Рішення

від 12.12.2017 по справі 910/18745/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017Справа №910/18745/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4"

до 1) публічного акціонерного товариства "Таскомбанк"

2) публічного акціонерного товариство "Діамантбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1, 2:

- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

- товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Солюшнс"

- товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал консалтінг плюс"

про визнання договору №220617/ц-3 про відступлення права вимоги від 23.06.2017 року недійсним

Представники сторін:

від позивача: Хоменко В.О. - представник за довіреністю № 33 від 10.10.2017 р.;

від відповідача-1: Долгопола І.С. - представник за довіреністю № 201 від 25.10.2017 р.;

від відповідача-2: Абросімов С.С. - представник за довіреністю № 247 від 18.10.2017 р.;

від третьої особи-1: Шевченко Ю.А. - представник за довіреністю № 27-1012/17 від 15.05.2017 р.;

від третьої особи-2: Агафонов А.В. - представник за довіреністю № 1 від 23.11.2017 р.

від третьої особи-3: Агафонов А.В. - представник за довіреністю № 1 від 18.10.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" до 1) публічного акціонерного товариства "Таскомбанк", 2) публічного акціонерного товариство "Діамантбанк" про визнання договору №220617/ц-3 про відступлення права вимоги від 23.06.2017 року недійсним.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.10.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.11.2017 р.

17.11.2017 р. до канцелярії суду відповідача 2 подав відзив на заяву про забезпечення позову.

20.11.2017 р. до канцелярії суду ТОВ "Бізнес Сіті Солюшн" подав заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

24.11.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі.

27.11.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 30.10.2017 р.

27.11.2017 р. до канцелярії суду відповідачі 1, 2 подали відзив на позовну заяву.

28.11.2017 р. до канцелярії суду позивач подав заяву про залучення третьої особи, клопотання про витребування доказів по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2017 року задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб та заяву ТОВ "Бізнес Сіті Солюшн" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1, 2: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17); товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Солюшнс" (03142, м. Київ, вул. В. Стуса, буд. 35-37, код ЄДРПОУ 41374488); товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал консалтінг плюс" (03142, м. Київ, вул. В. Стуса, буд. 35-37, код ЄДРПОУ 41318968). Розгляд справи відкладено на 12.12.2017 року.

11.12.2017 р. до канцелярії суду позивач подав пояснення по справі, третя особа 2 подала відзив на позовну заяву, відзив на заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні 12.12.2017 року представник позивача не підтримав заяву про забезпечення позовних вимог.

Представник відповідача 1 подав пояснення по справі.

Представник третьої особи подав завірену копію звіту ТОВ "Некос" про незалежну оцінку нерухомого майна за адресою: м. Київ, Контрактова площа, 10-А, виготовлений перед відчуженням зазначеного нерухомого майна, письмові пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представника третьої особи 1 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи 2 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи 3 заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.02.2005 року між акціонерним банком Діамант (банк) та відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат №4", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №4" (клієнт) укладено договір банківського рахунку №1317, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок №2600830788, приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти, що надходять клієнту.

05.03.2014 року публічним акціонерним банком Діамант (банк) та публічним акціонерним товариством "Домобудівний комбінат №4" (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 14-03-05-000332, відповідно до якого банк зобов'язувався відкрити позивачу поточний рахунок/поточний рахунок в банківський металах №26004300001769, приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти/банківські метали, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум/банківських металів з поточного рахунка, здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку.

Позивачем зазначено, що на момент звернення до суду з даною позовною заявою позивач має на поточних рахунках в ПАТ Діамантбанк : №2600830788.980 (відкритому згідно з договором банківського рахунку №1317 від 04.02.2005 р.) кошти в розмірі 125 751,37 грн. та № 26004300001769.980 кошти в розмірі 5 205 845,11 грн., що разом становить 5 331 596,48 грн.

24.04.2017 року, відповідно до вимог ст. 76 ЗУ Про банки і банківську діяльність , Правління Національного банку України прийняло рішення № 264- рш/БТ Про віднесення публічного акціонерного товариства Діамантбанк до категорії неплатоспроможних .

23.06.2017 року, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року №394-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Діамантбанк , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2663 Про початок процедури ліквідації ПАТ Діамантбанк та делегування повноважень ліквідатора банку .

23.06.2017 року між публічним акціонерним товариством Діамантбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ Діамантбанк - Старцевої Тетяни Володимирівни та публічним акціонерним товариством ТАСКОМБАНК в особі Тимчасово виконуючого обов'язки Голови Правління Мелеш Катерини Володимирівни (приймаючий банк) укладено договір №220617ц-3 про відступлення правав вимоги.

