ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА
18.01.2018 м. Київ К/9901/3389/18 582/707/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ :
05 січня 2018 року ОСОБА_1 направлено касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №582/707/17.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).
Відповідно до частини 4 статті 330 цього Кодексу до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на скрутне фінансове становище та наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки предметом спору у даній справі є захист її соціальних прав.
Згідно з частинами 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як встановлено частиною 1 статті 133 цього Кодексу, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України Про судовий збір (у редакції Закону №2147-VIII) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір (у вище вказаній редакції) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600,00 гривень.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у даній справі позов містить одну основну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1280 грн.
За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в сумі 1280 грн. або належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102, призначення платежу *;101;
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №582/707/17 - відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №582/707/17 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Мороз
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2018 |
Оприлюднено | 19.01.2018 |
Номер документу | 71657683 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мороз Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні