Постанова

від 13.12.2017 по справі 802/1786/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 грудня 2017 р. Справа № 802/1786/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕН.ЛОГІСТІК"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду зернулось товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ЕН.ЛОГІСТІК" (далі - позивач, ТОВ "ДЖІ.ЕН.ЛОГІСТІК") до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обгрунтування адміністративного позову позивач посилається на те, що ГУ ДФС у Вінницькій області було проведено позапланову виїзну перевірку TOB Джі. Ен.Логістік з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB Екопром Лімітед , TOB Тотал Систем , TOB Алабама , ПП Ремподіллябуд , TOB Автокомфорт плюс . Актом перевірки визначено операції, які на погляд податкового органу є сумнівними, а тому податковим органом зроблено висновок про те, що дані операції не проводились взагалі як такі. На думку податкового органу операції з вказаними вище контрагентами є нереальними по причині відсутності зазначеної в товарно-транспортних накладних (далі ТТН) маси товару, який перевозився, час простою, прибуття, вибуття, розвантаження, вид пакування, сума з ПДВ, сума без ПДВ. Дані обставини визнані ОДПІ, як порушення п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України.

З такими висновками позивач не погоджується вказуючи на їх суперечність положенням Податкового кодексу України (далі - ПК), зокрема п. 198.1, п.198.6 ст.198 ПК.

В підтвердження реальності господарських операцій позивач зазначає, що товариством-позивачем із TOB Екопром Лімітед , TOB Тотал Систем , TOB Алабама , ПП Ремподіллябуд , TOB Автокомфорт плюс були укладені договори про надання послуг, які виконані належним чином, оскільки містять усі умови належного його виконання та здійснена оплата.

Всі підприємства на момент укладання договорів були діючими та такими, що не підпадають під підозру сумнівного. ОСОБА_5 доступних TOB Джі.Ен.Логістік офіційних джерел інформації, зокрема з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Єдиного державного реєстру платників ПДВ відомості про контрагентів були внесенні. Тобто, на протязі укладення та виконання договорів, не було жодних претензій до виконавців.

Позивач вважає, що ТТН не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, надають первинним документам юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005901406 від 10.07.2017р., яким збільшено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 234332,0 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 58583,0 грн.

В судовому засіданні представники підтримали заявлені вимоги окремо зазначивши, що кримінальне провадження стосовно TOB Автокомфорт плюс за фактом фіктивного підприємництва не може бути безумовною підставою для сумнівності здійснених операцій. TOB Джі.Ен.Логістік вважає, що дана обставина не може негативно вливати на зобо'язання товариства перед бюджетом, оскільки TOB Джі.Ен.Логістік провів з TOB Автокомфорт плюс абсолютно законну та реальну операцію, про що свідчать ознаки реальності угоди: фактична доставка вантажу - виконання послуг та проведена оплата за надані послуги. При цьому, представник позивача просила відхилити докази з приводу протоколів допиту директора TOB Автокомфорт плюс з огляду на те, що такі покази відбрані в ході досудового розслідування, та не можуть бути допустимими доказами в адміністративній справі позаяк належними доказами повинні бути лише первинні документи.

ОСОБА_5 додаткових пояснень представник позивача звертає увагу суду, що згідно відповідей TOB Барлінек Інвест , TOB Стар Буд , TOB Манатік , ФОП ОСОБА_6, TOB Вітолюкс дистрибуція , ПП Технологія 2000 , TOB БВД-Україхна , TOB Юга-Бум , ПОСП Уманський тепличний комбінат , TOB Ангар-Будсервіс , ПАТ Хімдівізіон ,ТОВ Термінує , TOB Ньою - Ссистемс AM , які були вантажоотримувачами або вантажовідправниками проінформовано, що дійсно відбувались перевезення по згаданим в адвокатських запитах ТТН. Специфіка роботи позивача полягає в тому, що дане товариство здійснює комплексну доставку товарів до торгівельних мереж. Під кожну заявку постачальник оформлює окрему видаткову накладну (або акт передачі товару). У відповідності з законодавством України до кожної видаткової накладної або акту передачі товару має виписуватися окрема ТТН. Після здійснення поставки товару до місця розвантаження TOB ДЖІ.ЕН.ЛОГІСТІК повертає замовнику акти виконаних робіт з усіма ТТН за якими відбулися відвантаження. Кожна ТТН містить відмітку та підпис уповноваженої особи покупця, що підтверджує факт доставки товару до місця призначення. Викладена вище інформація підтверджує можливість та необхідність завантаження одного транспортного засобу на окрему торгівельну точку за декількома ТТН.

Відтак, покликаючись на судову практику ВАСУ з аналогічних питань, практику Європейського Суду з прав людини, представники позивача просили позовні вимоги задовольнити, окрім того, вирішити позитивно питання судового збору та документально підтверджених судових витрат.

Представники відповідача не погодились з позовними вимогами, з підстав, що викладені в письмових запереченнях та наявних відомостях матеріалів перевірки. Окремо вказали, що ГУ ДФС у Вінницькій області при прийнятті податкового повідомлення-рішення діяло на підставі та в спосіб передбачений законодавством, а тому, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, подані докази, надавши їм оцінку, судом встановлено наступне.

На підставі направлення, виданого ГУ ДФС у Вінницькій області №996 від 31.05.2017 ОСОБА_4 головному державному ревізору - інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників, моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області, згідно із п. 75.1 ст. 75, на підставі п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78. п. 82.2 ст. 82 Податково кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області від 31.05.2017 року №1049, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою дальністю ДЖІ.ЕН.ЛОГІСТІК (скорочене найменування суб"єкта господарювання відповідно до установчих документів - ТОВ ДЖІ.ЕН.ЛОГІСТІК (код ЄДРПОУ 37489055) з своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по відносинах з ТОВ "Екопром Лімітед" (код ЄДРПОУ 40768879) за листопад 2016 року, "Тотал Систем" (код ЄДРПОУ 40109629) за жовтень 2016 року, ТОВ "Алабама" (код ЄДРПОУ 40109524) за жовтень 2016 року, ПП "Ремподіллябуд" (код ЄДРПОУ 21730731) за вересень 2014 року та жовтень 2014 року, ТОВ "Автокомфорт плюс" (код ЄДРПОУ 38963435) за період з 01.01.2016 року по 30.04.2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Про результати даної перевірки складено ОСОБА_5 від 16.06.2017 №694/1406/37489055, яким зафіксовано порушення (далі - ОСОБА_5). ОСОБА_5 висновків ОСОБА_5 податковий орган вказує, що на порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ Джі.Ен.Логістик неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Екопром Лімітед", "Тотал Систем", ТОВ "Алабама", ПП "Ремподіллябуд", ТОВ "Автокомфорт плюс" без фактичного здійснення господарських операцій на загальну суму 234 312,18 грн., в тому числі за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту: за вересень 2014 року на суму 46578,36 грн.; за жовтень 2014 року на суму 34569,99 грн.; за січень 2016 року на суму 22078,3 грн.; за лютий 2016 року на суму 33593.32 грн.; за березень 2016 року на суму 36337,22 грн.; за квітень 2016 року на суму 15591,67 грн.; за жовтень 2016 року на суму 31408,33 грн.; за листопад 2016 року на суму 14174,99 грн.

За наслідками проведеної перевірки, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005901406 від 10.07.2017р., яким збільшено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 234332,0 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 58583,0 грн.

Позивач не погодився із висновками ОСОБА_5, прийнятим рішенням, подав до Державної фіскальної служби України скаргу.

25.09.2017 ДФС України прийняла рішення про результати розгляду скарги №21322/6/99-99-11-01-01-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Так, згідно ОСОБА_5 перевірки установлено, що відповідно до наданого договору №09/01/15-01 про надання послуг (надання транспортно-експедиційних послуг) від 09.01.2015р. ТОВ "Автокомфорт Плюс" - "Експедитор" зобов'язується доставити за заявкою ТОВ "Джі. Ен. Логістік" - "Замовника" вантаж від пункту навантаження до пункту призначення, а "Замовник" зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, погоджену Сторонами. Договір діє до 31.12.2016 року. Відповідно до умов договору №09/01/15-01 "ТОВ "Автокомфорт Плюс" виписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, що наведені у додатку 8. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації.

Станом на 01.01.2016 кредиторська заборгованість за розрахунками з ТОВ "Автокомфорт Плюс" становить 291131,00 грн., а станом на 30.04.2016 кредиторська заборгованість - складає 108808,00 грн., відповідно до оборотно-сальдової відомості.

Під час перевірки не надано товарно-транспортні накладні згідно яких було оформлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-0000015 від 21.01.2016р.; №ОУ-0000208 від 06.04.2016р.; №ОУ-000170 від 18.03.2016р. №ОУ-0000170 від 18.03.2016р.; №ОУ-0000160 від 11.03.2016р.; №ОУ-0000087 від 22.20.2016 р. Під час перевірки не надано акти здачі прийняття робіт (надання послуг) та ТТН згідно яких було оформлено податкову накладну №22 від 25.01.2016.

Наявність трудових ресурсів ТОВ "Автокомфорт Плюс" в охоплених перевіркою періодах відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2014 р., прийнятого 30.04.2015 року за №9083279412 працювало у штаті - 1 особа, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб, сума нарахованого доходу- 4331,54 грн. Балансова вартість основних засобів ТОВ "Автокомфорт Плюс" відповідно до балансу (фінансового звіту) за І квартал 2016 від 15.04.2016 р. №9056942349 поданого до контролюючого органу, становить на початок звітного періоду та кінець звітного періоду - 0 грн. Транспортні засоби не зареєєстровані, власники автомобілів, вказаних в ТТН, належать фізичним особам, не встановлено будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин між останнім та вказаними фізичними особами - власниками автомобілів, а також не встановлено нарахування/виплат самозайннятим особам. В акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано документальне підтвердження про залучення сторонніх трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності.

До перевірки надані товарно-транспортні накладні, за результатом перевірки яких встановлено, що в ТТН відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно - розвантажувальних оперцій та ціна вартість товару, а саме не заповнені поля: Ціна без ПДВ за одиницю, грн. , Загальна сума з ПДВ. грн. , ОСОБА_3 пакування , ОСОБА_7, т , ОСОБА_8, т , Час прибутя, вибуття, простою навантаження, год, хв. , Час прибутя, вибуття, простою розвантаження, год. хв. , Підпис відповідальної особи ОСОБА_7 . Підпис відповідальної особи ОСОБА_8 .

У вересні 2014 та жовтні 2014 у ТОВ "ДЖІ.ЕН.ЛОГІСТІК" та ПП "Ремподіллябуд" були господарські відносини відповідно до договору №01/07/14-01 від 01.07.2014. Так, за умовами даного договору ПП "Ремподіллябуд" про надання послуг (надання транспортно-експидиційних послуг) ПП "Ремподіллябуд" - "Експедитор" зобов'язується доставити за заявкою ТОВ "Джі. Ен. Логістік" - "Замовника" вантаж від пункту навантаження до пункту призначення, а "Замовник" зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, погоджену Сторонами. Договір діє до 31.12.2014 року. Відповідно до умов договору №01/07/14-01 від 01.07.2014 р. ПП "Ремподіллябуд" виписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, що наведені у додатку 6.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за вересень та жовтень 2014.

ОСОБА_5 даних АІС Податковий блок за жовтень 2014 р. податкові зобов'язання ПП "Ремподіллябуд" становлять 34900,01 грн., податковий кредит ТОВ Джі.Ен.Логістик становить 34569,99 грн., відповідно розбіжність становить 330,02 грн., внаслідок не включення ТОВ "Джі.Ен.Логістик" до складу податкового кредиту.

Розрахунки ТОВ "Джі.Ен.Логістик" та ПП "Ремподіллябуд" за отримані послуги здійснювалися у безготівковій формі. У рахунок оплати за отримані послуги перераховано кошти, відповідно до платіжних доручень, зазначених у додатку 7.

Станом на 01.09.2014р. кредиторська заборгованість за розрахунками з ПП "Ремподіллябуд" становить 104335,00 грн. відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахункам 631. Станом на 31.10.2016 кредиторська заборгованість за розрахунками з ПП "Ремподіллябуд" складає 24597,00 грн., відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахункам 631. Вищенаведені операції по отриманню послуг та проведених розрахунків відображено ТОВ "Джі.Ен.Логістик" в бухгалтерському обліку.

До перевірки надані товарно-транспортні накладні, які відображені у додатку 6. За результатом перевірки встановлено, що в ТТН відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно - розвантажувальних оперцій та ціна вартість товару, а саме не заповнені поля: Ціна без ПДВ за одиницю, грн. , Загальна сума з ПДВ. грн. , ОСОБА_3 пакування , ОСОБА_7, т , ОСОБА_8, т , Час прибутя, вибуття, простою навантаження, год, хв. , Час прибутя, вибуття, простою розвантаження, год. хв. , Підпис відповідальної особи ОСОБА_7 . Підпис відповідальної особи ОСОБА_8 .

Аналізом звітності ПП "Ремподіллябуд" за період з вересень-жовтень 2014 року та аналізом номенклатурного ряду товарів (робіт, послуг), згідно з даними ЄРПН та ланцюга постачання встановлено, що згідно з НАІС "ДАІ" за ПП "Ремподіллябуд" не зареєстровано транспортні засоби, власниками автомобілів, зазначених в товарно - транспортних накладних, є фізичні особи. За результатами аналізу інформаційних баз даних ДФС України, відповідно до поданої звітності ПП "Ремподіллябуд" не встановлено будь-яких фінансово-господарських взаємовідносин між останнім та встановленими фізичними особами -власниками автомобілів, а також не встановлено нарахування/виплат самозайннятим особам. В акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано документальне підтвердження про залучення сторонніх трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності.

Аналогічного змісту установлені порушення в ході перевірки і з іншими Експедиторами, а саме TOB "Екопром Лімітед", TOB "Тотал Систем", TOB "Алабама", а також відображені тотожні недоліки і по оформлених ТТН, що вказує на їх дефектність.

Відтак, податковий орган робить висновок, що наявність ТОВ "Джі.Ен.Логістик" податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, в ОСОБА_5 перевірки вказано, що позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з TOB "Екопром Лімітед" на підставі податкових накладних (транспортно-експедиційні послуги). Розрахунки між TOB "ДЖІ. ЕН.ЛОГІСТІК та TOB "Екопром Лімітед" за отримані транспортно-експедиційні послуги не здійснювалися у перевіряємому періоді. ОСОБА_5 вказано, що до перевірки не надано будь-які первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ "Екопром Лімітед", на підставі яких складені регістри бухгалтерського обліку. Тобто, позивачем внесено інформацію до облікових регістрів без підтверджуючих первинних документів. Аналізом звітності TOB "Екопром Лімітед" за листопад 2016 року та аналіз номенклатурного ряду товарів (робіт, послуг), згідно з даними ЄРПН та ланцюго постачання встановлено, що TOB "Екопром Лімітед" не подано до контролюючого органу баланс за 2016 рік, відсутнє за місцезнаходженням. ОСОБА_5 з НАІС "ДАІ" за TOB "Екопром Лімітед" не зареєстровано транспортні засоби. Форми 20 - ОПП об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність до контролюючих органів не подавалась. Трудові ресурси відсутні, цивільно-правові угоди не укладались.

Разом з тим, під час перевірки не було надано товарно-транспортні накладні, згідно яких було оформлено надання послуг по взаємовідносинах із TOB "Тотал Систем", а саме: №1 від 30.10.2016р.; №2 від 30.10.2016р.; №8 від 30.10.2016р.; від 30.10.2016р.; №12 від 30.10.2016р.; №14 від 30.10.2016р. По взаємовідносинах із ТОВ "Алабама" під час перевірки не надано ТТН згідно яких було оформлено акти-здачі прийняття робіт (надання послуг), а саме №1 від 12.10.2016р., не надано акти надання послуг та ТТН, згідно яких було оформлено податкові накладні №23 від 12.10.2016р, №33 від 13.10.2016р, №34 від 13.10.2016р, №41 від 18.10.2016р.

Надаючи заперечення проти позову, представники відповідача вказували на відсутність зазначених вище первинних документів як в ході перевірки так і при поданні скарги на ППР, що направлялись позивачем на адресу ДФС України. На противагу даним поясненням, представники позивача надали первинну документацію, яка на їх переконання була в наявності в ході перевірки, проте не врахована перевіряючим. Одночасно до матеріалів справи були долучені докази щодо оплати за експедиторські послуги.

З даного приводу, суд погоджується з позицією позивача, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов'язок суду, за позицією ВАСУ, висловленою у постанові від 08 квітня 2015 року у справі К/9991/39128/12, оцінити відповідні докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, що є однією із гарантій установлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами статті 159 КАС України.

Також, суд погоджується з позицією позивача, що чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб, в тому числі і контрагента платника податків, зокрема, внаслідок виявлення порушень чинного законодавства при укладанні правочинів контрагентом позивача та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, якщо суб'єкт господарювання не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи.

Однак, перевіряючи доводи сторін, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

ОСОБА_5 п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів, та зв'язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

ОСОБА_5 матеріалів справи слідує, що між позивачем та товариствами контрагентами (Експедитор) укладено договори про надання послуг (надання транспортно-експедиційних послуг).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", який спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення (далі - Закон № 1955).

За визначенням термінів Закону №1955 згідно ст. 1, під транспортно-експедиторською діяльністю розуміється підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт гоподарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 Закону №1955, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема відомості про сторони договору. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Підтвердженням витрат експедитора, за приписами ст. 9 Закону №1955, є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Аналіз даної процитованої норми дає підстави вважати, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується транспортним документом або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

ОСОБА_5 положень ст. 11 Закону №1955, експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Відтак, суд відхиляє покликання позивача на те, що товарна-транспортна накладна відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997 року №363 - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У даному випадку предметом послуг за господарською операцією за умовами договорів були транспортно-експедиційні послуги, де в силу положень Закону №1955, факт надання яких підтверджується саме транспортним документом, який в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинним документом за цією операцією.

Суд звертає увагу, що за істотними умовами договорів про надання послуг оформлення товарно-транспортних документів має свою особливість.

Так, між позивачем та приватним підприємством "Ремподіллябуд" 01.07.2014 року укладено договір №01/07/14-01 про надання послуг (надання транспортно - експедиційних послуг). 09.01.2015 року між позивачем та ТОВ "Автокомфорт плюс" укладено договір №09/01/15-01; 03.10.2016 року між позивачем та ТОВ "Алабама" укладено договір №03/10/16; 10.10.2016 року між позивачем та ТОВ "Тотал Систем" укладено договір №10/10; 14.12.2016 між позивачем та ТОВ "Екопром Лімітед" укладено договір 14/11.

Вищезазначені договори укладені, як типові та згідно умов яких визначено, що заявка про перевезення вантажу складається Замовником у письмовій формі і передається Експедитору не пізніше ніж за 2 календарних дні до дати завантаження, зазначеної у такій заявці. (п.1.2 Договору)

Заявка повинна містити найменування, масу, кількість вантажу, його упаковку, кількість місць, вид транспортного засобу, необхідний об"єм транспортного засобу, дати і години прибуття транспортного засобу для завантаження та розвантаження, пункти відправлення та призначення по кожному перевезенню, відстань перевезення, вартість перевезення, повноважних осіб, що відповідають за відправлення, прийняття та перевезення вантажу, їх телефонні номери, додаткові умови. (п.1.3 Договору)

Заявка вважається погодженою Сторонами та прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох Сторін. (п. 1.4 Договору).

Також Договором, зокрема п. 2.1.3 обумовлено обов"язки сторін забезпечувати своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку товарно-транспортних документів та дорожніх листів, відмічати у товарно-транспортних документах фактичний час прибуття та відправлення автомобіля в пунктах завантаження та розвантаження.

Завантажити та розвантажити транспортний засіб, наданий для виконання перевезення, протягом 24 год з моменту прибуття, за умови прибуття транспортного засобу під завантаження у час, вказаний у заявці. (п. 2.1.4 Договору). Відтак, за умовами даних договорів позивачем самостійно обраний та обумовлений порядок оформлення товарно-транспортної документації на експедиторські перевезення, які і є первинної документація для надання послуг.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

ОСОБА_5 з ч.2 ст.З Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що викорисювують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, надаючи оцінку обставинам справи, слід погодитися, що надані ТТН не є безумовною підставою для доведеності факту здійснення експедиційних послуг. При цьому, виявлені податковою інспекцією у рамках здійснення заходів з податкового контролю фактів наявності у спірних постачальників відсутності об'єктивних можливостей для виконання розглядуваних операцій за відсутності транспортних засобів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, основних фондів, активів для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, у сукупності з фактами відсутності доказів залучення третіх осіб за цивільно-правовими договорами до здійснення цих операцій та недостатності документального підтвердження їх виконання свідчить про нереальний характер таких послуг.

Разом з тим, вирішуючи спір суд звертає увагу на наступне.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14 березня 2017 року зазначає про те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

У постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року міститься правовий висновок про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

У постанові від 5 березня 2012 року Верховний Суд України зазначив, що віднесення відображених у первинних документах сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним, оскільки у ході розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ Фенстер-Омега і ТОВ Любомир-1 , податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ Нафта податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а отже, виписані від їхнього імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

У справі, що розглядається, з матеріалів справи слідує, що слідчим управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №42016020110000096, внесеному до ЄРДР 21.07.2016 за фактом фіктичного підприємництва ТОВ "Автокомфорт плюс" (код ЄДРПОУ 38963435), за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_9 - засновник, директор, головний бухгалтер ТОВ "Автокомфорт плюс" надав покази про те, що фінансово - господарською діяльністю вказаного Товариства взагалі не займався та не займається. Придбання товарно - матеріальних цінностей він не здійснював. Ніяких товарів, робіт та послуг не надавав та не проводив. Фінансово - господарських документів по проведених операціях він не підписував. На початку 2015 року на прохання невідомого чоловіка, за грошову винагороду, без мети здійснення господарської діяльності переоформив на себе ТОВ "Автокомфорт плюс". Після того, відкрив рахунки в банківських установах. Відкривши рахунки, він передав усі статутні, реєстраційні документи та печатку вказаного Товариства цьому невідомому чоловікові. Грошові кошти в банківських установах він не знімав. При відкритті банківських рахунків він поставив свій підпис в грошових чеках та передав їх останньому. Первинні документи, в тому рахунку податкові накладні, надані до перевірки ТОВ "Джі.Ен.Логістік" по взаємовідносинам із ТОВ "Автокомфорт плюс" за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 відповідно до наданих пояснень ОСОБА_9 не підписувались.

Дана обставина не є безумовною підставою для сумнівності здійснених операцій, однак не може залишатися неврахованою судом, оскільки особа, яка підписувала первинні документи заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, а отже, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Суд звертає увагу, що платник податку повинен бути обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності з ч.1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За вище наведених обставин, суд вважає, що мотиви адміністративного позову не знайшли своє відображення матеріалами справи, що є підставою для відмови у задоволенні позовних.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя./підпис/ ОСОБА_10

ОСОБА_5 з оригіналом.

Суддя:

Секретар: