Постанова

від 18.12.2017 по справі 815/6155/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6155/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 год. 38 хв.

12 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі адміністративну справу за позовом ТОВ «Алекс-Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Алекс-Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ «Алекс-Агро» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ Барій Стандарт , ТОВ ТД Ферро , ТОВ Діас Агро , ТОВ ОСОБА_3 Торг , ТОВ ОСОБА_4 Констракшн , ТОВ Вест Енд , ПП Будцентргруп , що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях (т.3, а.с. 44-56), зазначивши, що ГУ ДФС в Одеській області встановлено документально оформлені нереальні (проведені з порушенням законодавства) господарські операцій з придбання послуг, за відсутністю факту їх реального здійснення від ТОВ Барій Стандарт , за період жовтень, листопад 2014 року, ТОВ ТД Ферро , за період листопад 2014 року та січень 2015 року, ТОВ Діас-Агро , за період грудень 2014 року та січень 2015 року, ТОВ ОСОБА_3 Торг , за період лютий 2015 року, ТОВ ОСОБА_4 Констракшн , за період березень 2015 року, ТОВ Вест Енд , за період червень 2015 року, ПП Будцентргруп , за період січень, лютий 2016 року, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження послуг, що стало підставою для надання запиту, проте відповідь на запит надано не було, в зв'язку з чим було проведено позапланову виїзну перевірку. За таких обставин, дії щодо проведення позапланової виїзної перевірки є законні, а податкове повідомлення-рішення правомірне та законне.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як зазначено в акті перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 5335 від 24.10.2017р., направлень на перевірку проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Алекс-Агро» (код ЄДРПОУ 32904699) з питань підтвердження взаємовідносин з платниками податків ТОВ Барій Стандарт (код ЄДРПОУ 388583360), за період жовтень, листопад 2014 року, ТОВ ТД Ферро (код ЄДРПОУ 38103007) за період листопад 2014 року та січень 2015 року, ТОВ Діас Агро (код ЄДРПОУ 39325101) за період грудень 2014 року та січень 2015 року, ТОВ ОСОБА_3 Торг (код ЄДРПОУ 39331712), ТОВ ОСОБА_4 Констракшн (код ЄДРПОУ 39429548) за період березень 2015 року, ТОВ Вест Енд (код ЄДРПОУ 39621207) за період червень 2015 року, ПП Будцентргруп (код ЄДРПОУ 39814378) за період січень, лютий 2016 року.

За наслідками перевірки складено акт № 16/08/10-32-14-07-32904699 від 09.11.2017р. (т.1, а.с. 25-62), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 319728 грн., в тому числі за жовтень 2014р. в сумі 38210 грн., листопад 2014р. в сумі 76916 грн., січень 2015р. в сумі 29580 грн., лютий 2015р. в сумі 61087 грн., березень 2015р. в сумі 77668 грн., червень 2015р. в сумі 36267 грн.;

п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, лютий 2016р. в сумі 24578 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 23.11.2017 року, яким ТОВ «Алекс-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів/робіт, послуг у розмірі 399660 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 319728 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 79932 грн. (т.1, а.с.63);

№ НОМЕР_2 від 23.11.2017 року, яким ТОВ «Алекс-Агро» визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 24578 грн. (т.1, а.с.64).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як зазначено в акті перевірки, копію наказу Головного управління ДФС в Одеській області № 5335 від 24.10.2017р. вручено під розписку 27.10.2017р. головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_5 та 27.10.2017 р. (т.1 а.с. 26).

Відповідно до пп.16.1.12 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

За приписами п.200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 - 1 .3 статті 200 - 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 - 1 .3 статті 200 - 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

Так, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р. судом касаційної інстанції наголошено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Тобто, з наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використанні їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, за період жовтень, листопад, грудень 2014р., січень, лютий, березень, червень 2015 року, січень, лютий 2016р. ТОВ «Алекс-Агро» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2490831грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення всього в сумі 350306 грн. (т.1, а.с. 31).

За період жовтень, листопад, грудень 2014р., січень, лютий, березень, червень 2015 року, січень, лютий 2016р. ТОВ «Алекс-Агро» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 83820 грн. та задекларовано від'ємного значення у сумі 743310 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за вищевказаний період встановлено його завищення всього в сумі 319728 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (р.19) на суму ПДВ 24578 грн.(т.1, а.с. 58).

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ «Алекс-Агро» є: Код КВЕД 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства; Код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.1 а.с. 65-69).

На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Алекс-Агро» з ТОВ Барій Стандарт надано до суду засвідчені копії договору купівлі-продажу № 108-14 від 01.09.2014р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок (т.1, а.с. 87-139).

На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Алекс-Агро» з ТОВ Діас Агро надано до суду засвідчені копії договору купівлі-продажу №140-14 від 03.11.2014р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, оборотно-сальдової відомості (т.1, а.с. 189-223).

На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Алекс-Агро» з ТОВ ОСОБА_3 Торг надано до суду засвідчені копії договору купівлі-продажу №024-15 від 02.02.2015р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, оборотно-сальдової відомості (т.2, а.с. 7-17).

На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Алекс-Агро» з ТОВ ОСОБА_4 Констракшн надано до суду засвідчені копії договору купівлі-продажу №060-15 від 02.03.2015р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, оборотно-сальдової відомості (т.2, а.с. 25-99).

На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Алекс-Агро» з ТОВ Вест Енд надано до суду засвідчені копії договору купівлі-продажу №079-15 від 01.04.2015р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, оборотно-сальдової відомості (т.2, а.с. 60-79).

На підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Алекс-Агро» з ПП Будцентргруп надано до суду засвідчені копії договору купівлі-продажу № 182-15 від 01.10.2015р., видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, оборотно-сальдової відомості (т.2, а.с. 111-118).

Крім того, позивач з метою підтвердження факту подальшої реалізації придбаних товарів надав копію договору підряду №Г-59 від 01.04.2013р., та договору купівлі-продажу №Г-29 від 02.03.2015р., укладених між ТОВ «Алекс-Агро» (замовник) та ДП Підприємство Південної виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (підрядник) (т. 2, а.с. 128-131) та документів, на підтвердження виконання вказаних договорів.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів транспортування товару, завантаження-розвантаження, доказів про одержання вантажу, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час перевірки правомірності відображення господарських відносин з ТОВ Барій Стандарт контролюючим органом зазначено, що згідно проведеного аналізу встановлено, що вказаним підприємством надано до Кіровоградської ОДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ): за 4 квартал 2014 року від 09.02.2015р. № 15000121130, в якому зазначено: працювало в штаті 3 особи. Додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013р. до Кіровоградської ОДПІ не надано, що свідчить про відсутність у підприємства власних основних засобів та інших необоротних активів, необхідних для провадження господарської діяльності. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень для зберігання товарів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей для реалізації товарів, в зв'язку з чим підтвердити реальність отримання товарів від ТОВ Барій Стандарт на адресу ТОВ «Алекс-Агро» неможливо.

Зустрічну звірку неможливо провести в зв'язку з тим, що станом на 03.02.2014р. згідно даних ІС Податковий блок стан платника ТОВ Барій Стандарт - 9 направлено повідомлення про відсутність з місцезнаходженням , а станом на 03.02.2015р. стан платника ТОВ Барій Стандарт - 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням .

Згідно зареєстрованих податкових накладних в ІС ЄРПН за період вересень, жовтень 2014 року підприємством ТОВ Барій Стандарт не задекларовано послуги по доставці товару в м. Одесу, отже, контролюючим органом зроблено висновок, що товар доставлений не був.

Крім того, під час перевірки посадовими особами підприємства не надані товарно-транспортні накладні, які б свідчили, що ТМЦ було доставлено ТОВ Барій Стандарт з м. Кіровоград до м.Одеси.

При проведенні аналізу податкової інформації ТОВ «Алекс-Агро» відповідачем зроблено висновок про нереальність придбання товарів, відмінної від номенклатури попередньо придбаних товарів за відсутністю придбання товарів, що продані за аналізований період, походження товарів, які було придбано ТОВ «Алекс-Агро» у вказаного контрагента встановити неможливо.

Відтак, контролюючим органом зроблено висновок про неможливість встановити факту отримання (придбання) товарів позивачем від ТОВ Барій Стандарт , що позбавляє можливості встановити реальність отримання (придбання) товарів по ланцюгу від виконавця на адресу позивача за період вересень, жовтень, листопад 2014 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ТД Ферро контролюючим органом встановлено, що вказаний контрагент не є виробником товару, який мав продаватись за умовами договору № 10/09 від 10.09.2014р., відтак не мав змоги відповідно до умов договору видавати сертифікат якості з метою підтвердження відповідності виробленого ним товару (продукції) вимогам, які висуваються до такого товару (продукції).

Крім того, податковим органом згідно проведеного аналізу встановлено, що у ТОВ Діас Агро згідно наданого до Кіровоградської ОДПІ податкового розрахунку сум доходу (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2014р. працювало 4 особи. Однак згідно зареєстрованих податкових накладних у ІС ЄРПН встановлено, що за період листопад, грудень 2014 року та січень 2015 року ТОВ Діас Агро задекларовано значні обсяги придбання різних товарів, хоча придбання послуг оренди приміщення під офіс, склад відсутні (т.1 а.с. 43-44).

Відповідно до службового листа ОУ Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 28.01.2015р. № 200/11-23-07-04 повідомлено, що службові особи ТОВ Діас Агро від надання письмових пояснень відмовились, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Водночас повідомлено, що 03.10.2014р. за рапортом слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Кіровоградській області зареєстровано в ЄДРС кримінальне провадження №32014120010000164 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, що протягом 2012-2014 років з метою покриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні реально діючим суб'єктам господарювання послуг по незаконному зменшенню податкових зобов'язань перед бюджетом, створено суб'єктів господарювання, серед яких і ТОВ Діас Агро (т.1 а.с 44).

Податковим органом також встановлено, що ТОВ ОСОБА_3 Торг надано до Кіровоградської ОДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2015 р., в якому вказано 1 особу. Згідно зареєстрованих податкових накладних в ІС ЄДПН встановлено, що за лютий 2015р. ТОВ ОСОБА_3 Торг задекларовано значні обсяги придбання різних товарів, однак придбання послуг оренди приміщення під офіс, склад відсутні (т.1 а.с. 47).

Щодо ТОВ ОСОБА_4 Констракшн податковим органом зазначено, що згідно проведеного аналізу встановлено, що вказане підприємство задекларовано значні обсяги придбання різних товарів, однак придбання послуг оренди приміщення під офіс, склад відсутні. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень для зберігання товарів, свідчить про відсутніх адміністративно-господарських можливостей для реалізації товарів, в зв'язку з чим підтвердити реальність отримання товарів від ТОВ ОСОБА_4 Констракшн на адресу позивача неможливо. Крім того, вказаним контрагентом за березень 2015р. не задекларовано послуг з доставки товару в м. Одесу, що свідчить про відсутність такої доставки (т.1 а.с. 49).

Відносно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Вест Енд податковим органом зазначено, що згідно проведеного аналізу встановлено, що вказане підприємство задекларовано значні обсяги придбання різних товарів, однак придбання послуг оренди приміщення під офіс, склад відсутні. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень для зберігання товарів, свідчить про відсутніх адміністративно-господарських можливостей для реалізації товарів, в зв'язку з чим підтвердити реальність отримання товарів від ТОВ Вест Енд на адресу позивача неможливо. Крім того, вказаним контрагентом за червень 2015р. не задекларовано послуг з доставки товару в м. Одесу, що свідчить про відсутність такої доставки (т.1 а.с. 51-54).

Контролюючим органом також встановлено, що ПП Будцентргруп до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) не подавався; не встановлено за юридичною адресою; відсутній управлінський та технічний персонал, складські приміщення для зберігання товарів, в зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність отримання товарів від вказаного контрагента (т.1 а.с. 54-58).

Слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб'єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента. Аналогічну позицію висловлено Вищим адміністративним судом в ухвалі від 25.03.2015р. К/9991/64653/11.

Таким чином, суд, враховуючи наведені обставини, дослідивши наявні у справі письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не спростовано порушень, встановлених актом перевірки № 16/08/10-32-14-07-32904699 від 09.11.2017р., зокрема позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що господарські операції між ТОВ «Алекс-Агро» та його контрагентами ТОВ Барій Стандарт , ТОВ ТД Ферро , ТОВ Діас Агро , ТОВ ОСОБА_3 Торг , ТОВ ОСОБА_4 Констракшн , ТОВ Вест Енд , ПП Будцентргруп мали реальний характер та здійснені з метою реального настання правових наслідків. Водночас відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, зазначених в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 цього КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Алекс-Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, здійснені позивачем судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 грудня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Алекс-Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.12.2017р.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Алекс-Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 - відмовити повністю.

18 грудня 2017 року.