Постанова

від 18.12.2017 по справі 806/1236/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"18" грудня 2017 р. Справа № 806/1236/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника третьої особи ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" Єгорової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Експрес ЛТД" та треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Регіональна філія "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" , Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" про визнання незаконними та скасування постанов, зобов'язання звільнити з-під арешту нерухоме майно ,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року позивач ОСОБА_6 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просила визнати незаконними та скасувати постанови про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД - та оголошення заборони на його відчуження: серії ВП №44941279, видану 03.10.2014 року; серії ВП №46015247, видану 26.05.2015 року, серії ВП №53496817, видану 28.02.2017 року; а також звільнити майно ТОВ Транс Експрес ЛТД з-під арешту.

В обґрунтування заявленого позову зазначила, що вона як іпотекодержатель має право у зв'язку з невиконанням боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами ТОВ Транс Експрес ЛТД , для чого за рішенням суду має бути знятий накладений відповідачем арешт з майна боржника відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.2011 року №606-ХІV.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано незаконними та скасовано:

- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №46015247, видану 26.05.2015 року Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, правонаступником якого є Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;

- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №44941279, видану 03.10.2014 року Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції;

- постанову про арешт майна боржника серії ВП №53496817, видану 28.02.2017 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Знято арешт з нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД (реєстраційний номер 113361144251), а саме: комплекс, що складається з контори з прибудовами, цегла - А-1; прохідної, цегла - Б; прохідної, цегла -В; складу, цегла - г; вольєра, метал - д; контори, цегла - е; складу, цегла - є; уборної, дерево - у; уборної, дерево - у1; котельної, з/бетон - 1; вагової - Н3-Н4; заправки, цегла - к; лабораторії, цегла - м; водонапірної вежі - П; складу, шлакоблок - т; гаража, шлакоблок - р; складу, цегла - Я1; склад, цегла - Я3; вагової, цегла азбофанера - Н-Н1; складу, шлакоблок - х; навісу, метал - Х6; вагової, цегла - Н2; елеватора з прибудовою, з/б панелі - ц; уборної, цегла - у2; битової, цегла - ж; огорожі, метал - 1-3, 6, 7; сушилки, шлакоблок - ч; складу, шлакоблок - ч1; водоймища, бетон - ю; сушилки - О1; масло цеху з прибудовами, шлакоблок - Л2; уборної, цегла - у3; зливної ями, бетон - с-я; адмінбудівлі з прибудовою, цегла - Ш; скважини, мет. труби - к1; скважини, мет. труби - 4; скважини, мет. труби - 5; душу, цегла - ю1, та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології", подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі третя особа зазначила, що Законом України Про іпотеку підстав для зняття арешту з майна, що знаходиться в іпотеці не передбачено. Також вказала про безпідставність застосування до даних правовідносин вимог ч. 5 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.2011 року №606-ХІV, який втратив чинність. Питання визнання права власності на майно та зняття з нього арешту передбачено ст. 59 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII. Крім того заявлений позивачем позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач ОСОБА_6 на апеляційну скаргу третьої особи подала письмові заперечення, та просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" без задоволення, а судове рішення без змін. В запереченнях зазначила, що позов підсудний адміністративному суду, оскільки оскаржують рішення державного виконавця. При цьому зазначила, що спору щодо власності на спірне майно немає, оскільки його власником є ТОВ "Транс Експрес ЛТД" і питання власності не порушується. Вона оскаржує дії державного виконавця як заставодержатель. Згідно договору іпотеки вартість іпотечного майна сторонами визначена в розмірі 17683600 грн, заборгованість за основним договором становить більше 20000000 грн. Тому позивач вважає, що має право, як заставодержатель, звернутися до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

В судовому засіданні представник третьої особи - ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представники позивача вважають судове рішення законним та просять відхилити апеляційну скаргу третьої особи з підстав зазначених в запереченнях на апеляційну скаргу.

Представники відповідача та інших третіх осіб в судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується поштовим відправленням.

За таки обставин, колегія суддів вважає можливим розгляд справи провести без представників відповідача та третіх осіб, які не з'явились в судове засідання.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та представника третьої особи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 26.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД (Іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юнайтед Кемікалс (Іпотекодержатель) було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором поруки від 26.09.2014 року, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є невід'ємними його частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми позики, пені, штрафів, процентів річних та суми боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції, що надалі іменується Договір позики та/або Основне зобов'язання. У свою чергу, відповідно до договору поруки від 26.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД поручилось перед Товариством з обмеженою відповідальністю Юнайтед Кемікалс за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Нові енергозберігаючі технології (Боржником) обов'язку, що виник у останнього перед ТОВ Юнайтед Кемікалс до 01.08.2014 року за Договором про виготовлення продукції з давальницької сировини від 06.11.2013 року №131106 (з додатковою угодою від 28.11.2013 року №1) з граничним терміном повернення - 31.12.2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором поруки, за яким ТОВ Транс Експрес ЛТД (Поручитель) поручилось щодо виконання ТОВ Нові енергозберігаючі технології зобов'язань за Договором про виготовлення продукції з давальницької сировини від 06.11.2013 року №131106, Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД передало в іпотеку Товариству з обмеженою відповідальністю Юнайтед Кемікалс належне йому на право власності нерухоме майно (реєстраційний номер 113361144251), яким є комплекс, що складається з: контори з прибудовами, цегла - А-1; прохідної, цегла - Б; прохідної, цегла -В; складу, цегла - г; вольєра, метал - д; контори, цегла - е; складу, цегла - є; уборної, дерево - у; уборної, дерево - у1; котельної, з/бетон - 1; вагової - Н3-Н4; заправки, цегла - к; лабораторії, цегла - м; водонапірної вежі - П; складу, шлакоблок - т; гаража, шлакоблок - р; складу, цегла - Я1; склад, цегла - Я3; вагової, цегла азбофанера - Н-Н1; складу, шлакоблок - х; навісу, метал - Х6; вагової, цегла - Н2; елеватора з прибудовою, з/б панелі - ц; уборної, цегла - у2; битової, цегла - ж; огорожі, метал - 1-3, 6, 7; сушилки, шлакоблок - ч; складу, шлакоблок - ч1; водоймища, бетон - ю; сушилки - О1; масло цеху з прибудовами, шлакоблок - Л2; уборної, цегла - у3; зливної ями, бетон - с-я; адмінбудівлі з прибудовою, цегла - Ш; скважини, мет. труби - к1; скважини, мет. труби - 4; скважини, мет. труби - 5; душу, цегла - ю1, та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.2 договору іпотеки на момент його укладання за домовленістю сторін предмет іпотеки оцінено у 17583600,00 грн, а суму основного зобов'язання визначено у розмірі 15000000,00 грн.

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., як державним реєстратором, 26.09.2014 року було зареєстровано іпотеку за ТОВ Юнайтед Кемікалс на зазначений комплекс, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 26.09.2014 року.

Відповідно до договору від 30.03.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №595, ТОВ Юнайтед Кемікалс відступило свої права вимоги ОСОБА_6 за усіма вищеназваними договорами. У зв'язку з цим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано актуальну інформацію про ОСОБА_6 як іпотекодержателя комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 30.03.2017 року.

У свою чергу, положеннями п 4.2.3 договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання/неналежного виконання Іпотекодавцем/Поручителем умов Основного зобов'язання та/або цього Договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі відповідно до п. 1.3 цього Договору (включаючи сплату процентів, комісійних винагород, неустойки, основної суми боргу, інших платежів) переважно перед іншими кредиторами. Розмір вимоги визначається на момент здійснення задоволення.

Згідно з п. 4.2.5 договору іпотеки у випадку, якщо протягом п'ятнадцяти календарних днів вимога Іпотекодержателя про усунення порушень зобов'язань за Договором поруки та/або цим Договором залишається без задоволення , Іпотекодержатель має право розпочати звернення на предмет іпотеки, але не раніше 31.12.2014 року.

При цьому суд встановив, що зобов'язання за Договором поруки не були виконані, оскільки Боржник не виконав свої зобов'язання за Договором про виготовлення продукції з давальницької сировини від 06.11.2013 року №131106 (з додатковою угодою від 28.11.2013 року №1), у зв'язку з чим ТОВ Юнайтед Кемікалс направило на адресу ТОВ Транс Експрес ЛТД 15.12.2016 року вимогу про погашення боргу за договором від 06.11.2013 року №131106 з додатковими угодами, який станом на 15.12.2016 року складав 24945282,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що передбачено Цивільним кодексом України). Отже, сума заборгованості боржника перед іпотекодержателем станом на 15.12.2016 року становила 24945282,00 грн.

Відтак до позивача ОСОБА_6 за договором про відступлення права вимоги від 30.03.2017 року перейшли усі права за договором іпотеки, у тому числі і права Іпотекодержателя, та остання мала право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Разом із тим як встановлено судом, постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (правонаступником якого є відповідач) від 03.10.2014 року серії ВП №44941279 було накладено арешт на все майно ТОВ Транс Експрес ЛТД за заявою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра) про звернення стягнення 48137,82 грн. та оголошено заборону на його відчуження.

Постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 26.05.2015 року серії ВП №46015247 було накладено арешт на все майно ТОВ Транс Експрес ЛТД за заявою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про звернення стягнення 54986,87 грн. та оголошено заборону на його відчуження.

Також постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра від 28.02.2017 року серії ВП №53496817 накладено арешт на все майно ТОВ Транс Експрес ЛТД на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2015 року №904/798/15 про стягнення на користь Державного підприємства Одеська залізниця заборгованості у сумі 93061,92 грн.

Зважаючи на те, що реалізація права на звернення стягнення на предмет іпотеки неможлива за умови існування інших арештів на предмет іпотеки, позивач просить скасувати оскаржувані постанови та звільнити майно з-під арешту.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 52 Закону №606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 1 ст. 57 Закону №606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частинами 6, 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Таким чином, у зв'язку з наявністю договору іпотеки, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником своїх зобов'язань звернути стягнення на передане в іпотеку майно.

Як встановлено судом, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (код ЄДРПОУ 35987102) - державна реєстрація іпотеки відбулась 26.09.2014, а арешти комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, були зареєстровані відповідачем 22.10.2014 року, 27.05.2015 року та 28.02.2017 року, тобто вже після державної реєстрації іпотеки.

Так, чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки. Разом із тим, статтею 60 Закону №606-ХІV визначені випадки, підстави і порядок зняття арешту з майна.

У відповідності до ч. 5 ст. 60 Закону №606-ХІV у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону №606-ХІV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Частиною 4 даної статті передбачене право заставодержателя на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

При цьому, частиною 3 ст. 54 Закону №606-ХІV встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Судом встановлено, що право іпотеки позивача виникло раніше виникнення у стягувачів, які не є заставодержателями, права на звернення стягнення на майно боржника. Так, рішення суду про стягнення з ТОВ "Транс Експрес Лтд коштів на користь ДП Одеська залізниця прийнято Господарським судом Дніпропетровської області 21.04.2015 року; ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська пред'явила до примусового виконання вимогу №Ф-1222/1.

Аналогічне правове регулювання містять і положення Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII, які підлягають застосуванню при вирішенні судом питання щодо наявності підстав для скасування постанови відповідача від 28.02.2017 року. Так, відповідно до ч. 5 ст. 59 цього Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 51 цього ж Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи із суті іпотеки, визначення якої зазначене в Законі України Про іпотеку , відповідно до ст. 1 якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень відповідача.

При цьому встановлено, що рішеннями відповідача накладено арешт на майно, яке є предметом іпотеки. Оскільки відповідачем не доведено, що обсяг майна ТОВ Транс Експрес Лтд є більшим, ніж обсяг майна, переданий в іпотеку, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних постанов у повному обсязі.

За змістом ч.ч. 6 та 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку у разі, якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону №606-ХІV та ч. 5 ст. 59 №1404-VIII повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна. При цьому не має підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання боржником на момент пред'явлення відповідної вимоги. Факт порушення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а отже, і порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Питання належності майна, що є предметом іпотеки, ТОВ Транс Експрес Лтд позивачем не оспорюється. Отже, оскільки відповідачем розпочато процедуру стягнення на заставлене майно боржника за відсутності умов, визначених частиною 3 ст. 54 Закону №606-ХІ, то встановлений факт такого порушення є підставою для зняття за рішенням суду арешту з майна, що є предметом іпотеки.

Відтак встановлені судом обставини щодо державної реєстрації іпотеки раніше накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, перевищення розміру заборгованості боржника над вартістю предмета іпотеки, а також відсутності письмової згоди заставодержателя, дають підстави про правомірність заявлених позивачем вимог.

Доводи третьої особи викладені в апеляційній скарзі в цій частині є безпідставними та не впливають на правильність судового рішення.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо розгляду справи в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (в редакції до 15.12.2017) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України (в редакції до 15.12.2017) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України (в редакції до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Право звернення сторін виконавчого провадження, інших учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, до адміністративного суду із позовом на рішення дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби передбачено ст. 181 КАС України (в редакції до 15.12.2017) та ч.4, 5 статті 82 Закону "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний спір є публічно-правовим та розгляд справи мав проводитися в порядку саме адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Ухвалу прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 325 КАСУ та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повний текст постанови виготовлено "20" грудня 2017 р.