Постанова

від 12.12.2017 по справі 916/920/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р.Справа № 916/920/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Філінюка І.Г., К.В. Богатиря

при секретарі судового засідання - Чеголі Є.О.

розглянувши матеріали апеляційних скарг заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 р.

по справі № 916/920/17

за позовом Прокурора Одеської області в інтересах держави, в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

до Приватного підприємства "КАРОЛАЙН" м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської міської ради

про розірвання договору оренди

за участю:

прокурора: Вергін Д.С.

та за участю представників сторін:

від Приватного підприємства "КАРОЛАЙН" - Покась О.С., Матюшенко І.М., - за довір.;

від Одеської міської ради - Асташенкова О.І., - за довір.

від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради: Зубенко В.О. - за довір.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 р. (Величко Т. А. - головуючий, судді Бєляновський В. В., Філінюк І. Г.) прийняті до провадження та призначені до розгляду апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 р. по справі № 916/920/17.

Склад судової колегії неодноразово змінювався. Так, у зв'язку з відпусткою судді Бєляновського В. В., відповідно до розпорядження керівника апарату від 23.08.2017 р. № 936, до складу судової колегії введено суддю Богатиря К. В. У зв'язку з відпусткою судді Величко Т. А., відповідно до розпорядження керівника апарату від 25.10.2017 р. № 1213, до складу судової колегії введено суддю ЛавриненкоЛ. В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Лавриненко Л. В. (головуючого), Філінюка І. Г., Богатиря К. В. від 26.10.2017 р. апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 р. по справі № 916/920/17 прийняті до провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.

В квітні 2017 р. заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до Приватного підприємства "Каролайн" м. Одеса про розірвання договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 р. по справі № 916/920/17 (суддя Оборотова Ю. В.) заступнику прокурора Одеської області у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що матеріалами справи не підтверджено наявності тих обставини, з якими заступник прокурора Одеської області пов'язує необхідність розірвання договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор.

Не погодившись з наведеним судовим рішенням, Одеська міська рада та заступник прокурора Одеської області оскаржили її до Одеського апеляційного господарського суду.

Обидві апеляційні скарги містять зауваження щодо неправильного застування місцевим господарським судом положень ст. 651 ЦК України, оскільки, на думку заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради, приписи цієї норми передбачають можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін не лише у разі істотного порушення умов договору другою стороною (яке за висновком місцевого господарського суду не доведене), але і в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто істотне порушення договору, яке місцевий господарський суд визнав недоведеним, є лише однією з підстав для розірвання договору.

Одеська міська рада наполягає на помилковому посиланні місцевого господарського суду в оскарженому рішенні на правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 18.09.2013 р. по справі № 6с-75цс13, з огляду на те, що правовідносини у справах та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, не є подібними.

В контексті спірних правовідносин Одеська міська рада наполягає також на неправильному застосуванні місцевим господарським судом практики Європейського суду з прав людини.

Приватне підприємство "Каролайн" м. Одеса проти доводів апеляційних скарг заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради заперечило, наполягає на законності та обґрунтованості оскарженого судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів органів місцевого самоврядування.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, органи місцевого самоврядування, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи і на цьому зауважив місцевий господарський суд, позивач не ініціював питання розірвання договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор, а тому, враховуючи недбале ставлення Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до виконання своїх обов'язків, прокурор подав до Господарського суду Одеської області позов про розірвання договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор, що відповідає визначеній Законом України "Про прокуратуру" компетенції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.05.2004 р. у справі № 30/100-04-3305, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. (в касаційному порядку не оскаржувалась), за Приватним підприємством "Каролайн" м. Одеса визнано право власності на об'єкт нерухомості - кафе-бар "Кокос", розташований за адресою: м. Одеса, південна сторона пляжу "Аркадія", буд. 17.

08.08.2007 р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Приватним підприємством "Каролайн" м. Одеса укладений договір оренди берегозахисної споруди № 67-ор.

За умовами п. 1.1 договору Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради передає, а Приватне підприємство "Каролайн" м. Одеса приймає в термінове платне користування берегозахисну споруду другої черги ПЗС у вигляді частини штучного пляжу загальною площею 445 кв. м. між траверсами № 1 та № 1-А в районі штучного пляжу "Аркадія" на узбережжі Чорного моря в м. Одесі, яка знаходиться під будівлею кафе - бару "Кокос", відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору.

Цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо - пляжного сервісу.

Відповідно до визначеного у розділі 4 договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор переліку обов'язків, орендар зобов'язаний:

- п. 4.1.1. - використовувати орендоване майно відповідно до його призначення й умов даного договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси;

- п. 4.1.2. - своєчасно і в повному обсязі платити орендну плату та податок на додану вартість;

- п. 4.1.3. - забезпечити схоронність орендованого майна, запобігати техногенному погіршенню його стану і берегозахисних властивостей, усувати випадки несанкціонованого орендодавцем вивозу (переміщенню) піску або його розкраданню;

- п. 4.1.4. - здійснювати за рахунок власних коштів, у терміни і в обсягах, зазначених Приписами Орендодавця, ремонтно-відновлювані і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисних функцій пляжу, якщо такі погіршилися в результаті порушень при експлуатації, впливу небезпечних гідрогеологічних або техногенних процесів;

- п. 4.1.5. - протягом місяця після укладання даного договору, застрахувати орендоване майно не менш ніж на його балансову вартість на користь орендодавця, у порядку визначеному законодавством. Ризики випадкового руйнування або неприпустимого погіршення експлуатаційних параметрів об'єкта оренди визначається договором страхування з обов'язковим включенням умов договору технічних рекомендацій Орендодавця;

- п. 4.1.6. - не змінювати цільового використання орендованого майна, визначеного п.1.1. договору та не передавати орендоване майно в суборенду іншим особам до одержання згоди Орендодавця;

- п. 4.1.7. - не встановлювати огородження або інші споруди, які перешкоджають вільному входові на пляж. В ході усього терміну користування штучним пляжем суворо дотримуватися вимог діючого законодавства про безкоштовний вхід на територію пляжу та вільне водокористування всіма громадянами. Одержання плати з відпочиваючих на пляжі можливо тільки за конкретні послуги розважально-пляжного сервісу. Надавати безкоштовно звичайні послуги пляжного сервісу окремим категоріям громадян, перелік яких установлюється рішеннями виконавчих органів ОМР і чинним законодавством;

- п. 4.1.8. - здійснювати поліпшення орендованого майна, що впливають на зміну його вартості, тільки після підписання Сторонами додаткової угоди до Договору, яка обґрунтована проектно-кошторисною документацією, погодженою з орендодавцем;

- п. 4.1.9. - не перешкоджати проведенню робіт Орендодавцем із технічного обстеження орендованого майна;

- п. 4.1.10. - дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості. Не здійснювати на берегозахисних спорудах (траверсах, підпірних стінках, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованій ділянці штучного пляжу будівництво будь-яких капітальних об'єктів;

- п. 4.1.11. - установлювати й розміщувати сезонні об'єкти торгівлі, відпочинку, розваг і побутового обслуговування, після одержання згоди орендодавця та оформлення дозвільної документації у відповідних виконавчих органах ОМР;

- п. 4.1.12. - за рахунок власних коштів забезпечити протягом пляжного сезону (з 01 травня по 01 жовтня включно) вільний телефонний зв'язок для виклику медичної допомоги, або рятувальників;

- п. 4.1.13. - у випадку дострокового припинення договору повернути Орендодавцеві орендоване майно за актом приймання - передачі в належному технічному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду і відшкодувати Орендодавцеві збитки у випадку погіршення стану майна або втрати (повної, часткової) з вини Орендаря;

- п. 4.1.14. - утримувати ділянку штучного пляжу у технічному стані, який гарантує виконання нею берегозахисних функцій та протягом року виконувати за рахунок власних коштів ремонтно-профілактичні роботи, що утримують пляжну смугу від розмивів, і інших неприпустимих експлуатаційних погіршень; при технічній необхідності, зробити поповнення піском пляжу, приймати інші заходи щодо ремонту берегозахисної споруди у терміни й обсягах, встановлених орендодавцем у Приписах.

Відповідно до п. 1. ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини включені до переліку підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

В силу приписів ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, визначені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-XII (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу приписів ч. 1 ст. 4 Закону об'єктами оренди за цим Законом є:

цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць);

нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);

захисні споруди цивільного захисту із збереженням їх цільового призначення, крім зазначених у частині другій цієї статті.

Нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів і органів доходів і зборів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Згідно з ч. 1-3 ст. 10 Закону істотними умовами договору оренди є:

об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

термін, на який укладається договір оренди;

орендна плата з урахуванням її індексації;

порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

відновлення орендованого майна та умови його повернення;

виконання зобов'язань;

забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

відповідальність сторін;

страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

За приписами ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. п. 5.2.3. п. 5.2 договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор, орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у випадках:

- не перерахування орендарем орендної плати протягом трьох місяців;

- ухилення орендаря від виконання приписів орендодавця щодо утримання майна в належному технічному стані;

- невиконання цілком або частково умов пунктів 4.1.1, 4.1.4, 4.1.5, 4.1.6, 4.9.1, 4.1.10, 4.1.12, 4.1.14;

- невиконання конкурсного зобов'язання;

- порушення Правил обладнання та експлуатації пляжів м. Одеси;

- невикористання майна, або його використання не за цільовим призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до місцевого господарського суду з позовом про розірвання договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор, заступник прокурора Одеської області послався на порушення Приватним підприємством "Каролайн" м. Одеса п. п. 4.1.1, п. п. 4.1.7 та п. п. 4.1.10 договору.

У якості доказу наявності перелічених вище порушень заступником прокурора Одеської області до матеріалів справи надано акт контролю виконання умов договору оренди від 08.08.2007 р. № 67-ор від 10.02.2017 р., затверджений в. о. начальника Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Зі змісту цього акту вбачається, що при обстеженні території ділянки пляжу "Аркадія", розташованого між траверсами № 1 і 1-2а другої черги ПЗС, переданої в оренду Приватному підприємству "Каролайн" м. Одеса на підставі договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор, виявлено огорожу території орендованої ділянки сітчастим парканом, розміщення дерев'яного настилу з металевими конструкціями під басейн, розміщення об'єкта з ознаками капітальності. Територія пляжу знаходиться у незадовільному технічному та санітарному стані, ведуться будівельні роботи, спостерігається скупчення сміття.

Крім того, до матеріалів справи долучено акт обстеження об'єкту договору оренди від 08.08.2007 р. № 67-ор, складений 09.06.2017 р.

За змістом цього акту при обстеженні території ділянки пляжу "Аркадія", розташованого між траверсами № 1 і № 1-2а другої черги ПЗС, переданого в оренду Приватному підприємству "Каролайн" м. Одеса на підставі договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор, виявлено огорожу території орендованої ділянки, розміщення об'єкта з ознаками капітальності.

При проведенні позапланового обстеження на території пляжу був відсутній орендар берегозахисної споруди.

До актів додано матеріали фотофіксації.

Як вбачається зі змісту оскарженого судового рішення, місцевий господарський суд вказані вище акти не взяв до уваги з огляду на не підтвердження належними та допустимими доказами викладених в них обставин, а саме, з матеріалів фотофіксації не вбачається встановлення огородження або інших споруд, які перешкоджають вільному доступу до пляжу.

Крім того, суд першої інстанції зауважив на тому, що, попри огородження території спірної ділянки пляжу сітчастим парканом, сам факт обстеження її співробітниками Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради свідчить про відсутність перешкод у вільному доступі до пляжу, а тому порушення п. п. 4.1.7 договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор відсутнє.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 33 ГПК України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу приписів ст. 37 ГПК України речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 39 ГПК України передбачено право господарського суду провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи.

З огляду на суперечливі письмові та усні пояснення, які надавалися учасниками справи під час судових засідань, суд апеляційної інстанції скористався правом провести огляд речового доказу (сітчастого паркану) в місці його знаходження.

12.12.2017 р. судова колегія прибула на територію штучного пляжу в районі "Аркадія" у м. Одеса, розташовану між траверсом № 1(ІІ) та 1А(ІІ).

Місцезнаходження орендованої ділянки штучного пляжу встановлено судом за допомогою вихідних даних, вказаних сторонами договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор на Схемі ділянки штучного пляжу (додаток на № 1 до договору).

Судом від траверсу № 1А(ІІ) вздовж берегової лінії в бік траверсу № 1(ІІ) було відміряно відстань у 108 м з метою встановлення крайньої лінії межі орендованої ділянки штучного пляжу. Далі, від підпірної стінки (берегозахисної споруди) в бік моря було відміряно 27 м (довжина ділянки) та 16,5 м праворуч (ширина ділянки).

Судом встановлено, що орендована ділянка штучного пляжу має форму прямокутника, який витягнутий в бік моря, та впритул примикає однією стороною (вздовж 16,5 м) до берегозахисної споруди - підпірної стінки.

Вказана ділянка штучного пляжу повністю вкрита дощатим настилом.

Доступ до орендованої ділянки штучного пляжу площею 445 кв. м. з боку траверсу № 1(ІІ), з боку Чорного моря та з боку траверсу № 1А(ІІ) обмежений сітчастим парканом, який розташований між траверсами № 1(ІІ) та № 1А(ІІ) та простягається вздовж лінії моря.

