Рішення

від 11.12.2017 по справі 916/2726/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р.Справа № 916/2726/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 09.11.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю 04.12.2017р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2726/17:

за позовом: Приватного підприємства "АРТФЕРРУМ";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС";

про стягнення 402188,19 грн., -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "АРТФЕРРУМ" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 402188,19 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору підряду №1-09 від 18.09.2015р.

Посилаючись на приписи ст.ст. 193, 218 ГК України, ст.ст. 525, 526, 629, 901, 903 ЦК України, Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач із позов не згоден з підстав, викладених у відзиві на позов.

У судовому засіданні 04 грудня 2017 року оголошено перерву за правилами ст. 77 ГПК України.

Надані позивачем клопотання про витребування доказів судом відхилені як необгрунтовані та безпідставні.

В засіданні суду 11 грудня 2017р. за правилами ст. 85 ГПК України, в присутності представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 18.09.2015 року між сторонами у справі укладено договір підряду №1/09 (далі - Договір), відповідно до якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов'язується за рахунок Замовника, власними чи залученими силами на свій ризик у відповідності з даним договором, проектною документацією, наданою замовником, державними будівельними нормами і правилами та іншим положеннями діючого законодавства України виконати комплекс робіт за адресою об'єкта будівництва: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, Італійський бульвар, 1, а саме виготовлення і монтаж металевих балконних огороджень, вказаних в специфікаціях до даного договору. Виконання робіт по даному договору проводиться підрядником поетапно з власного матеріалу і власним обладнанням.

Відповідно до п. 1.2. договору замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт і прийняти від підрядника закінчені роботи, а саме результат робіт і оплатити їх на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 6.1. договору виконання робіт по даному договору виконуються поетапно. Вид і технічні характеристики виготовлених і змонтованих металевих балконних огороджень по кожному етапу встановлюється сторонами в специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 6.2. договору підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до технічної документації, згідно будівельних норм і правил, умов договору.

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір вступає в силу з дня його підписання і отримання авансу в розмірі 70% по кожному з етапів і діє до дня остаточного виконання сторонами.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав згідно вимог та порядку, передбачених договором, відповідно до норм чинного законодавства України, що підтверджується платіжними дорученнями про часткову (поетапну) оплату відповідачем виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1.1. договору підрядник зобов'язується власними силами, матеріалами, обладнанням і спеціалістами за рахунок замовника виконати роботи, вказані в п. 1.1. даного договору у відповідності до вимог проектної документації, ДБН та інших нормативних документів.

Відповідно до п. 4.1.2. даного договору підрядник зобов'язується письмово протягом З днів інформувати замовника про закінчення виконання робіт.

Відповідно до п. 4.2.3. договору акт виконаних робіт готовить підрядник і передає для підписання уповноваженим представникам замовника. Уповноважені представника замовника протягом 5-ти робочих днів перевіряють достовірність акту і підписують його в частині фактично виконаних об'ємів робіт.

Позивач у позові зазначив, що він у встановленому законом та умовами договору порядку попередив відповідача про виконаний об'єм роботи та надіслав на адресу відповідача акт виконаних робіт. Проте, відповідачем не сплачено залишкову вартість проведених робіт позивачем.

Відповідно до п. 4.2.4 договору замовник зобов'язується прийняти в установленому договором порядку і оплатити фактично виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість робіт по п.1.1. даного Договору складає 4 833 852,86 грн., в тому числі ПДВ в розмірі, передбаченому діючим законодавством України і складається з сумарної вартості всіх етапів робіт по даному договору.

Відповідно до п. 2.2.договору вартість кожного етапу робіт встановлюється сторонами в Специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 2.3. договору вказана в п.2.1. даного договору вартість робіт включає всі витрати підрядника на виконання своїх зобов'язань по п.1.1. даного Договору, в тому числі інструменти і обладнання, вартість матеріалів і монтаж-демонтаж на місті ( виконання робіт, заробітну плату, засоби безпеки, вартість підготовчих і супутніх робіт і т.д.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата по даному договору здійснюється поетапно в наступному порядку:

2.4.1. заказник оплачує 70% вартості кожного етапу робіт авансом протягом 5-ти банківських днів з дня початку виконання підрядником робіт по кожному етапу.

2.4.2. інші 30% вартості кожного етапу робіт оплачується заказником протягом 10- ти банківських днів з дня прийняття заказником усіх виконаних робіт по такому етапу і підписанням сторонами відповідного акту (актів) виконаних робіт (ф.КБ-2в).

Відповідно до п. 2.7. договору по даному договору розрахунки між сторонами відносно фінансування робіт, проводяться в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування замовником відповідних сум на банківський рахунок підрядника, вказаний в договорі.

Згідно викладеного у позові розрахунку заборгованості, борг відповідача за договором складає 402188,19 грн.

04.09.2017 року позивачем надіслано на адресу відповідача лист - претензію № 69 про виконання умов договору та сплату коштів.

Однак, як зазначає позивач, жодної відповіді на вказану претензію ним не отримано

Відповідно до п. 8.1.договору у випадку невиконання чи неналежного виконання сторонами зобов'язань по договору, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки.

Відповідно до п. 8.4. договору за порушення строків оплати договору замовник несе відповідальність в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами, а саме: вказаним вище Договором, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, листами позивача, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Зворотнього відповідачем, на думку суду, не доведено. Доказів сплати не надано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги Позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому, підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" (65058, м. Одеса, вул. Довженка, буд. 2, код ЄДРПОУ 24533343) на користь Приватного підприємства "АРТФЕРРУМ" (67560, Одеська область, Лиманський район, с. Іллічівка, вул. Молодіжна, буд. 48/1-Б, код ЄДРПОУ 34269776) заборгованість у розмірі 402 188 (чотириста дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 19 коп. та судовий збір у сумі 6032 (шість тисяч тридцять дві) грн. 82 коп.

Рішення Господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук