Ухвала

від 14.12.2017 по справі 638/16675/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 641/5710/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11сс/790/1923/17 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5

за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції - підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_9 . Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2017 року про виправлення описки, до 15.01.18р. Визначено суму застави в розмірі 1500000 грн. з покладенням обов*язків, передбачених п.п. 2, 4, 8, 9 ч.5 ст. 194 КПК України.

Слідчим суддею була встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України та, враховуючи особу підозрюваного, неможливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів.

Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В обгрунтування вимог посилається на норми КПК, які, на його думку проігноровані слідчим суддею. В порушення ч.1 ст.194 КПК України прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання не довів обставини, передбачені зазначеною нормою КПК, тоді як слідчий в судовому засіданні взагалі не був присутній. Звертав особливу увагу на порушення права ОСОБА_8 на справедливий розгляд, оскільки слідчим суддею залишено без задоволення клопотання захисника в порядку ст.206 КПК України. Посилання на вивчення можливості застосування більш м*яких запобіжних заходів на думку апелянта є формальним та не узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини у справі "Харченко проти України". Ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та встановлені слідчим суддею не доведені. Клопотання сторони захисту про допит певних свідків ухвалою слідчого судді, постановленою на місці залишено без задоволення, що не відповідає положенням п.2 ч.1 ст.372 КПК України, у зв*язку з чим слідчому судді заявлено відвід. Керуючись ст.89 КПК України просить визнати довідку спеціаліста від 14.11.2017р. та висновок судово-економічної експертизи № 209 від 17.11.2017р. недопустимими доказами та не посилатись на них при прийнятті судового рішення. Слідчим суддею не враховано репутацію ОСОБА_8 , який є учасником бойових дій в зоні АТО, керівником одного з найбільших воєнних ВНЗ. Посилається на залучення стороною захисту довідки, згідно якої сукупний дохід Алімпієва за 2016, 2017 роки складає 554144 грн., у зв*язку з чим визначення застави в сумі 1500000 грн. є безпідставним.

Прокурор в судове засідання не з`явивися, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Відсутність прокурора в силу вимог ч.4 ст.405 КПК України не є перепоною для проведення апеляційного розгляду.

Вислухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Військової прокуратурою Харківського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017220750000387 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.410 КК України ( т.1 а.с.1-3).

17 листопада 2017 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_8 (т.1 а.с.311-315).

17 листопада 2017 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України ( т.1 а.с.290-304).

18 листопада 2017 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозру за ч.5 ст.191 КК України (т.1 а.с.348-363).

Постановою прокурора від 23.11.17р. виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України у окреме кримінальне провадження № 42017220750000526.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;

2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

3. недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судова колегія не погоджується з висновком слідчого судді щодо існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний раніше не судимий, будь-яких даних щодо можливості вчинення кримінальних порушень матеріали клопотання не містять.

Разом з тим, ОСОБА_8 є начальником Харківського університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, а також начальником Харківського гарнізону та від зазначених посад не відсторонений. Переважна частина свідків є підлеглими ОСОБА_8 . За таких обставин, враховуючи авторитет як тих посад, що підозрюваний обіймає, так і його особисто, висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п.п.3. 4 ч.1 ст. 177 КПК України не є безпідставними. З огляду на тяжкість інкримінованого правопорушення, наявність родинних зв*язків за кордоном, колегія суддів також погоджується висновками слідчого судді щодо існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, проте вважає його мінімальним.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є безпідставними.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Матеріали, додані слідчим в обґрунтування клопотання свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення. Позиція підозрюваного про те, що порушення, встановлені в акті рахункової палати не тягнуть за собою кримінальну відповідальність заслуговує на увагу, проте зазначені обставини підлягають з*ясуванню під час досудового розслідування. Посилання сторони захисту на рішення господарських судів у інших справах та за участі інших сторін не має преюдиційної сили. Остаточна кваліфікація дій та доведеність вини підозрюваного у вчиненні злочину, що йому інкримінується, підлягають з`ясуванню в процесі досудового розслідування та судового розгляду.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є недостатнім. До того ж, Герої України ОСОБА_11 1940 р.н. та ОСОБА_12 1939 р.н., які звернулися з заявами про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку судової колегії, за своїм віком та станом здоров`я не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, як на те посилається апелянт в мотивувальній частині апеляційної скарги, то колегія суддів вважає таку позицію взаємовиключною з огляду на доводи щодо необґрунтованості підозри, відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та положення ч.2 ст. 194 КПК України.

Виходячи з матеріального стану ОСОБА_8 , його віку та особи, враховуючи обставини інкримінованого правопорушення, а також існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судова колегія вважає, що застава в розмірі 1500000 грн., як альтернативний запобіжний захід, визначена слідчим суддею виважено та її розмір не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Зазначене також узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини "Летельє проти Франції", де вказано про підстави для звільнення з-під варти у випадку надання особою відповідних гарантій належної процесуальної поведінки, наприклад внесення застави.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Клопотання захисника в порядку ст. 206 КПК України було предметом розгляду слідчого судді, у зв*язку з чим доводи апеляційної скарги щодо порушення прав підозрюваного є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.11.2017 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.11.2017 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді