Ухвала

від 12.12.2017 по справі 2-1525/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Луговому Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 у справі за поданням державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління у м. Києві Боголей Ірини Юріївни про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника,-

В С Т А Н О В И Л А

В липні 2016 року державний виконавець Печерського РВДВС м. Києва ГУЮ у м. Києві Боголей І. Ю. звернулась до суду із поданням про проникнення до житла. У своєму поданні державний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а саме: квартири АДРЕСА_1, з метою проведення опису та арешту квартири та подальшої реалізації в порядку примусового виконання рішень.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 подання державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління у м. Києві Боголей І. Ю. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - задоволено.

Справа № 2-1525/12 № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/12221/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Надано державному виконавцю Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління у м. Києві Боголей Ірині Юріївні дозвіл на проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а саме: квартири АДРЕСА_1.

Не погодився з судовим рішенням боржник ОСОБА_1, його представником подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильну оцінку доказів та невірне застосування норм процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що в подані державного виконавця відсутнє обґрунтування необхідності примусового входження у вищезазначену квартиру. Долучена до подання вимога державного виконавця від 13.07.2017 про зобов 'язання ОСОБА_1 надати доступ до квартири по АДРЕСА_2 не є належним доказом, оскільки до вказаного приміщення ОСОБА_1 не має жодного відношення, а тому матеріали виконавчого провадження не містять доказів, що боржник знав про проведення виконавчих дій та міг добровільно виконати вказану вимогу. До подання державним виконавцем не долучено повідомлень про вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження, про проведення виконавчих дій, що спростовує посилання виконавця в подані, що боржник ухиляється від виконання рішення суду. Отже, ні державний виконавець, ні стягувач не надали суду доказів, що підтверджують їх твердження про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Крім того ОСОБА_1 добровільно сплатив 08.06.2016 - 664358 грн. 00 копійок на рахунок який був повідомлений стягувачем листом від 10.12.2015, тому твердження державного виконавця, що боржник ухиляється від виконання рішення суду є безпідставними, та такими що свідчать про цілковиту незацікавленість встановити суму боргу на момент направлення подання та вимоги. Відсутність вказаних доказів підтверджує факт того що прийняте рішення суду було побудоване на припущеннях. Суд першої інстанції на зазначені порушення закону державним виконавцем уваги не звернув, чим порушив права ОСОБА_1.

За таких обставин вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової, про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, та просив її задовольнити.

Державний виконавець Боголей І.Ю. заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, але після оголошення перерви в судовому засіданні не зявилась, участь в судових дебатах не приймала.

Інші особи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Печерському районному відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження ВП № 38462101 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1525/12 від 28.05.2013 виданого Печерським районним судом м. Києва про звернення стягнення заборгованості у розмірі 1169 216,42 грн., на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, та яка належить ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Форум .

13.06.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

13.06.2013 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Квартира АДРЕСА_1належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Київського МБТІ №26075 (И-2013) від 11.12.2013 та договором купівлі-продажу від 15.12.2003.

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майн та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек - квартира АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці в АКБ Форум згідно договору Іпотека №27 від 16.01.2004.

Державним виконавцем було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 метою опису та арешту майна боржника на яке звертається стягнення, проте державного виконавця до квартири допущено не було, про що складено відповідні акти від 21.01.2016, 15.06.2017.

На адресу боржника направлялись виклики 15.05.2017 та 13.07.2017, однак в призначений державним виконавцем час боржник не з'явився про причини неявки не повідомив (а.с. 34, 40,41).

13.07.2017 за вих. № 13198/12 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця про допуск державного виконавця до будинку по АДРЕСА_2, для проведення опису та арешту, з метою подальшої реалізації на 20.07.2017 з 11:00 до 12:00 год. (а.с. 43).

Державним виконавцем було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 метою опису та арешту майна боржника на яке звертається стягнення, проте державного виконавця до квартири допущено не було, про що складено відповідний акт від 20.07.2017.

Згідно довідки форми № 3 та витягу з реєстру територіальної громади міста Київ в квартирі АДРЕСА_1 неповнолітніх дітей не зареєстровано.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника в даному випадку є необхідним заходом для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов 'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загальних інтересів.

Такі обмеження передбачені у п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якого державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Зазначені повноваження державного виконавця надані на забезпечення виконання Закону України Про виконавче провадження , відповідно до ч. 1 ст. 18 якого виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з цим, задовольняючи подання, судом першої інстанції не надано оцінку Вимозі державного виконавця від 13.07.2017, якою зобов 'язано ОСОБА_1 надати доступ до квартири по АДРЕСА_2, в той час, як даних щодо права власності або права користування вказаним приміщенням ОСОБА_1 не має. Також судом першої інстанції не надано оцінки платіжному дорученню №2064 від 23.07.2015 та № 2038 від 21.07.2015 про перерахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 8703,18 грн. на виконання виконавчого листа №2-1525/12 від 28.05.2013.

Внаслідок відсутності матеріалів виконавчого провадження суд не перевірив в повному обсязі обставини щодо виконання рішення суду, як і не перевірив наявність підстав для звернення з даним поданням, а також підстав для його задоволення.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді подання не повно були з'ясовані обставини справи, розглянуто подання з порушенням встановленого порядку, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої станції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2017 - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: