Постанова

від 22.05.2018 по справі 910/18745/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18745/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Роспотнюк В.О. (адвокат, дов. від 01.02.2018),

відповідача-1 - Кондрасія О.А. (адвокат, дов. від 15.01.2018),

відповідача-2 - Абросімова С.С. (адвокат, дов. від 17.04.2018),

третьої особи-1 - Шевченка Ю.А. (дов. від 27.12.2017), Башарова В.Є. (адвокат, дов. від 05.01.2018),

третьої особи-2 - Агафонова А.В. (адвокат, ордер),

третьої особи-3 - Агафонова А.В. (адвокат, ордер),

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 (суддя Мудрий С.М.) і постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 (судді Разіна Т.І., Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк",

2) Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Солюшнс",

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал консалтінг плюс",

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23.06.2017 № 220617/ц-3,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 4" (далі - ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі - ПАТ "Таскомбанк") і Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (далі - ПАТ "Діамантбанк") про визнання договору про відступлення права вимоги від 23.06.2017 № 220617/ц-3 недійсним.

Позовну вимогу обґрунтовано тим, що укладений 23.06.2017 між відповідачами договір про відступлення права вимоги № 220617/ц-3 порушує права позивача, оскільки за цим договором ПАТ "Таскомбанк" отримало від ПАТ "Діамантбанк" нерухоме майно, яке у подальшому було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сіті Солюшнс" (далі - ТОВ "Бізнес Сіті Солюшнс") за договором купівлі-продажу від 18.07.2017 № 1120 і договором купівлі-продажу від 18.07.2017 № 1121. Як зазначає позивач, частину нерухомого майна 29.08.2017 ПАТ "Діамантбанк" було передано в іпотеку за договором іпотеки від 29.08.2017 № 1963, де іпотекодержателем стало ПАТ "Таскомбанк", а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніверсал консалтінг плюс" (далі - ТОВ "Юніверсал консалтінг плюс"). Крім того, як зазначає позивач, він має на поточних рахунках у ПАТ "Діамантбанк" 5 331 596,48 грн, а тому укладення договору про відступлення права вимоги впливає на можливість позивача як кредитора ПАТ "Діамантбанк" отримати належні йому гроші, внаслідок чого порушуються його права. Також як на підставу недійсності договору про відступлення права вимоги позивач посилається на те, що зазначений договір було укладено на стадії процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" і без отримання позитивного висновку Національного банку України (далі - НБУ) щодо фінансового стану ПАТ "Таскомбанк", що є підставою для визнання спірного договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018, у позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що ПАТ "Діаманбанк" мав право на укладення 23.06.2017 договору відступлення права вимоги, оскільки відповідно до рішення Правління НБУ від 22.06.2017 № 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 23.06.2017 № 2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Діамантбанк" із 24.06.2017 по 23.06.2019 включно. Також відповідно до електронного повідомлення НБУ від 12.06.2017 № 20-0009/41367/БТ, надісланого Фонду, надано висновок щодо фінансового стану ПАТ "Таскомбанк", який визнано задовільним, зазначено, що банк спроможний виконати зобов'язання перед вкладниками та кредиторами ПАТ "Діамантбанк" на умовах, викладених у листі Фонду. Вимоги позивача включено до реєстру акцептованих вимог на загальну суму 5 331 596,48 грн, а тому право позивача не порушено, що свідчить про передчасність звернення ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" із цим позовом до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування положень статей 215, 216 ЦК, статей 40, 44, 46 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон України № 4452-VI) та порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), наголошуючи, що: 1) оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав; 2) серед документів, на підставі яких було укладено оспорюванні договори, немає позитивного висновку НБУ щодо фінансового стану ПАТ "Таскомбанк" як приймаючого банку та його спроможності виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами; 3) уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Діамантбанк" - Старцева Т.В. не мала права укладати оспорюваний договір 23.06.2017; 4) не було задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 826/17265/17 в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзивах на касаційну скаргу ПАТ "Таскомбанк", ПАТ "Діамантбанк", ТОВ "Бізнес Сіті Солюшнс", ТОВ "Юніверсал консалтінг плюс" просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.02.2005 між Акціонерним банком "Діамант" (банк) і Відкритим акціонерним товариством "Домобудівний комбінат № 4", правонаступником якого є ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" (клієнт) укладено договір банківського рахунка № 1317, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок № 2600830788, приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти, що надходять клієнту.

