грн., штраф за договором іпотеки №ZXR019521.7881.002 від 28.04.2014 в розмірі 44 400,00 грн., штраф за договором іпотеки №ZXR019521.6339.009 від 28.04.2014 в розмірі 82 500,00 грн.

Умовами пункту 18.1 договору застави товару в обороті №ZXD019500.6306.008 від 21.03.2013, укладеним між ТОВ "МЕБЕЛЬБАН", як заставодавцем, та ПАТ ВБР , як заставодержателем, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №MKLNU2.6306.007 від 21.03.2013, передбачено, що заставодавець зобов'язується в день укладання цього договору застрахувати предмет застави на його повну вартість, зазначену в п. 9 цього договору, на користь заставодержателя; не пізніше дати закінчення строку дії договору страхування заставодавець зобов'язаний продовжити строк його дії у встановленому законом порядку та надати заставодержателю докази цього та сплати страхового платежу; у разі порушення заставодавцем зобов'язання передбаченого п. 18.1 договору застави, він сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 30% від вартості предмета застави, яка зазначена в п. 9 договору застави.

Умовами пунктів 21.1, 22 договору іпотеки №ZXR019521.7881.002 від 28.04.2014, що укладений між ОСОБА_6 (іпотекодавцем, майновим поручителем) та ПАТ ВБР (іпотекодержатель), договору іпотеки №ZXR019521.6339.009 від 28.04.2014, що укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7 (іпотекодавці, майновими поручителями) та ПАТ ВБР (іпотекодержатель), зазначені договори укладені в забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №MKLNU2.6306.007 від 21.03.2013, якими передбачено, що не пізніше ніж за 3 робочі дні до закінчення строку дії договору страхування іпотекодавці (іпотекодавець) зобов'язаний (і) продовжити строк його дії у встановленому законом порядку та надати іпотекодержателю докази цього та сплати страхового платежу; у разі порушення іпотекодавцем (ями) зобов'язаннь передбачених п. 21.1. договорів іпотеки вони сплачують на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 30% від загальної вартості предмета іпотеки, яка зазначена в п. 13 договорів іпотеки.

За доводами апеляційної скарги заявлений штраф нараховано по забезпечувальним зобов'язанням, які мають похідний характер від основного зобов'язання - кредитного договору, тому штрафні санкції обліковуються саме за кредитним договором.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами і договором.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною першою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно зі статтею 218 ГК України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не є стороною договорів іпотеки №ZXR019521.7881.002 від 28.04.2014, №ZXR019521.6339.009 від 28.04.2014, тому не може відповідати за невиконання зобов'язань іншими особами, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу за договором іпотеки №ZXR019521.7881.002 від 28.04.2014 в розмірі 44 400,00 грн. та штрафу за договором іпотеки №ZXR019521.6339.009 від 28.04.2014 в розмірі 82 500,00 грн. задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.

Відносно стягнення штрафу за договором застави товару в обороті №ZXD019500.6306.008 від 21.03.2013 в розмірі 360 000,00 грн., судова колегія звертає увагу на те, що вказану суму штрафу позивачем нараховано за прострочення відповідачем страхування майна у зв'язку із закінченням 07.04.2015 р. строку дії договору № 000422/02/134 добровільного страхування майна від 01.04.2014 р., тобто відповідальність відповідача стосується порушення умов іншого договору, в той час як позов заявлено на підставі кредитного договору.

Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що позивачем не заявлялося як окрема вимога стягнення вказаного штрафу за невиконання умов договору застави товару в обороті №ZXD019500.6306.008 від 21.03.2013 р., тому з урахуванням викладеного, у задоволенні стягнення штрафу з відповідача на користь позивача за договором застави товару в обороті №ZXD019500.6306.008 від 21.03.2013 в розмірі 360 000,00 грн. слід відмовити.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство відповідача зареєстровано за адресою: 83048, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, будинок 114, кімната 17.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною четвертою статті 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості на 21.07.2017 р. за кредитним договором вбачається, що заявлену суму штрафу у розмірі 486 900,00 грн. позивач включає до графи Нарахована пеня на дату за період з 16.04.2016 р. по 21.07.2017 р., тобто в період проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Розпорядженням КабМіну України № 1085-р від 07.11.2014 р. (зі змінами) Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення місто Донецьк віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Отже, враховуючи правову природу неустойки, розрахованої позивачем за період 2016-2017 років та розташування підприємства відповідача на території проведення АТО, заявлений ПАТ ВТБ штраф в загальній сумі 486 900,00 грн. суперечить приписам чинного законодавства, що є додатковою підставою для відмові у задоволенні позову в цій частині, тому доводи апеляційної про пов'язаність заявленого штрафу з основним кредитним зобов'язанням судовою колегією до уваги не приймаються.

Судова колегія не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції при відмові у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду апеляційним судом Одеської області справи № 525/6489/16ц з огляду на відсутність підстав неможливості розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 525/6489/16ц; та при відмові у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів через його недоведеність.

З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2017 р. у справі № 905/1872/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2017 р. у справі № 905/1872/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Будко

Судді: О.І. Склярук

Н.О. Мартюхіна