Ухвала

від 28.02.2012 по справі 2270/13078/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13078/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької МДПІ на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" до Хмельницької МДПІ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Ремако" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анне-ЛТД" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000612310/358 від 15.06.2011 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 04 січня 2012 року позов задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Хмельницька МДПІ подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та хвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Сторони у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.

З урахуванням викладеного, на підставі положень пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України дана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до наказу №373 від 12 травня 2011 року та направлення на перевірку №330 від 13 травня 2011 року, посадовими особами Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у період з 13.05.2011 р. по 19.05.2011 р. було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ виробничо-комерційна фірма "Анне-ЛТД" з питання достовірності декларування податку на додану вартість за період 01.10.2010 р по 28.02.2011 року за рахунок взаємовідносин з ТОВ Ремако ( код ЄДРПОУ 36470848).

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 770/230/14159997 від 26.05.2011 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" з питань достовірності декларування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р. за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Ремако"".

На підставі вказаного Акту перевірки Хмельницькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000612310/358 від 15.06.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 1359820 грн., за штрафними санкціями - 178327 грн. за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

24.06.2011 року на вищевказане податкове повідомлення рішення позивачем подано скаргу до ДПА у Хмельницькій області. Державна податкова адміністрація у Хмельницькій області відмовила у задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

02.09.2011 року ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" звернулось із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації України на податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000612310/358 від 15.06.2011 р.

Рішенням №1990/6/10-2115 Державної податкової адміністрації України повторну скаргу ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" залишено без задоволення, та відмовлено в скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

При перевірці взаємовідносин ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако" встановлено, що 21 липня 2010 року між ТОВ "Ремако" (Постачальник) та ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" (Покупець) укладено генеральний договір №21/07/10.

Згідно даного договору, Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти Товар по ціні і в кількості визначених відповідно до додаткових угод та рахунків фактур Продаж окремих партій Товару здійснюється на підставі цього Договору та Додаткових угод, та рахунків-фактур які є невід'ємною частиною даного Договору, в яких сторони узгоджують вид продукції, її кількість, ціна, місце призначення, реквізити відвантаження, одиниця виміру.

Факт передачі товару підтверджується відповідним актом прийому-передачі товару або накладною. Право власності переходить до Покупця з дати поставки. Датою поставки Товару вважається дата вказана в акті прийому передачі Товару або накладній. П. 3.3 Договору.

Таким чином сторони визначили перехід права власності на нафтопродукти і даний перехід права власності відповідає ст. 328 Цивільного Кодексу України, а договір поставки укладений у відповідності до Гл. 54 Цивільного Кодексу України.

Крім того сторони погодили умови поставки і відповідності до міжнародних правил перевезення Інкотермс і зокрема застосували в поставках умови СРТ, а це означає, що Продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим, та оплачує витрати перевезення до названого місця призначення.

Факт доставки товару залізничним та автомобільним транспортом підтверджено в Акті перевірки.

Реальність поставок паливно-мастильних матеріалів підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами:

рахунок фактура № СФ-00820 від 12.10.10., видаткова накладна № РН-0000923 від 12.10.2010 р., податкова накладна від 12.10.10р. товарно-транспортна накладна від 12.10.2010 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 13.10.2010 р., журнал обліку нафтопродуктів, платіжні доручення про сплату коштів;

рахунок фактура № СФ-00807 від 11.10.10 р., видаткова накладна № РН -0000924 від 12.10.2010 р., податкова накладна від 12.10.2010 р., товарно-транспортна накладна від 12..10.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ" , якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0002796 від 12.10.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, на підставі довіреності представництва № 78 від 5.10.2010 року виписаної на ОСОБА_2, податкова накладна № 151 від 11.10.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток -2435 гривень 10 коп.;

рахунок фактура № СФ-00842 від 16.10.10 р., видаткова накладна № рн -0000950 від 16.10.2010 р., податкова накладна від 12.10.2010 р., товарно-транспортна накладна від 16..10.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ", якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0002794 від 18.10.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, на підставі довіреності представництва № 78 від 5.10.2010 року виписаної на ОСОБА_2, податкова накладна № 246 від 18.10.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток - 784 гривень70 коп.;

рахунок фактура № СФ-00876 від 26.10.10., видаткова накладна № РН-0001005 від 26.10.2010 р., податкова накладна від 26.10.10р. товарно-транспортна накладна від 26.10.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ" , якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0002805 від 26.10.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, на підставі довіреності представництва № 78 від 5.10.2010 року виписаної на ОСОБА_2, податкова накладна № 336 від 27.10.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток -2433 гривень48 коп.;

додаткові угоди № 6 та № 7 до генерального договору поставки, рахунки фактури № СФ-00893 від 27.10.10., та № СФ- 00894 від 27.10.10 р., видаткові накладні № РН-0001039 від 28.10.2010 р., та № РН-0001040 від 28.10.10 р. податкові накладні від 28.10.10р. залізнична накладна № 33939975, акти приймання передачі № 6 та № 7 на дизельне пальне від 28.10.2010 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 31.10.2010 р., журнал обліку нафтопродуктів., платіжне доручення про перерахування коштів. Відправлення вагонів здійснювало ПП Батерфляй ЛТД на підставі договору з ТОВ Ремако № 1Б-Р від 1.10.2010 року;

рахунок фактура № СФ-00928 від 02.11.10., видаткова накладна № РН-0001060 від 2.11.10р., податкова накладна від 2.11.2010 р., товарно-транспортна накладна № РМ 1\11 - 10 від 2.11.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ", якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0003215 від 2.11.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, податкова накладна № 40 від 3.11.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток -2779 гривень 75 коп.;

рахунок фактура № СФ-00946 від 5.11.10., видаткова накладна № РН-0001086 від 6.11. 2010 р., товарно-транспортна накладна від 6.11.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ" , якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0003232 від 8.11.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, податкова накладна № 84 від 9.11.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток - 2779 гривень 75 коп.;

рахунок фактура № СФ-00980 від 12.11.10., видаткова накладна № РН-0001119 від 12.11. 2010 р., податкова накладна від 12.11.10.р. товарно-транспортна накладна від 13.11.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ", якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0003233 від 15.11.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, податкова накладна № 139 від 15.11.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток - 1095 гривень.;

додаткова угода № 8 до основного договору від 15.12.2010 р., рахунок фактура СФ-01192 від 15.12.10 р., видаткова накладна № РН-0001337 від 15.12.2010 р., податкова накладна від 15.12.10 р. залізнична накладна № 33994115, акти приймання передачі на дизельне пальне від 15.12.2010 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 18.12.2010., журнал обліку нафтопродуктів., платіжне доручення про перерахування коштів. Відправлення вагонів здійснювалось на підставі договору з ПП Батерфляй ЛТД від 01.10.2010 року;

рахунок фактура № СФ-01206 від 21.12.10 р., видаткова накладна № РН-0001371 від 21.12.10 р., податкова накладна від 21.12.2010 р., товарно-транспортна накладна № 02ААТ від 21.12.2010 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

рахунок фактура № СФ-01238 від 24.12.10 р., видаткова накладна № РН-0001388 від 24.12.10 р., податкова накладна від 24.12.2010 р., товарно-транспортна накладна № 02ААТ від 24.12.2010 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

видаткова накладна № РН-0000020 від 12.01.11р., податкова накладна від 12.01.2011 р., товарно-транспортна накладна № Ф 000053 від 12.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

видаткова накладна № РН-0000021 від 13.01.11р., податкова накладна від 13.01.2011 р., товарно-транспортна накладна № Ф 000067 від 13.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

видаткова накладна № РН-0000039 від 17.01.11р., податкова накладна від 17. 01. 2011 р., товарно-транспортна накладна № 16174 від 17.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД", товарно-транспортна накладна № 16173 від 17.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД", товарно-транспортна накладна № 16175 від 17.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

додаткова угода № 9 від 18.01.2011 р. до основного договору, видаткова накладна № РН-0000046 від 18.01.2011 р., податкова накладна від 18.01.11р. залізнична накладна № 32087638, акт приймання передачі № 9 на дизельне пальне від 18.01.2011 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 21.01.2011 р., журнал обліку нафтопродуктів., платіжне доручення про перерахування коштів. Відправлення вагонів здійснювалось з ст. Одеса на підставі договору з ПАТ Пласке від 01.01.2011 року.

28 січня 2011 року між ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако" №2801-4 м. Київ укладено договір з постачання нафтопродуктів.

У відповідності до додаткової угоди №1 від 28.01.2011 р., визначено кількість товару, що поставляється, його вартість. Документи, що підтверджують реальність господарської операції - по видаткова накладна №РН-0000091 від 29.01.2011 р., податкова накладна від 29.01.11р. залізнична накладна №32170847, згідно яких доставлено дизельне пальне в кількості 112150 кг, на адресу позивача, де актом приймання передачі № 1 на дизельне пальне від 29.01.2011 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 01.02.2011 р. прийнято, та зафіксовано в журнал обліку нафтопродуктів. Відправлення вагонів здійснювалось з ст. Одеса на підставі договору ТОВ "Ремако" з ПАТ Пласке від 01.01.2011 року.

По договору від 28.01.2011 року ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД", ТОВ "Ремако" № 2801-4 від 18.01.2011 р., додатковою угодою № 2 від 15.02.2011 року визначено кількість поставки та вартість товару, по видатковій накладній № РН-0000155 від 15.02.2011 р., податкової накладної від 15.02.11р., по залізничній накладній № 32296972 доставлено пальне в кількості 53450 кг, на адресу ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД". Актом приймання передачі № 2 на пальне бензин А-92 від 15.02.2011 р. прийнятий позивачем та зафіксовано в журнал обліку нафтопродуктів. Відправка вагонів здійснювалось із ст. Одеса на підставі договору ТОВ "Ремако" з ПАТ Пласке від 01.01.2011 року.

Видаткова накладна № РН-0000194 від 25.02.11р., податкова накладна від 25.02.2011 р., товарно-транспортна накладна № 4 від 25.02.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД".

Колегія суддів звертає увагу, що наявність первинних документів, товарно-транспортних накладних, згідно яких доставлялись поливно-мастильні матеріали, факт отримання товарно-матеріальних цінностей детально описано у Акту перевірки. Також суд враховує той факт, що посадовими особами податкового органу не описано платіжні доручення згідно яких проводилась оплата за вказаний товар, також не вказано який прибуток отримало ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" від здійснення господарських операцій, не описано матеріали зустрічної перевірки Постачальника, його господарська діяльність і зокрема договори купівлі-продажу, договори з транспортними організаціями, платіжні доручення про сплату ПДВ, первинні бухгалтерські документи, первинні фінансові документи та ін.

Особи, що здійснювали перевірку внесли до Акту відомості щодо відсутності на ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако" трудових ресурсів, технічного персоналу, однак ТОВ "Ремако" не перевірялось по даних питаннях. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що перевіряючі безпідставно встановили відсутність виробничо-складських приміщень та іншого майна які економічно необхідні для виконання такого постачання, хоча зафіксували, що паливно-мастильні матеріали поставлялись автомобільним та залізничним транспортом у цистернах, та розвантажувались на нафтобазі ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД".

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту Акту перевірки встановлено, що для перевірки надані необхідні усі первинні документи, які оформлені належним чином.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих постачальниками товару є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплений принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 228 Цивільного Кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин який порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним, і лише в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході апеляційного розгляду судом не встановлено невідповідність змісту договорів поставки, укладених між позивачем та його ТОВ "Ремако" вимогам цивільного законодавства, оскільки ані генеральний договір поставки нафтопродуктів, укладений між ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако", ані договори надання експедиційних послуг, укладених останнім з ПАТ "Пласке" і ПП "Батерфляй", зовнішньоекономічні договори поставки нафтопродуктів та договори перевезення пального автомобільним транспортом не суперечать інтересам держави та суспільства, так як їх укладення не заборонено законом.

Колегією суддів також не встановлено та не доведено відповідачем у доводах апеляційної скарги, що укладаючи зазначені договори, позивач та його контрагент діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Окрім цього, у матеріалах справи наявні докази про використання товару, у судовому засіданні представниками позивача доведено, що паливно-мастильні матеріали, які постачалися ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" використовувалися у подальшій господарській діяльності позивача.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000612310/358 від 15.06.2011 року, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що спростовуються матеріалами справи та прийняте із порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2012 року є законною і обґрунтованою, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької МДПІ залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2012 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 березня 2012 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

ОСОБА_3