Постанова

від 14.12.2017 по справі 805/3734/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 р. Справа №805/3734/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Грек К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування рішення від 3 жовтня 2017 року № 0036274610 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску

за участю представників:

від позивача: Гаманюк О.М. - за дов.

від відповідача: Голуб М.І. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області заявлено позов до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення від 3 жовтня 2017 року № 0036274610 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивач вважає, що рішення від 3 жовтня 2017 року № 0036274610 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, посилаючись на дію Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову. Крім того, зазначає, що позивач знаходився на обліку у ДПІ у Калінінському районі міста Донецька, а 17 листопада 2014 року перереєструвався до Центрального відділення Маріупольської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, тобто з моменту перереєстрації єдиний внесок повинен був сплачуватися на рахунки за новим місцем реєстрації. Єдиний внесок за весь період позивачем сплачувався несвоєчасно, що призвело до виникнення штрафних санкцій та пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державна фінансова інспекція в Донецькій області зареєстрована як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 22006090, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку з 17 листопада 2014 року в Маріупольській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року № 266 знаходиться в стадії реорганізації.

Судом встановлено, що 3 жовтня 2017 року на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем було прийняте рішення № 0036274610 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та застосовано до позивача штраф у розмірі 10% у сумі 104366 грн. 34 коп. за період з 21 серпня 2014 року до 30 березня 2015 року та у розмірі 20% у сумі 797124 грн. 29 коп. за період з 21 січня 2015 року до 6 жовтня 2016 року та нараховано пеню у розмірі 294752 грн.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що позивачем до контролюючого органу надані звіти за липень 2014 року у сумі 756054 грн. 78 коп. по строку 20 серпня 2014 року, у ІКП платника обліковувалась переплата у сумі 228574 грн. 19 коп., 4 серпня 2014 року сплачено єдиного внеску 128300 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 399180 грн. 59 коп., за серпень 2014 року - у сумі 223005 грн. 23 коп. по строку 22 вересня 2014 року, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 622185 грн. 82 коп., за вересень 2014 року - у сумі 220138 грн. 05 коп. по строку 20 жовтня 2014 року, 16 жовтня 2014 року сплачено єдиного внеску 218007 грн. 79 коп., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 624316 грн. 08 коп., за жовтень 2014 року - у сумі 201339 грн. 29 коп. по строку 20 листопада 2014 року, 14 листопада 2014 року сплачено єдиний внесок у сумі 201120 грн. 22 коп., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 624535 грн.15 коп., 25 листопада 2014 року сплачено єдиного внеску 4450 грн., внаслідок чого заборгованість складає 620085 грн. 15 коп., за листопад 2014 року - у сумі 152690 грн. 92 коп. по строку 22 грудня 2014 фактично надано 20 січня 2015 року, за грудень 2014 року - у сумі 241358 грн. 73 коп. по строку 20 січня 2015 року, внаслідок чого виникає заборгованість в розмірі 1014134 грн. 80 коп., 30 січня 2015 року сплачено єдиного внеску 297839 грн. 64 коп., внаслідок чого заборгованість складає 716295 грн. 16 коп., січень 2015 року - у сумі 242902 грн. 23 коп. по строку 20 лютого 2015 року, 10 лютого 2015 року сплачено єдиний внесок у сумі 95000 грн., 18 лютого 2015 року - у сумі 1972 грн. 47 коп., за внаслідок чого виникає заборгованість в розмірі 862224 грн. 92 коп., 27 лютого 2015 року сплачено єдиний внесок у сумі 75115 грн. 59 коп., внаслідок чого заборгованість складає 787109 грн. 33 коп., лютий 2015 року - у сумі 170561 грн. 61 коп. по строку сплати 20 березня 2015 року, 3 березня 2015 року сплачено 35333 грн., 11 березня 2015 року 8400 грн., 12 березня 2015 року 12000 грн., внаслідок чого заборгованість складає 901770 грн. 94 коп., 30 березня 2015 року сплачено 186981 грн. 31 коп., заборгованість склала 714789 грн. 63 коп., березень 2015 року - у сумі 243723 грн. 72 коп. по строку сплати 20 квітня 2015 року, 2 квітня 2015 року проведено зменшення основного платежу (без нарахування пені та штрафної санкції) сплачена 24 грудня 2014 року - 452104 грн. 16 коп., 20 квітня 2015 року сплачено 95000 грн., заборгованість склала 411409 грн.19 коп., 30 квітня 2015 року сплачено 88753 грн. 87 коп., заборгованість склала 322655 грн. 32 коп., квітень 2015 року - у сумі 184266 грн. 59 коп. по строку сплати 20 травня 2015 року, 13 травня 2015 року сплачено 95000 грн., заборгованість - 411921 грн. 91 коп., 29 травня 2015 року сплачено 82433 грн. 49 коп., заборгованість - 329488 грн. 42 коп., травень 2015 року - у сумі 178060 грн. 67 коп. по строку сплати 22 червня 2015 року, 2 червня 2015 року сплачено 2391 грн.16 коп., 12 червня 2015 року сплачено - 95000 грн., заборгованість - 410157 грн. 93 коп., 26 червня 2015 року сплачено - 196657 грн. 68 коп., заборгованість - 213500,25 грн., червень 2015 року - у сумі 292586 грн. 17 коп. по строку сплати 20 липня 2015 року, 16 липня 2015 року сплачено - 95000 грн., заборгованість - 411086 грн. 42 коп., 22 липня 2015 року сплачено 1115 грн. 59 коп., 30 липня 2015 року сплачено - 149267 грн. 42 коп., заборгованість - 260703 грн. 41 коп., липень 2015 року - у сумі 244492 грн. 57 коп. по строку сплати 20 серпня 2015 року, 14 серпня 2015 року сплачено 95000 грн., 20 серпня 2015 сплачено 25000 грн., заборгованість - 385195 грн. 98 коп., 31 серпня 2015 року сплачені - 196042 грн. 34 коп., заборгованість - 189153 грн. 64 коп., серпень 2015 року - у сумі 316779 грн. 35 коп. по строку сплати 21 вересня 2015 року, 14 вересня 2015 року сплачено 95000 грн., заборгованість - 410932 грн. 99 коп., 24 вересня 2015 року сплачено 1183 грн. 50 коп., 29 вересня 2015 року сплачено 116071 грн. 78 коп., заборгованість - 293677 грн. 71 коп., вересень 2015 року - у сумі 212077 грн. 62 коп. по строку сплати 20 жовтня 2015 року, 13 жовтня 2015 року сплачено 95000 грн., заборгованість - 410755 грн. 33 коп., 26 жовтня 2015 року сплачено 2400 грн., 29 жовтня 2015 року сплачено 88176 грн. 24 коп., заборгованість - 320179 грн. 09 коп., жовтень 2015 року - у сумі 186196 грн. 20 коп. по строку сплати 20 листопада 2015 року, 11 листопада 2015 року сплачено 761 грн. 34 коп., 13 листопада 2015 року сплачено 95000 грн., 19 листопада 2015 року сплачено 607 грн. 63 коп., заборгованість - 410006 грн. 32 коп., 30 листопада 2015 року сплачено 105308 грн. 51 коп., заборгованість - 304697 грн. 81 коп., листопад 2015 року - у сумі 204726 грн. 75 коп. по строку сплати 21 грудня 2015 року, 15 грудня 2015 року сплачено 95000 грн., заборгованість - 414424 грн. 56 коп., 24 грудня 2015 року сплачено 542 грн. 29 коп., 29 грудня 2015 року сплачено 373608 грн. 05 коп., заборгованість - 40274 грн. 22 коп., грудень 2015 року - 437911 грн. 97 коп. по строку сплати 20 січня 2016 року, 19 січня 2016 року сплачено 80000 грн., заборгованість 398186 грн. 19 коп., 22 січня 2016 року сплачено 212 грн. 86 коп., 28 січня 2016 року сплачено 25376 грн. 03 коп., заборгованість 372597 грн. 30 коп., січень 2016 року - 105356 грн. 88 коп. по строку сплати 22 лютого 2016 року, 15 лютого 2016 року сплачено 80000 грн., заборгованість 397954 грн.18 коп., лютий 2016 року - 117206 грн. 39 коп. по строку сплати 21 березня 2016 року, 1 березня 2016 року сплачено 36833 грн. 91 коп., 15 березня 2016 року сплачено 80000 грн., заборгованість - 398326 грн. 66 коп., 30 березня 2016 року сплачено 66965 грн. 87 коп., заборгованість 331360 грн. 79 коп., березень 2016 року - 146813 грн. 43 коп. по строку сплати 20 квітня 2016 року, 15 квітня 2016 року сплачено 1000 грн., заборгованість 477174 грн. 22 коп., 21 квітня 2016 року сплачено 500 грн., 29 квітня 2016 року сплачено 70314 грн. 38 коп., заборгованість 406359 грн. 84 коп., квітень 2016 року - 117048 грн. 28 коп. по строку сплати 20 травня 2016, року 13 травня 2016 року сплачено 20000 грн., заборгованість 503408 грн. 12 коп., 25 травня 2016 року сплачено 500 грн., заборгованість 502908 грн. 12 коп., 25 травня 2016 року сплачено 158074 грн. 87 коп., заборгованість - 344833 грн. 25 коп., травень 2016 року - у сумі 178574 грн. 86 коп. по строку сплати 21 червня 2016 року, 15 червня 2016 року сплачено 20000 грн., заборгованість 503408 грн. 11 коп., 30 червня 2016 року сплачено 149156 грн. 20 коп., заборгованість 354251 грн. 91 коп., червень 2016 року - у сумі 169800 грн. 57 коп. по строку сплати 20 липня 2016 року, 15 липня 2016 року сплачено 65000 грн., заборгованість 459052 грн. 48 коп., 29 липня 2016 сплачено 86458 грн. 18 коп., заборгованість - 372594 грн. 30 коп., липень 2016 року - у сумі 150489 грн. 10 коп. по строку сплати 22 серпня 2016 року, 15 серпня 2016 року сплачено 65000 грн., заборгованість - 458083 грн. 4 коп., 30 серпня 2016 року сплачено 118826 грн. 78 коп., заборгованість - 339256 грн. 62 коп., серпень 2016 року - у сумі 183826 грн. 77 коп. по строку сплати 20 вересня 2016 року, 19 вересня 2016 року сплачено 60000 грн., заборгованість 463083 грн. 39 коп., 29 вересня 2016 року перераховано 50000 грн., 29 вересня 2016 року сплачено 74054 грн. 79 коп., 30 вересня 2016 року перераховано 10000 грн., заборгованість - 329028 грн. 6 коп., 3 жовтня 2016 року перераховано 20000 грн., 4 жовтня 2016 року перераховано 14705 грн. 23 коп., 6 жовтня 2016 року перераховано 52053 грн. 32 коп., яке остаточно погасило заборгованість у сумі 294323 грн. 37 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 201 року № 1669-VII (надалі - Закон № 1669). Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке втратило чинність 2 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, в тому числі м. Маріуполь було віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Маріуполь знову віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-3 такого змісту (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Отже, для застосування положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування необхідно дотримуватися двох чинників одночасно: періоду дії законів та території, визначеної переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

З цього приводу суд зазначає, що вищезазначеним Законом визначений період, протягом якого така заява подається, а саме не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена. Крім цього, суд зазначає, що норма, яка стосується не застосування штрафних та фінансових санкцій, передбачених статтями 25, 26 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, не містить у собі такої умови як подання заяви.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь. В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

За змістом частини 1 статті 58 Конституції України термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку. Преамбулою Закону № 1669 встановлено, що цей закон прийнятий з метою забезпечення підтримки в тому числі суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 2 березня 2015 року №219-VIII щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII були внесені зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року №1669-VII, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , тоді як змін безпосередньо до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Тобто на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII не містить у собі інформації щодо виключення з розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування пункту 9-4.

Також, суд зауважує, що основною задачею Закону України № 1669, є, зокрема, забезпечення підтримки суб'єктів, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Станом на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває. Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464-VI, та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений. Крім того, суд зауважує, що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Як наслідок, у відповідності до приписів Закону України № 1669 позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов'язків платника єдиного внеску.

Стосовно застосування до спірних правовідносин положень Закону України № 1669 суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на положення частини 1 статті 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі №1-7/99, беручи до уваги той факт, що Законом України № 1669 на момент його прийняття було встановлено звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків за певних умов безпосередньо на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, суд вважає що вказаний закон в даній частині не має зворотної дії.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати спірне рішення від 3 жовтня 2017 року № 0036274610.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Судовий збір сплачений відповідно до платіжного доручення від 19 жовтня 2017 року № 2150 на суму 17943 грн. 64 коп. Східним офісом Держаудитслужби, у звязку із реорганізацією та закриттям всіх рахунків Державної фінансової інспекції в Донецькій області, у зв'язку з чим і стягується на користь саме Східного офісу Держаудитслужби.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування рішення від 3 жовтня 2017 року № 0036274610 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску задовольнити повністю.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 3 жовтня 2017 року № 0036274610, яким застосовані штрафні санкції у загальному розмірі 1196242 грн. 63 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Східного офісу Держаудитслужби витрати по сплаті судового збору у розмірі 17943 грн. 64 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 грудня 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 19 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.