Ухвала

від 05.11.2019 по справі 826/2240/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 листопада 2019 року м. Київ № 826/2240/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порто Поінт" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Разом з тим 22.08.2019 року від представника позивача надійшла заява про подання звіту про виконання судового рішення відповідно до статті 382 КАС України .

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням рішень в адміністративних справах - це зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України ) та шляхом вирішення і розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (ст. 287 КАС України ).

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Указаній норми кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України та підпункту ґ пункту 4 частини 1 статті 322 КАС України , згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної може бути встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення/постанови у справі. Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі.

Під час прийняття рішення суд першої інстанції не встановив судового контролю за невиконанням рішення відповідачем, оскільки стаття 382 КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією наведеною в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 березня 2017 року Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції КАС України чинній до 15 грудня 2017 року) .

При цьому судом враховано, що позивачем не наведено причин та не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду і на даний час є необхідність зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, заява позивача про подання звіту про виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243 , 248 , 256 , 294 , 382 КАС України , суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про подання звіту про виконання судового рішення до статті 382 КАС України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.І. Келеберда

А.Б. Федорчук