05.03.2014 між ПАТ "Діамант" (банк) і ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 14-03-05-000332, відповідно до якого банк зобов'язався відкрити позивачеві поточний рахунок/ поточний рахунок у банківських металах № 26004300001769, приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти/банківські метали, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум/банківських металів із поточного рахунка, здійснювати договірне списання коштів із поточного рахунка.

На час звернення до суду з позовною заявою позивач має на поточних рахунках у ПАТ "Діамантбанк" № 2600830788.980 кошти у сумі 125 751,37 грн та № 26004300001769.980 кошти у сумі 5 205 845,11 грн, що разом становить 5 331 596,48 грн.

На підставі рішення Правління НБУ від 24.04.2017 № 264-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 24.04.2017 № 1684 "Про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно із цим рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Діамантбанк" із ринку шляхом запровадженням у ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць із 17:00 год. 24.04.2017 до 23.05.2017 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Діамантбанк", визначені статтями 37- 39 Закону України № 4452-VI, начальникові відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду Старцевій Т.В. строком до 23.05.2017 включно.

23.05.2017 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2075 "Про продовження строку тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Діамантбанк", при цьому строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному ПАТ "Діамантбанк" продовжено на один місяць із 24.05.2017 по 23.06.2017 (включно). Також продовжено строк повноважень Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Діамантбанк" Старцевої Т.В. на один місяць із 24.05.2017 до 23.06.2017 (включно).

23.06.2017 між ПАТ "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду - Старцевої Т.В. і ПАТ "Таскомбанк" в особі тимчасово виконуючого обов'язки Голови Правління Мелеш К.В. (приймаючий банк) укладено договір № 220617ц-3 про відступлення права вимоги.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору № 220617ц-3 неплатоспроможний банк (ПАТ "Діамантбанк") відступає, а приймаючий банк (ПАТ "Таскомбанк") набуває права вимоги за реєстрами договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, а саме:

1.1.1. права вимоги за кредитними договорами з урахування усіх змін та доповнень до таких договорів за реєстром кредитних договорів, викладених у додатку 1 до цього договору,

1.1.2. права вимоги за договорами застави з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів, поруки, з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів, а в частині договорів іпотеки/іпотечний договір, з урахуванням усіх змін та доповнень до таких договорів - права за іпотечними договорами за реєстром договорів забезпечення, викладеним у додатку 2 до цього договору, в обсязі і на умовах, які існували на дату укладення цього договору, за ціною (договірною вартістю) 198 170 100,00 грн без ПДВ, визначеною в порядку, передбаченому пунктом 1.5 цього договору, про підтвердження сплати якої свідчить підписання приймаючим банком і неплатоспроможним банком акта приймання-передачі активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, передбаченого договором № 220617зм про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку від 23.06.2017.

Згідно з рішенням Правління НБУ від 22.06.2017 № 394-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.06.2017 № 2663 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Діамантбанк" із 24.06.2017 по 23.06.2019 включно, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Тімоніна О.О. Уповноваженою особою Фонду та делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ "Діамантбанк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47- 52, 52 1 , 53 Закону України № 4452-VI, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних із реалізацією активів банку, у порядку, визначеному Законом України № 4452-VI, крім повноважень у частині організації реалізації активів банку, строком на два роки, з 24.06.2017 по 23.06.2019 включно.

Підставами для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 23.06.2017 № 220617ц-3 позивач зазначає:

- неотримання позитивного висновку НБУ щодо фінансового стану ПАТ "Таскомбанк";

- укладення договору на стадії процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк".

Статтею 203 ЦК передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 215 ЦК, норми якої кореспондуються з положеннями статті 207 Господарського кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини 1 статті 40 Закону України № 4452-VI Фонд відповідно до плану врегулювання забезпечує здійснення відчуження всіх або частини активів і всіх або частини зобов'язань неплатоспроможного банку із збереженням черговості згідно із статтею 52 цього Закону на користь приймаючого банку згідно з умовами, визначеними цією статтею та нормативно-правовими актами Фонду, на підставі позитивного висновку НБУ щодо фінансового стану приймаючого банку та його спроможності виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами. НБУ надає висновок, зазначений у цій частині, не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог НБУ.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наявність у матеріалах справи електронного повідомлення НБУ від 12.06.2017 № 20-0009/41367/БТ надісланого Фонду, за змістом якого фінансовий стан ПАТ "Таскомбанк" є задовільним, банк спроможний виконати зобов'язання перед вкладниками та кредиторами ПАТ "Діамантбанк" на умовах, зазначених у листі Фонду.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 39 Закону України № 4452-VI план врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема у спосіб відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією.

Частиною 10 статті 40 Закону України № 4452-VI встановлено, що Фонд наступного дня після завершення відчуження активів і зобов'язань подає НБУ пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 22.06.2017 № 394-рш розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Діамантбанк" із 24.06.2017 по 23.06.2019 включно, на той час як договір відступлення права вимоги було укладено 23.06.2017.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що факт укладення оспорюваного позивачем договору 23.06.2017 спростовує обставини, зазначені позивачем щодо укладення договору у період ліквідації неплатоспроможного ПАТ "Діамантбанк", яка розпочалася 24.06.2017.

Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" із заявою про включення вимог кредитора до реєстру акцептованих вимог на загальну суму 5 331 596,48 грн.

Згідно з довідкою ПАТ "Діамантбанк" від 23.11.2017 № 2195/021л, наявною у матеріалах справи, 11.09.2017 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 4077 "Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Діамантбанк" і затверджено відповідний реєстр.

Вимоги ПрАТ "Домобудівний комбінат № 4" акцептовано в сумі 5 331 596,48 грн і віднесено до сьомої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Діамантбанк".

Суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що оскільки у ПАТ "Діамантбанк" триває процедура ліквідації, одним із кредиторів якого є позивач, задоволення вимог позивача буде здійснюватися у спеціальній процедурі, встановленій Законом України № 4452-VI.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що станом на час звернення до суду права позивача не було порушено, оскільки процедуру ліквідації у ПАТ "Діамантбанк" не завершено, а черговість задоволення вимог позивача ще не настала, тобто його права не порушено, у зв'язку з чим судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 215, 216 ЦК, оскільки оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, адже від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

Суди попередніх інстанції відмовили у позові через те, що черговість задоволення вимог позивача ще не настала, тобто його права не порушено, а позовна вимога заснована на припущеннях про можливість порушення його прав у майбутньому, тобто звернення до суду з таким позовом є передчасним.

Ані рішення, ані постанова не містять доводів про те, що не може оспорювати правочин також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, отже неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 215, 216 ЦК не вбачається.

Наявне у матеріалах справи електронне повідомлення НБУ від 12.06.2017 № 20-0009/41367/БТ, за змістом якого фінансовий стан ПАТ "Таскомбанк" є задовільним, банк спроможний виконати зобов'язання перед вкладниками та кредиторами ПАТ "Діамантбанк" на умовах, зазначених у листі Фонду, спростовує посилання позивача про неотримання позитивного висновку НБУ щодо фінансового стану ПАТ "Таскомбанк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.05.2017 № 2075, зокрема, продовжено строк повноважень Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Діамантбанк" Старцевої Т.В. на один місяць із 24.05.2017 до 23.06.2017 (включно), а відповідно до рішення Правління НБУ від 22.06.2017 № 394-рш процедуру ліквідації ПАТ "Діамантбанк" розпочато із 24.06.2017, чим спростовуються аргументи скаржника про те, що Старцева Т.В. не мала права на укладення оспорюваного договору 23.06.2017.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували положення статей 40, 44, 46 Закону України № 4452-VI.

Відповідно до частини 1 статті 227 ГПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції вимог пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК, оскільки не було задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 826/17265/17 в Окружному адміністративному суді м. Києва, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а також зважаючи на те, що станом на час звернення позивача до суду його права не було порушено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 у справі № 910/18745/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков