Постанова

від 22.11.2017 по справі 910/730/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р. Справа№ 910/730/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників:

від позивача: Стусова Ю.М. - за довіреністю;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: Луценко В.Ю. - за довіреністю;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Контраст" на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2017 (дата підписання 10.05.2017)

у справі № 910/730/17 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Приватного підприємства "Контраст"

до 1) Приватного підприємства "ПАРАДІС НОВА"

2) Приватного підприємства "Альфа Контакт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корольчук Ольга Сергіївна

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Фізична особа-підприємець Сибірцев Сергій Вікторович

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Контраст" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "ПАРАДІС НОВА" та Приватного підприємства "Альфа Контакт"; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Корольчук Ольга Сергіївна, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5, та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Фізична особа-підприємець Сибірцев Сергій Вікторович, про визнання договору недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 910/730/17 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Контраст" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 910/730/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивач зазначає, що оспорюваний договір є таким, що не відповідає вимогам діючого на момент його укладання законодавства України, оскільки відповідач 1 не мав права на його укладення, оспрюваним договором порушені права позивача, як законного володільця (власника) Заправки, а відтак, договір є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Хрипуна О.О., Чорної Л.В. прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Контраст" на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 910/730/17 до провадження, розгляд справи призначено на 21.06.2017.

21.06.2017 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/730/17 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 16.08.2017.

16.08.2017 через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення по справі, в яких вона просить розглядати справу за її відсутності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/730/17 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 23.08.2017.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду № 09-53/3356/17 від 22.08.2017 у зв'язку з перебуванням суддів Хрипуна О.О. та Чорної Л.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/730/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Яковлєва М.Л., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 прийнято справу №910/730/17 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Контраст" на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2017 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Яковлєв М.Л., Михальська Ю.Б.

22.08.2017 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли пояснення щодо безпідставності апеляційної скарги.

22.08.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

В судове засідання 23.08.2017 представники відповідача 2 та третіх осіб 2, 3 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 розгляд справи відкладено на 20.09.2017.

20.09.2017 через канцелярію суду від відповідача 1, третьої особи 2 та третьої особи 3 надійшли телеграми про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 розгляд справи відкладено на 04.10.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 продовжено строк розгляду спору у справі на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 25.10.2017.

24.10.2017 через канцелярію суду від представника третьої особи 3 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 розгляд справи відкладено на 06.11.2017.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду № 09-53/4320/17 від 06.11.2017 у зв'язку з участю у підготовці для підвищення кваліфікації судді Яковлєва М.Л. та перебуванням у відпустці судді Михальської Ю.Б., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/730/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.11.2017 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Хрипуна О.О., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 прийнято справу №910/730/17 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Контраст" на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2017 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Хрипун О.О., Чорна Л.В.

06.11.2017 через канцелярію суду від представника третьої особи 3 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

06.11.2017 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з залученням нового представника відповідача 2 та надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи.

В судовому засіданні 06.11.2017 представник позивача надав суду клопотання про залучення Приватного підприємства "Профтрейд" до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 розгляд справи відкладено на 22.11.2017.

В судове засідання 22.11.2017 представники відповідачів та третіх осіб 2, 3 не з'явились, представники відповідача 2 та третіх осіб 2, 3 про причини неявки суд не повідомили, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідач 1 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи (оголошення перерви) в зв'язку з відрядженням представника до м. Житомир для участі в іншому судовому засіданні.

Розглянувши в судовому засіданні вказане клопотання, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 28 Госпдарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства.

Враховуючи те, що всі сторони та треті особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, і неявка представників відповідачів та третіх осіб 2, 3 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів та третіх осіб 2, 3 за нявними у справі матеріалами.

Розглянувши клопотання позивача про залучення Приватного підприємства "Профтрейд" до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, колегія суддів залишила його без задоволення як необґрунтоване.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи 1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 між Приватним підприємством "Контраст" (позивач), як орендарем, та Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА" (відповідач-1), як орендодавцем, укладено договір оренди автомобільної заправної станції, комплексу, нежитлового приміщення, 101 км автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської сільради Золотоніського району Черкаської області. Того ж дня сторони підписали акт прийому-передачі переданого в оренду майна.

03.04.2013 між Приватним підприємством "Контраст", як Покупцем, та Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА", як Продавцем, укладено договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., зареєстрований у реєстрі за №333 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, ПП "Парадіс Нова" передає у власність ПП "Контраст", а ПП "Контраст" приймає у власність комплекс, нежитлове приміщення, розташоване за адресою 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області. Покупець зобов'язується прийняти Заправку і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Пунктом 2.2. Договору сторони дійшли згоди про те, що купівля-продаж Об'єкту здійснюється за ціною у 63 500,00 грн., які Покупець зобов'язується сплатити Продавцю до 31 грудня 2013 року в безготівковій формі на рахунок Продавця, відповідно до графіку розрахунків: 03.04.2013 Покупець сплачує 60 000,00 грн.; до 31.12.2013 Покупець сплачує 3 500,00 грн. згідно рахунку, виставленого Продавцем у день сплати та підписання акту прийому-передачі об'єкта купівлі-продажу.

Згідно з п. п. 3.1., 4.4.1. Договору, в день повного розрахунку по цьому Договору, Продавець повинен передати Покупцеві об'єкт купівлі-продажу в належному технічному стані, про що сторонами складається двосторонній акт прийому-передачі. Продавець зобов'язаний передати об'єкт купівлі-продажу Покупцеві в установлений цим договором строк.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу між Продавцем та Покупцем, сплати повної вартості придбаного об'єкту купівлі-продажу, про що Продавець підписує нотаріальну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено, зокрема, Київським апеляційним господарським судом у постанові від 09.11.2015 у справі №911/2091/15, на виконання умов Договору купівлі-продажу покупцем 03.04.2013 було перераховано продавцю грошові кошти в сумі 60 000,00 грн. та 20.06.2013 - в сумі 3 500 грн. Разом з тим, 26.06.2013 продавцем було повернуто покупцю грошові кошти в сумі 3 500 грн., як помилково зараховані. Покупцем повторно неодноразово перераховувались продавцю вказані кошти, які знову повертались останнім. При цьому, платежі повертались покупцю у зв'язку з закриттям продавцем банківського рахунку. Крім цього, продавцем було також повернуто грошові кошти в сумі 60 000,00 грн. У зв'язку з тим, що покупець уникав отримання вказаних коштів, продавцем було виконане зобов'язання за договором шляхом внесення грошових коштів в сумі 63 500 грн. на депозит нотаріусу, що підтверджується банківською випискою. Разом з тим, акт приймання-передачі майна не складався та відповідно майно за договором покупцю передано не було.

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що ПП "Парадіс Нова" тривалий час безпідставно ухиляється від виконання умов Договору купівлі-продажу, з моменту виконання ПП "Контраст" свого обов'язку щодо сплати вартості майна за Договором, у нього виникло право на отримання від ПП "Парадіс Нова" Заправки та реєстрацію права власності на неї. Водночас, ПП "Парадіс Нова" безпідставно відмовився передавати Покупцеві Заправку та виконувати всі інші умови Договору.

Внаслідок того, що оригінал примірника Договору знаходиться у ПП "Парадіс Нова", який ухиляється від передачі ПП "Контраст" документів, обумовлених Договором, та необхідних для реєстрації права власності за позивачем, останній не має змоги зареєструвати своє право власності на Заправку.

У той же час, 02.09.2016 між Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА", як продавцем, та Приватним підприємством "Альфа Контакт" (відповідач-2), як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук Ольгою Сергіївною, реєстровий № 925 (надалі - Договір від 02.09.2016).

За вказаним Договором від 02.09.2016 Приватне підприємство "Альфа Контакт" набуло права власності на комплекс, нежитлове приміщення, розташоване за адресою 101 км. автомобільної дороги Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, що знаходиться на території Піщанської с/ради Золотоніського району Черкаської області.

Вказане майно у подальшому, 07.09.2016, ПП "Альфа Контакт" передано ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів), за Договором купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлією Миколаївною, реєстровий №1816.

При цьому, Приватне підприємство "Контраст" вважає, що Договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення від 02.09.2016, укладений між Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА" та Приватним підприємством "Альфа Контакт", є таким, що не відповідав вимогам діючого на момент його укладання законодавства України, оскільки відповідач-1 не мав права на його відчуження, і вказаним Договором від 02.09.2016 порушені права позивача як законного володільця (власника) майна.

За таких обставин, позивач просить суд визнати Договір купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення від 02.09.2016, укладений між Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА" та Приватним підприємством "Альфа Контакт" недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на відсутність порушень чинного законодавства України під час укладання спірного Договору.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 5.1. Договору купівлі-продажу від 03.04.2013, укладеного між Приватним підприємством "Контраст" та Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА", передбачено, що право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу між Продавцем та Покупцем, сплати повної вартості придбаного об'єкту купівлі-продажу, про що Продавець підписує нотаріальну заяву. При цьому, акт прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу, між позивачем та відповідачем-1 підписано не було. За позивачем не було зареєстровано право власності на об'єкт купівлі-продажу за договором від 03.04.2013 та жодних відомостей про наявність у позивача будь-яких прав на спірне майно, або наявність обтяжень щодо розпорядженням таким майном, до державного реєстру внесено не було. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин невідповідності спірного Договору вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та виходить з наступного.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655, ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно зі ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписами ст. 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частинами 1 ст. ст. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, яка діяла станом на час укладення спірного Договору) передбачено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частинами 1-3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції пунктом 5.1. Договору купівлі-продажу від 03.04.2013, укладеного між Приватним підприємством "Контраст" та Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА", передбачено, що право власності на об'єкт купівлі-продажу переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу між Продавцем та Покупцем, сплати повної вартості придбаного об'єкту купівлі-продажу, про що Продавець підписує нотаріальну заяву.

При цьому, акт прийому-передачі об'єкту купівлі-продажу, між позивачем та відповідачем-1 підписано не було та, відповідно, майно за договором купівлі-продажу від 03.04.2013 покупцю (позивачу) передано не було.

Як вбачається з матеріалів справи за позивачем не було зареєстровано право власності на об'єкт купівлі-продажу за Договором від 03.04.2013 купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення з розстроченням платежу, укладеним між Приватним підприємством "Контраст" та Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА", та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В.

При цьому, при укладенні між Приватним підприємством "ПАРАДІС НОВА", та Приватним підприємством "Альфа Контакт", оспорюваного договору купівлі-продажу комплексу, нежилого приміщення, від 02.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С., нотаріусом було перевірено наявність у Державному реєстрі прав на об'єкт нерухомого майна, та їх обтяжень.

При цьому, жодних відомостей про наявність у позивача будь-яких прав на спірне нерухоме майно, або наявність обтяжень щодо розпорядження таким майном, до Державного реєстру внесено не було.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість, оспорюваний правочин ЦК імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у зв'язку з відсутністю доказів передачі спірного майна позивачу, зареєстрованих за ПП "Контраст" прав на спірне нерухоме майно, та відсутністю обтяжень щодо розпорядження таким майном станом на час укладення між ПП "ПАРАДІС НОВА" та ПП "Альфа Контакт" Договору купівлі-продажу від 02.09.2016, позивачем не доведено обставин невідповідності спірного Договору вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.09.2016.

В свою чергу, суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений права притягнення до відповідальності відповідача-1, у разі порушення останнім своїх зобов'язань в частині передачі спірного майна позивачу.

Щодо посилань скаржника на неправомірність дій нотаріуса під час посвідчення оспорюваного договору, то судова колегія зазначає, що оскарження рішень (дій) нотаріуса, як державного реєстратора, не є предметом позову даної справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Контраст" на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 910/730/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 910/730/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/730/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

Л.В. Чорна