Відповідно до умов п. 1.1 договору №220617ц-3, неплатоспроможний банк (публічне акціонерне товариство Діамантбанк ) відступає, а приймаючий банк (публічне акціонерне товариство ТАСКОМБАНК ) набуває прва вимоги за реєстрами договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, а саме:

1.1.1 права вимоги за кредитними договорами з урахування усіх змін та доповнень до таких договорів (далі - права вимоги за основними договорами) за реєстром кредитних договорів, викладених у додатку 1 до цього договору (даді - рестр основних договірів),

1.1.2 права вимоги за договорами застави з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів, поруки, з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів, а в частині договорів іпотеки/іпотечний договір, з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів - права за іпотечними договорами (далі разом - правав вимоги за договорами забезпечення) за реєстром договорів забезпечення, викладених у додатку 2 до цього договору (далі - реєстр договорів забезпечення), (далі разом за текстом реєстр основних договорів та реєстр договорів забезпечення - реєстри) в обсязі і на умовах, які існували на дату укладення цього договору, за ціною (договірною вартостю) 198 170 100,00 грн. без ПДВ, визначеною в порядку, передбаченому п.1.5 цього договору, про підтвердження сплати якої свідчить підписання приймаючим банком та неплатоспроможним банком акта приймання-передачі активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, передбаченого договором №220617зм про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку від 23 червня 2017 року.

Позивач зазначає, що згодом майно передане за вказаним договором було відчужене відповідачем 1 на користь товариства з з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Солюшнс", а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 1243,90 кв.м, розташований за адресою м. Київ, Андріївський узвіз, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 44802880000, був відчужений за договором купівлі-продажу, серії та номер 1120, виданий 18.07.2017 року, нежитлова будівля (літ. Б), загальною площею 246 кв.м, розташований за адресою м. Київ, площа Контрактова, будинок 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 183659080000, була відчужена за договором серії та номер 1121, виданий 18.07.2017 року, нежитлова будівля (літ. В), загальною площею 31 кв.м, розташований за адресою м. Київ, площа Контрактова, будинок 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1183698280000, була відчужена за договором серії та номер 1121, виданий 18.07.2017 року, нежитлова будівля (літ. А), загальною площею 2087,7 кв.м, розташований за адресою м. Київ, площа Контрактова, будинок 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 118362358000, була відчужена за договором серії та номер 1121, виданий 18.07.2017 року.

29.08.2017 року нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 1243,90 кв.м, розташований за адресою м. Київ, Андріївський узвіз, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 44802880000, нежитлова будівля (літ. Б), загальною площею 246 кв.м, розташований за адресою м. Київ, площа Контрактова, будинок 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 183659080000 відповідачем 2 була передана в іпотеку за договором іпотеки серії та номер 1963 від 29.08.2017 року, де іпотокодержателем став відповідач 1, а боржником - товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал консалтінг плюс".

Підставами визнання недійсним договору №220617ц-3 про відступлення права вимоги від 23.06.2017 року позивач зазначає:

- неотримання позитивного висновку Національного банку України щодо фінансового стану АТ ТАСКОМБАНК ;

- укладення договору відбулось на стадії процедури ліквідації ПАТ Діамантбанк.

Також, позивач зазначає, що укладення оспорюваного договору впливає на можливість позивача як кредитора відповідача 2 отримати належної йому суми та порушує його права як кредитора відповідача 2.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 215 ЦК України, що кореспондуються з положеннями ст. 207 ГК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 24.04.2017 року № 264-рш/БТ Про віднесення публічного акціонерного товариства Діамантбанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі -Фонд) прийнято рішення від 24.04.2017 року № 1684 Про запровадження тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві Діамантбанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ Діамантбанк з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17:00 год. 24.04.2017 року до 23.05.2017 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ Діамантбанк , визначені статтями 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон), начальнику відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду Старцевій Тетяні Володимирівні строком до 23.05.2017 року включно.

23.05.2017 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2075 Про продовження строку тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Діамантбанк , згідно якого строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному ПАТ Діамантбанк продовжено на один місяць з 24.05.2017 року по 23.06.2017 року (включно). Також продовжено строк повноважень Уповноваженої. особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Діамантбанк Старцевої Тетяни Володимирівни на один місяць з 24.05.2017 року до 23.06.2017 року (включно).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22.06.2017 року №394-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Діамантбанк , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.06.2017 року № 2663 Про початок процедури ліквідації ПАТ Діамантбанк та делегування повноважень ліквідатора банку .

