Ухвала

від 14.12.2017 по справі 638/16675/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 638/16675/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1920/17 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції - підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_8 . Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.01.2018 року. Визначено суму застави в розмірі 1000000 гривень з покладенням обов`язків, передбачених п.п.2, 4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.

Слідчим суддею була встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України та, враховуючи особу підозрюваного, неможливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_8 про застосування відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Апелянт вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Автор апеляційної скарги вважає необґрунтованою підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Вказує, що докази, якими орган досудового розслідування обгрунтовує підозру ОСОБА_7 є недопустимими, оскільки прокурором не надано підтвердження порядку їх отримання, встановленого КПК. Вважає, що спір про право повинен розглядатися і вирішуватися судом. Позиція ХНУПС викладена у запереченнях на п. 10 Акту аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України і підтверджується судовою практикою господарських судів. Автор апеляційної скарги вважає недоведеним існування ризиків, вказаних у клопотанні слідчого. Посилаючись на вимоги КПК України, практику Європейського Суду з прав людини зазначає дані, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце реєстрації та проживання, місце служби, де позитивно характеризується, одружений, має міцні соціальні зв`язки, бездоганний послужний список за більш ніж 40 років, отримував нагороди на службі, самостійно з`явився до військової прокуратури, знаючи про затримання начальника ХНУПС ОСОБА_9 . Слідчим суддею не вмотивовано виключність випадку під час визначення застави, яка перевищує розмір, пе6редбачений ст.182 КПК України.

Прокурор в судове засідання не з`явивися, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Відсутність прокурора в силу вимог ч.4 ст.405 КПК України не є перепоною для проведення апеляційного розгляду.

Вислухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Військової прокуратурою Харківського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017220750000387 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.410 КК України ( т.1 а.с.1-3).

18 листопада 2017 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_7 (т.1 а.с.340-344).

18 листопада 2017 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України ( т.1 а.с.326-339).

Постановою прокурора від 23.11.17р. виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України у окреме кримінальне провадження № 42017220750000526.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;

2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

3. недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судова колегія не погоджується з висновком слідчого судді щодо існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний раніше не судимий, будь-яких даних щодо можливості вчинення кримінальних порушень матеріали клопотання не містять.

Разом з тим, ОСОБА_7 є заступником начальника Харківського університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба та від зазначеної посади не відсторонений. Переважна частина свідків є підлеглими ОСОБА_7 . За таких обставин, враховуючи авторитет як посади підозрюваного, так і його особисто, можливості доступу до певних документів, висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України не є безпідставними. З огляду на тяжкість інкримінованого правопорушення, колегія суддів також погоджується висновками слідчого судді щодо існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, проте вважає його мінімальним.

З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 є недостатнім.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Доводи апеляції щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є безпідставними.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Матеріали, додані слідчим в обґрунтування клопотання свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення. Посилання сторони захисту на безпідставність висновків про порушення, встановлені в акті рахункової палати та наявність спору про право, заслуговує на увагу, проте зазначені обставини підлягають з*ясуванню під час досудового розслідування. Посилання сторони захисту на рішення господарських судів у інших справах та за участі інших сторін не має преюдиційної сили. Остаточна кваліфікація дій та доведеність вини підозрюваного у вчиненні злочину, що йому інкримінується, підлягають з`ясуванню в процесі досудового розслідування та судового розгляду.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є недостатнім. До того ж, Герої України ОСОБА_10 1940 р.н. та ОСОБА_11 1939 р.н., які звернулися з заявами про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку судової колегії, за своїм віком та станом здоров`я не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, як про те просила сторона захисту, то колегія суддів вважає таку позицію взаємовиключною з огляду на доводи щодо необґрунтованості підозри, недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та положення ч.2 ст. 194 КПК України.

Що стосується оцінки визначеного слідчим суддею розміру застави при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує наступні положення кримінального процесуального закону:

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. За правилами ст.12 КК України зазначений злочин відноситься до категорії особливо тяжких.

Пункт 3 ч.5 ст.182 КПК України передбачає, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи із вимоги КПК України щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 1000000 (одного мільйону) гривень, як-то визначив слідчий суддя, є необґрунтованою. Підозрюваний ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та місце служби, де характеризується виключно позитивно, бездоганний послужний список за більш ніж 40 років, має родину, міцні соціальні зв`язки. Суд апеляційної інстанції вважає, що застава у розмірі 1000 000 гривень є завідомо непомірною для підозрюваного, що свідомо унеможливлює її внесення. Визначення такого розміру застави суперечить вимогам як національного, так і міжнародного законодавства.

Колегія суддів вважає, що, з огляду на наведені вище обставини, застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для нього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.11.2017 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати в частині визначення розміру застави. В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.11.2017 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати в частині визначення розміру застави.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить суму 480000 гривень.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді