Рішення

від 03.10.2017 по справі 756/6353/17

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03.10.2017 Справа № 756/6353/17

Унікальний номер 756/6353/17

Провадження № 2-з/756/112/17

У Х В А Л А

03 жовтня 2017 року

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Луценко О.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовних вимог по цивільній справі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КАН про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

У травні 2017 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КАН про стягнення заборгованості по заробітній платі .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року відкрито провадження у справі.

22.05.2017року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 1 197 368,19гривень, що належить ТОВ КАН , ЄДРПОУ30677272 та знаходяться на п\р 26009009100658 в АТ Піреус Банк МКБ в м. Києві, МФО300658 або на будь- яких інших рахунках відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, позивачем не надано жодного підтвердження, щодо загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КАН про стягнення заборгованості по заробітній платі- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Луценко