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ Діамантбанк з 24.06.2017 року по 23.06.2019 року включно, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Тімоніна Олександра Олексійовича уповноваженою особою Фонду та делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ Діамантбанк , визначені, зокрема, статтями 37, 38,47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, крім повноважень в частині організації реалізації активів банку, строком на два роки з 24.06.2017 року по 23.06.2019 року включно.

Щодо укладання договору на стадії ліквідації ПАТ Діамантбанк , суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 2 статті 39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб зазначено, що план врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів, як, зокрема, відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією.

Частиною 10 статті 40 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що фонд наступного дня після завершення відчуження активів і зобов'язань подає Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку.

Як вже зазначалося вище, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22.06.2017 року №394-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Діамантбанк , розпочато процедуру ліквідації ПАТ Діамантбанк з 24.06.2017 року по 23.06.2019 року включно.

Тобто, Правління Національного банку України чітко визначило початковий термін процедури ліквідації ПАТ Діамантбанк - 24 червня 2017 року.

Тобто, вищезазначені обставини та факт укладення оспорюваного позивачем договору 23.06.2017 року повністю спростовують обставини, зазначені позивачем щодо укладення договору у період ліквідації неплатоспроможного ПАТ Діамантбанк , яка розпочалась 24.06.2017 року.

Щодо неотримання позитивного висновку Національного банку України щодо фінансового стану АТ ТАСКОМБАНК , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 40 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб фонд відповідно до плану врегулювання забезпечує здійснення відчуження всіх або частини активів і всіх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку із збереженням черговості згідно із статтею 52 цього Закону на користь приймаючого банку згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду, на підставі позитивного висновку Національного банку України щодо фінансового стану приймаючого банку та його спроможності виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.

Національний банк України надає висновок, зазначений у цій частині, не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

В матеріалах справи наявне електронне повідомлення Національного банку України №20-0009/41367/БТ від 12.06.2017 року надане Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому надано висновок щодо фінансового стану АТ ТАСКОМБАНК в якому зазначено, що фінансовий стан АТ ТАСКОМБАНК є задовільний, банк спроможний виконати зобов'язання перед вкладниками та кредиторами ПАТ Діамантбанк на умовах, зазначених у листі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, згідно з статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом наведених норм, право на звернення до суду з позовом процесуальний закон пов'язує з наявністю суб'єктивного матеріального права та інтересу, що порушуються або не визнаються, та на захист яких подано позов. За наявності такого права та інтересу спір підлягає розгляду судом по суті, а порушене право підлягає захисту.

Водночас, відсутність права та охоронюваного законом інтересу у заявника або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодекс), іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Як зазначено в п. 17 постанови пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси.

Згідно роз'яснень, викладених в п.11 постанови Пленуму Верховного України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року за №14, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів, а також у разі звернення до суду орг анів чи осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Отже, відсутність права та охоронюваного законом інтересу у позивача або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.

Із змісту статті 1 ГПК України вбачається, що звернення до суду має відбуватись не в будь-який момент, і не з будь-якого приводу, а лише в чітко встановлених випадках, а саме - у разі порушення чи оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарської діяльності.

Частиною 1 статті 21 ГПК України визначено, що позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що фізичні та юридичні особи звертаються до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Наявність такого порушення входить до предмету доказування та підлягає з'ясуванню компетентним судом. При цьому, таке порушення прав позивача не може бути абстрактним, ґрунтуватись на припущеннях тощо, а має бути належним чином доведено.

Тобто, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст.1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право , а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Оскільки у ПАТ Діамантбанк триває процедура ліквідації, а позивач є одним з кредиторів ПАТ Діамантбанк , задоволення вимог позивача буде здійснюватися у спеціальній, встановленій Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , процедурі.

Судом враховано, що позивач звернувся до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Діамантбанк з заявою про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог на загальну суму 5 331 596,48 грн.

В матеріалах справи наявна довідка ПАТ Діамантбанк №2195/021лвід 23.11.2017 року в якій зазначено, що 11.09.2017 року виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №4077 Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Діамантбанк затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ Діамантбанк . Вимоги ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" акцептовані в сумі 5 331 596,48 грн. та віднесені до сьомої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ Діамантбанк .

Таким чином, станом на момент звернення до суду, права позивача не були порушені, оскільки процедура ліквідації в ПАТ Діамантбанк не завершена, а черговість задоволення вимог позивача ще не настала, що свідчить про відсутність порушеного права.

А тому, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.12.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий