Постанова

від 14.12.2017 по справі 826/2240/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м. Київ № 826/2240/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Порто Поінт до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Порто Поінт (далі - позивач, ТОВ Порто Поінт ) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність ДФС України, яка виразилась у незабезпеченні автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.10.2016, на яку ТОВ Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість;

зобов'язати ДФС України створити коригуючий реєстр для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн. та надіслати такий коригуючий реєстр до Державної казначейської служби України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві було прийнято рішення від 20.11.2015 №518/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Порто Поінт . Позивач оскаржив вказане рішення від 20.11.2015 №518/26-54-11-01-68 в судовому порядку, за результатами чого прийнято постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016 у справі № 826/27379/15 про задоволення позову ТОВ Порто Поінт повністю.

Після набрання законної сили вказаним судовим рішенням, позивач подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ (за період - листопад 2015 року) у зв'язку з самостійним виявленням помилок, де відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн. та суму надмірно сплаченого до Державного бюджету податку на додану вартість в розмірі 128 948 грн.

Вказаний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ був прийнятий податковим органом, проте на рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн., не внесено.

Позивач зазначає, що через протиправну бездіяльність відповідача порушено його права та інтереси, оскільки не має змоги використовувати задекларований податковий кредит у системі електронного адміністрування ПДВ як джерело сплати грошових зобов'язань з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмових заперечень чи пояснень з приводу заявлених позовних вимог не подав.

З урахуванням положень частини шостої статті 128 КАС України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Порто Поінт перебуває на податковому обліку у ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 28.05.2014 та зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.07.2014, індивідуальний податковий номер 392289026544.

ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві 20.11.2015 прийнято рішення №518/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Порто Поінт на підставі підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

В той же час, на балансі позивача обліковувались необоротні активи у вигляді об'єктів нерухомого майна: комплекс будівель загальною площею 1420 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Московський, 16 та складається з павільйону-швейної дільниці (літера В) площею 325,4 кв.м., транспортної дільниці (літера Г) площею 206 кв.м., модулю Кісловодськ (літера Е) площею 888,6 кв.м.; приміщення виробничого корпусу (літера Б) з №66 по №74, з №76 по №89, з №127 по №151 загальною площею 1615,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Московський, 16.

Вказані об'єкти нерухомого майна придбані позивачем від ТОВ Євробудбізнес (Продавець) на підставі договорів купівлі-продажу від 02.07.2014, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., які зареєстровані в реєстрі під №615 та №619.

За наслідками здійснення вказаних операцій з придбання об'єктів нерухомості ТОВ Євробудбізнес виписано податкові накладні від 02.07.2014 №1 на суму 4 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 666 666,67 грн., від 02.07.2014 №2 на суму 3 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 500 000,00 грн., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно квитанцій - 02.07.2014.

На час прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивачем в порядку пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України відображено у податковій декларації з ПДВ за листопад 2015 року податкові зобов'язання по необоротних активах у вигляді об'єктів нерухомого майна, які обліковуються на балансі позивача. В результаті здійснення цієї операції позивачем додатково сплачено суму ПДВ в розмірі 130 981,00 грн.

Згідно даних податкового обліку позивача з податку на додану вартість розмір податкового кредиту становив 960 663,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивач оскаржив його до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 по справі №826/27379/15:

визнано протиправними дії ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо направлення державному реєстратору Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомлення форми №18-ОПП від 03.11.2015 про відсутність юридичної особи - ТОВ Порто Поінт за місцезнаходженням: проспект Московський, 16, місто Київ, 04655;

визнано протиправними дії державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чеснокової А.О. щодо внесення 18.11.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису №10691430007031952 про відсутність юридичної особи - ТОВ Порто Поінт за вказаною адресою (місцезнаходженням);

визнано протиправним та скасування вказаного спірного запису;

визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2015 №518/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Порто Поінт .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 23.05.2016 у вказаній справі апеляційну скаргу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві повернуто.

Відтак, в порядку частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 по справі №826/27379/15 набрала законної сили 23.05.2016.

Листом від 02.09.2016 відповідач повідомив позивача про те, що контролюючий орган має внести до реєстру запис про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ Порто Поінт датою реєстрації - 01.07.2014 (первинна реєстрація позивача платником ПДВ) та індивідуальним податковим номером платника ПДВ - 392289026544.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем також подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість (за листопад 2015 року) у зв'язку з самостійним виправленням помилок, де відображено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 960 663,00 грн. та суму надмірно сплаченого до державного бюджету ПДВ в розмірі 128 948,00 грн.

Вказаний уточнюючий розрахунок прийнятий ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, про що свідчить квитанція №2. Проте, сума, яка включає податковий кредит в розмірі 960 663 грн. відсутня на рахунку позивача №37517000194906 в системі електронного адміністрування ПДВ.

Позивач звернувся з листом від 06.10.2016 №31 до відповідача, в якому просив поновити на електронному рахунку ТОВ Порто Поінт №37517000194906 Суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 960 663,00 грн., яка відповідає розміру податкового кредиту ТОВ Порто Поінт та повернути на поточний рахунок позивача суму надміру сплаченого податку на додану вартість в розмірі 128 948 грн.

Листом від 21.11.2016 №25154/6/99-99-12-03-01-15 відповідач повідомив, що за даними інтегрованої картки платника податків сума помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов'язання податку на додану вартість становить 128 948 грн.

Однак суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 960 663,00 грн., на яку позивач мав зареєструвати податкові накладні на рахунку позивача №37517000194906 в системі електронного адміністрування ПДВ не відображено, з чим позивач не погоджується та звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, тестовий режим якої розпочався в лютому 2015 року і тривав до 1 липня 2015 року (про що зазначено у пункті 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктами 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Аналізуючи вищенаведені норми статті 200-1 Податкового кодексу України, слід дійти висновку, що на електронному рахунку платника ПДВ обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів.

При цьому ж, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ в силу приписів пункту 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України до бюджету з електронного рахунку списуються кошти, а рахунок закривається.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569). Даний Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

У цьому Порядку терміни вживаються, зокрема, у такому значенні: електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Згідно пункту 4 Порядку № 569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 5 Порядку № 569 передбачено, що електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки, зазначені в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку (далі - додаткові електронні рахунки) відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників податку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р. - 1 лютого 2015 р.).

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка/додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків (пункт 6 Порядку № 569).

Отже, електронний рахунок відкривається саме з метою перерахування платником ПДВ коштів для досягнення необхідної суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, чи суми податку для сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Водночас, згідно пунктів 7, 8 Порядку № 569 у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту прийняття ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві рішення від 20.11.2015 №518/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Порто Поінт у податковому обліку позивача з ПДВ сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду становила 960 663 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2015 року (р.24).

Уточнюючий розрахунок позивача від 04.10.2016 відображає дійний стан податкового обліку з ПДВ, оскільки містить дані від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, які існували до моменту прийняття рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідач листом від 21.11.2016 повідомив, що за даними інтегрованої картки платника ТОВ Порто Поінт сума помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов'язання з ПДВ становить 128 952 грн. Таким чином, відповідач підтверджує прийняття та часткове відображення даних уточнюючого розрахунку, проте не підтверджує внесення до електронного рахунку задекларованої суми в розмірі 960 663 грн.

При цьому, згідно матеріалів справи видно, що після анулювання реєстрації позивача платником ПДВ на підставі рішення від 20.11.2015 №518/26-54-11-01-68 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, електронний рахунок не був закритий.

З наявного у матеріалах справи витягу із системи електронного адміністрування ПДВ №14301578 від 14.09.2015, тобто до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, вказано номер електронного рахунку позивача - 37517000194906.

Водночас, згідно витягу із системи електронного адміністрування ПДВ №05302737 від 05.10.2016, тобто після відновлення реєстрації позивача платником ПДВ, зазначено той самий номер електронного рахунку позивача - 37517000194906, що й був до відкриття рахунку.

Таким чином, судом встановлено, що електронний рахунок ТОВ Порто Поінт за уніфікованим номером 37517000194906 не був закритий після прийняття ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ і списання коштів з даного рахунку до бюджету не відбулось в силу відсутності таких на рахунку.

Отже, Державна фіскальна служба України, не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей згідно уточнюючого розрахунку, фактично порушила право позивача, а саме на невизначений термін відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично може призвести до негативного впливу на господарську діяльність позивача.

На дату розгляду справи порушені права позивача не були відновлені, доказів протилежного сторони суду не надали.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до відповідача з проханням поновити на електронному рахунку суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 960 663 грн., проте контролюючий орган не вчинив жодних заходів щодо відображення задекларованих показників в електронному рахунку позивача.

Жодних належних та допустимих доказів відповідачем не надано в підтвердження правомірності таких дій.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України, не забезпечивши автоматичне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення у розмірі 960 663 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, здійснила це необґрунтовано, чим порушила вимоги чинного податкового законодавства та передбачені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи, що є підставою для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності ДФС України, яка виразилась у незабезпеченні автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.10.2016, на яку ТОВ Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов'язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказаний спосіб захисту є достатнім способом відновлення порушеного права позивача як платника податків, а тому в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своєю бездіяльності, з огляду на що позов підлягає задоволенню у частині.

Відповідно до частин 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка виразилась у незабезпеченні автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн., відображеної в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.10.2016, на яку товариства з обмеженою відповідальністю Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариства з обмеженою відповідальністю Порто Поінт має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 960 663 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Порто Поінт (код ЄДРПОУ 39228907) сплачений ним судовий збір у розмірі 3200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.І. Келеберда

А.Б. Федорчук