Окрема думка

від 14.12.2017 по справі 582/707/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

"14" грудня 2017 р. Справа № 582/707/17

Окрема думка

Судді Харківського апеляційного адміністративного суду Бенедик А.П.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 року частково задоволено апеляційну скаргу Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 29 вересня 2017 року скасовано з прийняттям нового судового рішення, яким: скасовано рішення Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 14 від 02 червня 2017 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1; скасовано рішення Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 33 від 29 вересня 2017 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1; зобов'язано Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 травня 2017 року про перерахунок пенсії; зобов'язано Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 вересня 2017 року про перерахунок пенсії. В задоволені вимог ОСОБА_1 в іншій частині відмовлено. Постанову Недригайлівського районного суду Сумської області від 29 вересня 2017 року в частині, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень з Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. - скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Приймаючи вказане рішення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про невідповідність рішень пенсійного органу критеріям, встановленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що в свою чергу передбачає повторний розгляд заяв позивача від 31 травня 2017 року та 20 вересня 2017 року про перерахунок пенсії. На думку колегії суддів, від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник. В наданому відповідачем на підтвердження повноважень заступника начальника управління на прийняття та підписання рішення Наказі від 12 квітня 2016 року № 24 щодо повноважень заступників начальника Недригайлівського ОУПФУ також не визначені повноваження останніх на прийняття рішень про відмову в призначення або перерахунку пенсії. При цьому, за наявності того визначення воно б прямо суперечило положенням п. 4.3. Порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 25 КАС України, суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

Вважаю, що у даній справі Харківський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкових висновків щодо правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У частині 3 статті 3 вказаного Закону визначено, що заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Тобто, за своєю правовою природою заява про призначення (перерахунок) пенсії є формою звернення громадянина із проханням сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів, щодо якої встановлено спеціальний порядок розгляду та вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписи ч. 5 ст. 45 Закону визначають, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

При цьому, згідно п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Виходячи із аналізу вищевказаної правової норми вважаю, що саме рішення відповідного органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви та документів для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, незалежно від результату такого розгляду, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків). В свою чергу, положенням п. 4.3 Порядку додатково встановлено, що рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив.

Відповідно до п.п.1), 14) п.10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 (зі змінами), начальник управління здійснює керівництво управлінням Фонду, розподіляє обов'язки між своїми заступниками.

Наказом начальника Недригайлівського ОУПФУ від 12 квітня 2016 року № 24 право підпису на документах, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій надано: першому заступнику начальника управління, заступнику управління, за територіальністю (а.с. 129).

Наказом начальника Недригайлівського ОУПФУ від 05 липня 2017 року № 62 з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду документів, наданих для призначення, перерахунку пенсій відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в ОУПФУ створено комісію з розгляду документів для призначення (перерахунку) пенсій, яку очолює начальник управлення (а.с. 128).

На підставі вищевикладеного, вважаю, що рішення № 14 від 02 червня 2017 року та № 33 від 29 вересня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії правомірно прийняті та підписані головою комісії - заступником начальника управління ОСОБА_2 та іншими членами комісії.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".

На підставі викладеного, вважаю, що колегією суддів за відсутності встановлених законом підстав та з формальних мотивів скасовано рішення суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення. Вказане рішення не містить ефективний спосіб відновлення порушеного права, оскільки не виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, є перевірка законності правових підстав відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно заяв 31 травня 2017 року та від 20 вересня 2017 року, які були покладені в основу оскаржуваного рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Бенедик А.П.