На початок проведення огляду речових доказів в місці їх знаходження чотири секції паркану з боку моря були демонтовані невідомими особами.

Згідно з поясненнями прокурора, а також представників Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, наданих під час проведення огляду речових доказів в місці їх знаходження, а також пізніше, в судовому засіданні, демонтаж паркану розпочався в їх присутності безпосередньо перед прибуттям судової колегії.

Доступ судової колегії до спірної ділянки берегозахисної споруди здійснювався через демонтовані ділянки паркану.

Судом апеляційної інстанції встановлено також, що на час проведення дослідження назву кафе - бару "Кокос", розташованого на орендованій ділянці, змінено на " Formentera ". В подальшому ця обставина була підтверджена представниками Приватного підприємства "Каролайн" м. Одеса.

За результатами огляду та дослідження речових доказів у місці їх знаходження складено протокол від 12.12.2017 р., до якого додано схему, а також відеозапис відповідної процесуальної дії.

З огляду на викладені обставини, доводи заступника прокурора Одеської області про порушення Приватним підприємством "Каролайн" м. Одеса п. п. 4.1.7 договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор були підтверджені під час проведення огляду та дослідження речових доказів в місці їх знаходження.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що сам факт встановлення сітчастого паркану обмежує вільний доступ до орендованої Приватним підприємством "Каролайн" м. Одеса ділянки штучного пляжу.

Попри встановлення вказаного порушення працівниками Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради 10.02.2017 р. та 09.06.2017 р. (дати складання відповідних актів) Приватне підприємство "Каролайн" м. Одеса спірна ділянка штучного пляжу залишалася огородженою до 12.12.2017 р.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи представників Приватного підприємства "Каролайн" м. Одеса про те, що сітчастий паркан, щодо якого виник спір, фактично є будівельним парканом, встановленим під час проведення реконструкції на суміжній земельній ділянці площею 880 кв. м., з кадастровим номером 5110137500:53:001:0028, на якій розташована нежитлова споруда комплексу "IBIZA", оскільки вказана земельна ділянка перебуває в оренді у третьої особи - фізичної особи - підприємця Чернишової В. І.

Представники Приватного підприємства "Каролайн" м. Одеса не надали жодних обґрунтованих посиланням на норми чинного законодавства пояснень щодо наявності у фізичної особи - підприємця Чернишової В. І. правових підстав під час проведення будівельних робіт на земельній ділянці, яка перебуває в її користуванні, здійснювати огородження суміжної ділянки штучного пляжу, яка знаходиться у тимчасовому користуванні Приватного підприємства "Каролайн" м. Одеса.

Крім того, згідно з наданою представниками Приватного підприємства "Каролайн" м. Одеса декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 23.03.2017 р., поданою фізичною особою - підприємцем Чернишовою В. І. до Управління ДАБК Одеської міської ради, будівництво визначеного в цій декларації об'єкта завершилось 21.03.2017 р., в той час як, до демонтажу нібито "будівельного паркану", який огороджує в тому числі і територію ділянки штучного пляжу, щодо якого виник спір, невідомі особи приступили лише безпосередньо 12.12.2017 р.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради щодо помилкового тлумачення місцевим господарським положень ст. 651 ЦК України, оскільки приписи цієї норми передбачають можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін не лише у разі істотного порушення умов договору другою стороною (яке за висновком місцевого господарського суду не доведене), але і в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалося вище в цій постанові, в силу п. п. 5.2.3 договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор невиконання орендарем повністю або частково умов п. п. 4.1.7 цього договору є підставою для його розірвання.

Суд апеляційної інстанції в контексті спірних правовідносин вважає некоректним посилання місцевого господарського суду на практику Європейського суду з прав людини, оскільки обставини цієї справи і справ, які розглядалися Європейським судом з прав людини є різними за своєю правовою суттю. В межах цієї справи не йдеться про втручання держави у право власності Приватного підприємства "Каролайн" м. Одеса, цей спір безпосередньо стосується реалізації повноважень власника у зв'язку з порушенням Приватним підприємством "Каролайн" м. Одеса обов'язків, які виникли на підставі договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор.

З огляду на викладені обставини, апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 р. по справі № 916/920/17 скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 91, 93, 101-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 р. по справі № 916/920/17 скасувати.

Позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про розірвання договору оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор задовольнити.

Розірвати договір оренди берегозахисної споруди від 08.08.2007 р. № 67-ор, укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Приватним підприємством "Каролайн" м. Одеса.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді: І.Г. Філінюк

К.В. Богатир